Постанова № 36909863, 27.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

27 січня 2014 року № 826/18810/13-а

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО ПДВПП»

до

Київської міжрегіональної митниці Міндоходів

про

визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО ПДВПП» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів та просить суд визнати протиправними та скасувати рішень про коригування митної вартості товарів № 100250000/2013/500257/2 від 23.05.2013 та № 100250000/2013/500010/2 від 06.06.2013.

В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

ТОВ «СІЛЬПО ПДВПП» було укладено контракт від 01.04.2013 року з «Wonderful Brands BVBA» про купівлю-продаж товарів № 323-S (далі - Контракт).

За наслідком поставки № 323-12 товарів за Контрактом позивачем було 17.05.2013 подано до Київської регіональної митниці митна декларація № 100250000/2013/027739 та 06.06.2013 року митна декларація № 100250000/2013/028643 згідно поставки 323-14.

Київською регіональною митницею 23.05.2013 року було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100250000/2013/500257/2 (+29445грн.; далі - оскаржуване рішення від 23.05.2013) та 06.06.2013 року рішення про коригування митної вартості № 100250000/2013/500010/2 (+16815,13грн.; далі - оскаржуване рішення від 06.06.2013). За наслідком такого коригування загальна різниця у митних платежах становить 46260,13гривень в бік збільшення.

Позивач не погоджується з оскаржуваними рішеннями та просить скасувати їх.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

У відповідності до положень ч.1. ст. 51 та ч.1. ст.52 Митного кодексу України (№ 4495-VI від 13.03.2012, далі - МКУ) митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч.2. ст. 52 МКУ).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2. ст.53 МКУ).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч.3. ст. 53 МКУ).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1. ст.54 МКУ).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п.1. ч.4. ст. 54 МКУ).

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем…;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг…,;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, …;.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів…;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів (ч.10. ст. 58 МКУ).

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті (ч.11. ст. 58 МКУ).

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6. ст. 54 МКУ).

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом (ч. 7, 8, 9 ст. 55 МКУ).

Як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення від 23.05.2013 року вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору з причин неподання основних документів, які підтверджують заявлену митну вартість товарів. В графі 33 оскаржуваного рішення від 06.06.2013 року зазначено, що митна вартість товару який імпортується не може бути визначена за ціною договору, через невідповідність обраного методу визначення митної вартості та неподанням декларантом додаткових відомостей в повному обсязі , а надані документи не підтверджують числові значення митної вартості.

Також в письмових запереченнях на позов відповідачем вказано, що невідповідності, які перешкоджають прийняти заявлену декларантом митну вартість товару полягають в наступному.

Так, при прийнятті рішення про коригування митної вартості від 06.06.2013р. №10025000/2013/500010/2 в поданих до митного оформлення документах виявлено наступне:

- Надані копії видаткових накладних від 17.03.2013р. №0075269145, від 17.03.2013р. №0075269069, від 16.03.2013р. №0075268036 належним чином не завірені. Крім цього в даних накладних не зазначено артикули товару, що унеможливило перевірку наданої інформації.

- Беручи до уваги опис товару (мигдаль «WonderfulAlmonds Blanched)»), де ціна продажу на території України становить 17,01грн. без ПДВ. Вартість визначених артикулів товару % з врахуванням 10% ввізного мита становить 16,35грн. Тобто, можна зробити висновок про те, що у вартість товару майже не включені загальні витрати при продажу товарів в Україні та Позивач не має ніякого прибутку.

- Пред'явлені Позивачем платіжні доручення від 09.01.2013р. №010, від 11.02.2013 №27155 та від 04.01.2013р. №002 не містять інформації стосовно інвойсу, наявного у товаросупровідних документах.

Платіжні доручення в іноземній валюті подані по попереднім поставкам, але товаросупровідні документи, які необхідні для перевірки строків оплати відповідно до п.3.2 контракту від 22.07.2011р. №323, органу доходів і зборів не надано, що унеможливило перевірку наданої інформації.

При прийнятті рішень про коригування митної вартості від 06.06.2013р. №10025000/2013/500010/2 та від 06.06.2013р. №10025000/2013/500010/2 в поданих до митного оформлення документах також встановлено, для підтвердження витрат на транспортування декларантом надані довідки про транспортні витрати від 03.06.2013р. №323-14, від 29.04.2013р. №232-12, в яких визначено номери договору та наказу, які до митного оформлення не надавались.

Щодо оскаржуваного рішення від 23.05.2013 суд зазначить наступне.

Як вбачається з матеріалів справи вказане оскаржуване рішення стосується інвойсу № 1052834-а від 16.04.2013 року. Відповідач в рішенні про коригування митної вартості зазначає про ненадання основних документів, які підтверджують заявлену митну вартість зазначає в запереченнях, що не надано документів щодо оплати імпортованого товару, оскільки надані платіжні доручення в іноземній валюті не містять реквізитів інвойсів, за якими оплачувався товар за Контрактом.

Судом було досліджено надані позивачем і відповідачем платіжні документи, проте в деяких з них встановлено відсутність відомостей щодо конкретних інвойсів, проте наявне загальне посилання в них на Контракт (№ платіжного доручення: № 010 від 09.01.2013р., 27155 від 11.02.2013р., № 002 від 04.01.2013р.).

Вказана обставина є істотною і такою що, зумовлює обґрунтовану реалізацію ч.6 ст. 54 МКУ відносно встановлених її пунктом 2 обставин.

Тому підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Щодо оскаржуваного рішення від 06.06.2013 суд зазначить наступне.

Як вбачається з матеріалів справи вказане оскаржуване рішення стосується інвойсу № 10541443 від 30.04.2013 року на загальну суму 57615,40 гривень.

В порядку ч.7, 8 ст.55 МКУ позивачем було подано додаткові документи, серед яких є: копія платіжного доручення від 02.07.2013 № 052 (сплачена сума 57615,40 доларів США), копія договору заявки від 27.05.2013 року з вартістю перевезення 15452 грн., копія рахунку на оплату вказаного перевезення № 06032 від 31.05.2013р. копія акту виконаних робіт № 1306032 від 10.06.2013 року, копія платіжного доручення на оплату послуг з перевезення в тому числі і по рахунку 06032, копію договору на перевезення ТОВ «Європа-Тарнс ЛТД» від 10.06.2010 року з додатком №1 та інш.

Поряд з цим твердження відповідача про неналежність завіряння наданих видаткових накладних є безпідставною, оскільки не обґрунтовано конкретною нормою закону щодо порушення відповідних нормативно-правових вимог щодо цього питання включаючи питання артикулів товару. Відсутність артикулів не спричиняє неможливості ідентифікації товару за іншим показниками як назва, вага, ціна та інш.

Питання складових митної вартості позивачем розкрито і підтверджено належними документами, передбаченими ч.2. ст. 43 МКУ, в тому числі і тими, які подані додатково супровідним листом (згідно опису додатків до нього) позивача відповідачу від 23 серпня 2013 року вих. № 733.

З огляду на вказане вище покликання відповідача відносно неподання документів про транспортні витрати відносно імпортованого товару судом не приймаються як обґрунтовані, оскільки вичерпний пакет документів було податно відповідачу додатково в порядку ч.7, 8 ст.55 МКУ.

Твердження відповідача про ненадання в цій частині документів не в повному обсязі судом не приймаються, оскільки не зазначено в оскаржуваному рішенні, які саме документи не було подано та не висвітлено конкретну норму закону, яка передбачає обов’язковість подання відповідного документу, а не альтернативність, обумовлену фактом наявності такого документу у декларанта. Так, по-перше, перелік документів встановлений ч. 3 ст.53 МКУ, подається в повному обсязі за їх наявності(згідно положень ч.3. ст.53 МКУ). А тому, у разі відсутності певних документів, передбачених ч.3. ст. 53 МКУ, їх ненадання в повному обсязі не може кваліфікуватися як самостійна і автоматична підстава для коригування митної вартості, по-друге, з урахуванням документів і пояснень, наданих позивачем в порядку ч.8 ст. 55 МКУ, відповідачем не доведено саме обґрунтованість прийнятого оскаржуваного рішення в частині наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, відсутність її документального вирахування і підтвердження.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не повністю спростував покликання позивача і довів лише в частині відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст.2 КАС України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги в цілому.

Зважаючи на вимоги ч. 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» позивачем при поданні позову сплачено 172,05 грн.

Згідно з вказаною нормою, під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, решта суми судового збору підлягає стягненню з позивача та відповідача пропорційно задоволеній частині вимог (яка становить 36,35 % майнових вимог).

Крім того, пропорційно задоволеній частині вимог на користь позивача підлягають присудженню судові витрати (сплачений судовий збір).

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Київської регіональної митниці про коригування заявленої митної вартості від 06.06.2013 року № 100250000/2013/500010/2.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути несплачену частину судового збору з ТОВ «СІЛЬПО ПДВПП» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул. Промислова, 5, код ЄДРПОУ 38559175) на користь Державного бюджету України в розмірі 985 (дев’ятсот вісімдесят п’ять) грн. 59 коп., зарахувавши їх за реквізитами Окружного адміністративного суду міста Києва для сплати судового збору.

Стягнути частину судового збору з Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (03680, м.Київ, бульвар І.Лепсе, 8-а, код ЄДРПОУ 38716451) на користь Державного бюджету України в розмірі 562 (п’ятсот шістдесят дві) грн. 86 коп., зарахувавши їх за реквізитами Окружного адміністративного суду міста Києва для сплати судового збору.

Судові витрати в сумі 62 (шістдесят дві) грн. 54 коп. присудити на користь ТОВ «СІЛЬПО ПДВПП» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул. Промислова, 5, код ЄДРПОУ 38559175) за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (03680, м.Київ, бульвар І.Лепсе, 8-а, код ЄДРПОУ 38716451).

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк