Постанова № 36929915, 30.01.2014, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 33/781/60/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Безуматов М.В.

Категорія - 185 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Гончар В. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2014 року. Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Гончар В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіровограда апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 26 січня 2014 року, якою:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець і мешканець АДРЕСА_1, працює директором ТОВ «Кіровоградагроресурс», має на утриманні двох неповнолітніх дітей,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на 15 діб з 14.30 год. 25.01.2014 року, стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 36,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови районного суду ОСОБА_4 25.01.2014 року близько 14:15 год. на посту ДАІ, що розташований в Кіровоградській області на автодорозі Київ - Луганськ - Ізварино в сел. Олександрівка не виконав законні вимоги працівника при зупиненні керованого ним автомобіля, відмовився надати в розпорядження працівника ДАІ посвідчення водія для перевірки, при цьому на неодноразові пропозиції не реагував, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.

У апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 просить постанову районного суду скасувати, закрити провадження по справі в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції не з'ясував чи ґрунтувались вимоги працівника ДАІ на законі і, який закон порушив ОСОБА_4 Також судом проігноровано ст. 59 Конституції України, відповідно до якої кожен має право на правову допомогу. Факт не пред'явлення ОСОБА_4 документів на право керувати транспортним засобом спростовується тим, що працівники ДАІ склали протокол про адміністративне правопорушення на ОСОБА_4 за керування транспортним засобом номерні знаки якого не читаються з відстані 20 метрів ( ч. 6 ст. 122 КУпАП ). Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складено з заповненням всіх граф, які не можливо заповнити без пред'явлення документів на право керування транспортним засобом. Крім того, посилання суду, що ОСОБА_4 боявся проведення експертизи не підтверджується жодним доказом, оскільки суд не встановив чи мали працівники ДАІ проводити вилучення документів для проведення експертизи та чи ґрунтувались на законі вказані вимоги. Жодних правових підстав для передачі документів в руки працівникам ДАІ ОСОБА_4 не порушив.

Під час апеляційного розгляду справи адвокат ОСОБА_3 вимоги апеляції підтримав в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, зваживши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за таких обставин.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення КД № 9310 та постанови за справою про адміністративне правопорушення з внесеними виправленнями від 26.01.2014 року, ОСОБА_4 25.01.2014 року при керуванні автомобілем здійснив злісну непокору законній вимозі працівника міліції, що виразилось в ненаданні змоги працівнику ДАІ, відповідно до вимог п.2.4 Правил дорожнього руху України, здійснити у нього законну перевірку документів, чим останній скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 УКпАП.

Зазначене підтверджується рапортами працівників міліції ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та які підтвердили зазначені обставини при дачі показань в суді першої інстанції (а.с. 2-5, 12-18), протоколом про адміністративне правопорушення серія КД № 9310 від 25.01.2014 року (а.с. 1).

Згідно диспозиції статті 185 КУпАП санкціонується як злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Перевіривши матеріали адміністративної справи апеляційний суд прийшов до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 складений відповідно до ст. 256 КУпАП, в ході провадження по справі дотримано вимог ст. 245 КУпАП, а судовий розгляд справи проведено у відповідності до ст. 280 КУпАП.

Суд, враховуючи особу правопорушника, характер та обставини вчиненого, застосував до ОСОБА_4 адміністративне стягнення в межах санкції ст. 185 КУпАП, яке, як вважає апеляційний суд, за своїм видом і мірою є справедливим, необхідним і достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Враховуючи зазначене доводи адвоката ОСОБА_3 щодо скасування постанови суду та закриття провадження по справі, за обставин, викладених в апеляційній скарзі, є не обґрунтованими і самі по собі не можуть взятись апеляційним судом як підстава для скасування постанови суду та закриття провадження по справі. Навпаки доводи адвоката спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення серія КД № 9310 від 25.01.2014 року, рапортами працівників міліції ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, про злісну непокору ОСОБА_4 законній вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, що виразилось в ненаданні близько 4 годин змоги працівнику ДАІ, відповідно до вимог п.2.4 Правил дорожнього руху України, здійснити у нього законну перевірку документів та які, будучи попереджені судом про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України, підтвердили зазначені обставини при дачі показань в суді першої інстанції.

За зазначених обставин і з огляду на те, що ОСОБА_4 здійснив злісну непокору законній вимозі працівника міліції, в громадському місці, його апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 - залишити без задоволення, а постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 26 січня 2014 року відносно ОСОБА_4 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя