Постанова № 36876820, 28.11.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року о/об 12 год. 27 хв.Справа № 808/6310/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Колесникової С.Г., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Лайн Плюс»

до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Лайн Плюс» (далі - позивач або ТОВ «Грін Лайн Плюс») до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач або Бердянська ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області), в якому позивач просить: скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.02.2013 №0000040154, №0000050154, №0000060154, які прийняті Бердянською ОДПІ Запорізької області ДПС на підставі результатів Акту позапланової виїзної перевірки ТОВ «Грін Лайн Плюс» №3/15-4/36141750 від 04.02.2013.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення та висновки викладені в Акті перевірки є такими, що не відповідають дійсності, нормам чинного законодавства, є протиправними та порушують законні права та інтереси ТОВ «Грін Лайн Плюс», відтак підлягають скасуванню. Крім того, зазначає, що злиття аміаку з систем холодильних установ жодним чином не призвело до зміни фізичних характеристик комплексу та жодним чином не змінилися характеристики відповідних холодильних камер, адже приміщення знаходиться у відмінному технічному стані та придатне для використання виробництва, в будь-який момент може відновитися або їх може бути продано чи передано в оренду, що й означатиме їх використання в господарській діяльності з метою отримання доходу. Таким чином, висновки щодо заниження податкових зобов'язань у вересні 2012 року на суму 3 626 937,00 грн. не можна вважати правомірними та вірними. До того ж, з сум видаткових накладних на продаж товару ТОВ «Грін Лайн Плюс» на користь ТОВ «Скандинавія-Фіш» вбачається, що ТОВ «Грін Лайн Плюс» продало товар отриманий від ТОВ «Скандинавія-сервіс» на корить ТОВ «Скандинавія-Фіш» за більшою вартістю, тобто отримало дохід від вищезазначеної операції. Відтак, ТОВ «Грін Лайн Плюс» у повному обсязі проводить господарську діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку. Таким чином, висновки щодо завищення податкового кредиту у жовтня 2012 року на суму 1 052 019,00 грн. за операцію з продажу риби с/м не можна вважати правомірними та вірними. Також, позивач зазначив, що ТОВ «Грін Лайн Плюс» не могло перевірити, за рахунок чиїх трудових ресурсів або виробничих потужностей його контрагент виконував замовлені ним підрядні роботи. Крім того, договори про надання підрядних робіт контрагентом фактично виконувались, про що складались відповідні первинні документи та результати цих робіт відображались у бухгалтерському та податковому обліку підприємства. Також, звертає увагу, що висновки судової будівельно-технічної експертизи №03-13 не можуть прийматися як докази правомірності позиції співробітників Бердянської ОДПІ Запорізької області ДПС при складанні висновків Акту перевірки. З огляду на відсутність порушення ТОВ «Грін Лайн Плюс» порядку формування податкового кредиту з податку на додану вартість, відсутні підстави для донарахування ТОВ «Грін Лайн Плюс» податку на додану вартість та відсутні підстави для застосування Бердянською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Запорізькій області штрафних санкцій.

Заперечуючи проти позову з підстав, викладених в письмових запереченнях, відповідач зазначив, що первинні документи, які підтверджують транспортування товару перевіряємого підприємства до перевірки не надавались, так як транспортування товару (риби) по ланцюгу постачання не відбувалось; місцезнаходження товару, незважаючи на зміну власників по документах, не змінювалось (товар зберігався в складах, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Столичне шосе, 100); постачання риби відбулося по колу, внаслідок чого власник риби залишився незмінним - ТОВ «Скандинавія-Фіш». Під час перевірки встановлено, що оптова торгівля рибою не відповідає основному виду діяльності перевіряємого підприємства, яке здійснювало лише надання в оренду холодильні камери і в попередньому, і в подальшому за результатами проведених по документах операціях підприємства за жовтень 2012 року задекларовано від'ємне значення по податку на додану вартість; під час перевірки не надано жодного підтвердження наявності господарської мети при здійсненні придбання товару, використання якого не мало позитивного впливу на результати господарської діяльності підприємства. Крім того, наявність цивільно-правового договору з ТОВ «Лєком Т» не є безумовним свідченням правомірності вчиненої платником податку господарської діяльності. Підставою для виникнення права на податковий кредит є реальність здійснення ТОВ «Лєком Т» господарських операцій. За даними, відображеними в акті виконаних робіт, при проведенні будівельних робіт використовувалися машини та механізми, однак згідно декларації про прибуток у підприємства «Лєком Т» основні фонди відсутні. Згідно баз даних за відповідний період ТОВ «Лєком Т» здійснювало інші операції щодо проведення господарської діяльності - обсяг продаж по іншим взаємовідносинам за період з грудня 2011 року по березень 2012 року склав 194 191,60 грн. Таким чином, для виконання будівельних робіт у підприємства «Лєком Т» фізичні, технічні та технологічні можливості відсутні. Крім того, в рамках позапланової перевірки проведено будівельно-технічну експертизу щодо визначення фактичного обсягу та вартості будівельно-монтажних робіт, виконаних ТОВ «Лєком Т», за результатами якої складено висновок судової будівельно-технічної експертизи №03-13 від 24.01.2013. До того ж, злиття аміаку з системи холодильного призначення призвело до повної зміни фізичних характеристик комплексу, який придбавався як холодильне обладнання, та дані основних засобів змінили фізичні характеристики та припинили відповідати поняттю виробничих основних засобів, які повинні використовуватися в господарській діяльності.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували та просили суд відмовити у задоволенні позову.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 28 листопада 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АВ №043006 Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Лайн Плюс» зареєстровано 14.10.2008 за адресою: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Халтуріна, буд. 10, ідентифікаційний код 36141750 (т. 1 а. с. 151-153).

На підставі направлень від 11.12.2012 №221165, 221166, виданих Бердянською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1, п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2012 №2755-VI та відповідно до Наказу Бердянської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Запорізькій області №1285 від 05.12.2012 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Лайн Плюс», код ЄДРПОУ 36141750 з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень-грудень 2011 року, січень-вересень 2012 року. За результатами зазначеної перевірки складено Акт від 04.02.2013 №3/15-4/36141750 (далі - Акт перевірки) (т. 1 а. с. 19-35).

Згідно висновків перевірки ТОВ «Грін Лайн Плюс» встановлено порушення вимог податкового законодавства п. 189.1 ст. 189, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2012 №2755-VI підприємством завищено від'ємне значення на 3 336 164,00 грн. із розрахунків (3 282 277,00 грн. + 49 800,00 грн. + 4 087,00 грн.); зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування у розмірі 49 800,00 грн. за січень 2012 року, яка використана підприємством у повному обсязі; заниження чистої суми податкових зобов'язань 3 626 937,00 грн., яка погашена залишком від'ємного значення в частинах 934 145,00 грн., у тому числі з березня 2010 року - 910 459,00 грн., грудня 2011 року - 23 686,00 грн. (3 626 937,00 грн. - 934 145,00 грн.=2 692 792,00 грн.).

На підставі Акту перевірки Бердянською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Запорізькій області винесено податкові повідомлення-рішення від 11.02.2013 №0000040154, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 2 692 792,00 грн., за штрафними санкціями 1 346 396,00 грн. (т. 1 а. с. 82); від 11.02.2013 №0000050154, яким позивачу завищено суму від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 3 336 164,00 грн. (т. 1 а. с. 81) та від 11.02.2013 №0000060154, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 2 692 792,00 грн., за штрафними санкціями 1 346 396,00 грн. (т. 1 а. с. 80).

06 лютого 2013 року ТОВ «Грін Лайн Плюс» до Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області направлено заперечення від 06.02.2013 №09 на Акт документальної позапланової виїзної перевірки від 04.02.2013 №3/15-4/36141750 (т. 1 а. с. 59-67).

12 лютого 2013 року Бердянська ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області направила на адресу позивача лист про результати розгляду заперечень від 12.02.2013 №2765/10/15-4 на заперечення від 04.02.2013 №3/15-4/36141750 (т. 1 а. с. 68-75).

19 лютого 2013 року ТОВ «Грін Лайн Плюс» направило на адресу відповідача скаргу від 19.02.2013 №14, якою просило скасувати податкові повідомлення-рішення Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 11.02.2013 №0000040154, №0000050154, №0000060154 та рішення від 12.02.2013 №2765/10/15-4 про результати розгляду заперечень (т. 1 а. с. 106-115).

23 квітня 2013 року Бердянська ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області направила на адресу позивача рішення про результати розгляду первинної скарги від 23.04.2013 №1758/10/10420, згідно якого податкові повідомлення-рішення відповідача 11.02.2013 №0000040154, №0000050154, №0000060154 залишено без змін, а скаргу - без задоволення (т. 1 а. с. 117-119).

30 квітня 2013 року ТОВ «Грін Лайн Плюс» направило на адресу відповідача повторну скаргу від 30.04.2013 №38, в якій просило скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 11.02.2013 №0000040154, №0000050154, №0000060154; рішення від 12.02.2013 №2765/10/15-4 про результати розгляду заперечень та рішення про результати розгляду первинної скарги від 23.04.2013 №1758/10/10420 (т. 1 а. с. 127-137).

01 липня 2013 року Бердянська ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області направила на адресу позивача рішення про результати розгляду скарги від 01.07.2013 №5893/6/99-99-10-01-15, згідно якого податкові повідомлення-рішення відповідача 11.02.2013 №0000040154, №0000050154, №0000060154 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги залишено без змін, а скаргу - без задоволення (т. 1 а. с. 120-125).

Судом встановлено, що 13 вересня 2011 року між ТОВ «Скандинавія-сервіс» (Продавець) та ТОВ «Грін Лайн Плюс» (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу від 13.09.2011 №14/09-2П (далі - Договір). За умовами договору Продавець зобов'язується передавати у власність, а Покупець зобов'язується приймати Товар та сплачувати його вартість. Поставка товарів здійснюється Продавцем на склад вказаний Покупцем, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Столичне шосе, 100 (т. 2 а. с. 69-70).

На виконання умов договору сторони підписали Акти прийому-передачі товарів до накладних від 13.09.2011 №РН-0000011; від 13.09.2011 №РН-0000012; від 13.09.2011 №РН-0000013; від 13.09.2011 №РН-0000014; від 13.09.2011 №РН-0000015; від 14.09.2011 №РН-0000016; від 14.09.2011 №РН-0000017; від 14.09.2011 №РН-0000019; від 14.09.2011 №РН-0000018; від 14.09.2011 №РН-0000020; від 15.09.2011 №РН-0000021; від 15.09.2011 №РН-0000022; від 15.09.2011 №РН-0000023; від 15.09.2011 №РН-0000024; від 15.09.2011 №РН-0000025; від 16.09.2011 №РН-0000026; від 16.09.2011 №РН-0000027; від 16.09.2011 №РН-0000028; від 16.09.2011 №РН-0000029; від 16.09.2011 №РН-0000030; від 19.09.2011 №РН-0000031(т. 2 а. с. 72, 75, 78, 81, 84, 88, 91, 94, 97, 100, 103, 106, 109, 112, 115, 118, 121, 124, 127).

Крім того, ТОВ «Скандинавія-сервіс» виписало позивачу видаткові накладні від 13.09.2011 №РН-0000011 всього на суму 573 901,45 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 650,00 грн.); від 13.09.2011 №РН-0000012 всього на суму 573 901,45 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 650,24 грн.); від 13.09.2011 №РН-0000013 всього на суму 573 901,45 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 650,24 грн.); від 13.09.2011 №РН-0000014 всього на суму 573 901,45 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 650,24 грн.); від 13.09.2011 №РН-0000015 всього на суму 573 901,45 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 650,24 грн.); від 14.09.2011 №РН-0000016 всього на суму 572 800,68 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 466,78 грн.); від 14.09.2011 №РН-0000017 всього на суму 572 800,68 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 466,78 грн.); від 14.09.2011 №РН-0000019 всього на суму 573 901,45 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 650,24 грн.); від 14.09.2011 №РН-0000018 всього на суму 572 800,68 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 466,78 грн.); від 14.09.2011 №РН-0000020 всього на суму 573 901,45 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 650,24 грн.); від 15.09.2011 №РН-0000021 всього на суму 572 800,68 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 466,78 грн.); від 15.09.2011 №РН-0000022 всього на суму 572 800,68 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 466,78 грн.); від 15.09.2011 №РН-0000023 всього на суму 579 165,13 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 96 527,52 грн.); від 15.09.2011 №РН-0000024 всього на суму 576 403,20 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 96 067,20 грн.); від 15.09.2011 №РН-0000025 всього на суму 576 403,20 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 96 067,20 грн.); від 16.09.2011 №РН-0000026 всього на суму 572 800,68 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 466,78 грн.); від 16.09.2011 №РН-0000027 всього на суму 572 800,68 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 466,78 грн.); від 16.09.2011 №РН-0000028 всього на суму 579 165,13 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 96 527,52 грн.); від 16.09.2011 №РН-0000029 всього на суму 576 403,20 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 96 067,20 грн.); від 16.09.2011 №РН-0000030 всього на суму 576 403,20 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 96 067,20 грн.); від 19.09.2011 №РН-0000031 всього на суму 507 955,32 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 84 659,22 грн.) (т. 2 а. с. 71, 74, 77, 79, 83, 87, 90, 93, 96, 99, 102, 105, 108, 111, 114, 117, 120, 123, 126, 129, 132); податкові накладні від 13.09.2011 №1 всього на суму 573 901,45 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 650,00 грн.); від 13.09.2011 №2 всього на суму 573 901,45 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 650,24 грн.); від 13.09.2011 №3 всього на суму 573 901,45 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 650,24 грн.); від 13.09.2011 №4 всього на суму 573 901,45 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 650,24 грн.); від 13.09.2011 №5 всього на суму 573 901,45 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 650,24 грн.); від 14.09.2011 №6 всього на суму 572 800,68 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 466,78 грн.); від 14.09.2011 №7 всього на суму 572 800,68 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 466,78 грн.); від 14.09.2011 №9 всього на суму 573 901,45 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 650,24 грн.); від 14.09.2011 №8 всього на суму 572 800,68 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 466,78 грн.); від 14.09.2011 №10 всього на суму 573 901,45 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 650,24 грн.); від 15.09.2011 №11 всього на суму 572 800,68 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 466,78 грн.); від 15.09.2011 №12 всього на суму 572 800,68 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 466,78 грн.); від 15.09.2011 №13 всього на суму 579 165,13 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 96 527,52 грн.); від 15.09.2011 №14 всього на суму 576 403,20 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 96 067,20 грн.); від 15.09.2011 №15 всього на суму 576 403,20 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 96 067,20 грн.); від 16.09.2011 №16 всього на суму 572 800,68 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 466,78 грн.); від 16.09.2011 №17 всього на суму 572 800,68 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 466,78 грн.); від 16.09.2011 №18 всього на суму 579 165,13 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 96 527,52 грн.); від 16.09.2011 №19 всього на суму 576 403,20 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 96 067,20 грн.); від 16.09.2011 №20 всього на суму 576 403,20 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 96 067,20 грн.); від 19.09.2011 №21 всього на суму 507 955,32 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 84 659,22 грн.) (т. 2 а. с. 73, 76, 80, 82, 86, 89, 92, 95, 98, 101, 104, 107, 110, 113, 116, 118, 122, 125, 128, 131, 134).

Оплата товару здійснювалася у безготівковому рахунку відповідно до даних банківських виписок (т. 2 а. с. 135, 136).

Крім того, 11 вересня 2011 року між ТОВ «Скандинавія-Фіш» (Зберігач) та ТОВ «Грін Лайн Плюс» (Поклажодавець) укладено Договір зберігання від 11.09.2011 №11/09 (далі - Договір). За умовами договору Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на зберігання продукцію: рибу свіжеморожену та морепродукти. Продукція зберігається в складських приміщенням Зберігача за адресою: м. Київ, вул. Столичне шосе, 100 (т. 2 а. с. 29-32).

На виконання умов договору сторони підписали Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2011 №ОУ-0000304 (т. 2 а. с. 34); Акти прийому-передачі товарів від 13.09.2011 №000001; від 13.09.2011 №000002; від 13.09.2011 №000003; від 13.09.2011 №000004; від 13.09.2011 №000005; від 14.09.2011 №000006; від 14.09.2011 №000007; від 14.09.2011 №000008; від 14.09.2011 №000009; від 14.09.2011 №000010; від 15.09.2011 №000011; від 15.09.2011 №000012; від 15.09.2011 №000013; від 15.09.2011 №000014; від 15.09.2011 №000015; від 16.09.2011 №000016; від 16.09.2011 №000017; від 16.09.2011 №000018; від 16.09.2011 №000019; від 16.09.2011 №000020; від 19.09.2011 №000021 (т. 2 а. с. 35-55).

Також, ТОВ «Скандинавія-Фіш» виписало позивачу податкову накладну від 30.09.2011 №185036 всього на суму 900,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 150,00 грн.) (т. 2 а. с. 33).

Оплата товару здійснювалася у безготівковому рахунку відповідно до даних банківських виписок (т. 2 а. с. 68).

10 грудня 2011 року між ТОВ «Грін Лайн Плюс» (Замовник) та ТОВ «Лєком Т» (Підрядник) укладено Контракт на ремонтно-будівельний підряд від 10.12.2011 №10/12-РБП (далі - Контракт). За умовами контракту Підрядник у межах договірної ціни на свій ризик, власними і залученими силами та засобами здійснює поточні ремонтно-будівельні роботи по ремонту холодильного обладнання, компресорного цеху та холодильної камери в будівлі розташованої за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Халтуріна, 10 (т. 2 а. с. 137-141).

На виконання умов договору сторони підписали Акт вексельного платежу від 03.03.2012 б/н, Акт приймання-передачі векселів від 03.03.2012 б/н, Акт приймання виконання будівельних робіт за лютий 2012 року №ОУ-0227/08, за березень 2012 року №ОУ-0302/04, за лютий 2012 року №ОУ-0227/07, за березень 2012 року №ОУ-0302/01, за березень 2012 року №ОУ-0302/02, за березень 2012 року №ОУ-0302/03, за лютий 2012 року №ОУ-0227/06, за лютий 2012 року №ОУ-0227/05 (т. 2 а. с. 178-180, 186-188, 195-197, 204-206, 211-213, 223-225, 231-233, 239-241).

Крім того, ТОВ «Лєком Т» виписало позивачу податкові накладні від 02.03.2012 №19 всього на суму 380 911,70 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 63 485,28 грн.); від 02.03.2012 №17 всього на суму 1 159 379,06 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 193 229,84 грн.); від 02.03.2012 №16 всього на суму 140 761,33 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 23 460,22 грн.); від 27.02.2012 №466 всього на суму 601 390,30 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 100 231,72 грн.); від 27.02.2012 №467 всього на суму 309 589,51 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 51 598,25 грн.); від 27.02.2012 №468 всього на суму 515 270,12 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 85 878,35 грн.); від 27.02.2012 №469 всього на суму 2 339 610,34 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 389 935,06 грн.); від 02.03.2012 №18 всього на суму 2 653 088,05 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 442 181,34 грн.) (т. 2 а. с. 162-177).

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 201.14 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Як зазначено у ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно з п.1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п. 2.1 Положення №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Як зазначено у п. 2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

У пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України зазначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Як зазначено в п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 ст. 198 передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З п. 189.1 ст. 189 ПК України вбачається, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.4 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п.п. 201.6 та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків - покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Відповідно до п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно з п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 вказаного Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження розрахунковими, платіжними та первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

З наведених законодавчих положень випливає, що окрім формальних вимог щодо наявності у платника належним чином оформлених податкових накладних, визначальною умовою реалізації права платника на податковий кредит (який в подальшому бере участь в розрахунку суми бюджетного відшкодування), є реальність її здійснення в рамках провадження господарської діяльності платника.

З матеріалів справи вбачається, що 01 вересня 2011 року між ТОВ «Грін Лайн Плюс» (Постачальник) та ТОВ «Скандинавія-Фіш» (Покупець) укладено Договір поставки 01.09.2011 №16/19-2КП (далі - Договір). За умовами договору Постачальник зобов'язується постачати Покупцеві, а Покупець приймати та сплачувати за товар (риба, рибна продукція, морепродукти та інші продовольчі товари в асортименті). Поставка товару здійснюється за рахунок Покупця зі складу вказаного Постачальником, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Столичне шосе, 100. (т. 2 а. с. 3-5).

На виконання умов договору ТОВ «Грін Лайн Плюс» виписало ТОВ «Скандинавія-Фіш» податкові накладні від 13.09.2011 №111 всього на суму 574 740,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 790,00 грн.); від 13.09.2011 №112 всього на суму 574 740,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 790,00 грн.); від 13.09.2011 №113 всього на суму 574 740,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 790,00 грн.); від 13.09.2011 №114 всього на суму 574 740,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 790,00 грн.); від 13.09.2011 №115 всього на суму 574 740,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 790,00 грн.); від 14.09.2011 №116 всього на суму 574 308,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 718,00 грн.); від 14.09.2011 №117 всього на суму 574 308,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 718,00 грн.); від 14.09.2011 №118 всього на суму 574 308,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 718,00 грн.); від 14.09.2011 №119 всього на суму 574 740,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 790,00 грн.); від 14.09.2011 №120 всього на суму 574 340,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 790,00 грн.); від 15.09.2011 №121 всього на суму 574 308,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 718,00 грн.); від 15.09.2011 №122 всього на суму 574 308,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 718,00 грн.); від 15.09.2011 №123 всього на суму 580 668,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 96 778,00 грн.); від 15.09.2011 №124 всього на суму 577 152,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 96 192,00 грн.); від 15.09.2011 №125 всього на суму 577 152,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 96 192,00 грн.); від 16.09.2011 №126 всього на суму 574 308,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 718,00 грн.); від 16.09.2011 №127 всього на суму 574 308,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 95 718,00 грн.); від 16.09.2011 №128 всього на суму 580 668,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 96 778,00 грн.); від 16.09.2011 №129 всього на суму 577 152,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 96 192,00 грн.); від 16.09.2011 №130 всього на суму 577 152,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 96 192,00 грн.); від 19.09.2011 №131 всього на суму 509 292,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 84 882,00 грн.) (т. 2 а. с. 6-25).

Оплата товару здійснювалася у безготівковому рахунку відповідно до відомостей банківських виписок (т. 2 а. с. 26-28).

При цьому, слід зазначити, що при купівлі товару ТОВ «Скандинавія Сервіс» передало позивачу Сертифікати відповідності Серії ВВ №UA 1.049.X001703-11 від 07.02.2011, Серії BB №UA1.049.X003084-11 від 03.03.2011, Серії BB №UA1.049.X007302-11 від 03.06.2011, Серії BB №UA1.049.X003517-11 від 14.03.2011, Серії BB №UA1.049.X005414-11 від 19.04.2011, Серії BB №UA1.049.X007302-11 від 03.06.2011, Серії BB №UA1.049.X005414-11 від 19.04.2011 (т. 2 а. с. 56-67), зміст яких свідчить про те, що сертифікати видано ТОВ «Скандинавія Фіш», як імпортеру риби.

Крім того, відповідно до Довідки про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Скандинавія-Фіш» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Скандинавія-Сервіс» від 02.10.2012 №3258/з40/40-20/33693449 у період з 01.09.2011 по 30.09.2011 ТОВ «Скандинавія-Фіш» здійснювало доставку риби та рибної продукції ТОВ «Скандинавія-Сервіс» згідно договору №12/09-1П від 12.09.2011.

З номенклатури товару, який постачався від ТОВ «Скандинавія-Фіш» до ТОВ «Скандинавія-Сервіс», зокрема, в період з 13.09.2011 по 19.09.2011, номенклатури товару, який постачався на адресу позивача від ТОВ «Скадинавія-Сервіс» та позивачем до ТОВ «Скандинавія-Фіш» у той самий період, вбачається, що предметом договірних відносин є ідентичний товар.

З огляду на викладене, оцінивши вказані обставини у сукупності та дослідивши наявні у справі документи, подані платником на підтвердження понесених витрат по взаємовідносинах із вказаними контрагентами, суд дійшов висновку, що первинні документи не підтверджують реальність господарських операцій ТОВ «Грін Лайн Плюс» з контрагентами; за вказаних обставин самі по собі податкові накладні не є достатнім свідченням дійсного виконання поставок товару та свідчать про формальне складення первинних документів учасниками спірних операцій.

Слід зазначити, що податкові накладні щодо придбання риби ТОВ «Грін Лайн Плюс», отримані у вересні, однак віднесено до податкового кредиту у жовтні 2011 року, у зв'язку з чим по деклараціям з податку за жовтень 2011 року виникло від'ємне значення податку на додану вартість. Крім того, до суду не надано жодного підтвердження наявності господарської мети при здійсненні придбання товару, використання якого не мало позитивного впливу на результати господарської діяльності підприємства. Відтак, відповідні первинні документи не є достовірними та не можуть підтверджувати право платника на податковий кредит.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Лєком Т» суд зазначає наступне. Так, позивачем до матеріалів справи додано підсумкові відомості ресурсів, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за лютий 2012 року (т. 2 а. с.147-161, 183-185, 191-194, 198-200, 209-210, 217-220, 226-230, 236-238, 245-248); Локальний кошторис на поточний ремонт підлог №2-4-1 (т. 2 а. с. 181-182); Локальний кошторис на ремонт бетонного покриття №2-4-1 (т. 2 а. с. 189-190); Локальний кошторис на заміну покрівлі та стропильної системи на сендвичпанелі №2-3-1 (т. 2 а. с. 201-203); Локальний кошторис на знесення сухостійких дерев №2-1-1 (т. 2 а. с. 207-208); Локальний кошторис на капітальний ремонт м'якої покрівлі з євроруберойду №2-2-1 (т. 2 а. с. 214-216); Локальний кошторис на заміну покрівлі залізничної рампи №2-3-1 (т. 2 а. с. 221-222); Локальний кошторис на заміну покрівлі автомобільної рампи №2-2-1 (т. 2 а. с. 234-235); Локальний кошторис на поточний ремонт покрівлі №2-1-1 (т. 2 а. с. 242-244).

Разом з тим, позивачем не надано доказів наявності у ТОВ «Лєком Т» виробничих потужностей, технічного та технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу та відповідного досвіду для виконання ремонтно-будівельних робіт в будівлі, розташованої за адресою: Запорізька обл., м.Бердянськ, вул. Халтуріна, 10.

З Акту №3/15-4/36141750 від 04.02.2013 вбачається, що відповідно до розрахунку 1ДФ за 1 квартал 2012 року ТОВ «Лєком Т» в штаті підприємства працювало 4 особи. Так, згідно акту приймання виконаних будівельних робіт №ОУ-0227/05 від 27.02.2012, час, який було затрачено на виконання робіт складає 7578 години, тобто 4 особи мали виконувати дані роботи 236,8 діб із розрахунку 8-годинного робочого дня.

Згідно акту приймання виконаних будівельних робіт № ОУ-0227/06 від 27.02.2012, час, який було затрачено на виконання цих робіт складає 4189 години, тобто, 4 особи мали виконувати дані роботи 130,9 діб із розрахунку 8-годинного робочого дня.

Згідно акту приймання виконаних будівельних робіт № ОУ-0227/07 від 27.02.2012, час, який було затрачено на виконання цих робіт складає 6088 години, тобто, 4 особи мали виконувати дані роботи 190,3 діб із розрахунку 8-годинного робочого дня.

Згідно акту приймання виконаних будівельних робіт № ОУ-0227/08 від 27.02.2012, час, який було затрачено на виконання цих робіт складає 17779 години, тобто, 4 особи мали виконувати дані роботи 555,6 діб із розрахунку 8-годинного робочого дня.

Згідно акту приймання виконаних будівельних робіт № ОУ-0302/01 від 02.03.2012, час, який було затрачено на виконання цих робіт складає 1391 години, тобто, 4 особи мали виконувати дані роботи 43,5 діб із розрахунку 8-годинного робочого дня.

Згідно акту приймання виконаних будівельних робіт № ОУ-ОЗ02/02 від 02.03.2012, час, який було затрачено на виконання цих робіт складає 9698 години, тобто, 4 особи мали виконувати дані роботи 303 доби із розрахунку 8-годинного робочого дня.

Згідно акту приймання виконаних будівельних робіт № ОУ-ОЗ02/03 від 02.03.2012, час, який було затрачено на виконання цих робіт складає 25197 години, тобто, 4 особи мали виконувати дані роботи 787 діб із розрахунку 8-годинного робочого дня.

Згідно акту приймання виконаних будівельних робіт № ОУ-ОЗ02/04 від 02.03.201., час, який було затрачено на виконання цих робіт складає 705 години, тобто, 4 особи мали виконувати дані роботи 22 доби із розрахунку 8-годинного робочого дня.

При цьому згідно умов договору роботи мали бути виконані з 10 грудня 2011 року по 02 березня 2012 року. Водночас, згідно баз даних Бердянської ОДПІ підприємство «Лєком Т» взаємовідносин по субпідрядних договорах з дати укладання договору до дати підписання акту виконаних робіт не мало.

Крім того, в судовому засіданні представник відповідача Панькова С.І., яка безпосередньо проводила перевірку підприємства позивача, надала пояснення про те, що під час проведення перевірки, оглянувши приміщення нею було встановлено, що фактично ремонтно-будівельні роботи в будівлі, розташованої за адресою: Запорізька обл., м.Бердянськ, вул. Халтуріна, 10, не були виконані.

Водночас суд критично оцінює посилання представників відповідача на Висновок №03-13 судової будівельно-технічної експертизи від 24.01.2013, оскільки в силу приписів п. 1.8 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.01.1998, підставою для проведення експертиз відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, в той час як в межах даної справи експертизи призначено не було.

Разом з тим, позивачем не надано суду доказів належного виконання контрагентом ремонтно-будівельних робіт та належного стану приміщення після проведення таких робіт. Крім того, позивачем не надано доказів оцінки ділової репутації контрагента, ризик невиконання зобов'язання та надання гарантій їх виконання, не наведено факторів, якими він керувався при виборі виконавця ремонтно-будівельних робіт.

Тобто, по суті не надано тих матеріалів, які зазвичай супроводжують операції такого роду та у сукупності підтверджують їх фактичне виконання.

Позивачем не наведено та не доведено обставин, не надано інших доказів, які прямо та опосередковано могли б в сукупності або окремо підтверджувати фактичне вчинення спірних операцій та зумовлювали право позивача на формування спірних сум податкових вигод.

У той же час, обізнаність позивача відносно наявності у контрагентів відповідних ресурсів при укладанні угод, обумовлюється характером та специфікою угод (обумовлених операцій) та звичайною діловою практикою.

Умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з господарською метою та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Для цілей оподаткування під податковою вигодою розуміється зменшення розміру податкового зобов'язання внаслідок, зокрема, зменшення податкової бази, формування податкового кредиту, а також отримання права на залік або повернення податку з бюджету.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного здійснення господарських операцій (їх нереальності), здійсненням операції без ділової мети, обліком операцій безвідносно до їх дійсного економічного змісту, необережністю та необачливістю при вчиненні правочинів з контрагентами, що не виконують своїх податкових зобов'язань, укладенням нетипових та разових угод, використанням нетрадиційних форм розрахунків.

Оцінивши доводи Бердянської ОДПІ щодо оспорюваних ТОВ «Грін Лайн Плюс» рішень податкової інспекції, подані нею докази на спростування презумпції добросовісності платника, суд дійшов висновку, що їх сукупність свідчить про одержання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

01 жовтня 2012 року між Державною аварійно-рятувальною службою (Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення) ГТУ МНС України у Запорізькій області (Виконавець) та ТОВ «Грін Лайн Плюс» (Замовник) укладено Договір про надання послуг по збиранню, нейтралізації та знешкодження шкідливих речовин від 01.10.2012 №839 (далі - Договір). За умовами договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати послуги зі збирання, затарювання, нейтралізації та транспортування шкідливих речовин (аміаку) на полігон до місця повної утилізації (т. 3 а. с. 1-3). Крім того сторони підписали Додаткову угоду від 13.10.2012 №1 (т. 3 а. с. 5-6).

На виконання умов договору сторони підписали Акт виконання умов договору від 12.10.2012 №430, Акт виконання умов додаткової угоди від 17.10.2012 №431, Акт виконання умов додаткової угоди від 24.10.2012 №438 (т. 3 а. с. 8-10).

Оплата товару здійснювалася у безготівковому рахунку згідно даних банківських виписок (т. 3 а. с. 11-14).

За приписами п. 14.1.9 ст.14 ПК України балансова вартість основних засобів, інших необоротних активів - сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю з урахуванням переоцінки і сумою накопиченої амортизації.

Згідно з п. 14.1.138 ст.14 ПК України основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр, що призначаються платником для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати ведення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Відповідно до п. 14.1.36 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

На підставі п. 198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов 'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 cт. 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податку податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 п.196.1 ст.19б цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пп.. 197.1.28 п. 197.1 cт. 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, утому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку».

У відповідності до п.189 ст.189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ст.198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються таки операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Суд критично оцінює посилання позивача на те, що після злиття аміаку з аміачної холодильної системи будівлі та споруди аміачного холодильника використовуються в якості складських приміщень та передані згідно договорів оренди в користування ТОВ «Голландський корм», ТОВ «Бердянський Торгівельний дім «Хладопром», оскільки, як вбачається з договорів по вказаним контрагентам, копії яких наявні в матеріалах справи, останні укладені після проведення перевірки позивача та не свідчать про використання приміщень в якості складських на час проведення перевірки.

Так, 01 вересня 2012 року між ТОВ «Грін Лайн Плюс» (Орендодавець) та між ТОВ «Бердянський Торгівельний Дім Хладопром» (Орендар) укладено Договір оренди нежилого приміщення від 01.09.2012 №01/09/12-СК (далі - Договір). За умовами договору Орендодавець передає в оренду, а Орендар приймає в тимчасове платне користування об'єкт оренди і сплачує орендну плату за використання складського приміщення площею 227,2 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Бердянськ, вул. Халтуріна, 10 (т. 1 а. с. 220-223). Крім того, сторони підписали Додаткову угоду від 30.11.2012 (т. 1 а. с. 225).

На виконання умов договору сторони підписали Акти прийому-передачі від 01.09.2012 та від 30.11.2012 (т. 1 а. с. 224, 226).

20 листопада 2012 року між ТОВ «Грін Лайн Плюс» (Орендодавець) та між ТОВ «Голландський Корм» (Орендар) укладено Договір оренди частини нежилого приміщення від 20.11.2012 №20/11/12 (далі - Договір). За умовами договору Орендодавець зобов'язується передати Орендареві у строкове володіння та користування, а Орендар зобов'язується прийняти у строкове володіння та користування частину нежилого приміщення - складу, площею 306,3 кв. м., що розташований за адресою: м. Бердянськ, вул. Халтуріна, 10 та зобов'язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату (т. 1 а. с. 213-215). Крім того, сторони підписали Додаткову угоду від 30.04.2013 (т. 1 а. с. 218).

На виконання умов договору сторони підписали Акт приймання-передачі частини нежилого приміщення від 03.12.2012 (т. 1 а. с. 216) та Акт прийому-передачі від 30.04.2013 (т. 1 а. с. 219).

01 березня 2013 року між ТОВ «Грін Лайн Плюс» (Орендодавець) та між ТОВ «Бердянський Торгівельний Дім Хладопром» (Орендар) укладено Договір оренди нежилого приміщення від 01.03.2013 №01/03/13-СК (далі - Договір). За умовами договору Орендодавець передає в оренду, а Орендар приймає в тимчасове платне користування об'єкт оренди і сплачує орендну плату за використання складського приміщення площею 177,2 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Бердянськ, вул. Халтуріна, 10 (т. 1 а. с. 227-230). Крім того, сторони підписали Додаткові угоди від 23.05.2013 та від 31.07.2013 (т. 1 а. с. 232, 234).

На виконання умов договору сторони підписали Акти прийому-передачі від 01.03.2013 та від 31.07.2013 (т. 1 а. с. 231, 233).

10 липня 2013 року між ТОВ «Грін Лайн Плюс» (Орендодавець) та між ТОВ «Азовтехнологістик» (Орендар) укладено Договір оренди від 10.07.2013 б/н (далі - Договір). За умовами договору Орендодавець передає в оренду, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування комплекс будівель та споруд, що розташований за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Халтуріна, 10, а також майно (т. 1 а. с. 235-239).

01 серпня 2013 року між ТОВ «Азовтехнологістик» (Орендар) та між ТОВ «Голландський Корм» (Суборендар) укладено Договір суборенди нежилого приміщення від 01.08.2013 №2 (далі - Договір). За умовами договору Орендар передає в суборенду, а Суборендар приймає в тимчасове платне користування об'єкт суборенди і сплачує орендну плату за використання складського приміщення площею 306,3 кв. м., що розташований за адресою : м. Бердянськ, вул. Халтуріна, 10 (т. 1 а. с. 240-244).

На виконання умов договору сторони підписали Акт прийому-передачі від 01.08.2013 (т. 1 а. с. 245).

01 серпня 2013 року між ТОВ «Азовтехнологістик» (Орендар) та між ТОВ «Голландський Корм» (Суборендар) укладено Договір суборенди нежилого приміщення від 01.08.2013 №3 (далі - Договір). За умовами договору Орендар передає в суборенду, а Суборендар приймає в тимчасове платне користування об'єкт суборенди і сплачує орендну плату за використання приміщення площею 24 кв. м., що розташований за адресою : м. Бердянськ, вул. Халтуріна, 10 (т. 1 а. с. 246-250).

На виконання умов договору сторони підписали Акт прийому-передачі від 01.08.2013 (т. 1 а. с. 251).

01 серпня 2013 року між ТОВ «Азовтехнологістик» (Орендар) та між ТОВ «Бердянський Торгівельний Дім Хладопром» (Суборендар) укладено Договір суборенди нежилого приміщення від 01.08.2013 №7 (далі - Договір). За умовами договору Орендар передає в суборенду, а Суборендар приймає в тимчасове платне користування об'єкт суборенди і сплачує орендну плату за використання складського приміщення площею 351,9 кв. м., що розташований за адресою: м. Бердянськ, вул. Халтуріна, 10 (т. 1 а. с. 252-256).

На виконання умов договору сторони підписали Акт прийому-передачі від 01.08.2013 (т. 1 а. с. 257).

Крім того, суд критично оцінює довідку ТОВ «Грін Лайн Плюс» №2013-10-16-01 від 16.10.2013, оскільки остання складена після проведення перевірки та не спростовує висновки відповідача про зміну фізичних характеристик основних засобів, які припинили відповідати поняттю виробничих основних засобів, що використовуються в господарській діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що не підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Лайн Плюс» - відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова