Постанова № 36917483, 01.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

01 жовтня 2013 року м. Київ №826/13634/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., за участю секретаря судового засідання Левченко І.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної подат-кової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.03.2013 №0001971701,

в с т а н о в и в:

Позовні вимоги обґрунтовано відсутністю порушень, зазначених в акті перевірки, результати якої не відповідають нормам ПК, що визначають порядок формування податко-вого кредиту з ПДВ, та наданим до перевірки первинним документам, що підтверджують правильність ведення податкового обліку по операціям з ТОВ "Плекальня".

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов з цих підстав.

Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, причин чого не повідомив, у зв'язку з чим та згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС суд продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час письмового провадження до суду надійшло від відповідача клопотання про продовження розгляду справи без його участі, а також письмові заперечення, в яких ДПІ просить відмовити у задоволенні позову з підстав відсутності реального настання правових наслідків правочинів, укладених позивачем із ТОВ "Плекальня", посилаючись при цьому на інформацію акта про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Плекальня".

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що згідно з наказом від 30.01.2013 №160 та пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань повноти обчислення та своєчасності сплати ПДВ по фінансово-господарських взаємовідносинах із ТОВ "Плекальня" за січень 2012р., за результатами якої відповідачем складено акт від 18.02.2013 №291/17-10/НОМЕР_1 та винесено позивачу податкове повідомлення-рішення від 22.03.2013 №0001971701, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 8333,34 грн. (у т.ч.: основний платіж - 6666,67 грн., штраф - 1666,67 грн.).

Рішеннями Державної податкової служби у м. Києві від 05.06.2013 №147/Ш/12-3-03 та Міністерства доходів і зборів України від 17.07.2013 №3028/Ш/99-99/10-01-03-14 оскаржу-ване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Спірне грошове нарахування здійснено за порушення позивачем у січні 2012р. п. 1, 5 ст. 203, п.1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України, а також п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК, у зв'язку з чим, як зазначено в акті перевірки, занижено ПДВ за лютий 2012р. на суму 6666,67 грн.

Згідно з актом зміст порушення полягає у тому, що за висновком відповідача право-чин між позивачем і ТОВ "Плекальня" є нікчемним і не створює реальних правових наслід-ків, тому формування податкового кредиту з ПДВ за січень 2012р. є неправомірним. Вказані висновки зроблено відповідачем на підставі акта ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 20.07.2012 №2666/22-4/32851747 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Плекальня" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень 2012р., в якому зазначено про відсутність ТОВ "Плекальня" за місцем знаходження, відсут-ність реального настання правових наслідків за правочинами, укладеними ТОВ "Плекальня" із контрагентами-покупцями, у зв'язку з чим зроблено висновок про нікчемність таких право-чинів. Крім цього, відповідачем зазначено про надання до перевірки податкової накладної від 31.01.2011 №3, тоді як свідоцтва платника ПДВ позивача за №200019379 видано лише 13.01.2012, що, на думку ДПІ, свідчить про порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПК та позбавляє позивача права на включення до податкового кредиту сум ПДВ за вказаною податковою накладною.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкового повідомлення-рішення.

1. Згідно з п. 61.1 ст. 61 ПК податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчас-ності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється зокрема шляхом перевірок (пп. 62.1.3 ПК).

Згідно із ст. 79 ПК документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77 та 78 цього Кодек-су. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків реко-мендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваже-ному представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як встановлено судом, документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань повноти обчислення та своєчасності сплати ПДВ по фінансово-господарських взаємо-відносинах з ТОВ "Плекальня" на підставі наказу від 30.01.2013 №160 здійснено відпові-дачем за звітний період - січень 2012р.

Водночас, як зазначено в акті перевірки, відповідачем перевірялися показники подат-кової декларації позивача з ПДВ за лютий 2012р. та зроблено висновок про порушення податкового законодавства і про заниження ПДВ за лютий 2012р., що не відноситься до предмету перевірки. При цьому інших рішень про здійснення перевірки додержання подат-кового законодавства за лютий 2012р., як встановлено у п. 78.4 ст. 78, ст. 79 ПК, відповіда-чем не приймалося.

Таким чином, при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки пози-вача з питань повноти обчислення та своєчасності сплати ПДВ по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ "Плекальня" за січень 2012р. відповідачем неправомірно за відсут-ності встановлених ст. 79 ПК підстав і умов проведення такої перевірки та з порушенням визначеного ПК порядку зроблено висновки про заниження позивачем ПДВ за лютий 2012р. на суму 6666,67 грн.

Зважаючи на відсутність в акті перевірки даних про порушення податного законодав-ства за період січень 2012р., який безпосередньо підлягав перевірці, а також з огляду на неправомірність висновків щодо заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за лютий 2012р., суд дійшов висновку про безпідставність спірного грошового нарахування, що є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.

2. Окремою підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є помилковість висновків відповідача про неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за лютий 2012р. 6666,67 грн. податку, нарахованого на підставі податкової накладної ТОВ "Плекальня" від 31.01.2012 №3.

В обґрунтування цього висновку відповідач зазначив, що позивач не була зареєстро-вана платником ПДВ у період виписки податкової накладної від 31.01.2011 №3.

Однак такий висновок є помилковим і не відповідає дійсності, оскільки відповідачем невірно зазначено в акті дату вищевказаної податкової накладної - 31.01.2011 замість вірної - 31.01.2012.

Як вірно встановлено перевіркою, позивач зареєстрована платником ПДВ з 13.01.2012 відповідно до свідоцтва платника ПДВ №200019379 від 13.01.2012. Також, відповідач вірно послався на пп. "а" п. 202.1 ст. 202 ПК, яким визначено, що якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.

Таким чином, позивач вправі формувати податкові зобов'язання та податковий кредит з ПДВ, починаючи з 13.01.2012, з часу реєстрації її платником ПДВ.

Як вбачається, податкова накладна №3 складена постачальником послуг (ТОВ "Пле-кальня") 31.01.2012, тобто після реєстрації позивача платником ПДВ, а відтак позивач вправі була включати суму нарахованого ПДВ в розмірі 6666,67 грн. до складу податкового кредиту за січень 2012р. При цьому відповідно до абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК таке право зберігається за позивачем протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, тому включення зазначеної ПДВ до податкового кредиту за лютий 2012р. не є порушенням подат-кового законодавства і не свідчить про заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ з лютий 2012р. на 6666,67 грн.

Помилковими є висновки відповідача про порушення позивачем вимог п. 198.2, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК, які спростовуються наступним.

Так, під податковим кредитом відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податково-го) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здій-нення операцій з придбання товарів та послуг (пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК).

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату това-рів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податко-вою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахо-ваних (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Ко-дексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткову-ваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (ч.2 ст.3). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч.1 ст.9) та які повинні містити обов'язкові реквізити первинних документів, визначені у ч.2 ст.9.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням платником товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

До перевірки позивач надав належно оформлені копії договору №2-ю від 04.01.2012, укладеного між позивачем (Замовник) і ТОВ "Плекальня" (Виконавець) про здійснення юридичного обслуговування, а також складених сторонами на його виконання акта №1 вико-нання робіт від 31.01.2012 на загальну суму 40000 грн. (у т.ч. ПДВ - 6666,67 грн.) і виписаної ТОВ "Плекальня" податкової накладної від 31.01.2012 №3 на суму 40000 грн. (у т.ч. ПДВ - 6666,67 грн.).

В ході розгляду справи відповідач не спростував належність, допустимість і достат-ність наданих позивачем доказів, тому в суду немає достатніх підстав для їх відхилення.

Заперечення відповідача про недійсність і нікчемність договору №2-ю від 04.01.2012 з ТОВ "Плекальня" суд не бере до уваги, оскільки в порушення п. 83.1 ст. 83 ПК такі висновки перевірки зроблені відповідачем без належних і достатніх матеріалів, які достовірно підтвер-джували відповідні юридичні факти і могли бути підставою стверджувати про недійсність або нікчемність правочинів, а також не відповідають вимогам ст.ст. 204, 215, 216, 228, 234 ЦК і ст.ст. 207, 208 ГК. Відповідачем не надано конкретних доказів порушення публічного порядку, а саме спрямованості правочинів на заволодіння коштами (майном) держави, тому відсутні визначені ст. 228 ЦК підстави для визнання правочину нікчемним. Водночас надто-дження до ДПІ транзитних актів інших ДПІ про неможливість проведення зустрічної звірки не є підставою визнання правочинів недійсними або нікчемними, оскільки цивільний закон таких підстав не встановлює.

Також, суд не бере до уваги посилання на транзитний акт ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 20.07.2012 №2666/22-4/32851747 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Плекальня", оскільки він не спростовує можливість здійснення господарських операцій та правового значення складених за такими операціями первинних документів.

Надані позивачем до перевірки і до суду первинні документи відповідають вимогам бухгалтерського і податкового законодавства та є належними і допустимими доказами по справі, які відповідно ст. 44, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК є прямим і достатнім підтвердженням фактів здійснення господарських операцій з придбання юридич-них послуг і є законними підставами для формування та документального підтвердження податкового кредиту з ПДВ.

Надані позивачем докази спростовують висновки перевірки про порушення вищевка-заних норм ПК та заниження податкових зобов'язань з ПДВ на 6666,67 грн.

Відповідач не надав належної оцінки поданим до перевірки документам, натомість допустив відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних при-пущень перевіряючих, які належним чином встановлені і доведені не були, внаслідок чого висновки відповідача про заниження позивачем ПДВ є необ'єктивними, нормативно необґрунтованими і документально не підтвердженими.

Отже, враховуючи встановлені обставини і наведені мотиви, суд вважає вірними і переконливими доводи позивача про відсутність зазначених в акті порушень і правомірність декларування позивачем спірного податкового кредиту з ПДВ, оскільки такі доводи позивача відповідають приписам ЦК, ПК і в достатній мірі підтверджені наданими до суду доказами. Недостатність доказів і недоведеність відповідачем, на якого КАС покладає тягар доказу-вання правомірності прийнятих рішень, тих обставин, які стали підставою для їх прийняття, та невірне застосування відповідачем норм податкового і цивільного законодавства, вка-зують на неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що є підставою для його скасування і задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 128, 138, 158-163, 167 КАС

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від від 22.03.2013 №0001971701.

3. Присудити на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у сумі 114,70 грн. з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко