Постанова № 36922106, 29.01.2014, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/252/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Шибаєвій Т.В.,

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Золон» про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 721,39 грн., -

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Золон» про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 721,39 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Золон» перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.17, п.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до ПФУ не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду. ТОВ «Золон» у відповідності до ст.14 Закону № 1058 є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

За відповідачем утворилася заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 721,39 грн. (недоїмка - 719,21 грн., фінансові санкції - 2,04 грн., пеня - 0,14 грн.), у зв'язку з чим позивачем відповідачу направлена вимога № Ю-20 від 05.12.2013.

Відповідач вимогу отримав, у встановленому законодавством порядку не оскаржив.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судове засіданні не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.19).

Відповідач у судове засідання не забезпечив явку свого повноваженого представника, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій також позовні вимоги визнав у повному обсязі (а.с.24).

З огляду на положення ст.ст.122, 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач - ТОВ «Золон» є юридичною особою, відповідно до ст.ст.14, 15 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області.

З 01.01.2011 набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування виникла за 2010 рік, а штрафні санкції та пеня нараховані за період з 21.02.2005 по 28.02.2005, суд вважає за необхідне до спірних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, застосовувати порядок, що діяв до 01.01.2011.

Так, у періоді до 01 січня 2011 року відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулювалися Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України № 1058).

Згідно із п.6 ч.2 ст.17 Закону України № 1058 ТОВ «Золон» повинно нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону України № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 6 статті 20 Закону України № 1058 передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ст.106 Закону України № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

На недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.

Суми пені та штрафів можуть бути включені до вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування цих фінансових санкцій пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Судом встановлено, що згідно звіту за 2010 рік ТОВ «Золон» відповідачем самостійно визначено до сплати розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 937,22 грн. (а.с.7-8).

З картки особового рахунку ТОВ «Золон» вбачається, що за відповідачем обліковується недоїмка по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка залишилася непогашеною у розмірі 719,21 грн. (а.с.9-12).

Крім того, у зв'язку із несвоєчасною сплатою внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за січень 2005 року, до відповідача рішенням УПФУ в Перевальському районі Луганської області № 182 від 29.04.2013 застосовано штрафну санкцію у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум - 2,04 грн., та нараховано пеню - 0,14 грн. (а.с.21).

Зазначене рішення відповідачем отримано 29.04.2013, про що свідчить підпис головного бухгалтера підприємства на рішенні, та у встановленому законодавством порядку не оскаржено, а отже воно є чинними та підлягає виконанню.

Позивачем на підставі ст.106 Закону України № 1058 сформовано та надіслано відповідачу вимогу про сплату боргу № Ю-20 від 05.12.2013 на суму 721,39 грн., у тому числі: недоїмка у сумі 719, 21 грн., фінансові санкції у сумі 2,04 грн., пеня у сумі 0,14 грн. (а.с.13).

Відповідачем вказану вимогу отримано 10.12.2013, що підтверджено підписом уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.14).

Враховуючи те, що відповідач у добровільному порядку заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 721,39 грн. не сплатив, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до п.18 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 29 січня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 03 лютого 2014 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Золон» про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 721,39 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Золон» (місцезнаходження: 94312, Луганська область, Перевальський район, с. Карпати, вул. Ворошилова, ідентифікаційний код 24850393) на користь управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області (місцезнаходження: 94300, м. Перевальськ, вул. Леніна, 39а, р/р 25605301750 ЛОУ Ощадбанку м. Луганськ, МФО 304665, ідентифікаційний код 21792593) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 721,39 грн. (сімсот двадцять одна гривня тридцять дев'ять копійок), у тому числі: недоїмка у сумі 719,21 грн. (сімсот двадцять одна гривня двадцять одна копійка), фінансові санкції - 2,04 грн. (дві гривні чотири копійки), пеня - 0,14 грн. (чотирнадцять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 03 лютого 2014 року.

Суддя К.О. Пляшкова