Ухвала суду № 36881813, 23.01.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.

Суддя-доповідач - Старосуд М.І.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2014 року справа №812/8135/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Старосуда М.І., суддів Чебанова О.О., Попова В., при секретарі Мартакові О.А., за участю представника позивача Корнєва В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 р. у справі № 812/8135/13-а за позовом відкритого акціонерного товариства "Трансаміак" до територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення від 26.06.2013 та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому зазначив, що йому належить частина аміакопроводу Тольятті - Одеса, філіалу «Воронезьке управління» ВАТ «Трансаміак», 13,19 км дільниці № 8, що пролягає по території України за адресою: Україна, Луганська область, Троїцький район, 700 м на південь с. Дьоміно-Олександрівка. Ця частина аміакопроводу включена до державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки по Луганській області. Позивача внесено до Переліку суб'єктів господарювання піднаглядових Луганській державній інспекції промислової безпеки та охорони праці в хімічній промисловості, що входить до структури відповідного територіального управління Держгірпромнагляду. За результатами перевірки цим органом позивачу неодноразово видавались приписи про усунення порушень в галузі охорони праці, яке полягало у відсутності у позивача дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та дозволу на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки.

05 червня 2013 року позивач звернувся до відповідача з заявами на одержання таких дозволів. Проте, листом від 26.06.2013 відповідач відмовив позивачу у наданні дозволів з посиланням на те, що позивач є суб'єктом іншої держави та не зареєстрований в Україні у встановленому законодавством України порядку.

Позивач вважав, що зазначена відмова суперечить чинному законодавству України, тому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 26.06.2013 про відмову у видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, зобов'язати відповідача видати позивачу відповідно до поданих 05.06.2013 року заяв: а) дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки: ремонт, технічне обслуговування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме: технологічного устаткування та лінійних частин магістрального аміакопроводу (Тольятті - Одеса , філіалу «Воронезьке управління» ВАТ «Трансаміак», 13,19 км дільниці № 8, що пролягає по території України за адресою: Україна, Луганська область, Троїцький район, 700 м на південь с. Дьоміно-Олександрівка); газонебезпечні роботи; роботи в траншеях, котлованах; дозвіл на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки: технологічне устаткування та лінійна частина магістрального аміакопроводу, а саме: магістральний аміакопровод Тольятті - Одеса , філіалу «Воронезьке управління» ВАТ «Трансаміак», 13,19 км дільниці № 8, що пролягає по території України за адресою: Україна, Луганська обл., Троїцький район, 700 м на південь с. Дьоміно-Олександрівка, 1981 р. в., СРСР.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 р. позов відкритого акціонерного товариства «Трансаміак» до територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Луганській області задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Луганській області від 26.06.2013 про відмову у видачі відкритому акціонерному товариству «Трансаміак» дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки.

Зобов'язано територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Луганській області видати відкритому акціонерному товариству «Трансаміак» Дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та Дозвіл на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки відповідно до поданих відкритим акціонерним товариством «Трансаміак» заяв від 05.06.2013 року.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач - відкрите акціонерне товариство «Трансаміак» зареєстровано в якості юридичної особи відповідно до Федерального Закону (Російської Федерації) «Про державну реєстрацію юридичних осіб», запис про юридичну особу внесено в «Єдиний державний реєстр юридичних осіб» (Російської Федерації) за основним державним реєстраційним номером 1026302004255. Юридична адреса: Російська Федерація, 445679, м. Тольятті, Самарська область, Комсомольський район, вул. Громової, 57.

Територіальним управлінням Держгірпромнагляду по Луганській області позивачу видано свідоцтво про реєстрацію об'єкта підвищеної небезпеки - Лінійна частина аміакопроводу ВАТ «Трансаміак», яка проходить по території Луганської області за адресою Луганська область, Троїцький район, 700 м на південь с. Дьоміно-Олександрівка. Зазначений об'єкт внесено до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки по Луганській області.

05 червня 2013 року позивач звернувся до відповідача із заявами про видачу Дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки: 1. Ремонт, технічне обслуговування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме, технологічного устаткування та лінійних частин магістрального аміакопроводу (Тольятті - Одеса , філіалу «Воронезьке управління» ВАТ «Трансаміак», 13,19 км дільниці № 8, що пролягає по території України за адресою: Україна, Луганська область, Троїцький район, 700 м на південь с. Дьоміно-Олександрівка); 2. Газонебезпечні роботи; 3. Роботи в траншеях, котлованах; та Дозволу на експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки: технологічне устаткування та лінійна частина магістрального аміакопроводу, а саме: магістральний аміакопровод Тольятті - Одеса, філіалу «Воронезьке управління» ВАТ «Трансаміак», 13,19 км дільниці № 8, що пролягає по території України за адресою: Україна, Луганська область, Троїцький район, 700 м на південь с. Дьоміно-Олександрівка, 1981 р. в., СРСР.

До заяв позивачем додано копії припису Луганської державної інспекції промислової безпеки і охорони праці в хімічній промисловості від 09.11.2011, висновок експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання № 36189153-04-1147-12 від 17.10.2012. та висновок експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання № 36189153-04-1202-12 від 22.10.2012, складені ТОВ «Інженерний центр промислової безпеки».

Однак, відповідач - територіальне управління Держгірпромнагляду у Луганській області листом від 26.06.2013 року № 04-28/2458 відмовив позивачу у наданні дозволів з посиланням на відсутність у позивача права на отримання таких дозволів у зв'язку із відсутністю реєстрації позивача у встановленому законодавством України порядку та запропонував позивачу для отримання Дозволів здійснити реєстрацію представництва в Україні з посиланням на Порядок реєстрації в Україні представництв іноземних суб'єктів підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків торгівлі України від 18.01.1996 № 30.

Колегія суддів зазначає, що ч. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 6 вересня 2005 року № 2806-IV передбачено, що підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року затверджений Порядок № 1107 видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів (надалі - Порядок).

Пунктом 9 Порядку передбачено, що для одержання дозволу необхідно подати заяву встановленої форми, до якої додається висновок експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання заявлених робіт або висновок експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час експлуатації заявлених машин, механізмів, устаткування та їх відповідності вимогам чинного законодавства. Надання інших документів для отримання вказаних позивачем дозволів не вимагається.

На виконання п.9 Порядку, позивачем разом із заявами від 05.06.2013 про видачу Дозволів було надано висновки експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

Отже, позивач надав відповідачу всі необхідні документи для одержання дозволів, але відмова у видачі дозволів обумовлена лише фактом відсутності реєстрації позивача відповідно до законодавства України.

Однак, абзацом 15 частини 1 статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 6 вересня 2005 року № 2806-IV, який передбачає видачу дозволів суб'єктам господарювання, встановлено, що суб'єктом господарювання зокрема, є зареєстрована в установленому законодавством порядку юридична особа України або іншої держави незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка здійснює господарську діяльність, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Отже, дозволи можуть видаватися зареєстрованим в установленому законодавством порядку юридичним особам України або юридичним особам іншої держави, зареєстрованим відповідно до законодавства іншої держави.

Крім того, статтею 129 Господарського кодексу України та Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що діяльність іноземних юридичних осіб в Україні регулюється законодавством України щодо юридичних осіб України, іноземні юридичні особи при здійсненні господарської діяльності мають такий самий статус, як і юридичні особи України, якщо інше не встановлено законом.

Посилання відповідача в листі від 26.06.2013 року № 04-28/2458, що для отримання Дозволів позивачу необхідно здійснити реєстрацію представництва в Україні, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки ст. 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що створення та реєстрація представництв іноземної юридичної особи є правом, а не обов'язком такого суб'єкта господарювання.

Твердження апелянта, що для одержання дозволів позивач подав заяви не встановленої форми, що є підставою для відмови у видачі дозволів, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в листі відповідача від 26.06.2013 року № 04-28/2458 вказаної підстави для відмови позивачу у наданні дозволів не зазначено.

А ч. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 6 вересня 2005 року № 2806-IV передбачено, що при повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком неусунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови).

Отже, відповідач не вправі заявляти інші причини, які раніше не зазначалися у письмовому повідомленні заявнику щодо відмови у видачі документа дозвільного характеру.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова відповідача у видачі позивачу дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки відповідно до заяв від 05.06.2013 не відповідає вимогам Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 6 вересня 2005 року № 2806-IV, що є підставою для задоволення позову.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно по суті вирішена справа, що обумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 196,198, 200,205,206,211,212,254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 р. у справі № 812/8135/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 р. у справі № 812/8135/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному - з 28.01.2014 року.

Колегія суддів М.І.Старосуд

О.О.Чебанов

В.В.Попов