Ухвала суду № 36891998, 31.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2013 р.

справа № 5/98-АП

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Чабаненко С.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої Державної податковї інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжя Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів, яка є правонаступником Спеціалізованої Державної податковї інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжя Державної податкової служби, на постанову Господарського суду Запорізької області від 04 жовтня 2012 року у справі № 5/98-АП за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС ЛТД” до Спеціалізованої Державної податковї інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжя Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів, за участю прокуратури Запорізької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ТС ЛТД” (далі за текстом – ТОВ „ТС ЛТД”) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої Державної податковї інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжя Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів (далі за текстом - СДПІ по боті з ВПП у м.Запоріжжі), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої Державної податковї інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжя Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів № 0000780303/3 від 31.03.2005 року.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 04 жовтня 2012 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення СДПІ по боті з ВПП у м. Запоріжжі № 0000780303/3 від 31.03.2005 року.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що СДПІ по боті з ВПП у м. Запоріжжі проведено позапланову комплексну документальну перевірку ТОВ „ТС ЛТД” з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2003 року по 31.03.2004 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт №28/30473392/33-321 від 12.08.2004 року.

На підставі зазначеного акта податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000780303/0 від 17.08.2004 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 11565 273,00 грн., в тому числі 6243322,00 грн. основного платежу та 5321951,00 грн. фінансових санкцій.

03.09.2004 року позивач звернувся до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі зі скаргою №631/09/04 про скасування податкового повідомлення-рішення №0000780303/0 від 17.08.2004 року, на яку було отримано рішення про результати розгляду первинної скарги від 01.11.2004 року за № 12328/10/10.

Рішенням СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі № 12328/10/10 від 01.11.2004 року скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення від 17.08.2004 року №0000780303/0 – без змін.

21.11.2004 року позивач звернувся до Державної податкової адміністрації у Запорізькій області з повторною скаргою № 887/11/04 про скасування податкового повідомлення - рішення від 01.11.2004 року № 0000780303/1, на яку було отримано рішення про результати розгляду повторної скарги від 12.11.2004 року № 887/11/04.

Рішенням ДПА у Запорізькій області № 54/10/25-020 від 10.01.2005 року податкове повідомлення - рішення від 17.08.2004 року №0000780303/0 збільшено на 710 551,00 грн.

21.01.2005 року позивач звернувся до Державної податкової адміністрації України зі скаргою № 027/01/05 про перегляд податкового повідомлення - рішення №0000780303/0 від 17.08.2004 року.

Рішенням ДПА України № 2417/6/25-1015 від 23.03.2005 року скасовано податкове повідомлення - рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 13.01.2005 року № 0000780303/2 в частині 710551,00 грн. донарахованого податку на додану вартість; скасовано податкове повідомлення - рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі № 0000780303/0 від 17.08.2004 року з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної і повторної скарг № 0000780303/1 від 13.01.2005 року в частині арифметичних помилок, допущених перевіркою при визначенні сум податків за збитковими операціями згідно з податковими накладними від 31.07.2003 року, а також скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000780303/2 від 13.01.2005 року прийнятого за розглядом первинної та повторної скарг.

На підставі вказаного Рішення ДПА України, СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі 31.03.2005 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0000780303/3 та визначено суму податкового зобов’язання ТОВ „ТС ЛТД” з податку на додану вартість у розмірі 2521800,12 грн., у тому числі, за основним платежем 1681199,97 грн., за штрафними санкціями - 840600,15 грн.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до підпункта 7.5.1 пункта 7.5 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на поатковий кредит вражається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку) товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункта 7.2.1 пункта 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об’єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з частиною 6 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних Положень Податкового Кодексу України оподаткування доходів платника податку, нарахованих за наслідками податкових періодів до 01 січня 2011 року здійснюється за ставками та згідно з нормами, що діяли до 01 січня 2011 року, незалежно від дати та їх фактичної виплати (надання).

Згідно з підпунктом 7.2.4. пункту 7.2. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено підстави для звільнення від доказування, а саме: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що судами апеляційної та касаційної інстанцій розглядалась пов’язана справа. Рішенням Вищим адміністративним судом України від 09.08.2012 року у справі №3/191-3/192-9/128/08-АП-23/08-АП позовні вимоги ТОВ „ТС ЛТД” до СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі про визнання протиправним податкового повідомлення - рішення від 31.03.2005 року № 0000760303/3 задоволено та встановлено: „Реалізація ТОВ „ТС ЛТД” обладнення за цінами, нижчими за ціну придбання, ВАТ „Інгулецький ГЗК” має об’єктивне пояснення: позивач є акціонером вказаного товариства та володіє 17,28% його статутного капіталу. Пакет акцій позивач придбав у Фонду Державного майна України за конкурсом. Відповідно до встановлених державою обтяжень щодо придбання пакета акцій ТОВ „ТС ЛТД” зобов’язано сприяти реалізації програм технічного переоснащення виробництва ВАТ „Інгулецький ГЗК” та підвищенню конкурентоспроможності продукції комбінату.

Ці обставини отримали в судових рішеннях правильну оцінку як таку, що свідчать про економічне обґрунтування продажу позивачем обладнення ВАТ „Інгулецький ГЗК” за ціною, яка нижче ціни придбання (реальна ціна), оскільки цим позивач сприяв створенню сприятливих умов для технічного переоснащення комбінату, зменшенню собівартості залізорудного концентрату, що в свою чергу дало змогу позивачу отримувати прибуток від реалізації залізорудного концентрату металургійним підприємствам України.

Прибутковість кожної окремої господарської операції не є безумовною умовою здійснення господарської діяльності, а отже отримання збитків при здійсненні певної операції не може у всіх випадках свідчити про те, що товари (роботи, послуги) не використовуються у господарській діяльності платника податків, якщо здійснення збиткової господарської операції є обумовлено загально прийнятими умовами господарювання.

Операція з реалізації обладнання за цінами меншими ніж ціни придбання є складовою частиною статутної господарської діяльності позивача, має реальний характер та була направлена на одержання в подальшому прибутку, та робить прибутковою господарську діяльність підприємства в цілому.”

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

В акті перевірки, зокрема, зазначено про порушення позивачем п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” внаслідок включення до складу валових витрат сум витрат, які на момент проведення перевірки залишилися непідтвердженими відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами. Обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” (чинного на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.5.3 -п.5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Нормами п.5.11 вказаної статті передбачено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо протиправності визначення суми податкового зобов’язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2521800,12 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податковї інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжя Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів – залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 04 жовтня 2012 року у справі № 5/98-АП – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: С.В. Чабаненко