Рішення № 36928418, 29.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №910/25510/13 29.01.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"

до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 26 594,84 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Дзюба І.М. (за довіреністю №13/3079 від 26.12.2013);

від відповідача: не з'явилися.

В судовому засіданні 29 січня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

27.12.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява б/н від 24.12.2013 Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" про відшкодування шкоди в порядку регресу 26 594,84 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 29.01.2014.

27.01.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшов лист №7/2-28/2051 від 23.01.2014 Моторного (транспортного) страхового бюро України.

В судове засідання, призначене на 29.01.2014, з'явився представник позивача та надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2011 між ПрАТ «Страхова Компанія «ПРОВІДНА» (далі за текстом - Позивач) та Ткаченком В'ячеславом Валерійовичом було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 06/0634590/1535/11 (далі за текстом - Договір страхування), за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме, автомобіля марки «Renault Clio», державний номер BE 5073 АО.

Позивач зазначає, що 08.02.2012 в Центральному районі міста Миколаєва по проспекту Героїв Сталінграду мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля та автомобіля марки «Mitsubishi Lancer», державний номер BE 8775 АС, за кермом якого знаходився Бриксін Роман Ігорович. Цивільна відповідальність водія автомобіля марки «Mitsubishi Lancer», державний номер BE 8775 АС, була застрахована у ПАТ «УСК «Гарант Авто» (далі за текстом - Відповідач) (поліс АА/3134393).

В позовній заяві позивач наголошує на тому, що 06.03.2012 Центральним районним судом міста Миколаєва було винесено постанову, якою водія Бриксіна Р.І. було визнано винним у ДТП, що сталося 08.02.2012.

16.03.2012 позивачем було складено страховий акт 1 № 1501/06/1450/75501 згідно з яким пошкодження застрахованого автомобіля у ДТП, що сталось 08.02.2012, визнано страховим випадком та призначено до виплати на користь страхувальника грошову суму у розмірі 27 594 гривні 84 копійки.

Позивач зазначає, що 26.03.2012 було сплачено на користь страхувальника Ткаченка В.В. страхове відшкодування у розмірі 27 594 гривні 84 копійки, що підтверджується платіжним дорученням №0014101 від 26.03.2012.

Враховуючи, що у позивача відсутні дані щодо встановленого полісом АА/3134393 ліміту відповідальності та розміру франшизи відповідача і за умови, що встановлений розмір франшизи за полісом не є меншим за встановлені законодавством розміри, позивач просить здійснити відшкодування шкоди з урахуванням 1000,00 грн. франшизи, та стягнути з відповідача 26 594,84 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2013 суд зобов'язував відповідача надати письмовий відзив на позов із зазначенням доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини, та нормативно-правового обґрунтування своїх заперечень. Однак, всупереч вимог суду, відповідач відзив до суду не надав та не надіслав.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Частинами другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільним кодексом України встановлено, що цивільно-правова відповідальність виникає лише за наявності вини особи. Цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішенням суду. Крім того, Конституція України закріплює положення, що відображають сутність презумпції невинуватості (ст. 62): "Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду". Загалом нормативне опесередкування презумпції невинуватості при розгляді справ про адмістративні правопорушеня має фрагментарний характер - особа вважається невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, доки її вина не буде доведена у передбаченому законом порядку і зафіксована постановою, що набула чинності.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.02.2012 в Центральному районі міста Миколаєва по проспекту Героїв Сталінграду мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Renault Clio», державний номер ВЕ 8775 АС, під керуванням Ткаченко В.В. та автомобіля марки «Mitsubishi Lancer», державний номер BE 8775 АС, під керуванням Бриксіна Романа Ігоровича.

Згідно з Постановою Центрального районного суду міста Миколаєва від 06.03.2012 у справі №1423/4781/2012р., водія Бриксіна Р.І. було визнано винним у ДТП, що сталося 08.02.2012 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Як свідчать матеріали справи Бриксіним Романом Ігоровичем застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Mitsubishi Lancer», державний номер BE 8775 АС, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, шляхом укладення з відповідачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/3134393.

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем з Бриксіним Романом Ігоровичем полісу страхування цивільно-правової відповідальності №АА/3134393, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану Бриксіним Романом Ігоровичем шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Mitsubishi Lancer», державний номер BE 8775 АС.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Бриксіним Романом Ігоровичем транспортного засобу «Mitsubishi Lancer», державний номер BE 8775 АС.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Положеннями статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов"язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Наведеною статтею також визначено, що при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість матеріального збитку, завданого власнику легкового автомобіля «Renault Clio», державний номер BE 5073 АО, внаслідок ДТП, що відбулося 08.02.2012, становить 27 594,84 грн.

Розмір матеріального збитку, нанесеного застрахованому автомобілю, підтверджується Розрахунком суми матеріального збитку від 06.03.2012 року, Актом прийому-передач виконаних робіт від 17.02.2012 року, Звітом про оцінку вартості збитку, спричиненого пошкодженням транспортного засобу № 62/02/12 від 10.02.2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ «СК «Провідна» було виплачено Страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 27 594,84 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0014101 від 26.03.2012, наявним в матеріалах справи.

З матеріалів справи слідує, що з метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу відповідача претензію вих.№2012-10/02-СКП від 10.10.2012 про регресні вимоги на виплату страхового відшкодування в порядку регресу на суму 27 594,84 грн. Як слідує з матеріалів справи, грошових коштів в порядку регресу відповідач не перерахував станом на час розгляду справи.

Відповідно до листа Моторного (транспортного) страхового бюро України "Про страхове покриття" від 23.01.2014 №7/2-28/2051, полісом №АА/3134393, що діяв станом на час ДТП, а саме 08.02.2012, встановлено франшизу в розмірі 510,00 грн.

Враховуючи викладене, з урахуванням положень ст. 1191 Цивільного кодексу України, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Бриксіним Романом Ігоровичем транспортного засобу «Mitsubishi Lancer», державний номер BE 8775 АС, складає 26 594,84 грн. (з урахуванням франшизи, що було вираховано позивачем у сумі 1 000,00 грн. та заявлено відповідну суму до стягнення).

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем належними та допустимими доказами доведено наявність за відповідачем заборгованості перед позивачем щодо сплати в порядку регресу матеріальних збитків у сумі 26 594,84 грн., з огляду на що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі в межах заявлених позовних вимог.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 1 720,50 грн. відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 25, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3, ідентифікаційний код 16467237), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, Повітрофлотський прос., 25, код ЄДРПОУ 23510137) на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: матеріальні збитки в порядку регресу у сумі 26 594,84 грн. (двадцять шість тисяч п'ятсот дев'яносто чотири гривні 84 копійки) та судовий збір в сумі - 1 720, 50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання повного тексту рішення - 31.01.2014.

Суддя Ю.В. Цюкало