Постанова № 36878783, 30.01.2014, Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 121/10054/13-а

2-а/121/101/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2014 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Леонова А.А., при секретарі Худяковій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ялтинської міської ради, третя особа: ОСОБА_2, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати противоправною бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про необхідність витребування власником майна - Ялтинською міською радою, квартири АДРЕСА_1 від особи ОСОБА_2, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову з підстав, передбачених ст. 388 ЦК України, та передачу цієї квартири у приватну власність ОСОБА_1; зобов'язати Ялтинську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 вересня 2013 року та витребувати майно - квартири АДРЕСА_1 від особи ОСОБА_2, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову з підстав, передбачених ст. 388 ЦК України.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач послалася на ту обставину, що 06.10.2013 року вона звернулася до відповідача із заявою та просила відповідача звернутися до Ялтинського міського суду із позовом до ОСОБА_2 про витребування 2/3 частки квартири АДРЕСА_1. Оскільки Ялтинська міська рада без діє, та її заява не розглянута, чим були порушені її права, вона змушена була звернутися з даним позовом до суду.

Позивачка та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з тих самих підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що діяв в межах закону. На листи ОСОБА_1 надавалися відповіді.

Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснила, що звертатися до суду з будь-якими позовами - це є право відповідача, а не обов'язок. Тому, позов не підлягає задоволенню.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 ч. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації та інше.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначені положення Конституції України кореспондовані в ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

У відповідності із ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

У відповідності до ч. 1,3 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно до вимог п.30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Згідно до п.7 ч.4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» міській голова здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету;

Відповідно до вимог ч.5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування», органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду

За приписом ч.ч. 2, 3 ст. 326 ЦК України від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади; управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Судом встановлено, що позивач 26 вересня 2013 року звернулася до Ялтинського міського голови з заявою звернутися до Ялтинського міського суду із позовом до ОСОБА_2 про витребування 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 та передати ОСОБА_1 у приватну власність вказану квартиру, наймачем якої є вона.

Докази звернення ОСОБА_1 до Ялтинської міської ради в матеріалах справи відсутні. В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник також не подали докази звернення з відповідними заявами до Ялтинської міської ради, в зв'язку із чим суд приходить до висновку, що позивач з відповідними заявами до відповідача не зверталася.

Так, на звернення ОСОБА_1 були надані відповіді виконавчим комітетом Ялтинської міської ради, керівником якої відповідно до п.7 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є міський голова, про те, що відповідно до ст.6 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», повноваження по скасуванню реєстрації речових прав на нерухоме майно покладені на реєстраційну службу Ялтинського міського управління юстиції АР Крим.

Що стосується вимог про зобов'язання відповідача звернутися до Ялтинського міського суду із позовом до ОСОБА_2 про витребування 2/3 частки квартири АДРЕСА_1, то вони не підлягають задоволенню, оскільки це виключне право власника майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 19, 41, 55, 140, 144 Конституції України, ст.ст. 10, 25, 26, 46, 34, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 2, 6, 9, 10, 11, 14, 17, 71, 159-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів в порядку передбаченому ст. 186 КАС України.

Суддя: А.А.Леонов