Ухвала суду № 36875231, 22.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15896/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

22 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Вівдиченко Т.Р.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Повного товариства "Золотий ломбард "Фінансовий супермаркет "АРІС" і компанія" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2013 року у справі за позовом Повного товариства "Золотий ломбард "Фінансовий супермаркет "АРІС" і компанія" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, акта в частині та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Повне товариство "Золотий ломбард "Фінансовий супермаркет "АРІС" і компанія" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Шевченківському районі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №21301750 від 04.12.2012 та акта № 1917/2250/36530657 від 16.11.2012 в частині перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2013 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2013 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що В період з 24.09.2012 по 02.11.2012 Державною податковою інспекцією у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві проведена планова виїзна перевірка Повного товариства "Золотий ломбард "Фінансовий супермаркет "АРІС" і компанія" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства за період за період з 01.07.2009 по 30.06.2012.

За результатами перевірки складено акт № 1917/2250/36530657 від 16.11.2012, яким, зокрема, встановлено порушення підпункту 14.1.180 пункту 1.14 статті 14, пункту 163.1 статті 163, пункту 164.1 статті 164, підпунктів 164.2.18, 164.2.19 пункту 164, підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1, підпункту 168.4.7 пункту 168 статті 168, пунктів 171.1, 171.2 статті 171, пункту 173.8 статті 173, підпункту "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 621 454,54 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

В акті № 1917/2250/36530657 від 16.11.2012 на сторінці 27 вказано наступне: "Перевіркою правильності обчислення та своєчасності нарахування податку з доходів фізичних осіб за період з 03.07.2009 року по 30.06.2012 року встановлено:

податок, визначений відповідно до вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб" та Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (зі змінами і доповненнями) склав 63769,79 гривень. Фактично перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб 59149,63 гривень. Сальдо на 30.06.2012р. становить: К-т 4620,16 грн. - заборгованість перед бюджетом."

На сторінці 28 акта № 1917/2250/36530657 від 16.11.2012 зазначено наступне: "Відповідно наданих до перевірки первинних документів ПТ "Золотий ломбард "Фінансовий супермаркет "АРІС" і Компанія" видавало громадянам суми грошових коштів у вигляді позик під заставу належного їм рухомого майна у вигляді виробів із дорогоцінних металів (або їх лому). У зв'язку з не виконанням договору про надання ломбардом фінансово кредиту у фізичної особи - позичальника виникає оподатковуваний дохід у вигляді основної суми кредиту, що залишилась неповернутою позикодавцю - ломбарду. Такий дохід позичальника має форму відповідної суми грошових коштів від реалізації заставленого предмету рухомого майна, що належало заставодавцю.

ПТ "Золотий ломбард "Фінансовий супермаркет "АРІС" і Компанія" списувало оприбутковане заставлене майно (заставодавця - фізичної особи) з субрахунку 281 "Товари на складі", а не з позабалансового рахунку 06 "Гарантії та забезпечення отримані", тому дане майно (у разі невиконання зобов'язання по договору) вважається власністю ПТ "Золотий ломбард "Фінансовий супермаркет "АРІС" і Компанія" та реалізувалось (згідно наданих до перевірки бухгалтерським проводкам - з рах. 281, замість 06). ПТ "Золотий ломбард "Фінансовий супермаркет "АРІС" і Компанія" виступало, як посередник між двома суб'єктами господарювання, а саме, між Державною скарбницею, СПД та фізичними особами. Дані кошти не підпадають під поняття позики оскільки основним критерієм якої є погашення/повернення."

На сторінці 29 зазначеного акта вказано наступне: "Враховуючи наведене ПТ "Золотий ломбард "Фінансовий супермаркет "АРІС" і Компанія" реалізовано заставлене майно, в нього наявні гроші заставодавця - платника податку - фізичної особи, в якого у звітному періоді (місяці реалізації) виник оподатковуваний дохід у зв'язку з невиконанням договору позики у вигляді обумовленої договором суми позики. Саме у цей час із суми неповернутої позики ломбард, як податковий агент, має нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб , і направити податковому органу звітність за формою № 1-ДФ.

У зв'язку до вищевикладеного ПТ "Золотий ломбард "Фінансовий супермаркет "АРІС" і Компанія" має статус податкового агента, яким було виплачено на користь фізичних осіб доходу у вигляді непогашення позики 4 112 229,85 грн."

Повним товариством "Золотий ломбард "Фінансовий супермаркет "АРІС" і компанія" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві були подані заперечення на акт № 1917/2250/36530657 від 16.11.2012 за результатами розгляду яких листом № 9647/10/22-50 від 29.11.2012 повідомлено про те, що висновки акта залишено без змін.

04.12.2012 на підставі акта № 1917/2250/36530657 від 16.11.2012 прийнято податкове повідомлення - рішення № 21301750, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 765 425,05грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 143 970,41 грн.

06.12.2012 Повним товариством "Золотий ломбард "Фінансовий супермаркет "АРІС" і компанія" до Головного управління Міндоходів у місті Києві була подана скарга на податкове повідомлення - рішення № 21301750від 04.12.2012, яка рішенням про результати розгляду первинної скарги залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про неправомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №21301750 від 04.12.2012 та акта № 1917/2250/36530657 від 16.11.2012 в частині перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, з таких підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що пунктом 1.2 розділу 1 Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 3981 від 26.04.2005 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.05.2005 за № 565/10845 встановлено, що ломбард - фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під процент та надання супутніх послуг ломбарду.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною другою статті 575 Цивільного кодексу України встановлено, що закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі.

Згідно з частиною четвертою статті 586 Цивільного кодексу України заставодержатель має право користуватися переданим йому предметом застави лише у випадках, встановлених договором. За договором на заставодержателя може бути покладений обов'язок здобувати з предмета застави плоди та доходи.

Статтею 589 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, ломбард, як протягом дії договору застави, так і після його закінчення не є власником закладених речей, та має лише право володіти закладеними речами протягом дії договору застави, а при невиконанні умов договору заставодавцем, набуває права на їх реалізацію та за рахунок одержаної від продажу суми може задовольнити в повному обсязі свою вимогу, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором, та покрити свої витрати, пов'язані з невиконанням заставодавцем договору.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 893/4186 на рахунку 28 "Товари" ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування. На промислових та інших виробничих підприємствах рахунок 28 "Товари" застосовується для обліку будь-яких виробів матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу, або тоді, коли вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включається до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо. Постачальницькі, збутові, торгові підприємства та організації на рахунку 28 "Товари" ведуть облік також покупної тари і тари власного виробництва, крім інвентарної тари, що служить для виробничих чи господарських потреб і облік якої ведеться на рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи" чи 20 "Виробничі запаси". Рахунок 28 "Товари" має такі субрахунки, зокрема, - 281 "Товари на складі". На субрахунку 281 "Товари на складі" ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо.

Згідно з зазначеною Інструкцією позабалансові рахунки призначені для узагальнення інформації про наявність і рух: цінностей, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об'єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі); умовних прав і зобов'язань підприємства (застави, гарантії, зобов'язання тощо); бланків суворого обліку; списаних активів (нестачі цінностей, дебіторська заборгованість) для спостереження за можливістю їх відшкодування винними особами (боржниками); амортизаційних відрахувань. Рахунок 06 "Гарантії та забезпечення отримані" передбачено для узагальнення інформації про наявність та рух отриманих гарантій та забезпечень виконання зобов'язань та платежів. Облік забезпечення провадиться за вартістю, вказаною в документах про гарантії та забезпечення. Зокрема, на цьому рахунку обліковуються: гарантії, отримані підприємством за третіх осіб; вартість товарно-матеріальних цінностей, основних засобів та цінних паперів (які знаходяться як на підприємстві, так і в депозиті нотаріальної контори чи банку), що становлять предмет застави; вартість інших гарантій та забезпечень. Аналітичний облік гарантій та забезпечень ведеться за кожною отриманою гарантією та забезпеченням. Збільшення залишку на рахунку 06 "Гарантії та забезпечення отримані" відбувається при одержанні гарантій та забезпечень, зменшення - при їх списанні внаслідок погашення заборгованості, на яку були вони надані, та при перенесені заборгованості за ними на баланс.

На субрахунку 281 "Товари на складі" ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що надійшли на підприємство з метою продажу, а узагальнення інформації про наявність і рух цінностей, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні, а саме, наявність та рух отриманих гарантій та забезпечень виконання зобов'язань та платежів здійснюється на позабалансовому рахунку 06 "Гарантії та забезпечення отримані".

Актом № 1917/2250/36530657 від 16.11.2012 було встановлено, що позивач у разі невиконання зобов'язання по договору списував оприбутковане заставлене майно заставодавця - фізичної особи з субрахунку 281 "Товари на складі", а не з позабалансового рахунку 06 "Гарантії та забезпечення отримані".

Зазначений факт сторонами не заперечувався.

За таких обставин є правильними висновки суду першої інстанції про те, що отримане від заставодавців - фізичних осіб рухоме майно відповідно до укладених договорів оприбутковувалось позивачем, як товар, що надійшов на підприємство з метою продажу та у разі невиконання заставодавцем - фізичною особою зобов'язань за укладеними договорами його списання позивачем здійснювалось як власного, а отже фактично відповідне рухоме майно є придбаним у фізичних осіб та не може вважатись таким на яке було звернуто стягнення фінансовою установою у зв'язку з невиконанням платником податку своїх зобов'язань за договором кредиту (позики).

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно з пунктом 12.1 статті 12 вказаного Закону, дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового періоду оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.

Пунктом 7.1 статті 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.

Пунктом 1.15 статті 1 зазначеного Закону встановлено, що податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до пунктом 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Відповідно до пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Згідно з базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктом 164.2.18 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (в редакції до 14.12.2011) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 164.2.18 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (в редакції чинній після 14.12.2011) дохід, отриманий платником податку за зданий (проданий) ним брухт дорогоцінних металів, крім доходу, отриманого за брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України. Під час виплати доходів за зданий (проданий) платником податку брухт дорогоцінних металів особа, яка його закуповує, вважається податковим агентом та зобов'язана утримати податок із суми такої виплати за ставкою, встановленою цим розділом.

Пунктами 173.1 та 173.8 статті 173 Податкового кодексу України встановлено, що дохід платника податку від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу. Для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об'єкти рухомого майна, крім їх успадкування та дарування.

Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею18 та розділом IV цього Кодексу

Згідно з підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Положеннями Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", так і Податковим кодексом України передбачено, що до складу об'єкту оподаткування податком на прибуток фізичної особи належить дохід платника податку від продажу об'єктів рухомого майна протягом звітного податкового періоду та з 14.12.2011 окремо визначено що об'єктом оподаткування є дохід, отриманий платником податку за зданий (проданий) ним брухт дорогоцінних металів, крім доходу, отриманого за брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України. При цьому юридична особа, яка виплачує відповідний дохід фізичній особі є податковим агентом, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.

Укладаючи з заставодавцями - фізичними особами відповідні договори фактично здійснював операцій купівлі - продажу рухомого майна, яке відповідно до укладених договорів передавалось в заставу.

Таким чином позивач був податковим агентом щодо фізичних осіб, на користь яких здійснювалось нарахування оподатковуваного доходу та зобов'язаний був утримувати податок із суми такого доходу.

Встановлений актом № 1917/2250/36530657 від 16.11.2012 факт несплати суми самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4620,16 грн. позивачем не заперечується та підтверджується розрахунками повноти та своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку на доходи фізичних осіб, які є додатками до зазначеного акту.

Відповідно до пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Підпунктом 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність прийняття ДПІ у Шевченківському районі податкового повідомлення-рішення №21301750 від 04.12.2012.

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові грошових зобов'язань, а висновки посадових осіб контролюючого органу, викладені в акті перевірки, є позицією цих осіб щодо кваліфікації дій платника податків, однак самі по собі не впливають на стан суб'єктивних прав платника та не створюють для нього будь-яких додаткових обов'язків.

Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не є рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, оскільки він є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку, що визнання протиправним та скасування акта № 1917/2250/36530657 від 16.11.2012 в частині перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб не спрямовані на захист та відновлення порушених прав та інтересів позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2013 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Повного товариства "Золотий ломбард "Фінансовий супермаркет "АРІС" і компанія" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі - 23.01.2013 р.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді:Л.М. Гром, Т.Р. ВівдиченкоГоловуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Вівдиченко Т.Р.