Ухвала суду № 36879680, 28.01.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 22ц - 791/ /2014 Головуючий в І інстанції: Майдан С.І.

Категорія 5 Доповідач: Бугрик В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року січня місяця « 27» дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Семиженка Г.В.

Суддів: Бугрика В.В., Лісової Г.Є.,

при секретарі: Філімонову Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні апеляційну скаргу приватного виробничого підприємства «М.А.Л.» на рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 18 квітня 2013 року та додаткове рішення від 30 квітня 2013 року за позовом приватного виробничого підприємства «М.А.Л.» до ОСОБА_1 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності і за зустрічним позовом ОСОБА_1 до приватного виробничого підприємства «М.А.Л.» про виділ частки в натурі у спільному майні,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2009 року приватне виробниче підприємство «М.А.Л.» (далі ПВП «М.А.Л.») звернулося до суду із зазначеним позовом, обґрунтувавши свої вимоги тим, що згідно договору купівлі-продажу від 16.01.2003 року ПВП «М.А.Л.» та ОСОБА_1 придбали на праві спільної часткової власності нерухоме майно, яке складається з адміністративної будівлі (літ. З), загальною площею 237,8 кв. м, із них 1 поверх приміщення № 1, 2, 3, 4 та другий поверх повністю; майстерні (літ. В), котельні (літ. Д) що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. За зазначеним договором купівлі-продажу ПВП «М.А.Л.» сплатило 110617,92 грн., що становить 90% вартості придбаного майна, відповідачем ОСОБА_1 було сплачено 12290,88 грн., що становить 10% вартості придбаного майна. Позивач вказує, що з моменту придбання та й на час звернення до суду одноособово утримує спільно придбане майно, спільне володіння та користування майном сторонами неможливе, так як позивач його використовує для здійснення основної виробничо-господарської діяльності, а відповідачем воно не може використовуватися самостійно, так як його частка є незначною, і не може бути виділена в натурі. Майно є неподільним, так як його не можна поділити без втрати цільового призначення. Припинення права власності не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї, так як відповідач не використовує дане майно. Просив суд припинити право власності ОСОБА_1 на частку у спільному майні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, визнати за ПВП «М.А.Л.» право власності на об'єкти зазначеного нерухомого майна, судові витрати покласти на відповідача по справі.

У серпні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПВП «М.А.Л.» про виділ частки у спільному майні в натурі. Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що згідно договору купівлі-продажу від 16.01.2003 року ПВП «М.А.Л.» та ОСОБА_1 придбали на праві спільної часткової власності зазначене нерухоме майно. В натурі це майно сторонами не виділялося і домовленості про це ними не досягнуто, у зв'язку з чим між співвласниками виник спір щодо користування вказаним майном. Просив суд виділити в натурі його частку у спільному майні, що розташоване АДРЕСА_1, та становить 10%.

Рішенням суду в задоволенні позову приватного виробничого підприємства «М.А.Л.» відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено. Виділено у власність ОСОБА_1 в натурі частку нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та складається з частини адміністративної будівлі літ. «З» приміщення 1 поверху № 1, 2, 3, 4 та другий поверх, площею 237,8 кв. м., інвентаризаційною вартістю 20329 грн., будівлі котельної (кузні), площею 86,2 кв. м., інвентаризаційною вартістю 8219 грн., всього на 28548грн., що складає 10/100 частин будівель та споруд ( згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №0130 від 30.07.2010 року).

Додатковим рішенням від 30 квітня 2013 року доповнено рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 18 квітня 2013 року по даній справі - зобов'язати територіальне управління державної судової адміністрації в Херсонській області повернути приватному виробничому підприємству «М.А.Л.» кошти, внесені згідно платіжного доручення № 504 від 17.01.2012 року на рахунок Комсомольського районного суду міста Херсоні у сумі 120306 грн., як грошову компенсацію вартості частки у спільному майні.

В апеляційній скарзі ПВП «М.А.Л.» просить рішення суду від 18 квітня 2013 року та додаткове рішення від 30 квітня 2013 року по даній справі скасувати, та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги приватного виробничого підприємства «М.А.Л.», в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, вказує, що зазначене в рішенні майно не є подільним, а утворює комплекс споруд (об'єктів) які неможливо поділити без втрати цільового призначання, вважає їх неподільною річчю.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 16 січня 2003 року, укладеного на Херсонській товарній біржі «Альтер-Его» сторони придбали у ЗАТ «Приморья-Сервіс» об'єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, складаються із адміністративної будівлі літ. «З» площею 237,89 кв. м., майстерні літ. «В» площею 740,6 кв. м., котельні літ. «Д» площею 86,2 кв. м. у спільну часткову власність із часткою ПВП «М.А.Л.» - 90 %, а ОСОБА_1 - 10 %. Договір купівлі-продажу зареєстровано в Херсонському державному бюро технічної інвентаризації 24 січня 2003 року.

Дослідивши матеріали справи суд прийшов до вірного висновку, що відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки майна, що є у спільній частковій власності, при цьому грошова або інша компенсація може бути виплачена співвласнику, який виділяється, лише за його згодою. ОСОБА_1 просить виділити його частку у майні, заперечує факт неможливості такого виділу і не погоджується на отримання грошової компенсації. Враховуючи, що спірне майно складається з декількох речей (будівель), та з договору купівлі-продажу вбачається, що на момент придбання цього майна сторонами не обумовлювалося їх цільове призначення (спільно чи окремо), договору між сторонами про цільове призначення речей (будівель) немає, то суд зробив висновок, що ці речі можуть бути виділені в натурі як будівлі без прив'язки до конкретного цільового призначення відповідно до висновку технічної експертизи № 0130 від 30.07.2010 року. Згідно цього висновку виробничий процес, що відбувається в придбаних сторонами будівлях, не пов'язаний між собою так, що може розглядатися як безперервний цикл з кінцевим результатом, тому виділ майна в натурі можливий (а. с. 173,174 т.1). Суд також цілком обґрунтовано вказав, що доводи представника позивача про неправильно визначену висновком вказаної технічної експертизи інвентаризаційну вартість спірного майна не приймаються до уваги, так як ця вартість відповідає матеріалам інвентаризаційної справи і співпадає з висновками інших проведених за справою експертиз. Однак висновки технічних експертиз від 25.10.2009 року, 06.01.2011 року, 09.07.2012 року, які вказують, що виділити в натурі нерухоме майно відповідно до часток співвласників неможливо без втрати функціонального (цільового) призначення об'єкту не приймаються до уваги, так як договору між сторонами про цільове призначення немає і призначення цих будівель не обумовлено. Тому суд прийшов до вірного висновку, що за умови можливості виділу частки в натурі нема підстав для задоволення первісного позову, оскільки правовий режим спільної часткової власності враховує інтереси всіх її учасників і забороняє обмеження прав одних учасників за рахунок інших.

За даних обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги про те, що поділ (виділ) спільного нерухомого майна в натурі, яке належить сторонам відповідно до часток співвласників, неможливо без збереження цільового призначення цих будівель, спростовується як вказаними доказами по справі, так і висновком комісійної експертизи від 23.12.2013 року, згідно якого встановлено, що спірне майно підлягає поділу (виділу) в натурі (а.с.164-165 т.3). Висновок комісії експертів про можливість поділу (виділу) майна в натурі узгоджується з раніше наданим висновком з цього приводу від 30.07.2010 року № 0130, який був покладений в основу даного рішення суду і тому необхідно дотримуватися варіанту поділу, який запропонований висновком експерта від 30.07.2010 року. Такий варіант виділу визначений виходячи з первинної інвентарної вартості спірного майна і повністю відповідає ідеальним часткам сторін у цьому майні (90/10) в той час, як висновок комісійної експертизи ґрунтується на інвентарної вартості станом на 20.11.13 року.

Колегія суддів вважає, що рішення суду є законним і обґрунтованим, нема жодних підстав для його скасування чи змінення, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного виробничого підприємства «М.А.Л.» відхилити.

Рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 18 квітня 2013 року і додаткове рішення від 30 квітня 2013 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді