Постанова № 36939929, 31.01.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2014 р. Справа № 5021/454/2011

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Гетьмана Р.А., судді Шевель О.В.,

при секретарі Фільшиній Н.І.,

за участю представників:

від кредитора ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - Гур'єва Д.М. - за довіреністю від 29.08.2013р.;

від інших кредиторів - не з'явились;

від боржника - не з'явився;

від апелянта - не з'явився;

від ліквідатора - не з'явився,

розглянувши апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області, м. Шостка (вх.№№3973С/2,3974С/2)

на ухвалу господарського суду Сумської області від 14.11.2013р.

у справі № 5021/454/2011

за заявою Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції, Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімбуд-3", м. Шостка, Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" НАК "Нафтогаз України" Шосткинського управління по експлуатації газового господарства, м. Шостка

до боржника Відкритого акціонерного товариства "Полісся", м. Шостка

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 14.11.2013р. у справі №5021/454/2011 (суддя Костенко Л.А.) відмовлено в задоволенні вимог УПФУ в м. Шостка та Шосткинському районі в розмірі 13959 грн. 54 коп., що становить єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2012р., січень 2013р., лютий 2013р., та вимог в розмірі 20000 грн. 28коп., що становлять заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за листопад 2012р. - 4496 грн. 52 коп., березень 2013р. - 5167 грн. 92 грн., квітень 2013р. - 5167 грн. 92 коп., травень 2013р. - 5167 грн. 92 коп. Оскаржувана ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що постанова про визнання боржника банкрутом прийнята 07.05.2012р., а отже у банкрута в силу вимог ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не виникло і не могло виникнути додаткових зобов'язань перед УПФУ в м. Шостці та Шосткинському районі.

Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 14.11.2013р. у справі №5021/454/2011 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяви кредитора - Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області до боржника - Відкритого акціонерного товариства "Полісся" про визнання та включення поточних кредиторських вимог з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» допускає виникнення (збільшення) в ліквідаційній процедурі у боржника поточної заборгованості, яка повинна бути пред'явлена до моменту затвердження звіту ліквідатора та ліквідації боржника як юридичної особи. Крім того зазначає, що судом не враховано той факт, що заборгованість боржника зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування за грудень 2012року, січень - лютий 2013року на суму 13959,54грн. визнана господарським судом Сумської області у позовному провадженні (а.с.77,78, 92,93).

Ліквідатор відзивом від 09.01.2014р. заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду Сумської області від 14.11.2013р. у справі №5021/454/2011 - без змін з підстав її законності та обґрунтованості, прийнятої у відповідності до вимог ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (а.с.112).

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 25.12.2013р. у зв'язку з відпусткою судді Лакізи В.В. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Шевель О.В., суддя Гетьман Р.А. (а.с.113).

13.10.2014р. Управлінням Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області, м. Шостка, до суду апеляційної інстанції подано клопотання про розгляд справи без участі його представника, у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання по причині відсутності коштів на службові відрядження. Вказане клопотання підлягає до задоволення колегією суддів Харківського апеляційного господарського суду як таке, що не суперечить вимогам Господарського процесуального господарського суду.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заперечив проти вимоги апеляційної скарги та просив ухвалу господарського суду Сумської області від 5021/454/2011 залишити без змін, з підстав її законності та обґрунтованості, апеляційну скаргу - без задоволення.

Апелянт, ліквідатор та інші кредитори належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, проте не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою, та приймаючи до уваги 15-денний термін, встановлений ч.2 ст.102 ГПК України для розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, та відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників, апелянта ліквідатора та інших кредиторів за наявними у справі матеріалами

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 02.03.2011р. у справі №5021/454/2011 порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Полісся" за заявою Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції, Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімбуд-3", Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" НАК "Нафтогаз України" Шосткинського управління по експлуатації газового господарства, на підставі ст. ст. 6,8,11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою господарського суду від 07.05.2012р. у справі №5021/454/2011 визнано Відкрите акціонерне товариство "Полісся" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Є. Чупруна (а.с. 20-22).

19.07.2013р. Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області звернулось до місцевого господарського суду з заявами про визнання поточних кредиторських вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів у сумі 13959,54грн. та у сумі 20000,28грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що його поточні вимоги у сумі 13959,54грн. підтверджуються рішеннями господарського суду Сумської області від 27.05.2013р. у справі №920/672/13 та у справі №920/671/13. Вимоги в сумі 20000,28грн. апелянт обґрунтовує тим, що з моменту порушення провадження у справі про банкрутство підприємство боржника продовжувало працювати та до 01.01.2011р. перебувало на обліку в управлінні Пенсійного фонду України як платник страхових внесків. Так, відповідно до поданих звітів боржника про суми нарахованої заробітної плати та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, поданих до органів Пенсійного фонду за листопад 2012року, березень - травень 2013року загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті становить 20000,28грн., проте всупереч вимогам закону вказана сума не сплачена боржником, що є підставою для включення даної суми до реєстру поточних вимог кредиторів (а.с.40-42).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 14.11.2013р. у справі №5021/454/2011 відмовлено у задоволенні вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області до боржника в розмірі 13959,54грн., що становить єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2012року, січень 2013року, лютий 2013року та вимоги в розмірі 20000,28грн., що становлять заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за листопад 2012р. - 4496 грн. 52 коп., березень 2013р. - 5167 грн. 92 грн., квітень 2013р. - 5167 грн. 92 коп., травень 2013р. - 5167 грн. 92 коп. з підстав, зазначених вище (а.с.71,72) .

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Згідно з приписами статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За приписами пункту 1-1 Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», викладеного у новій редакції згідно з Законом України від 22.12.2011р. N 4212-VI, який набрав чинності 18.01.2013р., положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою місцевого господарського суду від 07.05.2012р. визнано банкрутом Відкрите акціонерне товариство «Полісся» та відкрито ліквідаційну процедуру.

Враховуючи вимоги перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011р., до спірних правовідносин слід застосовувати Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 14.05.1992р. зі змінами та доповненнями.

За приписами частини 1 статті 5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Отже, поточними кредиторами слід вважати тих кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав після порушення справи про банкрутство.

Частиною 1 статті 23 Закону про банкрутство встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

З аналізу наведеної норми вбачається, що в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута можуть виникнути виключно у випадках, прямо передбачених у цьому Законі, і порядок їх виконання визначений спеціальним Законом про банкрутство.

Нормами Закону про банкрутство встановлено, що в ліквідаційній процедурі у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань, крім тих, які у вигляді конкурсних вимог включені до реєстру вимог кредиторів в порядку статті 23 Закону про банкрутство.

У частинах 8,9 статті 30 Закону про банкрутство зазначено, що кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунку здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону. З основного рахунку проводяться такі виплати: поточні комунальні та експлуатаційні платежі; інші витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження, з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту.

Отже, виходячи з аналізу положень Закону про банкрутство, в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених у цьому Законі і порядок їх виконання визначений спеціальними нормами Закону про банкрутство.

Такими випадками є зобов'язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч. 9 ст. 30 Закону про банкрутство).

З наведених норм вбачається, що поточні кредитори можуть звернутися в ліквідаційну процедуру з грошовими вимогами до банкрута, які виникли за період після порушення провадження у справі і до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.

При здійсненні процедури банкрутства боржника (підприємства, установи, організації) до правовідносин, які виникли між ним та іншими господарюючими суб'єктами, юридичними або фізичними особами, а також органами доходів і зборів та іншими державними органами, застосовується Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який є спеціальним Законом та має перевагу серед інших нормативно-правових актів, в тому числі, пов'язаних із застосуванням норм податків і зборів.

З матеріалів справи вбачається, що ВАТ «Полісся» визнано банкрутом 07.05.2012р., а отже заборгованість боржника з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2012року - лютий 2013року, листопад 2012року, березень - травень 2013року виникла після порушення провадження у справі та після визнання боржника банкрутом.

Однак вимоги за зобов'язання боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства можуть пред'являтись тільки до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. Під час ліквідаційної процедури не виникає будь-яких нових зобов'язань, що можуть бути заявлені в порядку ст. 14 Закону про банкрутство.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду від 23.10.2013р. у справі №5021/1639/2011, від 28.05.2013р. у справі № 11/Б-1042(377/7-10) та від 18.09.2013р. у справі № 6/108-09, від 15.01.2014р. у справі №6/156-06.

З огляду на викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлені фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам та їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді справи та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали у даній справі, у зв'язку з чим ухвалу господарського суду Сумської області від 14.11.2013р. у справі №5021/454/2011 слід залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ч.1 ст.103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Сумської області від 14.11.2013р. у справі № 502/454/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складений 28.01.2014р.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Шевель О.В.