Постанова № 36872695, 23.01.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2014 р. Справа № 922/4005/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Кравченко М.В.

відповідача - Нужна А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків (вх. №3782Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 12.11.13 року у справі №922/4005/13

за позовом ТОВ "Молочнік", м. Київ

до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків

про визнання недійсним рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить суд скасувати рішення №154-к від 27.06.2013 року Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.11.2013 року по справі №922/4005/13 (суддя Погорелова О.В.) позов задоволено повністю.

Скасовано рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 154-к від 27.06.2013 року по справі № 3/20-85-13. Стягнуто з Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочнік" 1147,00 грн. судового збору.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на його незаконність та необґрунтованість, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права при його прийнятті.

Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.11.2013 року по справі №922/4005/13 в частині визнання недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №154-к від 27.06.2013 року по справі №3/20-85-13 та стягнення з відділення судових витрат, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Як зазначає апелянт (позивач) у своїй скарзі, в рішенні суду першої інстанції (абзац перший на аркуші №6) зазначено, що зі словесних написів та зображень, що містяться на пакуванні масла, не вбачається однозначного повідомлення виробником споживачам про те, що даний продукт виготовлений за ГОСТом СРСР. З цього суд зробив висновок, що твердження АМК, щодо введення виробником в оману споживачів шляхом поширення неточної інформації щодо зображення схожого на "Державний знак якості СРСР" є надуманим та необгрунтованим.

Суд першої інстанції також зазначив, що відповідач не довів суду факт вчинення позивачем на ринку продажу наведеної продукції порушень у вигляді поширення інформації, що вводить в оману споживача, а отже - й настання зазначених ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" наслідків у зв'язку зі здійсненням відповідних дій цього суб'єкта господарювання (абзац п'ятий на аркуші 6 рішення суду).

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апелянта, не відповідають обставинам справи, а також судом порушено (неправильно застосовано) наступні норми матеріального права.

Так, як зазначає апелянт у своїй скарзі, згідно зі статтею 15-1 Закону України "Про недобросовісну конкуренцію" поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання. Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають.

Тобто, для кваліфікації дій суб'єкта господарювання, як порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого статтею 15-1 Закону України " Про захист від недобросовісної конкуренції" достатньо лише довести, що поширювана інформація є неточною, неправдивою та може вплинути на наміри осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів цього суб'єкта господарювання.

Всі ці обставини встановлені Відділенням при прийнятті Рішення №154-К, відповідні докази містяться в матеріалах цієї судової справи, але висновки суду не відповідають цим обставинам.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" відносини, пов'язані з захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим Законом, Законом України "Про захист економічної конкуренції", Законом України "Про Антимонопольний комітет України", "Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року", міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України.

Відповідно до статті 10 dis Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883, актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах. Зокрема, підлягають забороні вказівки чи ствердження, використання яких при здійсненні комерційної діяльності може ввести громадськість в оману.

Крім того, на думку апелянта, такий висновок суду не відповідає п. 14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15, а саме: для кваліфікації дій суб'єктів господарювання, як недобросовісної конкуренції не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі ущемлення інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів.

Враховуючи наведене, на думку апелянта, судом порушено (неправильно застосовано) норми матеріального права, передбачені ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскільки відсутні підстави для визнання недійсним Рішення №154-к.

Судом встановлено, що ТОВ "Молочнік" при маркуванні харчового продукту "масло солодковершкове екстра 82,5 % жиру ДСТУ 4399:2005" окремо, поряд з назвою масла, розмістив інформацію про склад продукту відповідно до вимог п. 9 технічного регламенту, розмір шрифту, яким нанесені на упаковку масла назва, його склад відповідає п. 31 технічного регламенту. З цього Суд зробив висновок, що така інформація дозволяє отримати повну інформацію про властивості масла, зокрема його природи, ідентичності, властивостей, стану, складу, кількості, часових характеристик придатності (зберігання), походження, способу виробництва (абзац 14 на ст. 5 рішення суду).

Вказані висновки, на думку апелянта, викладені в рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам судової справи, оскільки, дії ТОВ "Молочнік", що визнані рішенням №154-К, як недобросовісна конкуренція, полягають не в порушенні вказаного технічного регламенту, а у поширенні на Упаковці масла неточної інформації щодо зображення, схожого на "Державний знак якості СРСР" (імітація знаку "Державний знак якості СРСР"), напису "Высшее качество" та неправдивої інформації щодо оцінки "Відмінно" НДЦНСЕ "Тест".

Як зазначає апелянт, в рішенні судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, оскільки судом на початку описово-мотивувальної частини рішення вказано, що рішенням №154-К визнано поширення позивачем на Упаковці масла неточної інформації щодо зображення, схожого на "Державний знак якості СРСР" (імітація знаку "Державний знак якості СРСР"), напису "Высшее качество" та неправдиву інформацію щодо оцінки "Відмінно" НДЦНСЕ "Тест", вчинення порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого ст. 15 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб'єктом господарювання безпосередньо невизначеному колу осіб неточних та неправдивих даних, якими приписують права, яких не мають, що могло вплинути на наміри споживачів щодо придбання товарів саме цього суб'єкта господарювання.

Проте, на думку апелянта, судом першої інстанції не з'ясовано обставин щодо поширення позивачем неправдивої інформації щодо оцінки "Відмінно" НДЦНСЕ "Тест".

Враховуючи, що порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції визнані і ці дії позивача, обставини щодо поширення вказаної неправдивої інформації мають суттєве значення для справи.

Згідно із частиною першою статті 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції" доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення.

Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами тощо.

Збір доказів здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів.

В ході розгляду справи № 3/20-85-13 встановлення об'єктивних переваг, які міг отримати ТОВ "Молочнік" при розміщенні на упаковці вершкового масла "Кремлевское™" (надалі Упаковка масла) зображення, схожого на "Державний знак якості СРСР" (імітація знаку "Державний знак якості СРСР"), напису "Высшее качество" (мова оригіналу), розміщення оцінки НДЦНСЕ "Тест", яку отримало ВАТ "Молочнік", та з метою вивчення думки конкурентів та потенційних споживачів щодо наведеного питання, працівниками відділення здійснено опитування респондентів - 71 особи (громадян України віком старше 18 років), які є потенційними споживачами вершкового масла, і за результатами опитування складений протокол від 17.06.2013 (додається).

Як зазначає апелянт результати опитування показали, що:

- 83 % респондентів знайомі з зовнішнім виглядом знаку "Державний знак якості СРСР";

- 67 % вважають, що знак "Державний знак якості СРСР" розміщують тільки на продукції найвищої якості;

- 98 % респондентів відмічають візуальну схожість знаку "Державний знак якості СРСР" та зображення, схожого на "Державний знак якості СРСР" (імітація знаку "Державний знак якості СРСР"), розміщеного упаковці вершкового масла "Кремлевское™" виробництва відповідача;

- 68 % респондентів зазначають, що розміщення на Упаковці масла зображення, схожого на "Державний знак якості СРСР" (імітація знаку "Державний знак якості СРСР"), та напису "Высшее качество" (мова оригіналу) могло вплинути на їх намір щодо придбання вершкового масла, та вважають, що вершкове масло з зображенням, схожим на "Державний знак якості СРСР" (імітація знаку "Державний знак якості СРСР"), та написом "Высшее качество" (мова оригіналу) відповідає найвищим показникам якості;

- 52 % респондентів знайомі з відзнаками, які надає НДЦНСЕ "Тест" та звертає увагу на дослідження, які ним проводяться .

Враховуючи наведене, на думку апеллянта, матеріали анкетування (опитування) громадян є письмовими доказами, достатніми для того, щоб дійти висновку, що дії ТОВ "Молочнік" по поширенню на Упаковці масла неточної інформації щодо зображення, схожого на "Державний знак якості СРСР" (імітація знаку "Державний знак якості СРСР"), напису "Высшее качество" та неправдивої інформації щодо оцінки "Відмінно" НДЦНСЕ "Тест", можуть ввести осіб, що з нею ознайомились, в оману, шляхом повідомлення суб'єктом господарювання безпосередньо невизначеному колу осіб неточних та неправдивих даних, якими приписують права, яких не мають, що могло вплинути на наміри споживачів щодо придбання товарів саме цього суб'єкта господарювання.

Як зазначає апелянт всі наведені пояснення та докази надавались суду, зокрема в доповненні до відзиву, але безпідставно не були належно оцінені та прийняті до уваги судом.

Судова колегія, в межах вимог передбачених ст. 101 ГПК України, повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і правомірно зазначено судом першої інстанції, в оскаржуваному рішенні, згідно ст. 3 ЗУ "Про Антимонопольний комітет України", основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення (ст. 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

У відповідності до вимог ст. 22 вищезазначеного Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до вимог ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення, ХОТВ АМК) №154-К від 27.06.2013 року (надалі - рішення №154-К) визнано, що позивач, поширивши на Упаковці масла неточну інформацію щодо зображення, схожого на "Державний знак якості СРСР" (імітація знаку "Державний знак якості СРСР"), напису "Высшее качество" та неправдиву інформацію щодо оцінки "Відмінно" НДЦНСЕ "Тест", вчинив порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбачене статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної а конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб'єктом господарювання безпосередньо невизначеному колу осіб неточних та неправдивих даних, якими приписують права, яких не мають, що могло вплинути на наміри споживачів щодо придбання товарів саме цього суб'єкта господарювання.

Крім того, згідно з пунктом 2 Рішення №154-К відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" та ч. 6 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на Товариство накладено штраф за вчинення вищезазначеного порушення у розмірі 68 000 гривень.

Обґрунтовуючи своє рішення, відповідач визнав доведеним, що дії Позивача, по поширенню на Упаковці масла неточної інформації щодо зображення, схожого на "Державний знак якості СРСР" (імітація знаку "Державний знак якості СРСР"), напису "Высшее качество" та неправдивої інформації щодо оцінки "Відмінно" НДЦНСЕ "Тест", є порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб'єктом господарювання безпосередньо невизначеному колу осіб неточних та неправдивих даних, якими приписують права, яких не мають, що могло вплинути на наміри споживачів щодо придбання товарів саме цього суб'єкта господарювання.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, судова колегія вважає, що суд першої правомірно дійшов висновку, що вищезазначені доводи Антимонопольного комітету є необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства з огляду на наступне.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції у своєму рішенні, відповідно до ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання чи реалізації товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:

- містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;

- містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання;

- приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;

- містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

З конструкції наведеної правової норми вбачається, що для кваліфікації дій певного суб'єкта господарювання як її порушення, останній повинен у такий спосіб поширити інформацію про власну продукцію (послуги), щоб внаслідок саме такого способу потенційні споживачі отримали б намір придбати запропоновану ним продукцію (послуги), а в противному випадку - останні такого б наміру не мали.

Тобто, саме обсяг і зміст поширеної інформації мають чинити завершальний вплив на наміри споживачів щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг суб'єкта господарювання або принаймні мати можливість чинити такий вплив.

Як встановлено судом першої інстанції вершкове масло - молочний продукт, який виробляється шляхом збивання свіжого або кислого молока, вершків чи перетворення високожирних вершків. Масло вершкове - масло, вироблене з вершків та/або продуктів переробки молока, яке має специфічний притаманний йому смак, запах та пластичну консистенцію за температури (12±2)°С, з вмістом молочного жиру не меншим ніж 61,5 %, що становить однорідну емульсію типу "вода в жирі". Залежно від технологічних особливостей та органолептичних показників вершкове масло поділяється на такі види: солодковершкове; солоне солодковершкове; кисловершкове; солоне кисло вершкове. Солодковершкове масло виробляють з натуральних пастеризованих вершків, а кисловершкове - з пастеризованих вершків, сквашених чистими культурами молочнокислих бактерій. Солоне масло виробляють з додаванням кухонної солі.

Як визначено у рішенні Відділення, внаслідок нанесення на Упаковку масла зображення, схожого на "Державний знак якості СРСР" (імітація знаку "Державний знак якості СРСР"), у споживачів могло виникнути враження, що в цій упаковці можна придбати вершкове масло, що в свій час отримало "Державний знак якості СРСР" та має відповідну якість. Розміщення напису "Высшее качество" (мова оригіналу), яке використовувалося у Радянському Союзі, разом з зображенням, схожим на "Державний знак якості СРСР" (імітація знаку "Державний знак якості СРСР") посилювало таке враження.

Своє рішення Відділення обґрунтовує проведеним анкетуванням (опитуванням) респондентів - 71 особи (громадян України віком старше 18 років), які є потенційними споживачами вершкового масла, і за результатами опитування складеним протоколом від 17.06.2013 року.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано надав критичну оцінку зазначеним доводам відповідача з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та наданих бланків анкетування, підставою для анкетування було встановлення об'єктивних переваг, які міг отримати ТОВ "Молочнік" при розміщенні на упаковці вершкового масла "Кремлевское™" зображення, схожого на "Державний знак якості СРСР" (імітація знаку "Державний знак якості СРСР"), напису "Высшее качество" (мова оригіналу), розміщення оцінки НДЦНСЕ "Тест".

Однак, судова колегія звертає увагу на те, що при проведені анкетування до респондентів не були поставлені основні питання, що можуть підтвердити доказовість проведеного анкетування, а саме:

- чи знайомі Ви, з якою метою призначено і коли був призначений "Державний знак якості СРСР" ?

- кому і на який строк надавалось право використовувати "Державний знак якості СРСР"?

- чи знайомі ви з тим, що "Державний знак якості СРСР" ГОСТ скасовано ще у 1987 році і на теперішній час діє Національний стандарт України (ДСТУ), що визначає вимоги щодо технології виробництва, якості сировини та характеристик вершкового масла, а саме ДСТУ 4399:2005 "Масло вершкове" та розміщені на представленій упаковці?

- яким чином у вашому віці Ви ознайомились з ГОСТом "Державний знак якості СРСР", що був введений в дію ще в 1967 році та скасований у 1987 році?

- яким чином Ви ознайомились з відзнакою на упаковці "Відмінно" ?

- чи дозволяють нанесені на упаковці ознаки масла отримати Вами повну інформацію про властивості масла, зокрема його природи, ідентичності, властивостей, стану, складу, кількості, часових характеристик придатності (зберігання), походження, виробника та способу виробництва?

Статтею 43 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та п. 23 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 р. № 5 (далі - правила) для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, техніки, ремесла тощо, розпорядженням органів Комітету, яким підвідомча справа, може бути призначена експертиза.

Отже, визначення спірного питання щодо введення в оману споживача дизайном упаковки потребує спеціальних знань та може бути встановлено виключно за результатами експертних досліджень.

До того ж, з анкет опитуваних не можливо встановити осіб, яким надавалися зразки і які саме зразки надавались для огляду, де і яким чином вони відбирались, доказів неупередженості та не заінтересованості зазначених осіб у результатах опитування, місце, обставини, паспортні дані осіб, час опитування, тощо.

Відсутність експертних висновків є доказом неповного з'ясування обставин справи в рішенні адміністративної колегій ХОТВ Антимонопольного комітету України №154-К від 27.06.2013 року.

Крім того, згідно з ч. 2 п. 3 інформаційного листа Антимонопольного комітету України "Про проведення досліджень ринків" №60/01 від 25.04.2012 р. для проведення дослідження ринку можуть бути використані такі джерела інформації: дані вибіркових обстежень і опитувань населення або інших покупців (фізичних та юридичних осіб) про ситуацію на ринку - сукупність відповідей респондентів на певне коло питань, зокрема, щодо думки покупців про асортимент і якість товарів, оцінки намірів та мотивів поведінки покупців, їх уподобань, побажань і вимог до споживчих якостей товарів та їх взаємозамінності, характеристики використання товару (отримуються самостійно або замовляються у відповідних суб'єктів, які спеціалізуються на проведенні соціологічних досліджень).

Викладене свідчить, що вказаним інформаційним листом передбачено, що відповідні територіальні органи Антимонопольного комітету України проводять опитування населення або інших покупців (фізичних та юридичних осіб) про ситуацію на ринку самостійно або замовляють у відповідних суб'єктів, які спеціалізуються на проведенні соціологічних досліджень. Оскільки суб'єкти на проведення соціологічних досліджень мають бути спеціалізованими, то і працівники територіальних відділень Антимонопольного комітету України мають теж володіти спеціальними знаннями і навичками, мати відповідну освіту, перебувати в штаті установи, та права і обов'язки їх мають бути закріплені у відповідній посадовій інструкції.

Проте, в рішенні адміністративної колегій ХОТВ Антимонопольного комітету України №154-к від 27.06. 2013 року не зазначено номеру наказу на проведення опитування, уповноважених відповідальних осіб, номер договору з відповідними суб'єктами господарювання, які спеціалізуються на проведенні соціологічних досліджень, не затверджене коло питань, голови опитувальної групи, термінів проведення опитування, похибки опитування, висновків та факт їх закріплення.

Відповідач, спираючись лише на проведене анкетування та візуальне сприйняття упаковки, без допомоги експерта, відповідної спеціалізованої установи, в самовільному порядку зробив висновок, що відповідна упаковка може ввести в оману споживачів і на основі даних припущень притягнув позивача до відповідальності.

Статтею 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень.

Тобто, всій тій інформації, яку напрацювало відповідне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, має бути в обов'язковому порядку надано процесуальний статус письмового доказу по справі шляхом узагальнення її у відповідному процесуальному документі - рішенні, акті, протоколі, наказі.

Тому, Відповідач у своєму рішенні, спираючись лише на результати проведеного вибіркового опитування та власне суб'єктивне візуальне сприйняття, без допомоги експерта, відповідної спеціалізованої установи, безпідставно зробив висновок, що поширення інформації на упаковках Позивача є порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" та вводить в оману невизначене коло осіб.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано та правомірно зазначив у своєму рішенні, що "Державний знак якості СРСР" - знак, призначений для маркування товарів (як народного споживання, так і виробничо-технічного призначення) високої якості, був введений в дію ще в 1967 році з метою підвищення ефективності суспільного виробництва та наносився на товар або його упаковку, а також розміщувався в товаро-супроводній документації, на ярликах і етикетках. Право використовувати знак надавалося підприємствам на строк від двох до трьох років на підставі результатів державної атестації якості продукції цих підприємств. Правила побудови і нанесення знака якості визначалися ГОСТ 1.9-67 "Государственный знак качества. Форма, размеры и порядок применения" (мова оригіналу) (далі - ГОСТ) від 07.04.1967 року. Знак "Державний Знак Якості СРСР" є стилізованим зображенням п'ятикутної зірки (державного символу СРСР) з вписаною в неї буквою К (від слова "Качество"), повернутою на 90 градусів. ГОСТ скасовано ще у 1987 році. На теперішній час діє Національний стандарт України (ДСТУ), що визначає вимоги щодо технології виробництва, якості сировини та характеристик вершкового масла, а саме ДСТУ 4399:2005 "Масло вершкове".

Згідно експертного висновку №001600п/2/12 від 10.12.2012 року Житомирської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України масло солодковершкове екстра 85,2% жирн., за вмістом мікробіологічних показників відповідає ДСТУ 4399:2005 "Масло вершкове. Загальні технічні умови".

Згідно експертного висновку №001681е/1/12 від 27.12.2012 року Житомирської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, масло солодковершкове екстра 85,2% жирн., за вмістом токсичних елементів, пестицидів, мікотоксинів, мікробіологічних, радіологічних показників відповідає п. 4.3.1 "Обов'язкового мінімального переліку досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та інш., які слід проводити у державних лабораторіях ветеринарної медицини і за результатами яких видається ветеринарне свідоцтво (ф-2) від 18.11.2003 року № 87; ДСТУ 4399:2005 "Масло вершкове З.Т.У.".

Згідно протоколу випробувань №2745/539 від 20.12.2011 року Державного підприємства "Житомирського науково-виробничого центру стандартизації, метрології та сертифікації" Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, зразок №2745 - масло солодковершкове екстра 82,5% не містить генетично модифіковану дезоксирибонуклеїнову кислоту (ДНК), що має цільову послідовність промотора 35S та NOS-термінатора.

Згідно протоколу санітарно-мікробіологічного дослідження проб харчових продуктів від 31.07.2012 року, масло солодковершкове екстра 82,5% жирн. відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції в своєму рішенні, відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист прав споживачів", продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативними документами. Щодо окремих груп продукції зазначені вимоги встановлюються законами та іншими нормативно-правовими актами. На товари, що ввозяться на територію України, повинен бути передбачений законодавством документ, який підтверджує їх належну якість.

За правилами пунктів 1, 2, 3 ч. 1 ст. 15 цього Закону споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити:

1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція;

3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції у своєму рішенні, відповідно до Національного стандарту України 4518-2008 "Продукти харчові. Маркування для споживачів. Загальні правила" (надалі - ДСТУ 4518-2008), визначено обов'язок виробника надавати інформацію у такий спосіб, щоб вона не вводила в оману споживача та забезпечувати споживчу правильність вибору продукту. Інформація, яка стосується складу, властивостей, харчової цінності, природи походження, спосіб виготовлення та споживання, а також інших властивостей, які характеризують прямо або опосередковано безпечність і якість харчового продукту, повинна забезпечувати однозначне сприйняття споживачем та унеможливлювати помилкове сприйняття цього продукту за інший, близький до нього за зовнішнім виглядом або органолептичними показниками. Крім цього, п.п. 4.5.1.1. ДСТУ 4518-2008 визначає, що назва продукту має бути зрозумілою для споживача, конкретно та правдиво характеризувати продукт, розкривати його природу. Пункт 4.7.1 ДСТУ 4518-2008 визначає, що викладена при маркуванні інформація повинна бути зрозуміла, чітка, легко сприйнята та прочитана пересічним споживачем.

Пунктом 5 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.2010 №487, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2011р. за № 183/18921 (надалі - Технічний регламент), передбачено, що маркування продуктів та способів, яким його виконують, не повинні вводити в оману споживача стосовно, зокрема, характеристик харчового продукту, його складу, властивостей.

Відповідно до абз. 3 п. 6 Технічного регламенту маркування харчових продуктів повинно містити таку обов'язкову інформацію:

1) назву харчового продукту;

2) склад харчового продукту;

Назва харчового продукту повинна відповідати назві, установленій нормативно-правовими актами, або відповідати усталеним назвам харчових продуктів, що застосовуються в країні (абз. 2 п. 7 Технічного регламенту).

Назва харчового продукту може бути доповнена комерційною (фірмовою) назвою, яка може бути зазначена літерами латинської абетки та/або знаком для товарів і послуг (абз. 4 п. 7 Технічного регламенту).

Назва харчового продукту, що виготовляє ТОВ "Молочнік" - "масло солодковершкове екстра".

Відповідно до п. 9 Технічного регламенту склад харчового продукту - це перелік всіх інгредієнтів цього продукту, який зазначається в маркуванні харчового продукту з урахуванням вимог цього пункту та згідно з додатками 1-5 до цього Технічного регламенту.

Перелік усіх інгредієнтів зазначають у порядку зменшення їх масової частки, яка була використана в процесі виробництва або приготування харчового продукту. Перед переліком інгредієнтів наводиться заголовок "Склад:".

ТОВ "Молочник" при маркуванні харчового продукту "масло солодковершкове екстра 82,5% жиру ДСТУ 4399:2005" окремо, поряд з назвою масла, розмістив інформацію про склад продукту відповідно до вимог п. 9 Технічного регламенту. Розмір шрифту, яким нанесені на упаковку масла назва, його склад відповідає п. 31 Технічного регламенту.

Вказане дозволяє отримати повну інформацію про властивості масла, зокрема його природи, ідентичності, властивостей, стану, складу, кількості, часових характеристик придатності (зберігання), походження, способу виробництва.

Крім цього, зі словесних написів та зображень, що містяться на пакуванні масла не вбачається однозначного повідомлення виробником споживачам про те, що даний продукт виготовлений за ГОСТом СРСР. Отже, як правомірно зазначив суд першої інстанції у своєму рішенні, твердження АМК, що виробник ввів в оману споживачів шляхом поширення неточної інформації щодо зображення, схожого на "Державний знак якості СРСР" є надуманим та необґрунтованим.

В своїх висновках територіальне відділення значно зменшує інтелектуальні здібності українських споживачів, стверджуючі, що споживач купуючи масло, насправді вважає, що купує масло, виготовлено за стандартами держави, яка припинила своє існування майже 25 років тому.

Суд, оцінюючі дану ситуацію з позиції споживача, не вбачає можливості введення в оману покупця щодо справжнього складу цього масла.

Питання про належність і допустимість доказів у справах зі спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України "Про захист економічної конкуренції", вирішується господарським судом з обов'язковим урахуванням вимог ст. 41 названого Закону щодо забезпечення доказів. Згідно з правилами цієї норми доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі. Збір доказів здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів.

За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не довів суду факт вчинення позивачем на ринку продажу наведеної продукції порушень у вигляді поширення інформації, що вводить в оману споживача, а отже - й настання зазначених в ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" наслідків у зв'язку зі здійсненням відповідних дій цього суб'єкта господарювання.

Таким чином, на підставі вищевикладених норм та обставин, суд першої інстанції правомірно дійшов висновків про доведеність та обґрунтованість заявлених позивачем вимог, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Харківської області від 12.11.13 року у справі №922/4005/13 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та діючого законодавства, без порушень норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Таким чином, керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 12.11.13 року у справі №922/4005/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 23.01.2014 року.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.