Рішення № 36929565, 15.01.2014, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

15.01.2014р. Справа №917/2200/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Торговий Дім "Сонячна Долина плюс", вул. Середньофонтанська 16, м. Одеса, Одеська область,65039

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир", вул. Будька,47, м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область,37300

про стягнення 420405,98 грн.

суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

представники сторін:

від позивача: в четверте не з'явився /повідомлений належним чином/

від відповідача: Савченко А.Г.дов. № 9 від 25.05.2013 року

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 420405,98 грн. із яких пеня - 341 336,71 грн., 3% річних - 79069,27 грн. за договором купівлі-продажу № 900710-12 від 22.03.2012 року.

Позивач явку свого представника в судові засідання 21.11.2013р., 05.12.2013р.; 19.12.2013р. та 15.01.2014 року не забезпечив, в поясненнях /за вхід. № 325 від 15.01.2014 року/ позивач вказав, що у зв'язку з скрутним фінансовим положенням, відсутністю у штаті юриста, не має можливості забезпечити присутність свого представника в судових засіданнях. Суд подане пояснення прийняв та залучив до матеріалів справи.

21.11.2013 року за вхід № 16 625 (канцелярії суду) генеральний директор ТОВ ''Одеський ТД '' Сонячна Долина плюс '' С.А.Юдін подав клопотання на підставі статті 22 ГПК України про відкладення розгляду справи на пізніший строк у зв'язку з тим, що позивач не вчасно отримав ухвалу та не встиг виконати її вимог, та не може забезпечити присутність свого представника.

Суд клопотання прийняв до розгляду, задовольнив та залучив його до матеріалів справи - а.с. 137.

21.11.2013 року за вхід № 16 642 (канцелярії суду) директор ТОВ ''Гадячсир'' В.Ф. Лисаченко подав клопотання на підставі статті 22 ГПК України про відкладення розгляду справи на пізніший строк у зв'язку з тим, що Савченко А.Г., який уповноважений представляти інтереси відповідача в судовому процесі по даній справі знаходиться на лікарняному. Просить не розглядати справу без участі представника відповідача і відкласти розгляд справи на іншу дату. Суд клопотання з додатком прийняв до розгляду, розглянув по суті, задовольнив та долучив до матеріалів справи - а.с. 139-140.

04.12.2013р. директор ТОВ ''Гадячсир'' В.Ф. Лисаченко за вхід. № 17366 канцелярії суду подав клопотання в порядку статті 22 ГПК України про продовження розгляду справи на 15 днів у зв'язку з хворобою представника відповідача та просить справи без участі представника відповідача не розглядати. Суд клопотання з додатком прийняв до розгляду, розглянув по суті, задовольнив та долучив до матеріалів справи - т.№2, а.с.1-2.

05.12.2013 року за вхід. № 17390 канцелярії суду за підписом генерального директора ТОВ ''Одеський ТД ''Сонячна Долина плюс'' С.А. Юдін надійшло клопотання про розгляд справи без присутності представника позивача за наявними у справі документами.

Суд клопотання прийняв до розгляду, розглянув по суті, задовольнив та долучив до матеріалів справи - т.2,а.с. 3.

05.12.2013 року за вхід. № 17391 канцелярії суду за підписом генерального директора ТОВ ''Одеський ТД'' Сонячна Долина плюс '' С.А. Юдін надійшло клопотання і додаток до нього: оригінали документів, для огляду в судове засідання які позивач просить відповідно до статті 40 ГПК України повернути їх товариству після вирішення справи по суті.

Суд клопотання з додатками прийняв до розгляду, розглянув його по суті, задовольнив, а клопотання без додатків долучив до матеріалів справи.

19.12.2013 року за вхідним № 18136(канцелярії суду) представник відповідача Савченко А.Г. подав клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме світлокопії: витягу з ЄДРПОУ серія АГ № 235975, № 235976, № 235977; та додаткової угоди № 3 від 26 липня 2013 року до договору купівлі-продажу № 900710-12 від 22.03.2013р. Суд подане клопотання з додатками прийняв до розгляду та долучив його до матеріалів справи - т. 2,а. с. 18-25.

19.12.2013 року за вхід. № 18180 канцелярії суду за підписом генерального директора ТОВ ''Одеський ТД ''Сонячна Долина плюс'' С.А. Юдіна надійшло клопотання з додатками до нього, а саме світлокопії: витягу з ЄДРПОУ серія АГ № 549969,549970, 549971; реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за квітень-грудень 2012 року; розшифровки податкових зобов'язань та податковому кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до податкової декларації) - т.2, а. с.26-85.

9.12.2013 року у зв'язку з неявкою представника позивача в третій раз в судове засідання та не подання ним витребуваних судом реєстру господарських операцій та бухгалтерських проводок по рахунках товариства неможливо встановити всіх обставин справи в їх сукупності, що до суті предмету спору та правових підстав нарахування інфляційних втрат та 3 відсотки річних і надання можливості сторонам самостійно врегулювати предмет спору, суд ухвалою продовжив строк вирішення спору на 15 днів, відклавши розгляд справи до 15.01.2014 року. на 9.00 год. Визнав явку представників обов'язковою.

Ухвалою суду зобов'язав сторони за три дні до судового засідання подати:

Позивача: первинну бухгалтерську документацію (реєстри господарських операцій, бухгалтерські проводки по рахунках, податкові декларації, звіти перед контролюючими органами тощо) відповідно до положень статей 8 - 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р. (із змінами та доповненнями), які стосуються виконання Договору купівлі - продажу № 900710-12 від 22.03.2012 р. та всіх додаткових угод до нього і специфікацій; представити інші докази в порядку ст.ст. 32-34, ст.36 ГПК України.

Відповідача - в повному обсязі виконати вимоги попередніх ухвал суду, та подати письмові докази вжиття заходів по самостійному врегулюванню предмету спору та інші докази в порядку ст.ст. 32-34, 36,38 ГПК України, та ст. 614 ЦК України.

26.12. 2013р. за вхід. № 18584канцелярії суду представник ТОВ '' Гадячсир '' А.Г. Савченко подав уточнення до відзиву з додатками, а саме світлокопії: картки рахунку № 631 за січень-грудень 2013 року по розрахункам з позивачем; довідку АТ ''Укрсімбанк'' про рух коштів по рахунку ТОВ ''Гадячсир '' за період з 25.05.2013р. по 30.08.2013р.; виписки ПАТ ''Креді Агріколь Банк'' про рух коштів по рахунку ТОВ ''Гадячсир'' за період з 16.07.2013р. по 19.07.2013р.; платіжних доручень ПАТ ''Укрсоцбанк'' за період з 14.06.2013р. по 09.08.2013р.; платіжних доручень АТ '' Укрсиббак '' за період з 10.05.2013р. по 16.08.2013р. Суд уточнений відзив з додатками прийняв до розгляду та долучив його до матеріалів справи - т.2, а. с. 112-178.

15.01.2014 року генеральний директор ТОВ ''Одеський ТД '' Сонячна Долина плюс '' С.А. Юдін за вхід. № 325 канцелярії суду подав пояснення в якому зазначає, що у зв'язку з скрутним фінансовим положенням, відсутністю у штаті юриста, немає можливості забезпечити присутність представника позивача в судовому засіданні. Просить суд розглядати зазначену справу без присутності представника позивача за наявними у справі документами. Суд пояснення прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи - т. №2, а.с. 179-180.

Наданими статтею 22 ГПК України процесуальними правами, позивач зловживає, вимоги ухвал суду не виконує, а саме не подає первинну бухгалтерську документацію (реєстри господарських операцій, бухгалтерські проводки по рахунках підприємства за спірний період та у відповідності до додаткової угоди № 3 від 26 липня 2013 року до договору купівлі-продажу № 900710-12 від 22.03.2012р.); у всіх товарно-транспортних накладних відсутні посада та прізвища і ініціали посадових осіб, які отримували матеріальні цінності /п.п. 3.1.3-3.3.2; 4.3-4.4; 6.1-6.5 договору, протоколу розбіжностей до цього договору від 22.03.2012р./; розрахунок ціни позову здійснив в порушення Методики нарахування пені, штрафних санкцій, інфляційних та 3% річних, приписів (п.6) ст. 232 ГК України; статей 258,549-550,625 ЦК України та специфікацій до договору /а.с.127-130/.

В поясненнях /за вхід. № 325 від 15.01.2014 року/ позивач просить суд розглядати зазначену справу без присутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до приписів статті 75 ГПК України.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, а також подані представниками сторін додаткові докази, заслухавши пояснення представників відповідача, всебічно повно та об'єктивно за своїм внутрішнім переконанням оцінивши всі обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю виходячи із наступного:

Позивач в позовній заяві за вхід. № 2657/13 від 01.11.2013 року ( т.1, а.с. 3-9 ) вказує, що між сторонами був укладений договір купівлі-продажу № 900710-12 від 22.03.2012р. В розрахунку ціни позову позивач послався на загальну суму боргу станом на 24.10.013 у зв'язку з передачею у власність ТОВ ''Гадячсир'' (відповідачу у справі) товару на суму 15 154 566,00 грн. В розділі 2 договору пункти 2.1-2.4 сторони узгодили, що загальна сума цього договору складається із вартості поставлених партій товару вказаного в Специфікаціях і орієнтировно складає 2900000,00 (два мільйона дев'ятсот тисяч) грн. з ПДВ /т.1,а.с.32/.

В послідуючому сторони додатковими угодами до вищевказаного договору узгодили:

№ 1 від 20.04.2012 року редакційно змінили пункт 2.1 договору та виклали його в слідуючий редакції '' загальна сума цього договору складається із вартості поставленого на протязі дії його товару, згідно оформлених сторонами видаткових накладних і орієнтировно складає 30 000 000,00 ( тридцять мільйонів ) грн. з ПДВ /т.1,а.с.39/;

№ 2 від 01.06.2012 року змінили пункт 2.2 договору і виклали його в слідкуючій редакції: '' оплата вартості товару проводиться покупцем на умовах відстрочки платежу 45 (сорок п'ять) календарних днів з моменту фактичної передачі товару у власність покупцю, в грошовій формі, шляхом перерахування грошових коштів на банківській рахунок продавця /т.1,а.с.40/.

В договорі купівлі-продажу № 900710-12 від 22.03.2012р. було встановлено строк (термін), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, з відстрочкою платежів, а саме 45 календарних днів.

Повністю сума боргу відповідачем була сплачена у серпні 2013року.

Позивачем з огляду на ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України, 231, 232 ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за порушення термінів оплати розрахунку за поставлений товар нараховано ТОВ "Гадячсир" пеню в розмірі 341 336,71 грн. та 3% річних в розмірі 79 069,27 грн.

ТОВ "Гадячсир" проти позовних вимог заперечує та до відзиву на позовну заяву від 11.12.2013 року (вх. канцелярії суду №17775 від 11.12.2013 року) представником відповідача Савченко А.Г додано додаткову угоду № 3 від 26 липня 2013 року до договору купівлі-продажу № 900710-12 від 22.03.2012р. В даній угоді станом на 26.07.2013 року було узгоджено розмір вимог продавця перед покупцем в сумі 1 900 047,50 грн. Позивач на дату укладення цієї угоди ніяких штрафних санкцій не застосовував, і в тексті самої угоди ні про які порушення умов договірних зобов'язань відповідачем не зазначив.

Суд виходить із змісту додаткової угоди №3 від 26.07.2013 року згідно якої, сторони встановили новий порядок виконання боржником зобов'язань щодо сплати платежів на протязі серпня 2013 року, а саме по 380 000 грн.: до 02.08.2013р.; до 09.08.2013р.; до 16.08.2013р.; до 23.08.2013 року та 380 047 грн. 50 коп. до 30.08.2013року - див.т.2, а.с. 15;24. Відповідач платіжними дорученнями: №№ 157 від 02.08.13р. на суму - 280 000,00 грн.; № 172 від 09.08.13р. на суму 380 000,00 грн. /т.2,а.с.134-136/; № 1050 від 23.08.13р. на суму 380 000,00 грн.; № 1069 та № 1073 від 30.08.13р.на суму 380 000,00 грн. та на суму 47,50 грн. (т.2,а.с. 176-178) - здійснив оплату визнаного сторонами боргу в сумі 1 900 047,50 грн. повністю - див. довідку з особового рахунку , виписку по рахунку контрагенту ТОВ ''Гадячсир '' за період з 22.03.12р. по 24.10.13р. по договору купівлі продажу № 900710-12 від 22.03.2012р.-т.1,а.с. 131-132; виписку з банківського рахунку ТОВ '' ТД '' Сонячна Долина Плюс '' надходження коштів по контрагенту ТОВ '' Гадячсир '' , код ЄДРПОУ 33460268 - т.2, а.с. 7-9,19-24, 42,112-178.

Факт сплати відповідачем повної суми визнаного сторонами боргу в сумі 1 900 047,50 грн. у серпні 2013 року підтверджує позивач у тексті позовної заяви - див. т.1,а.с. 3 та довідкою з особового рахунку, випискою по рахунку контрагенту ТОВ ''Гадячсир '' за період з 22.03.12р. по 24.10.13р. по договору купівлі продажу № 900710-12 від 22.03.2012р. в тексті якої вказано - сальдо на 27.02.2013р. 0,00 грн. та заборгованість за цією довідкою на 24.10.2013р. складає 0,00 грн., що підтверджується підписом головного бухгалтера ТОВ'' ОТД '' Сонячна Долина Плюс '' А.В. Татаренко - т.1,а.с. 131-132.

В ході розгляду спору по суті суд встановив, що позивач в порушення приписів частини другої статті 530 ЦК України та припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього на 26 липня 2013 року не заявляв вимог як продавець до відповідача ( покупця ) щодо передбаченої законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання , починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору та змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Приписом частини третьої статті 550 ЦК України встановлено, що кредитор не має права на неустойку (в тому числі пеню та штраф) у разі, якщо боржник згідно із статтею 617 цього Кодексу не відповідає за порушення зобов'язання.

Подання ж кредитором позовної заяви, адресованої господарському суду (а не боржнику) і надіслання останньому як відповідачеві копії такої заяви є складовими судової процедури, а не цивільних правовідносин, і відповідні дії не можуть розглядатися як вимога у розумінні зазначеної норми ЦК України.

Таким чином позивач зловживаючи наданими йому статтею 22 ГПК України процесуальними правами і обов'язками так і не подав на вимогу господарського суду (оригіналу та світлокопії) тексту додаткової угоди № 3 від 26 липня 2013 року до договору купівлі-продажу № 900710-12 від 22.03.2012р. шляхом введення в оману господарського суду з надуманих підстав намагався стягнути з відповідача 431 336, 71 грн. пені, та 3% річних в розмірі 76 069,27 грн., а разом 420 405, 98 грн.

Оригінал обгрунтованого розрахунку ціни позову за своїм змістом істотно відрізняється від його світлокопії, що було подана в додатку до позовної заяви ( див.т.1,а.с.3-4,127-130).

Посилання позивача на заборгованість відповідача у зв'язку з передачею ним у власність товар на суму 15 154 566, 00 грн., за товарно-транспортними накладними в період з 03.04.2012 року по 21.12.2012 року/ є безпідставною і спростовується наявними у справу матеріалами. В цьому ж розрахунку позивач вказує, що загальна сума боргу станом на 24.10.2013 року складає 0,00 грн.

При здійсненні розрахунку за період з 23.03.2012року по 09.06.13 року подвійної облікової ставки за кожен день прострочки грошових зобов'язань при нарахуванні пені позивач посилаючись на статтю 625 ЦК України безпідставно в порушення приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України якою встановлено, що нарахування штрафних санкцій за

прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач на дату укладення додаткової угоди №3 від 26.07.2013 року, що по суті являється партнерською домовленістю про реструктуризацію боргу та встановлення нового порядку виконання боржником зобов'язань щодо сплати платежів цієї угоди, ніяких штрафних санкцій до відповідача не застосовував, і в тексті самої угоди ні про які порушення умов договірних зобов'язань не зазначив.

На жодному оригіналу бухгалтерських документів відсутні резолюції посадових осіб і вони не проведені взагалі по реєстру господарських операцій і відсутні бухгалтерські проводки по рахунках товариства / див. т.1,а. с. 32-132/.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. В цій же нормі надано визначення поняття ''господарської операції'' - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Цією ж статтею визначено і ознаки первинних бухгалтерських документів. Первинні документи, це документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Поняття господарської операції наводиться у ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 88 від 24.05.95 року, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів.

Згідно із приписами Податкового кодексу України будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Відповідач проти нарахованої пені та 3% річних заперечує.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції /п. 2.5 постанови /.

Пеня за порушення грошового зобов'язання обчислюється лише у відсотках до суми простроченого платежу. Установлення розміру пені у твердій грошовій сумі законом не передбачено і суперечить змістові цього поняття; відтак позовні вимоги, пов'язані із стягненням пені, обчисленої виходячи з такого розміру, не можуть бути задоволені.

В якості доказів позивачем була подана довідка з особового рахунку контрагенів за період з 22.03.2012р. по 24.10.2013р. до договору купівлі-продажу № 900710-12 від 22.03.2012р. за підписом головного бухгалтера А.В. Тараненко в тесті якої вказано, що сальдо на 27.02.2013 року складає 0,00 та на 24.10.2013р. заборгованість складає 0,00 грн. на користь ТОВ '' Одеський ТД '' Сонячна Долина плюс '' - див. т.1, а. с. 131-132.

Та в довідці взагалі не вказано, що між сторонами була укладена додаткова угода № 3 від 26 липня 2013 року до договору купівлі-продажу № 900710-12 від 22.03.2013р. якою сторонами було на 26.07.2013 року узгоджено розмір вимог продавця перед покупцем в сумі 1 900 047,50 грн. та встановлено новий порядок виконання боржником зобов'язань щодо сплати її.

Додатковою угодою №3 сторони узгодили розмір вимог Покупця перед Продавцем за Договором на момент підписання даної Додаткової угоди в розмірі 1 900 047,50 грн. та домовились про новий порядок виконання боржником свого зобов'язання щодо сплати.

Таким чином, між Позивачем та Відповідачем виникла партнерська домовленість про реструктуризацію боргу.

Угода про реструктуризацію боргу встановила нові права та обов'язки, що стосуються конкретної заборгованості. Сама суть реструктуризації заборгованості полягає у зміні (переносі) строків її погашення. Відтак, підписавши двосторонній документ, сторони погодили нові строки сплати грошових коштів за поставлений товар відмінні від строків, передбачених основним договором, що за своєю юридичною природою виключає можливість пред'явлення вимоги про сплату штрафних санкцій, і на певний термін відстрочує примусове стягнення боргу (у разі якщо заборгованість не погашається у відповідності із прийнятим графіком).

Крім того, виходячи з тексту підписаної угоди про розстрочення, Позивачем не заявлялись вимоги по сплаті штрафних санкцій наряду з погашенням боргу.

Водночас, у відповідності до п. 6.1. Договору Покупець зобов'язується сплатити Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Виходячи з зазначеного пункту на ТОВ "Гадячсир"було покладено обов'язок сплачувати пеню без попередньої вимоги продавця.

Отже, на момент підписання Додаткової угоди, у ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна Долина Плюс" вже виникло право стягувати штрафні санкції, а у ТОВ "Гадячсир" вже існувала заборгованість не тільки за сумою основного боргу, але і за сплатою штрафних санкцій. Проте, Додатковою угодою №3сторони погодили, що боржник - ТОВ "Гадячсир" сплачує на користь кредитора - ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна Долина Плюс" лише суму основного боргу в узгодженому сторонами розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Укладена між сторонами укладена додаткова угода № 3 від 26 липня 2013 року за своєю правовою природою є новацією.

Отже, зобов'язання відповідача щодо оплати товару згідно договору купівлі-продажу № 900710-12 від 22.03.2013р. припинилось та виникло зобов'язання згідно додаткової угоди № 3 від 26 липня 2013 року .

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості (ст.. 129 Конституції України).

Статтями 32-34,36 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач в порушення вищенаведених норм закону не довів тих обставин, на які він посилався, як на підставу свої вимог і заперечень, його посилка на заборгованість відповідача за товарно-транспортними накладними в період з 03.04.2012 року по 21.12.2012 року є безпідставною і спростовується наявними у справу матеріалами. Відповідно до приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Позивач на дату укладення додаткової угоди №3 від 26.07.2013 року та встановлення нового порядку виконання боржником зобов'язань щодо сплати платежів ніяких штрафних санкцій до відповідача не застосовував, і в тексті самої угоди ні про які порушення умов договірних зобов'язань не зазначив.

Відповідач відповідно до приписів статей 32-34,36,38 ГПК України та статті 614 ЦК України надав належні докази /у матеріалах справи/ та довів відсутність своєї вини, як підстави відповідальності за порушення зобов'язань. Відповідно до умов додаткової угоди № 3 від 26 липня 2013 року до договору купівлі-продажу № 900710-12 від 22.03.2012р.- відповідач платіжними дорученнями: №№ 157 від 02.08.13р. на суму - 280 000,00 грн.; №172 від 09.08.13р. на суму 380 000,00 грн. /т.2,а.с.134-136/; № 1050 від 23.08.13р. на суму 380 000,00 грн.; № 1069 та № 1073 від 30.08.13р.на суму 380 000,00 грн. та на суму 47,50 грн. (т.2,а.с. 176-178) здійснив оплату визнаного сторонами боргу в сумі 1 900 047,50 грн. повністю - див. довідку з особового рахунку виписку по рахунку контрагенту ТОВ ''Гадячсир '' за період з 22.03.12р. по 24.10.13р. по договору купівлі продажу № 900710-12 від 22.03.2012р.-т.1,а.с. 131-132; виписку з банківського рахунку ТОВ '' ОТД '' Сонячна Долина Плюс '' надходження коштів - див.т.2, а.с. 15;24.

Відповідно до приписів статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Судовий спір виник в наслідок неправильних дій сторони у справі - позивача (продавця), як сторони за договором - купівлі продажу № 900710-12 від 22.03.2012р., а тому господарський суд відповідно до статті 49 ГПК України покладає на неї судовий збір в сумі 8 408 грн. 12 коп.

Після виходу з нарадчої кімнати суд 15.01.2014 року оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким відмовив у позові повністю.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, керуючись статтями 4 - 43, 45 - 47 , 22, 28, 32 - 34, 36,38, 43, 44,, 49, 69, 75,77,811 82,821 ,83 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в позові повністю.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 22.01.2013р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.