Рішення № 36912478, 27.01.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16069/13-ц

Провадження № 22ц/779/378/2014

Категорія 48

Головуючий у 1 інстанції Бойчук О. В.

Суддя-доповідач Малєєв А.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Малєєва А.Ю.,

суддів: Васильковського В.М., Фединяка В.Д.,

секретаря - Яковин М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

в с т а н о в и л а :

В жовтні 2013 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Позовні вимоги мотивувала тим, що у шлюбі з відповідачем в квітні 2013 народила сина ОСОБА_4, з травня 2013 року сторони по справі разом не проживають, а на утримання їх дитини відповідач добровільно жодних коштів не надає. Позивач тимчасово не працює (перебуває у відпустці по догляду за дитиною), а дитина перебуває на штучному вигодовуванні, яке є коштовним. Відтак, змушена звернутись до суду. А оскільки, її чоловік працює в туристичній фірмі, його дохід є незначним, однак частину коштів отримує на руки «в конверті» (приблизно 3000,0 грн), то просила стягувати з нього аліменти в твердій грошовій сумі.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2013 року позов задоволено частково: вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти в твердому грошовому розмірі 700,0 грн щомісячно на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 07.10.2013 і до досягнення дитиною повноліття; в решті вимог - відмовлено.

ОСОБА_2 оскаржив рішення в апеляційному порядку, оскільки, вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам чинного законодавства. На думку апелянта, суд не з'ясував всіх істотних обставин справи, зокрема, не з'ясував, чи відповідач отримує стабільний дохід, чи мінливий. Апелянт стверджує, що письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, підтверджено його працевлаштування в тур фірмі на посаді менеджера. Зі слів апелянта, він отримує регулярний дохід у вигляді заробітної плати, тому, вважає, що стягнення з нього аліментів у твердій грошовій сумі порушує норми ст.ст. 182, 183 СК України.

Просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково - стягувати з ОСОБА_2 щомісячно на користь ОСОБА_3 на утримання дитини аліменти в розмірі 1/3 частки від доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У судовому засіданні апеляційного суду апелянт та його представник вимоги скарги підтримали з наведених у ній мотивів, просили її задовольнити.

Позивач ОСОБА_3 заперечила проти доводів апеляційної скарги, просила її відхилити.

Заслухавши сторін, представника апелянта, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цим вимогам рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.

Суд першої інстанції, з урахуванням приписів ст. 180 СК України, дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності стягнення з відповідача аліментів на утримання сина ОСОБА_4, 2013 р.н., до досягнення дитиною повноліття.

Однак, застосувавши норми ст.ст. 181, 182, 184 СК України, визначивши розмір аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі - 700,0 грн., суд першої інстанції, в порушення вимог ст.ст. 212, 214 ЦПК України, не врахував, що за заявою платника або одержувача суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, але за наявності та доведеності підстав, передбачених ч.1 ст. 184 СК України - якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Згідно копії Свідоцтва про шлюб сторони по справі перебувають в зареєстрованому 16.09.2010 шлюбі (а.с. 5), однак разом не проживають, спільного господарства не ведуть.

Згідно копії Свідоцтва про народження 30.04.2013 в подружжя ОСОБА_2 народився син ОСОБА_4 (а.с. 4), який проживає разом з позивачем - ОСОБА_3.

Згідно копії Наказу №13 від 30.12.2012 ОСОБА_2 переведено на повний робочий день з 01.01.2013 на умовах повного робочого дня з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу з окладом згідно зі штатним розписом ПП ТФ «Кипарис-тур» (а.с. 12).

Згідно Довідки ПП ТФ «Кипарис-тур» від 05.12.2013 № 21 місячний оклад ОСОБА_2 на посаді менеджера становить 1150,0 грн (а.с. 14).

Згідно Довідки (б/н, б/д) відповідач ОСОБА_2 зареєстрований в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (а.с. 16).

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували той факт, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує натурі, а питання наявності інших обставин, що мають істотне значення, не досліджувалось.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184.

Відповідно до приписів ст. 183 цього ж Кодексу, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Враховуючи приписи ст. ст. 182, 183 СК України, колегія суддів вважає, що вимога апелянта щодо стягнення з нього на утримання сина аліментів у частці від заробітку (доходу), а не в твердій грошовій сумі, є обґрунтованою.

Однак, враховуючи матеріали справи (а.с. 14 - Довідка ПП ТФ «Кипарис-тур» від 05.12.2013 № 21 про те, що місячний оклад ОСОБА_2 на посаді менеджера становить 1150,0 грн, однак за жовтень та листопад 2013 року - лише 575,0 грн), норми ч. 1 ст. 183 цього ж Кодексу, інтереси дитини, а також той факт, що апелянт є здоровою людиною працездатного віку, інших дітей, чи осіб на утриманні не має, колегія суддів вважає, що визначити аліменти слід у розмірі 1/2 частки від заробітку (доходу) апелянта, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За таких обставин, колегія суддів вважає за належне рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково: стягувати з відповідача щомісячно аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/2 частини від всіх видів його заробітку (доходів), однак не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.10.2013 і до досягнення дитиною повноліття, а в решті вимог позову - відмовити.

Крім того, враховуючи приписи ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 щомісячно аліменти в розмірі 1/2 частини від всіх видів заробітку (доходів) на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 7.10.2013 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 229 грн 40 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене

в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: В.М. Васильковський

В.Д. Фединяк