Рішення № 36922794, 28.01.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" січня 2014 р. Справа № 906/1899/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.,

при секретарі Гекалюк О.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: Заворотнюк Л.М., представника за довіреністю від 09.01.2014р.,

від відповідача: Кузьміна Д.Л., представника за довіреністю від 19.07.2013р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Живий квас" (м.Житомир)

про стягнення 68000,00грн. (згідно із заявою про зменшення позовних вимог)

В порядку ст.77 ГПК України в судовому засіданні 21.01.2014р. оголошувалась перерва до 28.01.2014р.

Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Живий квас" про стягнення 136000,00грн., з яких: 68000,00грн. штрафу за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та 68000,00грн. пені за прострочення сплати суми штрафу.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 24.12.2013р. вказану позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №906/1899/13, призначено розгляд справи на 21.04.2014р., зобов'язано сторони надати відповідні докази.

В судовому засіданні 21.01.2014р. за клопотанням представника відповідача оголошувалась перерва до 28.01.2014р., відповідно до ст.77 ГПК України.

В судовому засіданні 28.01.2014р. представник позивача подала заяву (вх.№02-44/46/14 від 28.01.2014р.) про зменшення позовних вимог, відповідно до якої Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України просить стягнути з відповідача 68000,00грн. пені за прострочення сплати суми штрафу.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, у тому числі зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи передбачене ст.22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, подана представником позивача заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, а отже, приймається судом до розгляду. Розгляд справи здійснюється в межах зменшених позовних вимог, викладених в заяві (вх.№02-44/46/14 від 28.01.2014р.), тобто у справі має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заяву про зменшення позовних вимог та просила стягнути з відповідача на користь позивача 68000,00грн. пені за прострочення сплати суми штрафу.

Представник відповідача при розгляді справи в судовому засіданні на підтвердження сплати адміністративного штрафу за рішенням Антимонопольному комітету України № 97 від 06.12.12, справа №680/84-р-02-07-12, надав платіжне доручення №547 від 11.11.2013р. Проти задоволення позову про стягнення з відповідача пені в сумі 68000,00грн. заперечив. Вважає, що згідно з п.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України. Зазначив, що оскільки рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2013р. у справі №910/2531/13, яким відмовлено ТОВ "Живий квас" у визнанні недійсним рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №97 від 06.12.2012р. у справі №680/84-р-02-07-12, вступило в законну силу 24.09.2013р. (з дня прийняття Київським апеляційним господарським судом постанови у справі №910/2531/13), стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 47940,00грн., нарахована за прострочення сплати штрафу у період з 25.09.2013р. по 11.11.2013р.

Представник позивача заперечила проти визначеного представником відповідача періоду нарахування пені. Вказала, що нарахування пені за прострочення сплати штрафу проведено позивачем у відповідності до п.20.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства".

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

Відповідно до ч.1 ст.251 Господарського кодексу України, Антимонопольний комітет України накладає штрафи на суб'єктів господарювання - юридичних осіб за вчинення дій, передбачених статтями 29, 30 і 32 цього Кодексу, ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень Антимонопольного комітету України чи його територіальних відділень про припинення порушень антимонопольно-конкурентного законодавства, відновлення первинного стану або зміну угод, що суперечать антимонопольно-конкурентному законодавству.

В силу приписів ст.7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" для реалізації покладених на нього завдань Антимонопольний комітет України, зокрема, має право перевіряти суб'єктів господарювання щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції, розглядати справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими справами, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, приймати з цього приводу передбачені законодавством розпорядження та рішення, проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження) тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, Адміністративна колегія Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши справу №680/84-р-02-07-12 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу прийняла рішення №97 від 06.12.2012р., яким:

- визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Живий квас", які полягають у повідомленні невизначеному колу споживачів у рекламі "Справжній живий квас - тільки "Арсеніївський", порушенням, передбаченого статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, а саме: повідомлення ТОВ "Живий квас" невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неправдивої інформації про споживчі властивості товару, які можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) товарів цього суб'єкта господарювання;

- зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Живий квас" у тримісячний строк з дня одержання копії цього рішення, припинити порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини рішення, про що повідомити територіальне відділення Антимонопольного комітету України в триденний термін з дня припинення порушення.

Відповідно до ч.1 ст.48 Закону України „Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, припинення порушення та усунення його наслідків, а також про накладення штрафу.

У зв'язку із виявленим порушенням, рішенням Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.12.2012р. №97 на Товариство з обмеженою відповідальністю "Живий квас" накладено штраф у розмірі 68000,00грн.

Відповідно до ч.1. ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: - відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); - відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Відповідно до ч.3 ст.56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" - особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Вищезазначене рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.12.2012р. було отримане відповідачем 18.12.2012р., що підтверджується підписом представника ТОВ "Живий квас" на супровідному листі №02-07/3114 від 18.12.2012р. (а.с.15).

Отже, останнім днем строку оплати відповідачем накладеного цим рішенням штрафу є 19.02.2013р.

Проте, відповідачем сума штрафу була сплачена із порушенням двомісячного строку, передбаченого Законом України "Про захист економічної конкуренції", а саме 11.11.2013р., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №547 від 11.11.2013р. (а.с. 51).

У зв'язку несвоєчасною сплатою відповідачем суми штрафу позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить стягнути з ТОВ "Живий квас" пеню в розмірі 68000,00грн. нараховану за період з 09.04.2013р. по 03.06.2013р. та з 25.09.2013р. по 11.11.2013р. включно.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.56 ЗУ "Про Антимонопольний комітет" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Згідно з ч.5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: - справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; - відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Пунктом 20.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" роз'яснено, що абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Слід також мати на увазі, що припинення та зупинення нарахування пені, про які йдеться у цих нормах, відбувається лише у зв'язку з прийняттям рішення, розглядом чи переглядом справи саме господарським судом, а не будь-яким органом, що вирішив (вирішує) спір.

Відповідно до ч.4 ст.60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Живий квас" скористалося своїм правом на оскарження рішення АМКУ та звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.12.2012р. №97 у справі №680/84-р-02-07-12.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.02.2013р. порушено провадження у справі №910/2531/13 за позовом ТОВ "Живий квас" до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (а.с.16-17).

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.04.2013р. у справі №910/2531/13 відмовлено ТОВ "Живий квас" у задоволенні позову про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №97 від 06.12.2012р. (а.с.18-24).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2013р. у справі №910/2531/13 апеляційну скаргу ТОВ "Живий квас" прийнято до провадження (а.с.25-26).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. у справі №910/2531/13 апеляційну скаргу ТОВ "Живий квас" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2013р. залишено без змін (а.с.27-35).

Таким чином, зважаючи на вищевикладені встановлені судом обставини справи та роз'яснення ВГСУ наведені у п.20.2 постанови пленуму від 26 грудня 2011 року №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", нарахування пені за прострочення сплати відповідачем штрафу запинялось з 12.02.2013р. по 08.04.2013р., та з 04.06.2013р. по 24.09.2013р., а враховуючи, що відповідач оспорив дійсність прийнятого рішення за 8 днів до спливу двохмісячного строку на добровільну сплату штрафу, зазначений строк переносився на період після 09.04.2013р., що не враховано позивачем, у визначенні періоду нарахування пені. При цьому, судом враховано, що у Законі України "Про захист економічної конкуренції" відсутня чітка вказівка щодо можливої пролонгації відстрочення терміну нарахування пені на кількість днів, які залишилися після закінчення процедури оскарження рішення Антимонопольного комітету України. Проте, це не означає, що в даному випадку вказану прогалину права слід трактувати на користь суб'єкта владних повноважень, адже, на такий випадок процесуальним законодавством передбачений такий правовий механізм, як аналогія права та закону, що у свою чергу надає змогу, у даному випадку, застосувати положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України при вирішенні подібних спірних питань, якими передбачено, що у разі припинення підстав, які стали причиною зупинення строків наданих на вчинення певних дій, то перебіг строків продовжується з урахуванням часу, що минув.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 26.11.2013р. у справі №910/6347/13.

Таким чином, зважаючи на вищенаведені встановлені судом обставини, за розрахунком суду, обґрунтованими є періоди нарахування пені з 16.04.2013р. по 03.06.2013р. та з 25.09.2013р. по 11.11.2013р. та сума пені в розмірі 98940,00грн. (1020,00грн.(68000,00грн. штрафу х 1,5%) х 97днів).

Однак, як суд зазначав вище, розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, тобто, у даному випадку - 68000,00грн.

Судом враховується, що хоча позивачем при визначенні періоду, за який нараховується пеня за прострочення сплати штрафу, не враховано обставин щодо перебігу строків, з огляду на те, що відповідач оспорив дійсність прийнятого рішення за 8 дні до спливу двохмісячного строку на добровільну сплату штрафу, проте, позивач у заяві про зменшення позовних вимог просить стягнути з відповідача на свою користь 68000,00грн. пені із застосуванням законодавчого обмеження її максимального розміру (ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 68000,00грн. є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи.

Доводи представника відповідача спростовуються вищенаведеними встановленими судом обставинами справи.

Відповідно до ч.7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Станом на час розгляду спору відповідач не надав доказів сплати пені.

Згідно з ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 77, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Живий квас" (10025, м.Житомир, вул.Заводська, 21, ідентифікаційний код 36270081) на користь Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (03680, м.Київ, вул.І.Клименка, 5/2, ідентифікаційний код 21602826) пеню у розмірі 68000,00грн. і зарахувати зазначену суму в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок УДКСУ у м.Житомирі, код ЄДРПОУ 38035726, МФО 811039, рахунок 31115106700002, код платежу - 21081100 (символ звітності 106).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Живий квас" (10025, м.Житомир, вул.Заводська, 21, ідентифікаційний код 36270081) в дохід Державного бюджету України 1720,50грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 03.02.14

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2,3 - сторонам (рек. з пов.)