Ухвала суду № 36912489, 30.01.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1939/13-ц

Провадження № 22-ц/779/291/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Гургула В.Б. В. Б.

Суддя-доповідач Проскурніцький П.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючого: Проскурніцького П.І.

Суддів: Васильковського В.М., Меленко О.Є.

за участю секретаря: Бойчука Л.М.

сторін: представника ПАТ КБ "Приватбанк" Рокетської С.В., представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ " Приватбанк ") до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Тисменицького районного суду від 12 грудня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

09.07.2013 року ПАТ КБ " Приватбанк " звернулося до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору від 21.10.2007 року ОСОБА_5 отримав кредит у розмірі 1 500 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19,20 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном погашення, що відповідає дії картки. Згідно умов укладеного договору, останній складається із заяви позичальника та умов надання кредиту. Відповідач був ознайомлений і згоден з умовами надання кредиту, що підтверджується його підписом в заяві. У зв'язку з порушенням зобов'язань станом на 31.05.2013 року заборгованість становить 3 011,06 долара США.

Просило задовольнити позов і стягнути заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Рішенням Тисменицького районного суду від 12.12.2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ " Приватбанк " заборгованість по кредитному договору в сумі 3 011,06 долара США, що відповідно до курсу НБУ складає 24 058 грн. 39 коп. та судові витрати.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що воно є незаконним внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.

Вказав, що в заяві Клієнта вказано, що термін дії кредитного ліміту збігається з терміном дії кредитної картки. Платіжну картку видано на один рік. Картка в зв'язку з продовженням умов договору Банком не перевипускалась, оскільки відповідно до Умов, останній зобов'язаний продовжувати термін дії картки з вказанням нового терміну закінчення строку дії картки, при наявності коштів в межах платіжного ліміту та відповідному картрахунку для виконання розрахункових операцій по картрахунку. Відповідно, він зобов'язаний був сплатити заборгованість по картці до 27.10.2008 року.

Зазначив, що наданий позивачем розрахунок заборгованості вказує, що відсотки за користування кредитом відповідачем фактично не сплачувались. Позивач подав позовну заяву до суду 09.07.2013 року, майже через п'ять років після закінчення терміну договору. Ним було подано до суду заяву, в якій просив застосувати до спірних правовідносин позовну давність в три роки до основного зобов'язання та 1 рік на штрафні санкції. Жодної вказівки в судовом рішенні про причини незастосування до спірних правовідносин строків позовної давності

Просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові.

Колегія суддів, вислухавши доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що між сторонами 27.10.2007 року між ПАТ КБ "Приват Банк" та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір, згідно якого останньому надано кредит в розмірі 1 500 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19,20 % на рік на суму залишку заборгованості. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 31.05.2013 року має заборгованість в розмірі 3 011,06 доларів США, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 864,89 доларів США, заборгованість по процентах за користування кредитом - 1 433,19 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом - 510 доларів США, штраф (фіксована частина) - 62,58 доларів США, штраф (процентна складова) - 140,40 доларів США.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним

чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Згідно зі ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1,4 ст 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконувати свої обовязки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з ч.5, ст 261 ЦК України за зобовязаннями, визначеними строком виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до п. 9.12 Умов і правил надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною договору, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на такий же термін.

Пунктом 6.4 Умов передбачено, що у випадку незгоди зі змінами правил та/або тарифів банку, позичальник зобовязаний надати банку письмову заяву про розірвання цього договору і здійснити погашення заборгованості перед банком ( у випадку, якщо вона є), в тому числі заборгованість, яка виникла протягом 30 днів з моменту повернення карт, виданих держателю і його довіреним особам. При незгоді зі списанням коштів по картрахунку письмово проінформувати банк про це протягом 35 днів з моменту списання.

Таке свідчить про те, що сторони, укладаючи зазначений договір, досягли згоди, що по закінченню строку його дії відповідна картка продовжується банком на новий строк, якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не поступило письмової заяви держателя про закриття картрахунку, а відтак продовжується строк дії кредитного договору, тобто, момент досягнення домовленості вважається таким, що настав.

Таким чином, на підставі умов кредитного договору, строк дії картки та строк дії кредитного договору поновлюється кожного разу зі спливом дії карти.

Із матеріалів справи вбачається, що з моменту укладення кредитного договору, 27 жовтня 2007 року, ніхто зі сторін до цього часу не заявив про намір його припинити. У свою чергу, відповідачка не надала банку письмової заяви про закриття картрахунку.

За таких обставин строк дії картки, у тому числі і строк дії кредитного договору, пролонгувався з кожним роком.

Судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального права та задоволено позовні вимоги.

Позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання за кредитним договором та надано відповідний розрахунок заборгованості, що відповідачем частково або повністю не спростовано.

Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ч.2 ст.303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку. Апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, які б давали підставу для зміни чи скасування судового рішення.

Розглянувши справу в межах позовної заяви та в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Тисменицького районного суду від 12 грудня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: П.І. Проскурніцький

Судді: В.М. Васильковський

О.Є. Меленко