Постанова № 36909664, 29.01.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2014 р. Справа № 922/4124/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Кравець Т.В., суддя Крестьянінов О.О.,

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників:

ПрАТ "Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва" - Прикорень Т.А. (дов. від 22.01.2014 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва" (вх.№05Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2013 року у справі №922/4124/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Земельний банк", м. Харків

до Відкритого акціонерного товариства "Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва", м. Харків

про стягнення 1008926,01 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.12.2013 року у справі №922/4124/13 (суддя Жигалкін І.П.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва" на користь Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" прострочену заборгованості за процентами в сумі 1008926,01 грн. за період з 01 жовтня 2010 р. по 28 лютого 2013 р. та 20178,52 грн. судового збору.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2013 року у справі №922/4124/13 повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ "Земельний банк" в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм Закону України "Про банки і банківську діяльність" та зазначає, що з моменту відкликання банківської ліцензії, позивач втратив право на здійснення банківської діяльності, зокрема нарахування процентів за кредитним договором.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2014 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 28.01.2014 року.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2013 року у справі №922/4124/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ "Земельний банк" в повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, а також заперечення на неї, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство "Земельний банк" є правонаступником Харківського акціонерного комерційного Земельного банку.

21.01.2008 року між Харківським акціонерним комерційним Земельним банком та ВАТ "Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва" укладено кредитний договір №04-08/К, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит для придбання цінних паперів в сумі 1900000,00 грн. строком користування з 21.01.2008 р. по 19.01.2009 р. включно.

Відповідно до п.1.3. кредитного договору процентна ставка за користування кредитом складає 17% річних.

Відповідно до п.3.2 кредитного договору банк надає позичальнику кредит шляхом оплати розрахункових документів згідно з метою використання кредиту з позичкового рахунку №20622042135.

Пунктом 3.6 кредитного договору передбачено, що нарахування процентів здійснюється з дати списання суми кредиту з позичкового рахунку позичальника та по дату фактичного погашення заборгованості по кредиту, щомісяця, в період з 1-го числа по 30 (31) число поточного місяця, за фактичну кількість днів користування кредитом на суму фактичного залишку заборгованості на позичковому рахунку. Проценти за користування кредитом за поточний календарний місяць позичальник сплачує на рахунок у валюті кредиту, починаючи з 21 числа до останнього робочого дня включно, а також у день повернення заборгованості по кредиту (п.3.7).

Згідно п.7.1. кредитного договору він вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами зобов'язань по поверненню кредиту, сплати процентів і штрафних санкцій.

Додатковою угодою №2 від 26.02.2009 року до кредитного договору №04-08/К від 21.01.2008 року сторони встановили процентну ставку за користування кредитом з 01.03.2009 р. - 23% річних.

Додатковою угодою №3 від 29.009.2009 року до кредитного договору №04-08/К від 21.01.2008 року сторони подовжили строк повернення кредиту до 26.09.2010р.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 1900000,00 грн.

Кредитні кошти в сумі 1900000,00 грн. відповідач платіжними дорученнями №100 від 21.01.2008 р. переказав на сплату акцій.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, ПАТ "Земельний банк" звернувся з позовною заявою про стягнення з відповідача простроченої заборгованості за процентами в сумі 1008926,01 грн. за період з 01.10.2010р. по 28.02.2013р.

Оскаржуваним рішенням господарського суду Харківської області від 12.12.2013 року задоволено позовні вимоги, стягнуто з ВАТ "Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва" прострочену заборгованості за процентами в сумі 1008926,01 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 3 статті 346 Господарського кодексу України, кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань, які передбачені умовами кредитного договору щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитом, колегія суддів вважає правомірним нарахування позивачем процентів за період з 01.10.2010 р. по 28.02.2013 року у сумі 1008926,01 грн.

Щодо посилань відповідача на безпідставність нарахування заборгованості по процентам за кредитним договором після відкликання у ПАТ "Земельний банк" банківської ліцензії, колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Правління Національного банку України від 30.07.2010 р. № 375 „Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" було відкликано банківську ліцензію та призначено ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Земельний банк".

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про банки і банківську діяльність", в редакції яка діяла станом на 30.07.2010 року: "Національний банк України може відкликати банківську ліцензію виключно у таких випадках: (1) якщо було виявлено, що документи, надані для отримання ліцензії, містять недостовірну інформацію; (2) якщо банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії; (3) у разі порушення цього Закону або нормативно-правових актів Національного банку України, що спричинило значну втрату активів і настання неплатоспроможності банку; (4) на підставі висновку тимчасового адміністратора про неможливість приведення банку у правову відповідність з вимогами цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України; (5) недоцільності виконання плану тимчасової адміністрації щодо реорганізації банку.

Національний банк України негайно повідомляє банк про відкликання у нього банківської ліцензії. Банк протягом трьох днів з моменту отримання рішення зобов'язаний повернути Національному банку України свою банківську ліцензію.

У день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, банк припиняє здійснення усіх банківських операцій та вчиняє дії, що забезпечують виконання банком своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами відповідно до укладених договорів та положень цього Закону.

Рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії публікується в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України" і є підставою для звернення до суду з позовом про ліквідацію банку".

Відповідно до ст. 91 Закону України "Про банки і банківську діяльність", яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин і на момент відкликання ліцензії позивача (30.07.2010р.) з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора: (1) припиняються повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) банку та тимчасового адміністратора, який негайно передає ліквідатору всі справи; (2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; (3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; (4) припиняється нарахування процентів, неустойки (штрафу, пені) та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банку; (5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю; (6) укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим Законом; (7) скасовуються арешт, накладений на майно (в тому числі на власні кошти банку на його рахунках) банку, чи інші обмеження щодо розпорядження його майном. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; (8) вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Аналіз зазначеної норми не дає підстав вважати, що по діючим кредитним договорам, за якими існує заборгованість у клієнта перед банком по процентах за користування кредитними коштами, нарахування процентів припиняється в зв'язку з прийняттям постанови НБУ про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора.

Таким чином, законодавством України не передбачено припинення кредитних зобов'язань боржників перед банком у випадку прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора. Зобов'язання відповідача випливають з правочину (кредитного договору), який на момент розгляду справи є дійсним. В даному випадку, відкликання ліцензії ПАТ "Земельний банк" не впливає на дійсність кредитного договору, укладеного між сторонами.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову про стягнення з ВАТ "Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва" на користь ПАТ "Земельний банк" простроченої заборгованості за процентами в сумі 1008926,01 грн. за період з 01.10.2010 р. по 28.02.2013 р., а тому, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги ПрАТ "Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва" та скасування рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2013 року у справі №922/4124/13.

Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2013 року у справі №922/4124/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 29.01.2014 року.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя Т.В. Кравець

Суддя О.О. Крестьянінов