Рішення № 36944468, 29.01.2014, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

______________

Справа №: 114/2186/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Абеляшев О.В.№ провадження: 22-ц/190/362/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Берещанська І. І.

"29" січня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Берещанської І.І. Суддів:Кузнєцової О.О., Новікова Р.В. При секретарі:Таранець О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 31 жовтня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.04.2008 року між ТОВ «ПростоФінанс» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №01010812844 на суму 63600,00 грн. Відповідно до умов кредитного договору, відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором, повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойку та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені даним договором та Додатком №1 до нього - Графіком платежів. 18.05.2012 року між ТОВ «ПростоФінанс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» зобов'язувалось передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ПростоФінанс», а ТОВ «ПростоФінанс» зобов'язувалось відступити ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права грошових вимог до боржників за кредитними договорами, в тому числі ТОВ «ПростоФінанс» було відступлено право грошової вимоги за кредитним договором №01010812844 від 03.04.2008 року ТОВ «Кредитні ініціативи». У порушення вимог кредитного договору, відповідач ОСОБА_6 свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 10.09.2013 року має прострочену заборгованість за кредитом - 53711,18 грн., по відсотках - 23633,48 грн., заборгованості за комісією -3434,40 грн. У зв'язку з систематичним порушенням боржником своїх обов'язків зі сплати кредиту, відповідно до норм чинного законодавства та діючого кредитного договору йому було нараховано неустойку (штраф) у розмірі 15904,18 грн. На підставі викладеного, просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 96683,24 грн. та судові витрати.

Рішенням Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 31 жовтня 2013 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду представник ТОВ «Кредитні ініціативи» - Сунгурова О.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки на підтвердження своїх прав вимоги за кредитним договором був доданий витяг з додатку №1 до договору купівлі-продажу кредитного портфелю. Крім того посилається, що вони мають акт прийому-передачі кредитного портфелю, який є додатком до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 18.05.2012 року, проте вказаний акт не міг бути доданий до позовної заяви, оскільки містить банківську таємницю та конфіденційну інформацію.

До суду апеляційної інстанції сторони не з'явилися, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутність.

Відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволені позову місцевий суд виходив з того, що позивачем не надано належних доказів переходу права вимоги за кредитним договором №0101812844 від 03.04.2008 року, а викладенні у позові обставини не підтверджені доказами.

Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи, вимогам закону.

Згідно із ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Матеріалами справи встановлено 03.04.2008 року між ТОВ «ПростоФінанс» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №01010812844.

Відповідно до умов кредитного договору відповідачу ОСОБА_6 було надано кредит у сумі 63600, 00 грн. Відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором, повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойку та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені даним договором та Додатком №1 до нього - Графіком платежів.

18.05.2012 року між ТОВ «ПростоФінанс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» зобов'язувалось передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ПростоФінанс», а ТОВ «ПростоФінанс» зобов'язувалось відступити ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права грошових вимог до боржників за кредитними договорами, в тому числі ТОВ «ПростоФінанс» було відступлено право грошової вимоги за кредитним договором №01010812844 від 03.04.2008 року ТОВ «Кредитні ініціативи».

Відповідно до зазначеного договору, сторони свої зобов'язання повністю виконали, ТОВ «Кредитні ініціативи» передало грошові кошти, а ТОВ «ПростоФінанс» відступило свої права грошової вимоги, в тому числі за кредитним договором ОСОБА_6 (а.с.112-114).

Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату ( у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У порушення вимог кредитного договору, відповідач ОСОБА_6 свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 10.09.2013 року має прострочену заборгованість за кредитом - 53711,18 грн., по відсотках - 23633,48 грн., заборгованості за комісією - 3434,40 грн. У зв'язку з систематичним порушенням боржником своїх обов'язків зі сплати кредиту, відповідно до норм чинного законодавства та діючого кредитного договору йому було нараховано неустойку (штраф) у розмірі 15904,18 грн.

Ч.1 ст. 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ч. 2 ст. 59 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем було надано усі документи, які свідчать про наявність кредитних відносин ОСОБА_6 із ТОВ «Кредитні ініціативи», а саме договір купівлі-продажу кредитного портфелю, додаток №1 до кредитного договору - графік платежів, акт приймання-передачі кредитного портфелю до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 18.05.2012 року, свідчать про допустимість даних доказів (а.с. 8, 16-20, 112-114).

Крім того, 20.09.2013 року на адресу ОСОБА_6 ТОВ «Кредитні ініціативи» направлена письмова вимога про досудове врегулювання спору (а.с.26).

В порушення зазначених вимог кредитного договору, відповідачем ОСОБА_6 не погашено належні сплати суми кредиту та не сплачені відсотки.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до договору і вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

На підставі ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Оскільки зобов'язання за кредитним договором відповідач ОСОБА_6 належним чином не виконував, колегія суддів вважає, що з нього підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором у розмірі 96683,24 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 53711,18 грн., по відсотках - 23633,48 грн., заборгованості за комісією - 3434,40 грн., штрафу у розмірі 15904,18 грн.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_6 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1450,25 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки місцевого суду відносно того, що позивачем не доведено факту підписання договору купівлі-продажу кредитного портфелю саме ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ПростоФінанс», а позовні вимоги не підтверджені доказами є неспроможними та спростовуються матеріалами справи: договором купівлі-продажу кредитного портфелю, додатком №1 до кредитного договору - графіком платежів, актом приймання-передачі кредитного портфелю до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 18.05.2012 року.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 309, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити.

Рішення Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 31 жовтня 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ЄДРПОУ: 35326253, р/р 26507010332001, місцезнаходження: 07400, Київська область, місто Бровари, бульвар Незалежності, будинок № 14, заборгованість у розмірі 96683 (дев'яносто шість тисяч шістсот вісімдесят три гривні) 24 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом - 53711,18 грн., заборгованості по відсоткам - 23633,48 грн., заборгованості за комісією - 3434,40 грн., штрафу - 15904,18 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ЄДРПОУ: 35326253, р/р 26507010332001, місцезнаходження: 07400, Київська область, місто Бровари, бульвар Незалежності, будинок № 14 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1450 (одна тисяча чотириста п'ятдесят гривень) 25 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді