Рішення № 36935086, 28.01.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №589/3749/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Лєвша С. Л.Номер провадження 22-ц/788/123/14 Суддя-доповідач - Маслов В. О. Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Маслова В. О.,

суддів - Дубровної В. В., Сибільової Л. О.,

за участю секретаря - Назарової О.М.,,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»

на заочне рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 05 вересня 2013 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

03 липня 2013 року позивач звернувся з вказаним позовом до місцевого суду. Обґрунтовував його тим, що згідно умов кредитного договору ОСОБА_3 04 травня 2006 року отримав у Банку кредит у розмірі 10996 грн. 20 коп. зі сплатою відсотків за його користування. Відповідач за вказаним кредитним договором своїх зобов'язань належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість. Тому позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитом у розмірі 74439 грн. 12 коп., яка складається з 10966 грн. 20 коп. - заборгованості за кредитом, 25998 грн. 37 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 33453 грн. 64 коп. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 500 грн. - штрафу (фіксована частина), 3520 грн. 91 коп. - штрафу (процентна складова).

Заочним рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 05 вересня 2013 року в задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. При цьому вказує, що судом першої інстанції при вирішенні спору неправомірно застосовано загальну позовну давність, оскільки сторони при підписанні кредитного договору погодили термін позовної давності тривалістю у 5 років. 04 травня 2006 року вони в письмові формі уклали кредитний договір, який складається із заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт). Відповідач висловив згоду на його укладення саме в такій формі, про що свідчить його особистий підпис у Заяві позичальника.

Заслухавши пояснення представника Банку Гакаля Р.В., який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню, виходячи з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 04 травня 2006 року ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 уклали кредитний договір, який складається із Заяви Позичальника № DNH4ТР60550578 та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) (а.с. 7 - 16).

Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надано строковий кредит у сумі 10996 грн. 20 коп. на строк 42 місяці по 04 листопада 2009 року включно, зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 2,09 % у місяць або 25,08 % у рік, на суму залишку заборгованості по кредиту в обмін на зобов'язанння Позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів, в обумовлених у Заяві та Умовах про надання споживчого кредиту фізичним особам строки, а також сплати комісії, яка зазначена в Умовах (а.с. 7 - 16).

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань станом на 23 травня 2013 року утворилась заборгованість у розмірі 74439 грн. 12 коп., яка складається з 10966 грн. 20 коп. - заборгованості за кредитом, 25998 грн. 37 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 33453 грн. 64 коп. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 500 грн. - штрафу (фіксована частина), 3520 грн. 91 коп. - штрафу (процентна складова), що підтверджується розрахунком заборгованості на а.с. 4 - 6.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається зі змісту договору спірний кредитний договір за своєю природою є договором про надання споживчого кредиту, а тому дані правовідносини регулюються ЦК України та Законом України «Про захист прав споживачів».

Статтею 257 ЦК України передбачена загальна позовна давність тривалістю у три роки, а відповідно до положень ч. 1 ст. 259 ЦК України вона може бути збільшена за домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відмовляючи Банку у позові суд першої інстанції зазначив у рішенні про пропуск позивачем трирічного строку позовної давності і про відсутність підстав для застосування п'ятирічного строку позовної давності, оскільки з цього приводу немає окремого документа, підписаного сторонами. Цей висновок суду не в повній мірі відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Аналіз ст. ст. 627, 628 ЦК України щодо свободи договору та змісту договору дозволяє зробити висновок про вільність сторін в укладенні договору, про те, що договір може складатися з одного або декількох документів, зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними.

З кредитного договору від 04 травня 2006 року вбачається, що відповідач погодився отримати кредит на умовах цього договору та Умовах про надання споживчого кредиту фізичним особам. Якщо у першому документі не йдеться про позовну давність, то у п. 5.5 другого документа зазначений п'ятирічний строк позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - штрафу, пені. Тут же у п. 5.1 передбачений розмір пені 0,15 % від суми простроченого платежу, а в п. 5.3 500 грн. штрафу за прострочку будь-яких платежів більше ніж на 30 днів. Перший документ відповідачем підписаний, а другий документ є додатком до першого, з чим сторони погодилися, отже, є підстави вважати, що правило ч.1 ст. 259 ЦК України щодо письмової форми договору дотримано.

За таких обставин колегія суддів робить висновок, що п'ятирічний строк позовної давності Банком не пропущений по ряду платежів, оскільки строк дії договору закінчився 04 листопада 2009 року, а до суду з позовом звернувся 03 липня 2013 року, тобто в межах п'ятирічного строку позовної давності. Колегія суддів зважаючи на постанову Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року у справі № 6 -116 цс 13 та на постанову Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6 - 126 цс 13, які в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для всіх судів України щодо застосування та обчислення позовної давності у кредитних відносинах приходить до висновку про те, що ряд платежів, які повинен був сплатити позивач Банку, знаходяться поза межами п'ятирічного строку позовної давності, з 03 липня 2013 року - 5 років дорівнює 03 липня 2008 року. Однак колегія суддів, зважаючи на правило ч. 3 ст. 267 ЦК України, не вправі застосовувати позовну давність до ряду вимог, оскільки з цього приводу в матеріалах справи немає заяви відповідача про це.

У зв'язку з неправильним застосуванням норми матеріального права судом першої інстанції постановлене ним рішення підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позову в частині стягнення неустойки, з огляду на вимоги ст. ст. 551, 616 ЦК України.

Із розрахунку заборгованості, наданої позивачем вбачається, що відповідач не сплатив жодної копійки на погашення кредиту, тому у періоді з 04 травня 2006 року по 23 травня 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 10966 грн. 20 коп. - заборгованості за кредитом, 25998 грн. 37 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 33453 грн. 64 коп. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 500 грн. - штрафу (фіксована частина), 3520 грн. 91 коп. - штрафу (процентна складова). (а.с. 4 - 6).

Разом з тим, частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частина 2 ст. 616 ЦК України передбачає право суду зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Розмір нарахованої банком неустойки є значно більшим розміру заборгованості по тілу кредиту та відсоткам за користування кредитом.

До того ж колегія суддів бере до уваги той факт, що позивач протягом тривалого часу, не виконував положення п. 3.2.6 Умов (а.с. 10), відповідно до якого до обов'язків банку входить проведення перевірок цільового використання кредиту та його забезпеченості й фінансового стану позичальника. Відомості про це в матеріалах справи відсутні. Впродовж багатьох років не заявляв позову до відповідача, що також сприяло збільшенню неустойки.

З врахуванням всіх наявних обставин, колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір пені та визначити її у сумі 10000 грн. Згідно з п. 5.3 та 5.1 Умов нарахований штраф в сумі 500 грн. та пеня 3520 грн. 91 коп. є окремими видами відповідальності, а тому також підлягають стягненню. Таким чином, до стягнення слід визначити заборгованість в розмірі 50985 грн. 48 коп. (10966 грн. 20 коп. - заборгованості за кредитом, 25998 грн. 37 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 10000 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 500 грн. - штрафу (фіксована частина), 3520 грн. 91 коп. - штрафу (процентна складова). В іншій частині позову Банку необхідно відмовити.

З матеріалів справи вбачається, що при подачі позовної заяви позивачем було сплачено 744,39 грн. судового збору та 372,19 грн. - при подачі апеляційної скарги, оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, то враховуючи принцип пропорційності стягнення судових витрат відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 509,85 коп. судових витрат за розгляд справи у першій інстанції та 254, 93 грн. судових витрат за апеляційний перегляд справи, а всього 764 грн. 78 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 88, 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Заочне рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 05 вересня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 50985 (п'ятдесят тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 48 коп. (10966 грн. 20 коп. - заборгованості за кредитом, 25998 грн. 37 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 10000 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 500 грн. - штрафу (фіксована частина), 3520 грн. 91 коп. - штрафу (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 764 грн. 78 коп. відшкодування судових витрат.

В іншій частині позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відмовити.

Рішення апеляційного суду набрало законної сили, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -