Постанова № 36900393, 17.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ

17 січня 2014 року 12:25 № 826/20048/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., за участю секретаря судового засідання Суховій О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Першого заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна транспортна компанія"

про

стягнення 362640,00 грн.

Перший заступник прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з розрахункових рахунків та за рахунок готівки Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна транспортна компанія" податкового боргу з податку на прибуток підприємств у розмірі 362640,00 грн.

Позов обґрунтований наявністю у відповідача податкового боргу з податку на прибуток підприємств, який виник у зв’язку з несплатою ним грошового зобов’язання з вказаного податку, нарахованого контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях.

Представники прокуратури та позивача позов підтримали, просили задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача не заперечував проти наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна транспортна компанія" податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 362640,00 грн., однак у задоволенні адміністративного позову просив відмовити. Як зазначив представник, зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржувались відповідачем у судовому порядку і на час розгляду даної справи відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна транспортна компанія" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2013 за наслідками розгляду адміністративної справи №2а-15062/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна транспортна компанія" про оскарження податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби, які є підставою для стягнення спірної суми.

Також, в зв’язку з цим представник відповідача заявив клопотання про зупинення провадження в даній адміністративній справі на підставі пункту 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) до прийняття Вищим адміністративним судом України рішення за результатами розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна транспортна компанія" в адміністративній справі №2а-15062/12/2670, а також клопотання про відкладенні розгляду справи.

Судом відмовлено представнику відповідача в задоволенні вказаних клопотань, оскільки відповідно до пункту 3 частини першої статті 156 КАС України підставою для зупинення провадження у справі є неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, – до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Водночас, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2013 в адміністративній справі №2а-15062/12/2670 набрала законної сили після залишення її без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2013. Як пояснили представники сторін, Вищий адміністративний суд України не зупиняв виконання рішення судів попередніх інстанцій.

Крім того, відмовляючи в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи судом взято до уваги відсутність передбачених частиною першою статті 150 КАС України підстав для відкладення розгляду справи та встановлений частиною першою статтею 122 КАС України місячний строк для розгляду та вирішення адміністративної справи, який обчислюється з дня відкриття провадження у справі.

Заслухавши пояснення представника прокуратури та представників сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах адміністративної справи, судом встановлено наступне.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна транспортна компанія" зареєстроване як юридична особа 23.06.2004, присвоєно ідентифікаційний код 33052684, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Григорія Сковороди, 21/16.

Як убачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва проведено перевірку відповідача щодо дотримання ним вимог податкового законодавства, про що складено акт від 30.12.2011 №535/23-205/33052684.

За наслідками зазначеної перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення, зокрема, від 25.01.2012 №0000082320, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 399709,00 грн., №0000092320, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 4185190,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2013 в адміністративній справі №2а-15062/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2013, відмовлено в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна транспортна компанія" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби від 25.01.2012 №0000082320, №0000092320, №0000102320, №0000112320.

У зв’язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов’язання йому вручена податкова вимога від 14.10.2013 №2-22 на суму 362640,00 грн., що підтверджується розпискою про отримання на корінці зазначеної податкової вимоги, копія якої наявна у матеріалах справи.

Згідно з даними облікових карток платника податків – Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна транспортна компанія" з податку на прибуток приватних підприємств, податковий борг відповідача з цього податку становить 362640,00 грн.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (абзац перший пункту 58.1). Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (абзац перший пункту 58.3).

Як уже зазначалось, грошове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 362640,00 грн. було нараховане відповідачу контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях від 25.01.2012 №0000082320, №0000092320.

Судом встановлено, що відповідачем вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались до суду, однак постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2013 в адміністративній справі №2а-15062/12/2670 відмовлено в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна транспортна компанія" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби від 25.01.2012 №0000082320, №0000092320, №0000102320, №0000112320. При цьому, вказана постанова у відповідності до статті 254 КАС України набрала законної сили в зв’язку із залишенням її без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2013.

Враховуючи, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2013 в адміністративній справі №2а-15062/12/2670 набрала законної сили, зобов'язання визначені в податкових повідомленнях рішеннях від 25.01.2012 №0000082320, №0000092320 згідно з підпунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України є узгодженими. Крім того, станом на час розгляду адміністративної справи відсутні докази скасування вказаних рішень суду в справі №2а-15062/12/2670.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов'язання, йому вручена податкова вимога від 14.10.2013 №2-22 на всю суму податкового боргу.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо наявності у відповідача податкового боргу з податку на прибуток підприємств у розмірі 362640,00 грн. та наявності підстав для його стягнення з рахунків у банках відповідача.

Разом з тим, зі змісту позовних вимог убачається, що позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму податкового боргу одночасно з його розрахункових рахунків та за рахунок його готівкових коштів.

Види заходів щодо погашення податкового боргу платника податків – юридичної особи встановлені статтею 95 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності можливе двома способами, а саме: на підставі рішення суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на підставі рішення суду за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. За висновком суду, заходи щодо погашення податкового боргу платника податків повинні здійснюватись контролюючим органом з дотриманням порядку, який визначений зазначеною нормою.

Оскільки, позивачем не надано суду доказів відсутності коштів на розрахункових рахунках відповідача, з урахуванням положень статті 95 Податкового кодексу України та зважаючи на недоведеність вимоги про необхідність стягнення податкового боргу за рахунок готівкових коштів, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення з відповідача податкового боргу за рахунок готівкових коштів.

Отже, зважаючи на доведеність позивачем наявності у відповідача податкового боргу з податку на прибуток підприємств у розмірі 362640,00 грн., та підтвердження вказаної обставини належними доказами, беручи до уваги обґрунтованість позивачем підстав для стягнення з відповідача податкового боргу з його розрахункових рахунків, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з розрахункових рахунків відповідача податкового боргу з податку на прибуток підприємств у розмірі 362640,00 грн. Водночас, у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача зазначеного податкового боргу за рахунок його готівкових коштів слід відмовити.

Згідно з частиною третьою статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною четвертою статті 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки, відповідачем не надано суду доказів понесення ним судових витрат, підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна транспортна компанія" (ідентифікаційний код 33052684) податковий борг з податку на прибуток підприємств у розмірі 362640,00 грн. (триста шістдесят дві тисячі шістсот сорок грн. 00 коп.).

У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець