Рішення № 36867447, 27.01.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" січня 2014 р.Справа № 924/12/14

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали справи

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до приватного підприємства "Хмельницька логістична компанія", м. Хмельницький

про стягнення 31 357, 53 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 за довіреністю

від відповідача - Мельник С.А. керівник

встановив:

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість, що виникла через неналежне виконання договору № 15 від 27 серпня 2013 року в розмірі 31 357, 53 грн., з яких: 31 196 грн. основний борг, 161, 53 грн. 3% річних.

Обгрунтовуючи позов позивач вказує на порушення відповідачем умов договору щодо строків проведення оплати. Позивач же, в свою чергу, здійснив перевезення вантажу у відповідності до умов договору, тобто виконав умови останнього належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні з викладених у заяві підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні подав заяву про визнання позову у повному обсязі. Враховуючи, що подана заява не суперечить чинному законодавству та не порушує будь - чиї права та інтереси, вона судом приймається.

З доданих матеріалів вбачається.

27 серпня 2013 року між сторонами укладено договір № 15, відповідно до якого експедитор 2 (позивач) зобов'язується доставити ввірений йому експедитором (відповідачем) вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі, а експедитор зобов'язується здійснити оплату за перевезення у відповідності до умов договору.

Конкретні умови кожного окремого перевезення обумовлюється в заявці - додатку до договору, який є його невід'ємною частиною (п. 1.2.).

Згідно п. 2.2.2. договору експедитор 2, поряд з іншим, надає послуги перевезення за межами державного кордону України, а саме: від пункту за межами державного кордону України до пункту знаходження зовнішнього митного контролю України; від пункту знаходження зовнішнього митного контролю України до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами державного кордону України.

Конкретні умови кожного замовлення відмічаються в заявці експедитора і узгоджується з експедитором 2 (п. 2.3.).

За п. 3.5. експедитор зобов'язується оплатити експедитору 2 вартість послуг, відповідно до ставок, вказаних у заявці на перевезення вантажу. За п. 5.1. плата за перевезення обумовлюється в заявці на транспортування вантажу, яка оформляється у вигляді додатку до договору і є його невід'ємною частиною. Оплата здійснюється експедитором на протязі 10 банківських днів після отримання оригіналів рахунків, акту виконаних робіт и СМR (з наявністю всіх необхідних відміток) (п. 5.3.).

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2013 року. Якщо за один місяць до закінчення строку дії даного договору ні одна із сторін не висловить письмового бажання його розірвати, то договір вважається пролонгованим на той же строк і на тих же умовах (п. 9.1., 9.2.).

Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

27 серпня 2013 року сторони підписали та скріпили печатками заявку № 2, за якою експедитор 2 (позивач) зобов'язаний здійснити перевезення вантажу - фільтрувальні тканини, системи автоматики, ваги транспортні, вагою 7 000 кг., автомобілем „Рено Преміум", за маршрутом - (Україна) м. Запоріжжя - м. Київ - (Киргізська республіка) м. Каінда; митне оформлення - м. Запоріжжя та Київ; термін доставки - 5 - 6 вересня, адреса відвантаження - Киргізська республіка, Панфіловський район, м. Каінда, вул. Миру, 1. Вартість послуг становить 7 400 доларів США з 50% предоплатою в гривневому еквіваленті.

Факт здійснення позивачем перевезення вказаного у заявці вантажу підтверджується поданим актом від 27 вересня 2013 року про надані послуги, який підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками. В акті вказано, що перевезення вантажу виконано в повному об'ємі, відповідно до договору № 15 від 27 серпня 2013 року та заявки від 27 серпня 2013 року № 2. Також факт перевезення підтверджується поданими копіями міжнародних товарно - транспортних накладних № 019067, 019068, 019069, де зазначені реквізити, що відповідають договірним, а саме: місце завантаження - міста Київ та Запоріжжя, місце розвантаження - м. Каінда, Киргізська республіка; вантажі - тканина фільтрувальна, система автоматизації, ваги автоматичні. Накладні місять відмітки та штампи (дозволи) митниць про перевезення через кордони країн маршруту.

Крім того, до справи подано рахунок № 58 від 5 вересня 2013 року, який виставлено позивачем відповідачу на суму 59 126 грн. Факт направлення (виставлення) рахунку підтверджується описом кореспонденції з штампом пошти від 28 жовтня 2013 року з доказами направлення (поштове повідомлення та фіскальний чек від 28 жовтня 2013 року).

Про часткову оплату наданих послуг відповідачем свідчить банківська виписка з рахунку, а саме: 13 вересня 2013 року на суму 10 930 грн., 17 вересня 2013 року на суму 10 000 грн., 18 вересня 2013 року на суму 3 000 грн., 25 жовтня 2013 року на суму 4 000 грн. Призначення платежу „За транспортні послуги". Разом - 27 930 грн.

19 листопада 2013 року позивач направив відповідачу претензію, з вимогою про оплату боргу. Докази направлення подані у справу (опис вкладення кореспонденції з штампом пошти від 19.11.13року та фіскальний чек від 11.11.13року).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відносини міжнародного перевезення регулюються також нормами Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 року, до якої приєдналася Україна (Закон України „Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 1 серпня 2006 року). Так, в силу ст. 1 вищенаведеної Конвенції, остання застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір перевезення вантажу в міжнародному сполученні, визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них. Так, відповідно до умов договору (заявки) перевезення вантажу, що є обов'язком позивача здійснюється за маршрутом - Україна - Киргізська республіка.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

З позовних матеріалів вбачається, що позивач на виконання умов договору (заявки) позивач здійснив перевезення вказаного у договорі вантажу на загальну суму 59 126 грн., що підтверджується: актом про надання послуг від 27 вересня 2013 року (де вказано, що перевезення вантажу виконано в повному об'ємі, відповідно до договору № 15 від 27 серпня 2013 року та заявки від 27 серпня 2013 року № 2); копіями міжнародних товарно - транспортних накладних № 019067, 019068, 019069, де зазначені реквізити, що відповідають договірним, а саме: місце завантаження - міста Київ та Запоріжжя, місце розвантаження - м. Каінда, Киргізська республіка; вантажі - тканина фільтрувальна, система автоматизації, ваги автоматичні. Накладні місять відмітки та штампи (дозволи) митниць про перевезення через кордони країн маршруту.

Обов'язок оплати наданих послуг, відповідно до договору № 15 виникає у відповідача на протязі 10 банківських днів після отримання оригіналів рахунків, акту виконаних робіт і CMR (накладних). Відповідно до копії поштового повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції від 28 жовтня 2013 року, копії поштового чеку від 28 жовтня 2013 року № 9765 та опису вкладень поштової кореспонденції (зі штампом пошти) рахунок про оплату послуг, акт про надання послуг та накладні (СМR) відповідач отримав 6 листопада 2013 року, про що свідчить підпис отримувача вищевказаної кореспонденції в графі „Розписка в одержані". Таким чином, обов'язок оплати виникає 21 листопада 2013 року (банківські дні).

Проте, як вбачається з матеріалів справи (виписка з рахунку) оплата проведена частково: 13 вересня 2013 року на суму 10 930 грн., 17 вересня 2013 року на суму 10 000 грн., 18 вересня 2013 року на суму 3 000 грн., 25 жовтня 2013 року на суму 4 000 грн. Призначення платежу „За транспортні послуги". Разом - 27 930 грн.

Докази оплати в повному обсязі, в зазначені у договорі строки у справі відсутні.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що строки оплати пропущено (докази оплати у повному обсязі відсутні), у відповідача виникла заборгованість, розмір якої підтверджується документально та становить: (59 126 грн. вартість послуг мінус 27 930 грн. часткова оплата) 31 196 грн.

За таких обставин, позов, в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги в частині стягнення річних відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню. Проте, враховуючи дату виникнення обов'язку оплати послуг - 21 листопада 2013 року прострочення платежу настає з 22.11.12р., що є датою з якої виникає право нарахування річних. Таким чином, вказана позивачем дата початку періоду нарахування 3% річних 25.10.13 року є безпідставною. Перерахувавши ж суму річних у відповідності до обґрунтованого періоду їх нарахування судом встановлено, що до стягнення підлягає сума річних - 92, 31 грн. Дана сума випливає із розрахунку:

сума боргуперіодкількість днів простр.Сума річних31196З 22.11.13р. по 27.12.13р.3692, 31 грн.

Згідно ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи вищеназвані норми законодавства, а також документальне підтвердження позову, останній підлягає частковому задоволенню, з покладенням судових витрат на сторони, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 78, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства „Хмельницька логістична компанія" (м. Хмельницький, вул. Київська, 4, оф. 305, ЄДРПОУ 37864127) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 31 196 грн. основного боргу, 92 грн. 31 коп. 3% річних та 1 703 грн. 29 коп. судового збору.

В решті суми річних відмовити.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу.