Постанова № 36881830, 15.01.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 року 12:54Справа № 808/9961/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Чернової Ж.М.

за участю секретаря судового засідання Батигіна О.В.

представників:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: Сніжка І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_3

до відповідача: Запорізького обласного військового комісаріату

про: визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Запорізького обласного військового комісаріату, в якій, позивач просить визнати неправомірними дії відповідача щодо не доплати йому суми у розмірі 12523,32 грн. як суми компенсації втраченого доходу у зв'язку із утриманням з грошового забезпечення, належного йому як військовослужбовцю на дань звільнення з військової служби, податку на доходи з фізичних осіб та просить зобов'язати відповідача доплатити позивачу вказану суму.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, в обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що з нарахованої йому суми, яка належала до виплати у зв'язку з звільненням, Запорізький ОВК утримав податок на доходи фізичних осіб у розмірі 15%-17%, що дорівнює сумі 12523,32 грн. та не компенсував його позивачу у цій сумі.

Представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі, зазначивши, що ОСОБА_3 не проходив військову службу в Запорізькому ОВК. На момент звернення позивача до Запорізького ОВК (05.11.2013) з витягом з наказу про його виключення з списків особового складу військового представництва 3894 (з 31.10.2013) ОСОБА_3 вже втратив статус військовослужбовця. Таким чином, відповідач не мав законної можливості застосувати вимоги п.168.5 ст. 168 Податкового кодексу України та здійснити компенсацію суми утриманого податку з грошового забезпечення. Враховуючи зазначене, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст.160 КАС України, 15.01.2014 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 у період з 05.08.1981 по 31.10.2013 безперервно проходив військову службу у Збройних Силах СРСР та України, остання займана посада перед звільненням - заступник начальника 3894 військового представництва.

Наказом першого заступника Міністра оборони України від 26.10.2013 №184 позивач звільнений з військової служби відповідно до ч.6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас за пунктом «в» (за віком).

Наказом начальника 3894 військового представництва Міністерства оборони України від 31.10.2013 №110 підполковника ОСОБА_3 виключено із списків особового складу 3894 військового представництва з 31.10.2013.

Цим же наказом передбачено здійснення наступних виплат:

-премії у розмірі 90% від посадового окладу за період служби з 01.10.2013 по 31.10.2013 у розмірі 1187,10 грн.;

-надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, за період служби з 01.10.2013 по 31.10.2013 у розмірі 197,85 грн.;

-надбавки за виконання особливо важливих завдань за період служби з 01.10.2013 по 31.10.2013 у розмірі 1014,30 грн.;

-щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 40% місячного грошового забезпечення за період служби з 01.10.2013 по 31.10.2013 у розмірі 1771,14 грн;

-одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Вислуга складає 32 повних календарних років.

Позивач не погоджуючись з сумою, яку він фактично отримав у розмірі 62384,24 грн., звернувся до відповідача з вимогою надати письмовий розрахунок вказаного грошового забезпечення.

Із отриманої довідки Запорізького ОВК від 18.11.2013 №337 позивачу стало відомо, що нарахований розмір грошового забезпечення на день звільнення складає 75015,99 грн., однак з нарахованої суми відповідач утримав податок на доходи фізичних осіб у розмірі 15%-17% , що дорівнює сумі 12523,32 грн., та не компенсував його у цій сумі.

Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду.

Як свідчать надані матеріали та не заперечується сторонами, позивач не проходив службу в Запорізькому ОВК, наказ про виключення позивача із списків особового складу 3894 військового представництва Запорізьким ОВК не видавався, крім того 3894 військове представництво та Запорізький ОВК не підпорядковані один одному. Військовослужбовці військового представництва лише перебувають на фінансовому забезпеченні в Запорізькому ОВК за відсутності власної фінансової служби.

У судовому засіданні з'ясовано, що про необхідність здійснення з позивачем розрахунку з грошового забезпечення у зв'язку з його звільненням Запорізькому ОВК стало відомо 05.11.2013, у день коли позивач надав відповідачу витяг з наказу начальника 3894 військового представництва Міністерства оборони України від 31.10.2013 №110 про виключення позивача із списків особового складу 3894 військового представництва з 31.10.2013, що підтверджується підписом відповідальної службової особи Запорізького ОВК про фактичне одержання вказаного наказу (копія наказу з підписом службової особи відповідача про фактичне отримання наказу міститься в матеріалах справи.)

Після отримання вказаного вище наказу Запорізьким ОВК було здійснено необхідні розрахунки які направлено до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для здійснення фінансування Запорізького ОВК для подальшого безпосереднього розрахунку з позивачем. З одержанням коштів, фактичний розрахунок з позивачем здійснено 15.11.2013, що зазначає і сам позивач у своєму позові, що не заперечується і його представником.

Щодо утримання податку при виплаті позивачу грошової допомоги, відповідач пояснив, що це передбачено нормами Податкового кодексу України.

Так, за приписами п.18.1. ст.18 Податкового кодексу України, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Пунктами 168.1.1. та 168.1.2. ст. 168 цього Кодексу передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Натомість, пунктом 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України дійсно передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Однак, як вже зазначалося вище, 31.10.2013 позивач був виключений із списків особового складу, а виплата грошового забезпечення за вищенаведених обставин була здійснена 15.11.2013, тобто під час виплати позивачу вказаного доходу він вже не мав статусу військовослужбовця, а отже Запорізький ОВК не мав законної можливості застосувати вимоги вищенаведеного п.168.5 ст. 168 ПКУ та здійснити компенсацію суми утриманого податку з грошового забезпечення.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що вимога позивача стосовно визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень - Запорізького обласного військового комісаріату необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Проте, щодо вимоги позивача - зобов'язати Запорізький обласний комісаріат доплатити йому 12523,32 грн. суми компенсації втраченого доходу у зв'язку із утриманням з грошового забезпечення, належного йому як військовослужбовцю на день звільнення з військової служби, податку на доходи з фізичних осіб, слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог ч.2ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» - закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини у порядку, встановленому положенням про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до частини 8 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Вимогами пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, визначено, що після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Тобто, виключення зі списків особового складу військовослужбовця, звільненого з військової служби, можливе за умови здачі посади та проведення з ним усіх необхідних розрахунків по грошовому, продовольчому та речовому забезпеченню. При цьому, виключення військовослужбовця зі списків особового складу до проведення усіх необхідних розрахунків дозволяється лише зі згоди такого військовослужбовця.

Доказів того що позивач дав згоду на його виключення зі списків особового складу без проведення з ним усіх необхідних розрахунків суду не надано.

За правилами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що адміністративний позов в частині зобов'язання відповідача здійснити доплату втраченого доходу позивачу підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Запорізький обласний військовий комісаріат доплатити ОСОБА_3 суму компенсації втраченого доходу у зв'язку із утриманням з грошового забезпечення, належного йому як військовослужбовцю у розмірі 12523,32 грн. (дванадцять тисяч п'ятсот двадцять три) гривні 32 коп.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М.Чернова