Постанова № 36939681, 28.01.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2014 року Справа № 904/5365/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецової І.Л. (доповідача),

суддів: Пруднікова В.В., Герасименко І.М.,

секретар судового засідання: Мацекос І.М.,

від позивача: Швидкий Є.П. представник, довіреність № 270/1001 від 12.07.13;

від відповідача: Біднина О.І. представник, довіреність № 2/7 від 11.11.13,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації" Дніпрокран"" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2013р. у справі №904/5365/13

за позовом публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі структурної одиниці "Дніпропетровські міські електричні мережі", м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації" Дніпрокран"", м.Дніпропетровськ

про зобов'язання укласти договір

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області 24.09.2013р. у справі №904/5365/13 (суддя Мартинюк С.В.) позов публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі структурної одиниці "Дніпропетровські міські електричні мережі" задоволено, товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації" Дніпрокран""(далі-ТОВ"ДЗКЗМ"Дніпрокран") зобов'язано укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж від 27.04.2013р. №539 в редакції позивача та надати позивачу кошторис обґрунтованих річних витрат власника мереж на утримання електричних мереж спільного використання;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо направлення позивачем на адресу відповідача проекту спірного договору з додатками, отримання останнього відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, ухилення відповідача від підписання договору, щодо визначення запропонованого позивачем договору як обов'язкового до укладення в силу закону та фактичних обставин, а також з того, що порядок складення та надання кошторису обґрунтованих річних витрат власника мереж на їх утримання є невід'ємною частиною договору, складання якого покладається на відповідача;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ"ДЗКЗМ"Дніпрокран"" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та на неправильне застосування ним норм матеріального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог;

- у поданій скарзі йдеться про те, що господарським судом не надано належної правової оцінки доказам по направленню відповідачу замість проекту спірного договору кореспонденції на сторонню особу, якою є пропозиція (оферта) за №6480/6075 від 27.07.2012р. фізичній особі Дорошенко О.А. укласти додаткову угоду до договору про спільне використання технологічних електричних мереж №347 від 12.07.2010р., про те, що опису вкладення відповідний лист не містив, про те, що позивачем не доведено факту надання проекту спірного договору відповідачу

і у позивача відсутнє право вимагати від відповідача укладення цього договору, про те, що ненадання проекту договору позбавило відповідача і права скласти протокол розбіжностей за наявності заперечень по окремих його умовах, а також про відсутність суттєвих умов договору в запропонованому проекті;

- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на доведення арифметичним шляхом неспроможності стверджень відповідача, на те, що відповідач отримав конверт саме з належним йому проектом договору на 87 аркушах вагою 0.450кг, як це підтверджено поштовою квитанцією, а не додаткову угоду на 35 аркушах вагою 0.182кг, яка призначалася Дорошенку О.А., на те, що не є порушенням п.5.17 Правил користування електричною енергією невключення до договору про спільне використання технологічних електричних мереж умов, вказаних відповідачем, оскільки такі умови відсутні в типовому договорі про спільне використання електричних мереж та включені до типового договору про технічне забезпечення електропостачання споживача, а вказаний пункт Правил є спільним для обох договорів, на те, що акт екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача додається до спірного договору відповідно до п.5.18 названих Правил за необхідності згідно з вимогами нормативно-правових актів, а також на безпідставність тверджень відповідача про відсутність кошторису, оскільки згідно з Правилами обов'язок по його складанню покладається виключно на нього.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається матеріалів справи, 10.07.2013р. ПАТ"ДТЕК Дніпрообленерго" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про зобов'язання ТОВ "ДЗКЗМ"Дніпрокран"" укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж від 27.04.2013р. №539 в редакції ПАТ"ДТЕК"Дніпрообленерго" та надати кошторис обґрунтованих річних витрат власника мереж на утримання електричних мереж спільного використання.

При цьому позивач зазначав, що 27.04.2013р. направив відповідачу проект вказаного договору в двох примірниках для підписання та скріплення печаткою, що згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення відповідач отримав проект договору 07.05.2013р., але станом на момент звернення з позовом не направив позивачу ні підписаний та скріплений печаткою проект договору, ні протокол розбіжностей, у зв'язку з чим, договір про спільне використання технологічних електричних мереж від 27.04.2013р. №539 не було укладено сторонами.

За наслідками розгляду порушеної на підставі поданого позову даної справи господарським судом прийнято оскаржуване рішення.

Відповідно до пункту 1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 №1059/2011 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (далі-НКРЕ), є органом державного регулювання діяльності в енергетиці.

Згідно з пунктом 5 Положення НКРЕ відповідно до покладених на неї завдань розробляє і затверджує правила користування електричною енергією.

Пунктом 6 вказаного Положення визначено, що НКРЕ для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право: приймати у межах своєї компетенції рішення, що є обов'язковими до виконання суб'єктами природних монополій.

Таким чином, постанови НКРЕ, винесені нею в межах повноважень, встановлених законом, є обов'язковими до виконання учасниками правовідносин у сфері постачання електроенергії.

Відносини у сфері укладення договорів про постачання електроенергії врегульовані постановою НКРЕ України від 31.07.1996 №28 "Про затвердження Правил користування електричною енергією", ст.714 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 180, 181, 275 Господарського кодексу України.

В п.1.1 Правил користування електричною енергією встановлено, що Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Згідно з п.1.10 Правил користування електричною енергією для забезпечення передачі електричної енергії електричними мережами, що не належать електропередавальній організації, між електропередавальною організацією та відповідним власником мереж, який не має ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, укладається договір щодо спільного використання електричних мереж.

Відповідно до п.1.2 Правил користування електричною енергією договір про спільне використання технологічних електричних мереж - домовленість двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами) та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами;

основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації;

технологічні електричні мережі - сукупність електроустановок з усією інфраструктурою, у тому числі внутрішньобудинкові електричні мережі, системи автоматики, захисту, управління, регулювання та зв'язку, що призначені для перетворення, передачі та/або розподілу електричної енергії, що належать основному споживачу і використовуються для передачі електричної енергії для власного споживання та/або субспоживачам, а також для транзиту електричної енергії в мережі електропередавальної організації.

Згідно з ч.ч.3, 7 ст.179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У даному випадку, 22.08.2010р. відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго"" (постачальником) та ТОВ"Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації "Дніпрокран""(споживачем) було укладено договір №61-499/09, на підставі якого постачальник зобов'язався продати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок, а споживач - сплатити постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснювати інші платежі, передбачені договором.

Підпунктом 2.3.7 пункту 2.3 договору на споживача покладено також обов'язок укласти з енергопостачальною організацією, у тому числі, договір про спільне використання технологічних мереж у разі використання цих мереж іншими суб'єктами господарювання, а з суб'єктами господарювання та організаціями, електроустановки яких приєднані до мереж - договори про технічне забезпечення електропостачання споживача.

Згідно з додатком №10 до договору "Однолінійна схема електропостачання" електричні мережі споживача використовуються іншими субспоживачами.

З огляду на наведені норми та вищезазначені фактичні обставини справи укладення запропонованого позивачем договору про спільне використання технологічних електричних мереж є обов'язковим.

Між тим, ч.ч.1-3 ст.180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені

сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.181 названого Кодексу господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ від надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформлює договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні.

Відповідно до ч.8 ст.181 Кодексу у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Отже, з наведених норм випливає, що звернення до суду з позовом про укладення договору у тій чи іншій редакції може мати місце за умови дотримання передбаченої ст.181 Господарського кодексу України процедури укладення договору: надсилання проекту договору, отримання заперечень щодо його умов, подачі позову до суду для врегулювання розбіжностей.

Ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Щодо досліджуваної справи, то обов'язок доведення обставини по виконанню вимог ст.181 Господарського кодексу України, які передбачають порядок передачі спору до суду для врегулювання розбіжностей при укладенні договору покладається безпосередньо на позивача.

Проте, належні докази в обґрунтування цих обставин позивачем не надані.

Представлені в матеріалах справи копії реєстру на відправку рекомендованих листів з повідомленням та зі штампом відділення поштового зв'язку, фіскальний чек №3169 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.11, 12) не містять інформації щодо конкретного найменування предметів та їх кількості, які були вкладені у відповідне відправлення.

Тобто, в перелічених документах позивача (реєстр на відправлення) та відділення поштового зв'язку відсутні будь-які відомості про направлення відповідачу саме проекту договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 27.04.2013р. №539 з додатками.

Таким чином, факт направлення на адресу відповідача пропозиції по укладенню спірного договору з проектом останнього позивачем документально не підтверджений, що свідчить про невиконання ним наведених вище законодавчих норм та про відсутність підстав для задоволення позову.

У цьому зв'язку, приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд ґрунтовно не дослідив зазначені обставини справи та не надав їм правової оцінки.

Так, при відхиленні заперечень відповідача з приводу неотримання проекту договору господарський суд помилково визначив реєстр на відправку рекомендованих листів з повідомленням від 27.04.2013р., фіскальний чек №3169 від 27.04.2013р. та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення як належні докази такого направлення з огляду на викладене вище.

При цьому лист фізичної особи Дорошенко О.А. від 23.09.2013р., в якому останній повідомляє позивача про отримання саме від нього додаткової угоди від 27.04.2013р. №5/4 та

про відсутність стосунків з представниками ТОВ"ДЗКЗМ"Дніпрокран"" щодо передачі ними проекту додаткової угоди (а.с.121), також покладений господарським судом в обґрунтування цього відхилення, не підтверджує факту направлення позивачем на адресу відповідача проекту договору та не є відповідним доказом.

Задовольняючи позов, господарський суд також не дослідив наявність в проекті договору всіх істотних умов, встановлених для даного виду договорів.

Одночасно слід зазначити, що перелік істотних та обов'язкових умов договору про спільне використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача), а також перелік документів, що є невід'ємними частинами зазначеного договору, визначений п.п.5.17, 5.18 Правил користування електричною енергією.

Згідно з п.5.18 Правил користування електричною енергією невід'ємними частинами договору про технічне забезпечення електропостачання споживача та про спільне використання технологічних електричних мереж є: 1) акт про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; 2) відомості про засоби комерційного обліку активної та реактивної електричної енергії; 3) схема електропостачання, зазначення точок приєднання і ліній, що живлять струмоприймачі субспоживача; 4) акт екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача (за необхідності згідно з вимогами нормативно-правових актів); 5) довідка про обсяги переданої електричної енергії за базовий період.

У п. 5.17 Правил визначено, що договір про технічне забезпечення електропостачання споживача та договір про спільне використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) має містити такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей: 1) найменування сторін; 2) місце і дату укладення договору; 3) обсяг передачі електричної енергії та договірної граничної величини електричної потужності; 4) режими постачання; 5) гарантований рівень надійності електропостачання (за категорією надійності електропостачання); 6) величини дозволеної та приєднаної потужності електроустановок субспоживача; 7) порядок обліку перетікання реактивної енергії, порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії (за необхідності); 8) порядок обліку споживання електричної енергії та вимірювання величини потужності, споживання та генерування реактивної електроенергії, контролю показників якості електричної енергії (у тому числі у випадку пошкодження або тимчасової відсутності відповідних розрахункових засобів обліку); 9) порядок надання даних щодо використаної субспоживачем електричної енергії; 10) умови дії договору у разі відсутності у споживача договору про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії та/або у разі відключення споживача за борги чи з інших причин; 11) строк дії договору; 12) умови та порядок розірвання договору; 13) місцезнаходження, банківські реквізити сторін.

Договір про спільне використання технологічних електричних мереж додатково містить: 1) порядок розрахунків за використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача); 2) однолінійну схему технологічних електричних мереж спільного використання з обов'язковим зазначенням місць установлення, типів, марки обладнання, довжини ліній, які задіяні в передачі електричної енергії, у тому числі для підприємств та організацій, які обслуговують (утримують) внутрішньобудинкові електричні мережі, вказуються кількість квартир та інформація про наявність або відсутність ввідного загальнобудинкового пристрою з розрахунковим засобом обліку електричної енергії; 3) перелік елементів технологічних електричних мереж споживача (основного споживача), які використовуються для передачі електричної енергії; 4) розрахунок умовних одиниць техноло-гічних електричних мереж спільного використання, узгоджений електропередавальною організацією, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташовані ці технологічні електричні мережі.

У даному випадку, проект договору про спільне використання технологічних електричних мереж в редакції позивача не містить умови, визначені п.п.3, 4, 5, 6, 8, 10 ч.1 та п.п.4 ч.2 п.5.17 Правил.

Також, наданий позивачем проект договору не містить й інших встановлених законодавством про електроенергетику необхідних додатків до договору, зокрема, відомостей про засоби комерційного обліку реактивної електричної енергії, передбачених п.п.2 п.5.18 Правил.

Крім того, в п.2.4 проекту відсутні посилання на конкретні додатки договору, в п.п.8.2.1

п.8.2 проекту не визначено розмір пені, яка підлягає сплаті користувачем власнику мереж за порушення строків внесення платежів, передбачених п.4.1 договору, в п.п.8.3.1 п.8.3 проекту не визначено переліку обставин непереборної сили, за наявності яких сторони не несуть відповідальності за невиконання своїх зобов'язань.

Типовий договір в цих частинах не містить конкретного розміру пені та обставин непереборної сили і не зможе створити для сторін відповідних правових наслідків.

Відсутність перелічених умов позбавляє відповідача можливості надання заперечень по цих умовах, складання протоколу розбіжностей по вказаних пунктах проекту та направлення їх на врегулювання позивачу.

З урахуванням викладеного та вищезазначених обставин щодо недотримання позивачем вимог законодавства, якими врегульовано порядок укладення договорів та визначено істотні умови спірного договору, позовні вимоги слід визнати необґрунтованими, підстави для задоволення цих вимог відсутні.

Внаслідок відсутності підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж слід відмовити позивачу і в задоволенні вимог щодо зобов'язання відповідача надати кошторис обґрунтованих витрат.

У цьому зв'язку рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню тому, що прийнято при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи та при неправильному застосуванні норм матеріального права.

Доводи скаржника про отримання відповідачем проекту договору, сформовані на підставі арифметичних даних шляхом визначення ваги поштових конвертів колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки мають характер припущень та внаслідок відсутності опису вкладення до поштового відправлення не підтверджують відповідного факту.

Стосовно відображення частини істотних умов, передбачених п.5.17 Правил користування електричною енергією в типовому договорі на технічне забезпечення електропостачання споживача слід зазначити, що вказаний пункт Правил не містить окремих конкретних переліків істотних умов договорів про технічне забезпечення та спільне використання технологічних електричних мереж, у зв'язку з чим, істотні умови, встановлені в п.п.1-13 є обов'язковими для кожного з цих договорів. Посилання скаржника на наявність в п.2.2 запропонованого проекту договору такої істотної умови як гарантований рівень надійності електропостачання (за категорією надійності) визнані колегією суддів безпідставними, оскільки даний пункт передбачає лише обов'язок власника мереж по забезпеченню такого рівня.

Також, не приймаються до уваги колегією суддів заперечення відповідача про відсутність в проекті такого додатку як акту екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача.

Відповідно до п.1.1.5 Інструкції про порядок складання акта екологічної, аварійної та технологічної броні, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 19.01.2004р. №26, вказані акти складаються постачальником електричної енергії за регульованим тарифом зі споживачами: що мають об'єкти та обладнання, обмеження чи повне припинення електропостачання якого може призвести до надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; що мають струмоприймачі I категорії щодо надійності електропостачання; у разі включення їх у встановленому порядку до графіків обмеження споживання електричної енергії або потужності та графіків аварійних відключень.

В установленому порядку відповідач не довів належність підприємства до наведеного переліку споживачів та, як наслідок, необхідності складання зазначених актів.

Керуючись ст.ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2013р. у справі №904/5365/13 скасувати;

- у позові відмовити;

- стягнути з публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі структурної одиниці "Дніпропетровські міські електричні мережі" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації "Дніпрокран"" 573грн.50коп. судового збору за апеляційною скаргою, видати наказ;

- видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області

Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя І.М.Герасименко

Суддя В.В.Прудніков

Повна постанова складена 31.01.2014