Постанова № 36922819, 29.01.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2014 р. Житомир справа № 806/8007/13-a

категорія 8.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черняхович І.Е. ,

секретаря Бойко Т.О.,

за участю пердставників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Коростенського учбово-виробничого підприємства українського товариства сліпих до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.11.2013 р. №0002032203, №0002042203, №0002052203,-

встановив:

Коростенське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з вказаним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 25.11.2013 р. №0002032203, №0002042203, №0002052203.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що спірні податкові повідомлення - рішення були винесені Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області на підставі акту від 05.11.2013 року №1172/22-01/03967636, складеного за результатом документальної невиїзної позапланової перевірки Коростенського учбово-виробничого підприємства українського товариства сліпих з питань дотримання вимоги податкового законодавства щодо правових відносин з ТОВ "Прогрес Глобал" за період з 01.07.2010 року по 30.06.2013 року. Вказує, що в ході проведення перевірки посадовими особами відповідача проігноровано ряд фактів та обставин, що мають істотне значення по справі. Також зазначає, що зміст порушень грунтується виключно на припущеннях, які спростовуються первинними бухгалтерськими документами. Коростенським учбово-виробничим підприємством українського товариства сліпих під час перевірки надано було вичерпний перелік первинних документів, що в повній мірі засвідчують факт виконання господарських операцій в межах укладених договорів з ТОВ "Прогрес Глобал". Суми податку на додану вартість включені до податкового кредиту згідно податкових накладних, які відповідають вимогам п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав зазначених в адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав зазначених в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити з наступних підстав.

Встановлено, що посадовими особами Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області з 21.10.2013 року по 29.10.2013 року була проведена невиїзна позапланова перевірка Коростенського учбово-виробничого підприємства українського товариства сліпих з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес Глобал" за період з 01.07.2010 року по 30.06.2013 року, за результатами якої складено акт від 05.11.2013 року №1172/22-01/03967636.

На підставі висновків акту перевірки Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області були прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.11.2013 року:

- №0002032203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 34298,00 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 22865,00 грн., за штрафними санкціями 11433,00 грн.;

- №0002042203, яким Коростенському учбово-виробничому підприємству українського товариства сліпих зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 22552,00 грн. за квітень 2011 року;

- №0002052203, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 33375,00 грн. та нараховані штрафні санкції в розмірі 8889,00 грн.

Фактичною підставою для винесення спірних повідомлень - рішень слугували відображені в акті від 05.11.2013 року №1172/22-01/03967636 посилання суб'єкта владних повноважень про порушення Коростенським учбово-виробничим підприємством українського товариства сліпих вимог пп.198.1, пп.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що мотивами, на підставі яких Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області дійшла такого висновку, є те, що податковим органом в ході перевірки не встановлено реальності здійснення фінансово - господарської діяльності Коростенського учбово-виробничого підприємства українського товариства сліпих з ТОВ "ТБ "Молдавкабель" (ТОВ "Прогрес Глобал").

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, а також висновків, відображених в акті від 05.11.2013 року №1172/22-01/03967636, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

21 квітня 2010 року між позивачем (покупець) та ТОВ "ТБ"Молдавкабель" (ТОВ "Прогрес Глобал") (постачальник) було укладено договір постачання №04/20-п (а.с.73-74), відповідно до якого постачальник зобов'язується виготовити, поставити та передати у власність покупця певну продукцію відповідно до рахунку - фактури та специфікації, а замовник зобов'язується прийняти та оплати цю продукцію на умовах договору.

Також, 09 лютого 2011 року між позивачем (покупець) та ТОВ "ТБ"Молдавкабель" (ТОВ "Прогрес Глобал") (постачальник) було укладено договір постачання №10/20-п (а.с.75-76), відповідно до якого постачальник зобов'язується виготовити, поставити та передати у власність покупця певну продукцію відповідно до рахунку - фактури та специфікації, а замовник зобов'язується прийняти та оплати цю продукцію на умовах договору.

На виконання зазначених договорів ТОВ "ТБ"Молдавкабель" (ТОВ "Прогрес Глобал") було поставлено Коростенському учбово-виробничому підприємству українського товариства сліпих товарно - матеріальні цінності на загальну суму 475748,58 грн., в т.ч. ПДВ 78791,42 грн., що податковими накладними (а.с.31-32, 36-37, 44-45, 50-51), рахунками - фактури (а.с.33, 38-39, 47-48, 53), видатковими накладними (а.с.34, 40-41, 46, 52).

Оплата Коростенським учбово-виробничим підприємством українського товариства сліпих за поставлені товарно-матеріальні цінності ТОВ "ТБ"Молдавкабель" (ТОВ "Прогрес Глобал") підтверджується платіжними дорученнями (а.с.55-59).

Фактична наявність товарно - матеріальних цінностей та отримання їх позивачем підтверджується сертифікатами якості №№15284, 14639, №15598 (а.с.60-62) та прихідними ордерами (а.с.35, 42-43, 49, 54).

Перевезення товарно - матеріальних цінностей підтверджується актами - реєстрами (а.с.63-66), рахунками (а.с.67-70) та вантажною декларацією (а.с.71).

Товарно - матеріальні цінності отримані від ТОВ "ТБ"Молдавкабель" (ТОВ "Прогрес Глобал") використовувалися позивачем в своїй господарській діяльності, а саме виготовленні готової продукції, що підтверджується виробничими звітами, звітами про рух готової продукції та оборотно - сальдовими відомостями (а.с.79-125).

Крім того, довідкою Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 03.10.2013 року №137/22-01/03967636 (а.с.23-30) встановлено, що реальність здійснення позивачем господарських відносин з ТОВ "Прогрес Глобал" підтверджено документально.

Зазначені первинні документи не визнані недійсними, а тому в силу ст.70 КАС України вважаються належними доказами по справі, які в сукупності свідчать про реальність здійснення господарських операцій.

Посилання відповідача на те, що вказані акти - реєстри (а.с.63-66), рахунки (а.с.67-70) не є доказами перевезення товарно- матеріальних цінностей від ТОВ "ТБ"Молдавкабель" (ТОВ "Прогрес Глобал"), так як в них не вказано найменування товарно - матеріальних цінностей та не зазначене найменування підприємства відправника, а лише міститься маршрут (Одеса - Коростень) судом до уваги не береться, оскільки відповідачем на виконання вимог ст.71 КАС України, не надано доказів існування в Одеській області інших контрагентів позивача.

Оцінивши перелічені первинні та інші документи, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції тощо.

За таких обставин, суд приходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак враховуються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

До суду не надано доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем товарів у ТОВ "ТБ "Молдавкабель" (ТОВ "Прогрес Глобал").

Таким чином, висновки податкового органу про відсутність факту реального вчинення господарських операцій не знайшли підтвердження в ході розгляду справи.

Суд зазначає, що 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України "Про податок на додану вартість" втратив чинність.

Проте, у зв'язку з тим, що частина правовідносини щодо формування бюджетного відшкодування виникли в тому числі до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід застосовувати також норми Закону України "Про податок на додану вартість", які були чинні на момент виникнення частини даних правовідносин.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

Відповідно до пункту 7.7.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно із пп. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пп. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Норми п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними. В свою чергу, ці податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України "Про податок на додану вартість" втратив чинність.

Згідно з п.200.3 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

ТОВ "ТБ "Молдавкабель" (ТОВ "Прогрес Глобал") на момент господарських операцій мало правовий статус платника податку на додану вартість, що відповідачем в судовому засіданні не заперечувалось.

З огляду на викладене, суд вважає, що висновок податкового органа про порушення позивачем вимог пп.198.1, пп.198.6 ст.198 Податкового кодексу України під час вчинення у господарських операцій з ТОВ "ТБ "Молдавкабель" (ТОВ "Прогрес Глобал") є безпідставним.

Оцінюючи посилання податкового органу в акті перевірки на те, що досудовим слідством по кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №32012110060000109 встановлено, що ТОВ "ТБ "Молдавкабель" на протязі 2010 року один із основних контрагентів підприємства групи, яка організувала схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань та входить до "конвертаційного центру" організованого не встановленими особами, а також те, що ТОВ "Прогрес Глобал" (ТОВ "ТБ "Молдавкабель") має стан платник "9" (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням), судом враховано наступне.

Пункт 38 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Інтерсплав проти України" (2007 рік, заява № 803/02) передбачає, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Пунктом 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини визнав, що платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Відповідно до ст.32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Відповідно до пункту 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Згідно із статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Отже, позивач, як платник податку на додану вартість не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені ТОВ "Прогрес Глобал" (ТОВ "ТБ "Молдавкабель").

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень, висновки що викладені в акті базуються на припущеннях та не містять належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушень податкового законодавства, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 25.11.2013 р. №0002032203, №0002042203, №0002052203 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.7-11, 71, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області:

- № 0002032203 від 25.11.2013 року;

- № 0002042203 від 25.11.2013 року;

- № 0002052203 від 25.11.2013 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя І.Е.Черняхович

Повний текст постанови виготовлено: 31 січня 2014 р.