Рішення № 36891475, 13.01.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2014 р. Справа № 911/4343/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромислова зернова компанія”, м. Київ

до Публічного акціонерного товариства “Калитнянський експериментальний завод комбікормів і преміксів”, Київська обл., Броварський район, смт. Калита

про стягнення 156 402, 00 грн.

Суддя Наріжний С.Ю.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромислова зернова компанія” (далі – позивач) звернулася до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства “Калитнянський експериментальний завод комбікормів і преміксів” (далі – відповідач) про стягнення 156402,00 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки № 13/03/27-1 від 27.03.2013 р. з оплати коштів за отриманий товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.11.2013 р. порушено провадження у справі № 911/4343/13 та призначено її до розгляду на 16.12.2014 р.

16.12.2013 р. суд оголосив перерву в засіданні до 13.01.2014 р.

10.01.2014 р. відповідачем подано відзив на позов, в якому він просить суд відмовити позивачу у позові з підстав, викладених у ньому.

Присутній в судовому засіданні 13.01.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечує з тих же підстав що зазначив у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

27.03.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Агропромислова зернова компанія” та Публічним акціонерним товариством “Калитнянський експериментальний завод комбікормів і преміксів” укладено договір поставки № 13/03/27-1 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язується поставити в обумовлений цим договором термін предмет поставки (товар) у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти предмет поставки та сплатити за нього грошову суму, передбачену умовами договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору предметом поставки по договору є визначені родовими ознаками товари, перелік та вимоги до якості яких зазначені в додатку № 1 до договору.

Сторонами підписано додаток № 1 до договору поставки № 13/03/27-1 від 27.03.2013 р. – Номенклатура товарів, що поставляються згідно договору.

Згідно з п. 2.1. договору поставка товарів здійснюється партіями. Під партією слід розуміти ту кількість товарів, що вказана у специфікації, що надсилається покупцем на адресу постачальника чи передається по електронному або факсимільному зв’язку.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що асортимент, кількість, вимоги до якості та пакування товарів, ціна, умови оплати та термін поставки вказуються у специфікації, яка узгоджується та підписується сторонами перед поставкою і є невід'ємною частиною договору.

На виконання умов договору сторонами підписано специфікацію № 2 від 30.05.2013 р. щодо поставки товару, зокрема ячміню, стягнення вартості заборгованості за якою є предметом спору у даній справі.

У вказаній специфікації сторонами встановлено термін і місце поставки товару та термін оплати товару (14 календарних днів з моменту поставки товару та надання необхідних документів на товар).

Отже, позивач відповідно до підписаної сторонами специфікації та умов договору взяв на себе зобов’язання поставити відповідачу ячмінь у кількості 100 тон (±20%) загальною вартістю 230000 грн., а відповідач – прийняти її та оплатити у термін 14 календарних днів з моменту поставки товару та надання необхідних документів на товар.

Оплата товару здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок продавця протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту отримання товару, якщо сторони не домовляться про інше, що вказується в специфікації (п. 2.3. договору).

Відповідно до п. 2.5. договору разом з товаром постачальник зобов’язується передати покупцю наступні документи: видаткова накладна; рахунок-фактура; свідоцтво про якість; ветеринарне свідоцтво; податкова накладна; товарно-транспортна накладна; карантинне свідоцтво; протокол чи висновок експертизи про відсутність в товарі ГМО.

Згідно з п. 3.1. договору перша партія поставки здійснюється протягом трьох днів з моменту отримання специфікації покупця, згідно з п. 2.1. договору, якщо між сторонами не було домовленості про інше.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що фактична кількість товару, що поставляється, встановлюється у відповідних одиницях виміру і зазначається в рахунках-фактурах та накладних.

Моментом придбання покупцем права власності на товар є момент передачі товару у місці, вказаному в п. 2.4. договору, та підписання видаткових накладних (п. 3.7. договору).

Пунктом 5.2. договору встановлено, що покупець зобов’язаний: прийняти товар та сплатити його вартість на умовах договору, прийняти товар від постачальника по кількості, якості, асортименту, ціні – згідно умов договору та специфікацій до договору.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар (ячмінь) у кількості 89.740 тон на загальну суму 206402 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № РН-0000014 від 31.05.2013 р.

Дана накладна підписана без зауважень та за відсутності з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору, тобто, відповідач не заперечував щодо обсягів, сум, якості поставленого товару та строків поставки за підписаною накладною. Факт підписання вказаної накладної відповідачем не заперечується.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення свого грошового зобов’язання вартість отриманого товару сплатив частково та з прострочення строку оплати к загальній сумі 50000 грн., що підтверджується виписками з банківських рахунків.

Щодо заперечень відповідача про те, що позивачем не було передано відповідачу документів, зазначених в п. 2.5. договору, а тому у останнього не виникло обов’язку оплатити товар, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Як вже зазначалось, сторони у п. 2.5. договору встановили, що разом з товаром постачальник зобов’язується передати покупцю наступні документи: видаткова накладна; рахунок-фактура; свідоцтво про якість; ветеринарне свідоцтво; податкова накладна; товарно-транспортна накладна; карантинне свідоцтво; протокол чи висновок експертизи про відсутність в товарі ГМО.

Згідно з ч. 1 ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Однак, відповідачем жодних доказів на підтвердження того, що товар за договором був отриманий ним без відповідних документів, суду не було надано. Крім того, відповідач, як це передбачено ст. 666 Цивільного кодексу України, з вимогою передати документи на товар до позивача не звертався.

При цьому часткова оплата вартості товару суд розцінює як визнання факту отримання такого товару за вказаною видатковою накладною в сумі 206402 грн.

Крім того, якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 ЦК України).

Однак, доказів відмови від договору та повернення товару продавцеві відповідач суду не надав, що вказує про його намір залишити цей товару у себе.

За приписами ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 629 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про доведеність існування боргу відповідача перед позивачем в розмірі 156402 грн. (206402 грн. – 50000 грн.), а відтак заявлена позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів” (07420, Київська область, Броварський район, смт. Калита, вул. Перемоги, 2, код 00951758) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромислова зернова компанія” (03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 100/2, код 38454751) 156402 (сто п’ятдесят шість тисяч чотириста дві) грн. 00 коп. бору та 3128 (три тисячі сто двадцять вісім) грн. 04 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 23.01.2014 р.

Суддя Наріжний С.Ю.