Рішення № 36891486, 13.01.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2014 р. Справа № 911/3618/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮТЕМ-ЗМК”, Київська обл.,

м. Буча

до Товариства з обмеженою відповідальністю “НВО “ЕКОСОФТ”, Київська обл.,

м. Ірпінь

про стягнення 373860,20 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю “ЮТЕМ-ЗМК” (далі – позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “НВО “ЕКОСОФТ” (далі – відповідач) про стягнення 373860,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором № ЕК04/09-12 від 04.09.2012 р. з оплати підрядних робіт.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.09.2013 р. порушено провадження у справі № 911/3618/13 та призначено її до розгляду на 07.10.2013 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.10.2013 р. суд відклав розгляд справи на 21.10.2013 р.

21.10.2013 р. відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він зазначає про безпідставність позовних вимог.

21.10.2013 р. та 04.11.2013 р. суд оголошував перерви в засіданнях.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.11.2013 р. продовжено строк вирішення спору у даній справі, а її розгляд відкладено на 09.12.2013 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.12.2013 р. суд відклав розгляд справи на 13.01.2014 р.

У судовому засіданні 02.12.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у сумі 124910,06 грн., щодо решти частини позивних вимог він зазначив, що вони були включені у акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 р. помилково.

Відповідач проти позову заперечив та, водночас, подав клопотання про призначення у справі інженерно-технічної експертизи.

Суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання відповідача про призначення експертизи, оскільки відповідач не довів обставин щодо неможливості вирішення даного спору без проведення експертного дослідження.

Також відповідачем заявлено клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ “Київенерго”. З огляду на те, що заявником не доведено обґрунтованих підстав вважати, що рішення по даній справі може вплинути на його права або обов'язки щодо однієї з сторін клопотання залишено судом без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

04.09.2012 р. між Товариства з обмеженою відповідальністю “НВО “ЕКОСОФТ” (далі - замовник) та ДП “Обухівське монтажне управління” ВАТ “Південтеплоенергомонтаж”, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю “ЮТЕМ-ЗМК” (далі - підрядник) укладено договір № ЕК04/09-12 (далі – договір), відповідно до умов якого (п. 1.1.) підрядник зобов’язується у 2012 році за завданням замовника виконати на свій ризик та своїми силами роботи, зазначені у п. 1.2. договору, а замовник – прийняти і оплатити виконані роботи.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надані актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад та за грудень 2012 року, а також довідками про вартість виконаних будівельних робіт/витрат за листопад та за грудень 2012 року на загальну суму 1524817,20 грн., які підписані та засвідчені печатками його сторонами за відсутності, при цьому, у відповідача заперечень щодо неналежного виконання позивачем своїх зобов’язань.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на те, що наявні в матеріалах справи акти виконаних робіт не можуть бути належними доказами виконання позивачем робіт, оскільки вони оформлені всупереч Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, а саме без зазначення ідентифікуючих ознак особи яка підписала вказані акти зі сторони відповідача.

За змістом ст.ст. 882, 886 ЦК України, належним та допустимим доказом на підтвердження виконання робіт є акти приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат), подані позивачем до справи (КБ-3).

Судом встановлено, що наявні акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт підписані сторонами договору, підписи яких засвідчені печатками юридичних осіб. При цьому, сам факт виконання робіт, відповідачем не заперечується.

Крім того, відповідач претензій з приводу строків, обсягу, вартості та якості виконаних позивачем робіт на адресу останнього не заявляв, що вказує про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договорами.

Більше того, часткова оплата відповідачем коштів за договорами свідчить про визнання факту належного виконання робіт позивачем.

Наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури № 237/5 від 21.06.2002р. «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві» затверджено типові форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2 «Акт приймання виконаних підрядних робіт» та КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт» (чинний на день підписання акта та довідки).

Акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад та грудень 2012 років та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за листопад та грудень 2012 років відповідають типовим формам первинних облікових документів.

Типові форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2 «Акт приймання виконаних підрядних робіт» та КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт» не передбачають право підпису акта або довідки лише керівником замовника та підрядника.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду від 17.04.2012 р. по справі №25/39/2011, від 23.07.2012 р. по справі №5010/1702/2011-12/38.

За таких обставин, заперечення відповідача суд вважає необґрунтованими, оскільки вони ніяким чином не спростовують факт виконання робіт, що не звільняють відповідача від свого обов'язку сплатити за це кошти.

Разом з тим, судом враховано той факт, що згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року по формі КБ-2 між ТОВ “Екософт” як замовника та ДП “Обухівське монтажне управління” ВАТ “Південтеплоенергомонтаж” як підрядника на загальну суму з ПДВ 772903,20 грн. помилково була включена вартість обладнання (фільтри затримувач катіоніту, Q=200 м.куб./год, ФЛ-200) на суму 248949,60 грн. з ПДВ. Викладене підтверджується листом позивача № 2Б від 14.02.2013 р.

Таким чином, факт виконання робіт по акту за грудень 2012 року складає 523953,60 грн., по акту за листопад 2012 року 751914 грн., разом 1275867,60 грн.

Порядок здійснення оплати визначено сторонами у розділі IV договору.

Утім відповідач, у порушення взятих на себе договірних зобов’язань, вартість виконаних позивачем робіт оплатив частково в сумі 1150957 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відтак, факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати вартості виконаних робіт по договору в сумі 124910,60 грн. (1275867,60 грн. - 1150957 грн.) позивачем доведено належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в розмірі 124910,60 грн.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача, пропорційно розміру задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “НВО “ЕКОСОФТ” (код ЄДРПОУ 31749798) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮТЕМ-ЗМК” (код ЄДРПОУ 30389193) 124910 (сто двадцять чотири тисячі дев’ятсот десять) грн. 60 коп. боргу та 2498,21 (дві тисячі чотириста дев’яносто вісім) грн. 21 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 23.01.2014 р.

Суддя Наріжний С.Ю.