Ухвала суду № 36896284, 22.01.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/269/2014 Головуючий в І інстанції: Скрпнік Л.А.

Категорія: Доповідач: Капітан І.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року січня місяця 22 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Капітан І.А.Суддів:Вадзінського П.О. Колісниченка А.Г.При секретарі:Грицак А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Комсомольського районного суду м. Херсона від 26 вересня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Електромаш» до ОСОБА_5 про стягнення безпідставно отриманих коштів,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Електромаш» (далі - Товариство) звернулось до суду із вищезазначеним позовом. Одночасно, з метою забезпечення позову, Товариство просило суд накласти арешт на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, і яка належить на праві власності ОСОБА_5

Ухвалою Комсомольського районного суду м. Херсона від 26 вересня 2013 року заяву Товариства задоволено. Постановлено: накласти арешт та заборонити відчуження квартири АДРЕСА_1, власником якої, згідно відомостей ХДБТІ, є ОСОБА_5

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на незаконність даної ухвали та вважаючи її такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати.

Письмових заперечень на скаргу до апеляційного суду не надходило.

Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність оскарженої ухвали вимогам цивільного процесуального закону, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами дійсно виник спір, а невжиття такого заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду і вважає його таким, що відповідає вимогам ст.ст.151,152 ЦПК України.

Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

При накладенні арешту на належну на праві власності ОСОБА_5 квартиру, забороні її відчуження, судом враховано, що між сторонами дійсно виник спір з приводу безпідставно отриманих відповідачем грошових коштів у розмірі 199 649,65 грн. під час її перебування на посаді головного бухгалтера Товариства.

З матеріалів справи вбачається та не заперечуються сторонами, що ОСОБА_5 дійсно належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1.

Зважаючи, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, та, враховуючи негативний вплив і наслідки можливого відчуження спірного майна на відновлення порушеного права позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що невжиття такого заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Застосований судом вид забезпечення позову передбачений п.п.1,2 ч.1 ст.152 ЦПК України, захищає права Товариства на випадок можливого ухвалення рішення на його користь.

Посилання апелянта на те, що з накладанням арешту на квартиру та забороною її відчуження порушуються не тільки її права, а й права неповнолітніх дітей, які зареєстровані в даній квартирі, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки застосований судом вид забезпечення позову не порушує права ОСОБА_5 та членів її сім'ї щодо права володіння та користування належним їй майном, оскільки обмежує лише право розпорядження цього майна.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 колегією суддів також до уваги не приймаються як такі, що не ґрунтуються на вимогах цивільного процесуального закону. Ухвала суду відповідає вимогам ЦПК України і підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу Комсомольського районного суду м. Херсона від 26 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді