Рішення № 36878788, 30.01.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/518/14 Справа № 404/8152/12 Головуючий у 1 й інстанції - Погребняк Т.Ю. Доповідач - Прозорова М.Л.Категорія 37

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного

суду Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Прозорової М.Л.,

суддів: Каратаєвої Л.О., Козлова С.П.,

при секретарі: Панченко Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами

ОСОБА_2 та ОСОБА_3

на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 липня 2013 року та на додаткове рішення цього ж суду від 06 листопада 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 (треті особи без самостійних вимог: обласне комунальне підприємство "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації", Сьома Дніпропетровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_6, приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_7, Державна реєстраційна служба Дніпродзержинського міського управління юстиції) про визнання договору недійсним, визнання права власності в порядку спадкування за законом на ? частину квартири, про витребування майна із чужого незаконного володіння і передання ключів від квартири, правовстановлюючих документів на квартиру, реєстрацію у ній; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання добросовісним набувачем, залишення у власності майна, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про визнання договору недійсним, визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_8 на ? частину квартири по АДРЕСА_1, про витребування ? частини вказаної квартири із чужого незаконного володіння і передання ключів від квартири, правовстановлюючих документів на квартиру, реєстрацію у ній.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 посилався на те, що своєчасно у встановлений законом термін звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, отримав свідоцтво про прийняття спадщини у вигляді ? частини грошових вкладів у Ощадбанку, але в частиш спадкування ? зазначеної квартири нотаріус йому вимовив у видачі свідоцтва, так як він не мав оригіналів правовстановлюючих документів, не міг забезпечити доступ до квартири для її інвентаризації.

У цей час його рідний брат - відповідач ОСОБА_2, звернувся до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська з заявою про усунення його від спадкування після смерті матері, однак судовим рішенням, яке залишено без змін апеляційною інстанцією, йому було відмовлено у позові, при чому справа розглядалась за участю обох сторін.

Після цього відповідач ОСОБА_2 звернувся з такою ж заявою до Баглійського районного суду, приховавши наявність рішення Дніпровського районного суду, і заочним рішенням ОСОБА_4 було усунуто від спадкування, визнано право власності на квартиру в цілому за ОСОБА_2

Отримавши вказане рішення суду відповідач ОСОБА_2 заволодів зазначеною квартирою і розпорядився нею, здійснивши її продаж спочатку ОСОБА_5, який є тестем ОСОБА_2, а потім ОСОБА_5 продав квартиру її нинішньому власнику ОСОБА_3

Також зазначив, що на підставі його заяви заочне рішення Баглійським районним судом було переглянуто і скасовано, справу розглянуто у загальному порядку та у позові ОСОБА_2 про усунення його від спадкування відмовлено, апеляційним судом це рішення залишено без змін.

Вважаючи що братом - ОСОБА_2 порушено його право на спадщину, позивач ОСОБА_4 просив суд задовольнити його позовні вимоги та визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 03.04.2008 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на ? частину квартири, витребувати майно, а саме ? частини квартири із чужого незаконного володіння і передати ключі та правовстановлюючі документи від квартири, зареєструвати в даній квартирі.

З такими позовними вимогами не погодився ОСОБА_3 і в січні 2013 року звернувся з зустрічною позовною заявою про визнання добросовісним набувачем та залишення у власності майна (а.с.49-52).

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 посилався на те, що він добросовісно та правомірно придбав право власності на спірну квартиру.

Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 липня 2013 року позовні вимоги задоволені частково.

Суд визнав недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 03 квітня 2008 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований у Реєстрі за № 2336.

Суд визнав за ОСОБА_4 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 загальною площею 43,1 кв.м., житловою площею 29,8 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Решту позовних вимог ОСОБА_4 суд залишив без задоволення.

Суд відмовив у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання добросовісним набувачем, залишення у власності майна.

Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 понесені судові витрати у справі - судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп. (а.с.236-241, т.1).

Додатковим рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 листопада 2013 року абзац третій резолютивної частини рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10.07.2013 року викладений наступним чином: витребувати із чужого незаконного володіння ? частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 43,1 кв.м., житловою площею 29,8 кв.м, та визнати за ОСОБА_4 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, загального площею 43,1 кв.м., житловою площею 29,8 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.107-108, т.2).

З такими рішеннями не погодилися ОСОБА_3 і ОСОБА_2 та звернулися з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати як рішення суду так і додаткове рішення, та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи (а.с.3-7,13-14,119-123,145-146).

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарги необхідно задовольнити частково, а рішення суду - змінити у частині визнання права власності на ? частину квартири, додаткове рішення - скасувати з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 згідно ст. 1261 ЦК України є спадкоємцями першої черги після смерті їх матері ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.159).

З матеріалів спадкової справи, копію якої долучено до справи вбачається, що обидва спадкоємці - ОСОБА_2 і ОСОБА_4 у встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк з часу відкриття спадщини звернулись до нотаріату з заявами про прийняття спадщини за законом, отримали свідоцтва про спадщину за законом, за яким кожен успадкував ? частину грошових внесків спадкодавця у філії Державного Ощадного банку України. У видачі свідоцтва про спадкування спірної квартири нотаріусом було відмовлено як ОСОБА_2, так і ОСОБА_4 у зв'язку з наявністю між ними спору та рекомендовано звернутись до суду (а.с.155-170).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 18.12.2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційної інстанції, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення від спадкування. З рішення вбачається, що справу розглянуто судом першої інстанції за участю сторін (а.с.10, 11-12).

Заочним рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 29.11.2007 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення від спадкування та визнання права власності на спадщину - квартиру АДРЕСА_1, задоволено позов (а.с.14).

Право власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 в цілому 14.03.2008 року (а.с.176).

За заявою ОСОБА_4 від 24.02.2011 року вказане заочне рішення переглянуто і скасовано ухвалою від 30.03.2011 року. Рішенням суду від 28.07.2011 року при розгляді позову у загальному порядку за участю сторін у позові відмовлено. Вказане рішення залишено без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 25.06.2012 року (а.с.15,16,13,17).

Як видно з копії нотаріальної справи, за договором купівлі-продажу від 03.04.2008 року ОСОБА_2 продав спірну квартиру ОСОБА_5, який в свою чергу здійснив відчуження спірної квартири ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 03.09.2009 року (а.с.173, 172-186,54).

В судовому засіданні встановлено, що згода позивача ОСОБА_4 на відчуження спірної квартири на час її відчуження ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 була відсутня. ОСОБА_2 було відомо про наявність у нотаріуса заяви його брата ОСОБА_4 про прийняття спадщини, в тому числі ? частини спірної квартири, також ОСОБА_2 було відомо про відмову у його позові про усунення ОСОБА_4 від спадкування та набрання цим рішенням сили.

Рішення Баглійського районного суду, яке фактично стало підставою для набуття одноособово ОСОБА_2 спірної квартири у власність, скасоване. Судові рішення, які б підтверджували законність підстав позбавлення позивача ОСОБА_4 права спадкування спірного житла на час розгляду даної справи відсутні.

З наведеного вище вбачається, що особа, котра вчинила попередню угоду з відчуження квартири (ОСОБА_2) не мала права її укладати, судове рішення, на підставі якого здійснена реєстрація права власності за ОСОБА_2 на квартиру в цілому, скасоване, інших підстав для набуття ним права власності судом не встановлено.

За таких обставин, в силу діючого законодавства, а саме: ст. 215 ЦК України, суд першої інстанції, прийшов до обґрунтованому висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4 і правомірно визнав недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 03 квітня 2008 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5.

Правильним є рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про передачу ключів від квартири, правовстановлюючих документів на квартиру, реєстрацію у ній, оскільки позивачем визначено спосіб захисту, який не передбачений ст. 16 ЦК України.

Що стосується рішення суду у частині визнання за ОСОБА_4 права власності на ? частину спірної квартири, то з таким висновком колегія суддів погодитися не може, оскільки він не відповідає вимогам діючого законодавства.

Так, відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); за ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, позивач ОСОБА_4 має право на спадкування ? частини спірної квартири.

Згідно ч.1 ст. 1280 ЦК України, якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці, вона підлягає перерозподілу між ними. Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.

Судом встановлено, що за договором купівлі-продажу від 03.04.2008 року відповідач ОСОБА_2 продав спірну квартиру ОСОБА_5, який в свою чергу здійснив відчуження спірної квартири ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 03.09.2009 року (а.с.173, 172-186,54). Тобто квартира АДРЕСА_1 станом на 01.12.2012 року належить ОСОБА_3, який зробив у вказаній квартирі ремонт.

Оскільки ОСОБА_4 мав право на ? частину спірної квартири, яка до визнання за ним такого права була відчужена його братом ОСОБА_2, то ОСОБА_4 не позбавлений можливості звернутись до суду із позовом про стягнення грошової компенсації за його частку в спірній квартирі.

Така позиція була викладена, зокрема, в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21 жовтня 2009 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 липня 2013 року у частині визнання права власності на ? частину квартири - змінити, визнавши за ОСОБА_4 майнове право на ? частину квартири АДРЕСА_1, частково задовольнивши апеляційні скарги.

У зв'язку з цим, додаткове рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 листопада 2013 року не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Керуючись ст.ст. 303,307,309,315,319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 липня 2013 року у частині визнання права власності на ? частину квартири - змінити, визнавши за ОСОБА_4 майнове право на ? частину квартири АДРЕСА_1.

Додаткове рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 листопада 2013 року - скасувати.

Відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді: