Рішення № 36892548, 27.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25134/13 27.01.14За позовом Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант»

до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель»

про зобов'язання вчинити дії.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Борзенкова Ю.М. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» (далі - Позивач) до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» (далі - Відповідач) про зобов'язання виконати платіжне доручення № 1 від 27.11.2013 та перерахувати на користь

Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва грошові кошти в розмірі 106 548 грн., які знаходяться на поточному рахунку №265043242406, МФО 380980 в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Даніель» на рахунок № 31119163700007, МФО 820019, Банк отримувача ГУ ДКСУ м. Києва.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором банківського рахунку № РКО-32424Т від 18.11.2013 які виявились у невиконанні поданого Позивачем платіжного доручення № 1 від 27.11.2013.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав.

Подану Відповідачем зустрічну позовну заяву про визнання недійсним Договору банківського рахунку № РКО-32424Т від 18.11.2013 в зв'язку з тим, що він є нотаріально не посвідчений, що на думку Відповідача суперечить ст. 220 ЦК України, судом було повернуто без розгляду ухвалою від 24.01.2014 №910/905/14 на підставі пунктів 4, 6 ст. 63 ГПК України. Станом на час розгляду даної справи у судовому засіданні 27.01.2014, ухвала суду від 24.01.2014 №910/905/14 є чинною. Зустрічного позову повторно подано не було. Також, в матеріалах справи відсутні докази звернення Відповідача з окремим позовом про визнання недійсним Договору банківського рахунку № РКО-32424Т від 18.11.2013.

В судове засідання представники Відповідача не з'являлися, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі була надіслані на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП, та отримана Відповідачем 30.12.2013 (тобто майже за місяць до призначеної дати судового засідання), що вбачається зі зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення.

Від Відповідача 27.01.2014 через відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю направити повноважного представника в дане судове засідання, оскільки представник, який уповноважений представляти Відповідача у даній справі, станом на час проведення судового засідання представлятиме інтереси Відповідача у іншому суді, та судове засідання в іншій справі було призначено раніше за судове засідання у даній справі № 910/25134/13.

Разом з цим суд зазначає, що Відповідач, як учасник судового процесу не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч. 1 - 5 ст. 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами, оскільки про призначення судового засідання на 27.01.2014 Відповідачу було відомо ще з 30.12.2013 (дата отримання поштового відправлення з ухвалою про порушення провадження у даній справі).

Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Суд також приймає до уваги, що явка представників сторін у судове засідання 27.01.2014 обов'язковою не визнавалась, та Відповідачем не обґрунтовано підстав необхідності прийняття його представником особистої участі в судовому засіданні.

Крім того, Відповідач не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) надати відзив на позов заздалегідь до судового засідання в письмовому вигляді через канцелярію суду, оскільки, як зазначалось вище, про призначення судового засідання на 27.01.2014 Відповідачу було відомо ще з 30.12.2013, тобто майже за місяць до дати судового засідання.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відмовляє в задоволенні клопотання Відповідача.

Судом також не встановлено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Відповідач не скористався своїм правом надати суду письмові документально обґрунтовані заперечення по суті спору.

Враховуючи все вищенаведене, суд, відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.11.2013 між Позивачем (Клієнт) та Відповідачем (Банк) було укладено Договір банківського рахунку № РКО-32424Т (Договір), за умовами якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок № 265043242406, МФО 380980 у валюті (ах), що визначаються Клієнтом у заяві на відкриття рахунку, та здійснює розрахункові та касові операції за цим рахунком на умовах та в порядку, що встановлені чинним законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України, а також внутрішніми документами Банку, що регламентують це питання.

Вказаний вище Договір укладено сторонами шляхом підписання єдиного документа, та згідно норм чинного законодавства для укладення такого типу договору (договору банківського рахунку та розрахунково-касового обслуговування) не встановлено вимоги про обов'язкове нотаріальне посвідчення. Умовами самого Договору такої вимоги також не передбачено.

Так, у відповідності до п.п. 3.1.1 - 3.1.3 Договору Банк зобов'язаний:

- вести комплексне розрахунково-касове обслуговування Клієнта та виконувати за його дорученням усі розрахункові та касові операції, які не суперечать чинному законодавству України та нормативно-правовим актам Національного банку України;

- здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта в операційний час та післяопераційний час за умови сплати комісійної винагороди відповідно до тарифів Банку, крім суботи, неділі, неробочих та святкових днів;

- виконати доручення Клієнта, що міститься в розрахунковому документі, в строк, визначений в п. 8.4 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»;

- проводити списання коштів з рахунку Клієнта за його дорученням.

28.11.2013 Відповідачем (Банком) було одержано для виконання платіжне доручення Позивача (Клієнта) № 1 від 27.11.2013 про перерахування на користь Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва грошових коштів в розмірі 106 548 грн., які знаходяться на поточному рахунку Позивача №265043242406, МФО 380980, відкритому на підставі Договору.

Як вбачається з виписки по рахунку №265043242406 у період з 18.11.2013 по 29.11.2013 на вказаному рахунку була наявна достатня сума грошових коштів для виконання платіжного доручення Позивача.

Однак указане платіжне доручення Відповідачем виконано не було, і матеріали справи також не містять доказів надання Відповідачем обґрунтованої відмови, з встановлених законом підстав, щодо його невиконання.

У відповідності до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України» (далі - Закон), банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів. Внутрішньобанківський переказ виконується в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операційних днів (п. 8.4 ст. 8 Закону).

Відповідно до ст.ст. 21 та 22 Закону, ініціювання переказу проводиться, зокрема, шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа. За приписами п. 22.7 ст. 22 Закону, у разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини повернення.

Разом з цим, матеріали справи не містять доказів відмови Відповідача у прийнятті до виконання платіжного доручення № 1 від 27.11.2013 та повернення його Позивачу без виконання з встановлених законом підстав.

Відповідно до ст. 30 Закону, переказ вважається завершеним, зокрема, з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача.

Статтею 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. При цьому, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строку відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Так, за приписами частини 3 статті 1068 ЦК України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

У відповідності до п. 3.1.3 Договору Відповідач зобов'язаний виконати доручення Позивача, що міститься в розрахунковому документі, в строк, визначений в п. 8.4 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Відповідно до ст. 1073 ЦК України, у разі, зокрема, порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка, банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму (ст. 1074 ЦК України).

Матеріали справи не містять доказів, що Відповідач мав передбачені законом підстави обмежувати права Позивача щодо розпоряджання грошовими коштами, які знаходяться на рахунку останнього.

Отже, не виконанням наданого Позивачем платіжного доручення № 1 від 27.11.2013 та не перерахуванням коштів за вказаними у ньому реквізитами, враховуючи наявність достатньої суми коштів для цього на рахунку Позивача, є порушенням з боку Відповідача встановлених Договором зобов'язань щодо повного та вчасного здійснення розрахунково-касового обслуговування Позивача, а відтак, позовні вимоги про зобов'язання виконати платіжне доручення № 1 від 27.11.2013 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Даніель» (м. Київ, вул. Московська, 8, літера Б; ідентифікаційний код 26475516) виконати платіжне доручення № 1 від 27.11.2013 та перерахувати на користь

Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва грошові кошти в розмірі 106 548 (сто шість тисяч п'ятсот сорок вісім) грн., які знаходяться на поточному рахунку №265043242406, МФО 380980 в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Даніель» (м. Київ, вул. Московська, 8, літера Б; ідентифікаційний код 26475516) на рахунок № 31119163700007, МФО 820019, Банк отримувача ГУ ДКСУ м. Києва. Видати наказ.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» (м. Київ, вул. Московська, 8, літера Б; ідентифікаційний код 26475516) на користь Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код 32382598) 1147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.01.2014

Суддя Сташків Р.Б.