Постанова № 36880411, 22.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15760/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В. А.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі: Старової Н. Е. Файдюка В. В., Чаку Є. В. Приходько К. М.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, Першої Київської філії Публічного акціонерного товариства "ІНТЕГРАЛ-БАНК"на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва по справі за адміністративним позовом Першої Київської філії Публічного акціонерного товариства "ІНТЕГРАЛ-БАНК" (далі позивач, Товариство) до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі відповідач, ДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Перша Київська філія Публічного акціонерного товариства "ІНТЕГРАЛ-БАНК" з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0003852220 від 15 липня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2013 року позов задоволено частково.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов повністю.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свою апеляційну скаргу, та просили відмовити у задоволенні скарги опонента.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ДПІ та Товариства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Товариства слід задовольнити, а апеляційну скаргу ДПІ залишити без задоволення.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі акта від 27 червня 2013 року № 149/22-221-34531533 "Про результати планової виїзної перевірки ПКФ ПАТ "ІНТЕГРАЛ-БАНК" (код за ЄДРПОУ 34531533) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012" (далі- Акт перевірки) винесено податкове повідомлення-рішення № 0003852220 від 15 липня 2013 року, яким за порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України ПКФ ПАТ "ІНТЕГРАЛ-БАНК" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1 963 633,00 грн., в тому числі, за основним платежем - на 1 688 177,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 275 456,00 грн.

Вважаючи висновки Акта перевірки помилковими, а спірне податкове повідомлення-рішення незаконним, платник податків оскаржив їх у судовому порядку.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що мають значення для вирішення справи та дійшов частково невірного висновку, з яким суд апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Як свідчить зміст висновків акту перевірки, податковим органом встановлено наступні епізоди порушень: 1) завищення витрат від операцій з оренди приміщення за звичайними цінами у пов'язаних осіб; 2) безпідставність віднесення до складу валових витрат вартості рекламних послуг, отриманих від ТОВ "СВ Траст Інвест", внаслідок встановлення відсутності трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировин, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, що свідчить про укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування витрат; 3) укладення позивачем договорів страхування кредитних угод (неповернення кредитних коштів або несплату процентних ставок) з пов'язаними особами, а також надання кредитів юридичним та фізичним особам, які були засновниками страхових компаній з якими укладались договори страхування.

Як свідчать матеріали справи, позивачем укладено договори оренди приміщень з пов'язаною особою, а саме: - договір суборенди (піднайму) нежилого приміщення від 05 січня 2010 року №1/С-2010, згідно якого ТОВ "Інвестиційно-торговий союз" (орендар) передає, а ПКФ ПАТ "ІНТЕГРАЛ-БАНК" (суборендар) приймає в строкове платне користування (суборенду) орендовані ним нежилі приміщення, за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 11-А. Орендна плата згідно умов договору та додаткових угод до нього становить на місяць, з 01 липня 2010 року до 30 квітня 2011 року - 141 461,04 грн., у тому числі податок на додану вартість 23 576,84 грн. (вартість 1 м2 складає 441,38 грн.).; - договір суборенди (піднайму) нежилого приміщення від 29 квітня 2011 року №1/С-2011, згідно якого ТОВ "Інвестиційно-торговий союз" (орендар) передає, а ПКФ ПАТ "ІНТЕГРАЛ-БАНК" (суборендар) приймає в строкове платне користування (суборенду) орендовані ним нежилі приміщення, за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 11-А. Орендна плата згідно умов договору та додаткових угод до нього становить на місяць: з 01 травня 2011 року до 24 квітня 2012 року - 141 461,04 грн., у тому числі податок на додану вартість 23 576,84 грн. (вартість 1 м2 складає 315,55 грн.); з 25 квітня 2012 року до 31 грудня 2012 року - 169 905,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 28 317,50 грн. (вартість 1 м2 складає 379,00 грн.).

При цьому, згідно договору від 05 січня 2010 року №1/С-2010, ТОВ "Інвестиційно-торговий союз" (орендар), володіє правом на передання в суборенду на підставі договору від 10 жовтня 2008 року №316/С суборенди (піднайму) нежилого приміщення; згідно договору від 29 квітня 2011 року №1/С-2011, ТОВ "Інвестиційно-торговий союз" (орендар), володіє правом на передання в суборенду на підставі договору від 19 квітня 2011 року №18/С суборенди (піднайму) нежитлових приміщень.

Оскільки за судовою практикою ВСУ, викладеною у справі № 21-328а11 від 07.11.2011 року, для визначення звичайної ціни повинна використовуватися інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах, то умови договорів № 316/С суборенди (піднайму) нежитлового приміщення від 10.10.2008 року та умови договору № 18/0 оренди (найму) нежитлових приміщень від 19.04.2011 року є ідентичними послугами у співставних умовах з метою аналізу звичайних цін оренди приміщень. Це вмотивовано тим, що предметом договору № 18/0 та № 316/С є оренда тих самих нежитлових приміщень ТОВ «ІТС» У ТОВ «Українська девелоперська компанія», які в продальшому на підставі договору № 1/с-2010 частково передані у суборенду позивачу, а, отже, позивачем не завищено витрати від операцій з оренди приміщення за звичайними цінами у пов`язаних осіб.

При проведенні аналізу умов договірів, укладених позивачем, судами обох інстанцій не встановлено, а відповідачем, у відповідності до підпункту 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не доведено, що ціна за оренду нежитлових приміщень не відповідає рівню звичайних цін, оскільки відповідачем не надано до суду доказів того, що ціна орендованих позивачем нежитлових приміщень, визначена сторонами договорів, не є звичайною ціною відповідно до вимог чинного законодавства.

Стосовно порушення щодо завищення витрат від операцій з отримання рекламних послуг, колегія суддів зазначає наступне.

21 лютого 2011 року між ПКФ ПАТ "ІНТЕГРАЛ-БАНК" (замовник) та ТОВ "СВ Траст Інвест" (виконавець) укладено договір № 010301, відповідно до якого замовник замовляє, а виконавець зобов'язується надати організаційні послуги з виготовлення відеоматеріалу для реклами та її розміщення на відеобордах згідно переліку та в строки.

26 квітня 2011 року між ПКФ ПАТ "ІНТЕГРАЛ-БАНК" (замовник) та ТОВ "СВ Траст Інвест" (виконавець) укладено договір № 260411, відповідно до якого замовник замовляє, а виконавець зобов'язується надати організаційні послуги з виготовлення відеоматеріалу для реклами та її розміщення на відеобордах згідно переліку та в строки, визначені договором.

Колегія суддів ретельно дослідила надані позивачем документи бухгалтерського та податкового обліку на підтвердження реальності зазначених операцій, зокрема, податкові накладні, акти здачі-прийому робіт, рекламний ролік на лазерному диску, фотокопії відео-бордів, звіт у вигляді медіа-плану та дійшла висновку, що надані докази цілком підтверджують реальність здійснення господарських операцій між ним та контрагентом, тому валові витрати від операцій з отримання рекламних послуг сформовані правомірно.

Крім того, на момент здійснення господарських правовідносин, позивач та його контрагент - ТОВ "СВ Траст Інвест" були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ, установчі документи яких не були визнані в судовому порядку недійсними та, щодо яких, був відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку їх посадових осіб.

В частині висновків Акта перевірки щодо завищення витрат з страхування кредитних договорів колегія суддів звертає увагу на наступне.

В перевіряємий період Товариство уклало 6 договорів страхування ризиків неповернення кредитів із страховими компаніями - ТДВ «СПК «Впевненість-Безпека», ТДВ «СК Відродження України», ПАТ «СК Прогрес-Фонд».

Як свідчить висновок акту перевірки, податківці вбачають порушення пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 334/94. Однак, такий висновок спростовується доказами, наданими позивачем, зокрема, витягами з ЄДР на підприємства ТДВ «СПК «Впевненість-Безпека», ТДВ «СК Відродження України», ПАТ «СК Прогрес-Фонд», з якими укладено договори страхування.

Оскільки податковим органом не ставилась під сумнів реальність зазначених господарських операцій, то висновки суду першої інстанції щодо завищення витрат від операцій зі страхування кредитних договорів на загальну суму 4 259 900,00 грн, внаслідок недоведеності реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами є помилковими.

Зважаючи, що спірне податкове-повідомлення рішення винесено за фактом трьох епізодів порушень, а судом першої інстанції задоволені позовні вимоги стосовно одного та податкове повідомлення-рішення скасовано в частині, то з метою запобігання труднощів та помилкового виконання судових рішень у справі в подальшому, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції в цілому, а не в частині.

За таких підстав, судова колегія апеляційної інстанції вбачає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції неповно встановлені обставини справи, яким надана неправильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги Товариства спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 18 листопада 2013 року, та не є підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст. 202 КАС України, апеляційну скаргу Товариства слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати.

Керуючись статтями 186, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Першої Київської філії Публічного акціонерного товариства "ІНТЕГРАЛ-БАНК"- задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2013 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003852220 від 15 липня 2013 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.