Вирок № 36869729, 29.01.2014, Апеляційний суд Хмельницької області

Провадження № 11-кп/792/43/14

Справа № 672/1711/13-к Головуючий в 1-й інстанції Мельник В.М.

Категорія: ст. 249 ч.1 КК України Доповідач Курдзіль В. Й.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2014 р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Курдзіля В.Й.,

суддів: Вітюка В.Ж., Кулеші Л.М.,

з участю:

секретаря судового засідання Слюсар О.А.,

прокурора Леськіва В.О.,

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальне провадження за апеляційною скаргою старшого прокурора прокуратури Городоцького району на вирок Городоцького районного суду від 18 листопада 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, гр.України, з середньою спеціальною освітою, працюючого пресувальником - віджимачем харчової продукції в Хмельницькій філії ТзОВ «Яблуневий Дар», одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, раніше судимого:

- 09 вересня 2009 року Ярмолинецьким районним судом за ч.3 ст.296 КК України на 4 роки позбавлення волі, 27 грудня 2012 року умовно-достроково звільненого на 1 рік 1 місяць 20 днів позбавлення волі,-

засуджено за ч.1 ст.249 КК України на 1 рік 3 місяця обмеження волі з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

На підставі ст.ст.71,72 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком Ярмолинецького районного суду від 09 вересня 2009 року за ч.3 ст.296 КК України і остаточно призначено 1 рік 4 місяці обмеження волі з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с.Кухарі Іванківського району Київської області, мешканця АДРЕСА_2, (зареєстрованого у АДРЕСА_3), українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого пресувальником-віджимачем харчової продукції в Хмельницькій філії ТзОВ «Яблуневий Дар», не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, раніше не судимого,-

засуджено за ч.1 ст.249 КК України до штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 1700 грн. з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

До обвинуваченого ОСОБА_1 застосувано запобіжний захід - особисте зобов'язанння та покладено обов"язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України: не відлучатися із населенного пункту, в якому проживає, (смт.Ярмолинці Хмельницької області), без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця свого проживання або місця роботи.

Строк застосування вказаних обов"язків, що покладаються на обвинуваченого визначено тривалістю у два місяці з дня проголошення вироку.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області по 11322 грн. з кожного.

Питання про речові докази вирішено на підставі ст. 100 КПК України.

За вироком місцевого суду близько 20 год. 23 жовтня 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вступили в попередню змову, з метою здійснення незаконного рибного добувного промислу на водоймищі урочища «Новий Пляж» в м.Городок Хмельницької області.

У зазначений час вони автомобілем ОСОБА_1 марки ЗАЗ 1103307, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 прибули в м.Городок на зазначене водоймище, де за допомогою придбаних у невстановленому місці дев'яти рибальських сіток загальною довжиною 370 м, з корисливих мотивів, незаконно займалися рибним, добувним промислом, а саме: умисно здійснили вилов 186 рибин: 119 з них виду «Карась»; 2 рибин виду «Щука»; 16 рибин виду «Короп»; 14 рибин виду «Білий Амур», 10 рибин виду «Судак» та 25 рибин виду «Товстолоб», чим заподіяли істотну шкоду навколишньому природному середовищу, всього на загальну суму 22644 грн.

В своїй апеляційній скарзі ст. прокурор прокуратури Городоцького району не оспорюючи правильності кваліфікації дій обвинувачених за ч.1 ст. 249 КК України просив вирок суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність при призначенні ОСОБА_1 покарання і постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України та призначити йому 1 рік 6 місяців обмеження волі з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого. Відповідно до ст. 71 КК України, за правилами ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутогї частини покарання за попереднім вироком Ярмолинецького районного суду від 09 вересня 2009 року остаточно призначити ОСОБА_1 1 рік 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

Зазначається, що суд, встановивши, що ОСОБА_1 вчинив нове кримінальне правопорушення в період умовно - дострокового звільнення від відбування покаранняу виді позбавлення волі, незаконно, в порушення ч.4 ст.71 КК України, призначив остаточне покарання у виді обмеження волі.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вирок суду не оскаржили.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення: прокурора, обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перевіривши матеріали провадження та обговоривши наведені доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Висновок суду 1 інстанції про винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у незаконному зайнятті рибним добувним промислом і за попередньою змовою, що заподіяло істотну шкоду, ґрунтується на зібраних у справі доказах, не оспорюється в апеляційній скарзі, як не оспорюється апелянтом і правильність кваліфікації дій обвинувачених.

В судовому засіданні обвинувачені винність в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні визнали повністю, розкаялися у скоєному, не заперечили факту вчинення злочину.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд першої інстанції визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які в подальшому не могли бути оспорені в апеляційному порядку, обмежився лише допитом обвинувачених, прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і правильно кваліфікував їх дії за ч.1 ст.249 КК України.

Таке рішення суду відповідає вимогам закону.

У зв'язку з цим фактичні обставини справи не були предметом розгляду в апеляційному суді.

Що ж стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то колегія суддів прийшла до наступного.

Відповідно до п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 „Про практику призначення судами кримінального покарання", при визначенні покарання за правилами ст. 71 КК України до покарання за новим вироком повністю або частково приєднується невідбута частина покарання за попереднім вироком. У разі, коли особа була засуджена до арешту або позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням (статті 75, 104 КК України) або була звільнена від відбування покарання умовно-достроково (статті 81, 107 КК України ) і в період іспитового строку або строку умовно-дострокового звільнення вчинила новий злочин, суд зобов'язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема й тоді, коли останнім за часом вироком призначаються більш м'які види покарання.

Згідно приписів ч.4 ст. 71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Обвинувачений ОСОБА_1 27 грудня 2012 року від відбування покарання, призначеного вироком Ярмолинецького районного суду від 09.09.2009 року умовно-достроково звільнений на 1 рік 1 місяць 20 днів позбавлення волі.

Кримінальне праворушення, передбачене ч.1 ст.249 КК України вчинено ним 23 жовтня 2013 року, тобто в період умовно - дострокового звільнення від відбуванні покарання.

Проте, судом, остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю вироків, в порушення ч. 4 ст.71 КК України незаконно призначено у виді обмеження волі.

За таких обставин вирок в частині призначеного обвинуваченому ОСОБА_1 покарання не може залишатися в силі.

Остаточне покарання за сукупністю вироків ОСОБА_1 слід призначити у вигляді позбавлення волі з огляду на те, що невідбута частина покарання за попереднім вироком становить 1 рік 1 міс. 20 днів, а призначене покарання у виді 1 року і 3 місяців обмеження волі, згідно ст. 72 КК України відповідає 7 місяцям 15 дням позбавлення волі.

Оскільки доводи щодо м'якості покарання призначеного за ч.1 ст. 249 КК України в апеляційній скарзі прокурора не наведені, колегія суддів вважає можливим залишити його таким яке призначене місцевим судом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.407, 409, 414, 418, 420 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу старшого прокурора прокуратури Городоцького району Хмельницької області на вирок Городоцького районного суду від 18 листопада 2013 року щодо ОСОБА_1 задоволити частково.

Вирок Городоцького районного суду від 18 листопада 2013 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання скасувати.

ОСОБА_1 визнати винним і призначити покарання за ч.1 ст.249 КК України у виді 1 року і 3-х місяців обмеження волі з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

На підставі ст.ст.71, 72 КК України остаточно призначити ОСОБА_1 покарання шляхом часткового складання призначеного та невідбутої частини покарання за вироком Ярмолинецького районного суду від 09 вересня 2009 року за ч.3 ст.296 КК України - 1 (один) рік і 3 ( три) місяці позбавлення волі з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити - особисте зобов'язання.

В решті цей вирок залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту його проголошення.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області В.Й.Курдзіль