Ухвала суду № 36875181, 22.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15714/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

22 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Вівдиченко Т.Р.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Прінт Інжінірінг" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 3 квітня 2013 року № 0004052204.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2013 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно з ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Печерському районі м. Києва проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби складено акт від 18 березня 2013 року № 248/22-4/34880036, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг", зокрема, підпункту 14.1.27, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.4, пункту 138.6, пункту 138.8, пункту 138.9, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 140.1.6 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 4 квартал 2011 року на суму 158 741 грн.

На підставі складеного акту перевірки, 3 квітня 2013 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення № 0004052204, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" суму грошового зобов'язання в розмірі 158 741 грн., з якої: за основним платежем - 158 741 грн. за платежем: податок на прибуток, код платежу: 11021000.

ДПІ у Печерському районі м. Києва під час проведення перевірки прийшла до висновку про неправомірність віднесення до складу валових витрат вартість послуг на страхування фінансових ризиків, оскільки вони повністю відносяться на формування собівартості таких товарів та не пов'язані із провадженням позивачем господарської діяльності.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги правомірність прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що 3 жовтня 2011 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Дніпроінмед", як страховиком, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг", як страхувальником, укладено генеральний договір № 03/10/11/ПИ-Ф добровільного страхування фінансових ризиків, за умовами якого страхувальник сплачує страховику страхові платежі, а страховик при настанні страхового випадку здійснює страхову виплату страхувальнику в межах страхової суми і на умовах, передбачуваних даним генеральним договором. Згідно пункту 1.3 договору, фінансовий ризик - це фінансові збитки страхувальника, які виникнуть внаслідок невиконання (неналежного виконання) контрагентом страхувальника ("постачальником") своїх зобов'язань згідно договорів поставки, і які перешкоджають отриманню страхувальником очікуваних доходів від його комерційної діяльності в зв'язку з невиконанням зобов'язань контрагентом ("постачальником").

3 жовтня 2011 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Дніпроінмед" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" підписана додаткова угода № 1/ПИ-Ф до генерального договору № 03/10/11/ПИ-Ф, яким викладено пункт 4.7 генерального договору в наступній редакції: "Страховик несе страхову відповідальність з моменту підписання договору".

Згідно додаткової угоди № 1/ПИ-Ф від 3 жовтня 2011 року, між сторонами погоджено, що предметом додаткової угоди є страхування ризиків, пов'язаних зі збитками страхувальника, які виникнуть у разі невиконання (неналежного виконання) ПАТ "Лебединський МБДЕЗ "Темп" своїх зобов'язань згідно договору № 90 від 15 червня 2009 року, рахунок-фактура № 322-0000288 від 30 вересня 2011 року на суму 4 667 246,54 грн., страховий платіж - 439 665,60 грн.

Згідно додаткової угоди № 2/ПИ-Ф від 1 листопада 2011 року, між сторонами погоджено, що предметом додаткової угоди є страхування ризиків, пов'язаних зі збитками страхувальника, які виникнуть у разі невиконання (неналежного виконання) ТОВ "Донпромелектротех" своїх зобов'язань згідно договору № 09/02/11-01 від 9 лютого 2011 року, специфікація № 7 від 1 листопада 2011 на суму 940 000 грн., страховий платіж - 88 364,43 грн.

Згідно додаткової угоди № 3/ПИ-Ф від 21 листопада 2011 року, між сторонами погоджено, що предметом додаткової угоди є страхування ризиків, пов'язаних зі збитками страхувальника, які виникнуть у разі невиконання (неналежного виконання) ТОВ "Донпромелектротех" своїх зобов'язань згідно договору № 09/02/11-01 від 9 лютого 2011 року, специфікація № 8 від 21 листопада 2011 на суму 940 000 грн., страховий платіж - 88 364,43 грн.

Згідно додаткової угоди № 4/ПИ-Ф від 1 грудня 2011 року, між сторонами погоджено, що предметом додаткової угоди є страхування ризиків, пов'язаних зі збитками страхувальника, які виникнуть у разі невиконання (неналежного виконання) ТОВ "Донпромелектротех" своїх зобов'язань згідно договору № 09/02/11-01 від 9 лютого 2011 року, специфікація № 9 від 1 грудня 2011 на суму 784 900,67 грн., страховий платіж - 73 785,09 грн.

10 січня 2012 року Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Дніпроінмед" виписаний рахунок № 727 на сплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" суми добровільного страхування фінансових ризиків в розмірі 690 179,54 грн.

Сплачену суму добровільного страхування фінансових ризиків в розмірі 690 179,54 грн. позивачем віднесено до валових витрат 4 кварталу 2011 року та відображено у рядку 06.3 декларації "Витрати на збут".

Підпунктом 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг:

а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції;

б) витрати на ремонт тари;

в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів;

ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства;

з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" правомірно віднесено понесені витрати до витрат того періоду в якому вони були понесені, оскільки інші витрати, до яких належать витрати на страхування, так само, як і витрати на збут також відносяться до витрат того періоду в якому вони були понесені.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пункт 138.4 статті 138 Податкового кодексу України).

Пунктом 138.5 Податкового кодексу України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Згідно з пунктом 138.8 статті 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

- прямих матеріальних витрат;

- прямих витрат на оплату праці;

- амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

- вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені на конкретний об'єкт витрат, у тому числі внески на соціальні заходи, визначені статтею 143 цього Кодексу, плата за оренду земельних і майнових паїв, кооперативні виплати фізичним особам - членам виробничого сільськогосподарського кооперативу, які не є підприємцями та які беруть трудову участь у діяльності такого сільськогосподарського кооперативу (пункт 138.9 статті 138 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 140.1.6 пункту 140.1. статті 140 Податкового кодексу України при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення, як будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Позивачем правомірно відображено витрати по добровільному страхуванню фінансових ризиків у тому періоді в якому вони були здійснені, оскільки вартість зазначених послуг не вливає на формування собівартості таких товарів та не відноситься до собівартості.

Витрати по добровільному страхуванню фінансових ризиків відносяться до валових витрат подвійного призначення, тобто таких, які в рахунок зменшення податкової бази приймаються у разі, якщо вони пов'язані безпосередньо з господарською діяльністю підприємства.

Додаткові угоди до договору добровільного страхування фінансових ризиків укладалися між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Дніпроінмед" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" з метою добровільного страхування фінансових ризиків по наступним господарським операціям.

9 лютого 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донпромелектротех", як постачальником, укладено договір поставки № 09/02/11-01, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Згідно додаткової угоди № 1 від 9 лютого 2011 року до договору поставки від 9 лютого 2011 року № 09/02/11-01, пункт 6.1 договору викладено в наступній редакції: Оплата по договору здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника у розмірі 100% передоплати.

Згідно специфікації № 7 від 1 листопада 2011 року до договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" замовило хомут тяговий вартістю 940 000 грн.

Згідно специфікації № 8 від 21 листопада 2011 року до договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" замовило хомут тяговий вартістю 940 000 грн.

Згідно специфікації № 9 від 1 грудня 2011 року до договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" замовило хомут тяговий вартістю 784 900,67 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донпромелектротех" виписало Товариству з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" рахунки на оплату № 127 від 1 листопада 2011 року, № 137 від 17 листопада 2011 року, № 152 від 6 грудня 2011 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донпромелектротех" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" товар, згідно видаткових накладних № 53 від 8 листопада 2011 року, № 59 від 22 листопада 2011 року, № 72 від 21 грудня 2011 року.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Донпромелектротех" виписало на користь позивача податкові накладні.

15 червня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг", як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "Темп", як постачальником, укладено договір поставки № 90, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у встановлені у специфікації до даного договору терміни у власність покупця деталі автогальма до вантажних вагонів, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов даного договору.

29 грудня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "Темп" підписана додаткова угода № 1 до договору поставки, якою сторони виклали пункт 8.1 в наступній редакції: "Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2013 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами".

24 лютого 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "Темп" підписаний додаток № 1 до договору поставки, яким сторони виклали пункт 3.1 в наступній редакції: "Орієнтована сума даного договору становить 50 000 000 грн. у тому числі ПДВ 20%".

6 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "Темп" підписаний додаток № 2 до договору поставки, яким сторони виклали пункт 3.1 в наступній редакції: "Орієнтована сума даного договору становить 80 000 000 грн. у тому числі ПДВ 20%".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "Темп" виписало Товариству з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" рахунок-фактуру № ЛТ-0000288 від 30 вересня 2011 року на загальну суму 4 677 246,54 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "Темп" поставило позивачу товар, згідно видаткових.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "Темп" виписало на користь позивача податкові накладні.

Страхування ризиків та майна позивача було здійснено в рамках його господарської діяльності.

Згідно статті 4 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР "Про страхування" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 85/96-ВР) предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечатьзакону і пов'язані: з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства (частина перша статті 6 Закону № 85/96-ВР).

Пунктом 18 частини четвертої статті 6 Закону № 85/96-ВР встановлено, що видом добровільного страхування може бути страхування фінансових ризиків.

До повноважень податкового органу належить лише контроль за дотриманням суб'єктом господарювання податкового законодавства, тоді як оцінка ефективності діяльності платника перебуває поза межами компетенції органів податкової служби. Обґрунтованість витрат платника, які зменшують у цілях оподаткування отримані ним доходи, не може оцінюватися з точки зору їх доцільності та раціональності для досягнення економічного результату.

Доказів страхування позивачем фіктивних операцій податковим органом не подано; факту неспіврозмірності страхових виплат з вартістю застрахованого товариством майна відповідачем не доведено, тоді як оцінка ймовірності втрати або пошкодження такого майна також не є компетенцією податкового органу.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби податкового повідомлення-рішення від 3 квітня 2013 року № 0004052204, оскільки позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат суми витрат по сплаченим сумам добровільного страхування фінансових ризиків

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2013 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді:Л.М. Гром, Т.Р. Вівдиченко

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Вівдиченко Т.Р.