Рішення № 36867320, 23.01.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" січня 2014 р.Справа № 916/3105/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРОНА-ПЛЮС"

до відповідача Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт"

про стягнення 39851,58грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_1., адвокат, посвідчення НОМЕР_1 від 27.07.2012р.; Павленко Р.В., довіреність №103 від 11.12.2013р.;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРОНА-ПЛЮС", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" про стягнення заборгованості у розмірі 50195,52грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.11.13р. порушено провадження у справі №916/3105/13.

За клопотанням відповідача, ухвалою господарського суду Одеської області від 09.01.14р. строк вирішення спору по справі №916/3105/13 було продовжено до 26.01.14р., в порядку ст. 69 ГПК України.

Відповідач подав відзив на позов (вх.№37963/13 від 12.12.13р.), згідно якого зазначає про те, що портом не було порушено строків виконання зобов'язання, ДП «ІЗМ МТП» порушило строки оплати, тому у даному випадку діє спеціальна норма закону, яка встановлює відповідальність за порушення грошових зобов'язань. Крім того, у своєму розрахунку позивач нарахував пеню за 185 днів, що порушує норми ч. 6 ст. 232 ГК України. Також не визнає суму заборгованості по договорам, які зазначив позивач у своїй позовній заяві. Так, наприклад по Договору 107 ТОВ "КОРОНА-ПЛЮС" просить стягнути з ДП «ІЗМ МТП» 21440,94грн. заборгованості за поставлений товар. Але, у той же час, позивач надає до позовної заяви акт зведення взаєморозрахунків клієнта „Ізмаїльський морський торговельний порт" по Договору 107 у кінцевому сальдо якого зазначено суму на користь позивача 19320,17грн., отже, ТОВ "КОРОНА-ПЛЮС" необгрунтовано завищило суму заборгованості Порту за Договором 107. Тому для всебічного, повного вирішення даної справи по суті просить суд зобов'язати позивача провести звірку рахунків із ДП «ІЗМ МТП».

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.12.13р. було зобов'язано сторони повести звірку взаєморозрахунків.

09.01.14р. від позивача надійшла заява (вх.№2-28/14 від 09.01.14р.) про зміну розміру позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 39851,58грн.(основний борг у розмірі 37439,18грн. та штрафні санкції у розмірі 2412,40грн.), а саме: заборгованість у розмірі 17923,59грн. внаслідок не виконання грошового зобов'язання щодо оплати за поставлені товари на підставі договору про поставку товару від 24.12.2012р. №107-р та штрафні санкцій в сумі 1133,85грн.; заборгованість у розмірі 3328,94грн. внаслідок не виконання грошового зобов'язання щодо оплати за поставлені товари на підставі договору про поставку товару від 24.12.2012р. №110-р та штрафні санкцій в сумі 207,68грн.; заборгованість у розмірі 5457,62грн. внаслідок не виконання грошового зобов'язання щодо оплати за поставлені товари на підставі договору про поставку товару від 24.12.2012р. №109-р та штрафні санкцій в сумі 346,95грн.; заборгованість у розмірі 864,38грн. внаслідок не виконання грошового зобов'язання щодо оплати за поставлені товари на підставі договору про поставку товару від 26.03.2012р. №15-р та штрафні санкцій в сумі 65,19грн.; заборгованість у розмірі 1130,14грн. внаслідок не виконання грошового зобов'язання щодо оплати за поставлені товари на підставі договору про поставку товару від 26.03.2012р. №13-р та штрафні санкцій в сумі 85,46грн.; заборгованість у розмірі 1101,60грн. внаслідок не виконання грошового зобов'язання щодо оплати за поставлені товари на підставі договору про поставку товару від 26.03.2012р. №14-р та штрафні санкцій в сумі 83,30грн.; заборгованість у розмірі 304,68грн. внаслідок не виконання грошового зобов'язання щодо оплати за поставлені товари на підставі договору про поставку товару від 16.02.2012р. №40 та штрафні санкцій в сумі 23,04грн.; заборгованість у розмірі 7328,23грн. внаслідок не виконання грошового зобов'язання щодо оплати за поставлені товари на підставі договору про поставку товару від 24.12.2012р. №108-р та штрафні санкцій в сумі 466,93грн.

Відповідач подав письмові пояснення(вх.№219/14 від 09.01.14р.), згідно яких зазначає про те, що вимоги про стягнення пені є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Крім того, визнає позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 37439,18грн., що підтверджується актом звірки, але на сьогоднішній день не має можливості сплатити позивачу цю суму коштів одразу, та просить суд надати Державному підприємству "Ізмаїльський морський торговельний порт" відстрочку виконання рішення по справі №916/3105/13 до 30.03.2014р. Так зазначає про те, що необхідність надання ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" відстрочки виконання судового рішення по даній справі полягає у тому, що на теперішній час фінансова ситуація в ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" є складною, оскільки на початку 2012р. наступили форс-мажорні обставини. 01.02.2012р. відповідно до наказу Укрморрічінспекції №15 від 31.01.2012р. на українській дільниці р. Дунай було оголошено льодову компанію. При цьому, основним завданням цієї компанії було не допустити утворення льодових перемичок, які сприяють підйому рівня води та затопленню низинних ділянок берегової межі, пошкодженню та аваріям флоту, зупиненню судноплавства та торговельного обороту. Жоден суб'єкт морегосподарського комплексу, крім ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" не прийняв участі у проведенні льодової компанії. Адміністрація ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт", усвідомлюючи загрозу утворення льодових заторів, що могло призвести до затоплення портів Кілії і Вилкове, та зупинки судноплавства на р. Дунай, за свій рахунок орендувало буксир льодового класу «Норд» у Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» та повністю оплатило послуги криголаму. Але льодостав на р. Дунай призвів до зупинення основної діяльності Порту та гострої нестачі обігових коштів. На сьогоднішній день у зв'язку із зменшенням надходження та перевалки вантажів підприємство зазнає значних фінансових труднощів. Так, лише за 2012 рік збиток від господарської діяльності ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" склав 26316000грн., а станом на 01.06.2013р. -18700000грн. В умовах закриття навігації та падіння вантажопереробки адміністрацією порту приймалися та приймаються невідкладні заходи щодо зменшення витрат та вишукуються шляхи одержання додаткових прибутків. Так, було зменшено по Порту витрати на закупівлю ТМЦ, ремонтних робіт та інше. Згідно низки наказів для працівників було встановлено неповний робочий тиждень тривалістю 32 години та 24 години. Наказом по ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" від 21.09.2012р. №907 було прийнято рішення про скорочення близько 200 посад робітників порту. Падіння вантажопереробки в Порту в 2012 році призвело до гострої нестачі обігових коштів. Всі кошти, які одержувало ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" від основної діяльності, використовувалися, перш за все, на виплату заробітної плати. Незважаючи на це, на сьогоднішній день по ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" наявна часткова затримка з виплати заробітної плати, пов'язана із падінням вантажопереробки та відсутністю необхідної кількості вантажів. Адміністрацією порту сумісно з профспілковим комітетом розробляються заходи по її погашенню. Ведуться переговори щодо залучення в порт додаткових вантажів. Також на рівні Міністерства інфраструктури України теж вживаються всі можливі заходи з покращення фінансового стану Порту. Так, наказом Міністерства інфраструктури України від 08.08.2012р. №476 створено координаційну раду Міністерства інфраструктури з питань стабілізації та розвитку морегосподарського комплексу Дунайського регіону та опрацьовується питання проведення економічного експерименту пріоритетного розвитку Придунав'я, про що зазначено у листі Мінінфраструктури України від 24.10.2012р. №11046/27/10-12 на адресу Первинної профспілкової організації Ізмаїльського порту. За незалежних від ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" обставин та необхідністю, у першу чергу, виплачувати заробітну плату своїм працівникам, кошти на сплату позивачу за надані позивачем послуги та поставлений товар згідно Договору №108 від 11.06.2012р. своєчасно не було акумульовано. Необхідність відстрочення виконання судового рішення також обумовлена тим, що на теперішній час відбувається реорганізація морських портів України у відповідності до Закону України «Про морські порти України» від 17.05.2012р. №4709-VI, який набуває своєї чинності 14.06.2013р.(п. 1 Прикінцевих положень цього Закону). Згідно ст.15 Закону №4709-УІ буде утворено нову організацію - Адміністрацію морських портів України, якій відійде частина теперішніх функцій та майна порту із правоприємництвом щодо прав і обов'язків згідно розподільчого балансу. Крім того, на виконання ст. 7 Закону №4709-УІ центральним органом виконавчої влади буде розроблено стратегію розвитку морських портів України, метою якої є забезпечення їх конкурентоспроможності на світовому ринку, прибуткової діяльності та збільшення вантажопотоків. Таким чином, найближчим часом по ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" планується переукладення існуючих договорів на перевалку вантажів із контрагентами з урахуванням вимог Закону №4709-УІ, а також зменшення боргових (фінансових) навантажень після реорганізації. На підставі вищевикладеного, та враховуючи те, що, ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" здійснив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, Порт просить суд відстрочити виконання рішення у справі №916/31050/13 до 30.04.2014р.

22.01.14р. від відповідача надійшло клопотання(вх.№1658/14 від 22.01.14р.), згідно якого просить суд розглянути справу за відсутності представника ДП «ІЗМ МТП», оскільки приймає участь у судовому засідання у Вищому господарському суді України, та прийняти рішення, яким відмовити позивачу у позовних вимогах в частині стягнення пені повністю та відстрочити виконання рішення у справі №916/3105/13 в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 37439,18грн. до 30.03.2014р. Крім того, щодо наданого позивачем розрахунку суми штрафних санкцій зауважує про те, що позивачем було порушено строки позовної давності щодо стягнення пені по деяким Договорам: по Договору №15 позивачем було виставлено рахунки №05-0000012 від 08.05.2012р. та № 05-0000002 від 05.06.2012р., строк оплати, відповідно умов Договору 15, становить 10 робочих днів з моменту отримання товару, що співпадає із датою рахунку, отже дата оплати по рахунку №05-0000012 настала 24.05.2012р., а по рахунку 05-0000002 - 20.06.2012р., отже, рік позовної давності сплинув 24.05.2013р. та 20.06.2013р. відповідно, тому на підставі вищезазначеного у позивача немає правових підстав для стягнення пені за Договором 15.; по Договору №13 позивачем було виставлено рахунки №05-0000007 від 03.05.2012р. та №05-0000013 від 08.05.2012р., строк оплати, відповідно умов Договору №13 становить 10 робочих днів з моменту отримання товару, що співпадає із датою рахунку, отже дата оплати по рахунку №05-0000007 настала 21.05.2012р., а по рахунку 05-0000013 - 24.05.2013р., отже, рік позовної давності сплинув 21.05.2013р. та 24.05.2013р. відповідно, на підставі вищезазначеного у позивача немає правових підстав для стягнення пені за Договором №13; по Договору №14 позивачем було виставлено рахунки №05-0000016 від 10.08.2012р., строк оплати, відповідно умов Договору №14 становить 10 робочих днів з моменту отримання товару, що співпадає із датою рахунку, отже дата оплати по рахунку №05-0000016 настала 27.08.2012р., отже, рік позовної давності сплинув 27.08.2013р., на підставі вищезазначеного у позивача немає правових підстав для стягнення пені за Договором 14; по Договору №40 позивачем було виставлено рахунки №05-0000003 від 03.05.2012р. та №05-0000011 від 08.05.2012р., строк оплати, відповідно умов Договору №40 становить 10 робочих днів з моменту отримання товару, що співпадає із датою рахунку, отже дата оплати по рахунку №05-0000003 настала 21.05.2012р., а по рахунку №05-0000011 - 24.05.2013р., отже, рік позовної давності сплинув 21.05.2013р. та 24.05.2013р. відповідно, на підставі вищезазначеного у позивача немає правових підстав для стягнення пені за Договором № 40. Що стосується розрахунку пені по іншим Договорам, Порт вважає що Сторонами не погоджувалось жодних розмірів пені за порушення зобов'язання по оплаті поставленого товару.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

24.12.2012р. між Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРОНА-ПЛЮС"(Постачальник) було укладено договір №107-Р на поставку товарів, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця продукти харчування, що іменується надалі Товар, а Покупець зобов'язався прийняти і сплатити його вартість в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 15.04.13р. до договору сума договору становить 454000грн.

На виконання п.1.1 договору Постачальником здійснено поставку товару, за якістю відповідно до пп. 2.1-2.7 договору та на умовах пп. 5.1-5.7 договору з наданням видаткових накладних.

Товар Покупцем прийнятий та відповідно до п.4.1 договору Постачальником були виставлені рахунки - фактури №№05-0000033 від 30.05.2013р. на 190,20грн. з ПДВ, №05-0000032 від 30.05.2013р. на 974,95грн. з ПДВ, №05-0000027 від 28.05.2013р. на 519,87грн. з ПДВ, №05 -0000025 від 27.05.13р. на 8521,22грн. з ПДВ, 05-0000024 від 27.05.2013р. на 461,20грн. з ПДВ, №05 -0000022 від 27.05.2013р. на 271,25грн. з ПДВ, №05-0000017 від 23.05.2013р. на 629,86грн. з ПДВ, №05-0000015 від 23.05.2013р. на 6355,04грн. з ПДВ, №11-0000029 від 15.11.2012р. на 636грн. з ПДВ, №09-0000051 від 27.09.2012р. на 1272,20грн. з ПДВ, №05-0000010 від 08.05.2012р. на 1405,56грн. з ПДВ, №02-0000036 від 16.02.2012р. на 203,76грн. з ПДВ, а всього на суму 21440,94грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 4.1. договору, оплата проводиться згідно виставленого Постачальником рахунку(рахунку-фактури).

Згідно п. 4.2. договору, Покупець здійснює оплату вартості поставленої партії товару протягом 10(десяти) робочих днів з моменту поставки партії товару(або усунення виявлених недоліків, невідповідностей якості, кількості) на підставі рахунку(рахунку-фактури) Постачальника.

Розділом 7 договору передбачена відповідальність сторін.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором винна сторона несе відповідальність, перед іншою стороною на умовах, передбачених діючим законодавством України та цим договором.

Згідно п. 7.3. договору, за порушення Покупцем строків плати, зазначених у договорі, Покупець несе відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

У відповідності з п. 7.4. договору, сплата пені та штрафу не звільняє сторону, яка порушила зобов'язання, що виникає з цього договору, від виконання зобов'язання належним чином.

Однак за зазначеними рахунками - фактурами оплата вартості поставленого товару портом, в порядку пп. 4.2 - 4.5 договору, не здійснена.

Претензій щодо оформлення платіжних документів при умовах визначених у п.6.2.3 договору не виставлялися.

Підстави для застосування пп.8.1-8.4 договору відсутні, оскільки обставин переборної сили не було.

Виконання ТОВ"КОРОНА-ПЛЮС" умов договору підтверджується Актом зведення взаєморозрахунків клієнта Ізмаїльський морський торговельний порт №1/107-р від 24.12.2012р. з 01.01.12р. по 14.07.13р.

ТОВ"КОРОНА-ПЛЮС" звернулось до Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" з претензією №1/107-р від 19.08.2013р. з вимогою щодо необхідності сплатити заборгованість за договором.

Листом відповіддю на претензію за №22/389/862 від 27.08.2013р. борг визнаний та відповідач зобов'язався у найближчий термін сплатити заборгованість.

24.12.2012р. між Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРОНА-ПЛЮС"(Постачальник) було укладено договір №110-Р на поставку товарів, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця продукти харчування, що іменується надалі Товар, а Покупець зобов'язався прийняти і сплатити його вартість в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 15.04.13р. до договору сума договору становить 104000грн.

На виконання п.1.1 договору Постачальником здійснено поставку товару, за якістю відповідно до пп. 2.1-2.7 договору та на умовах пп. 5.1-5.7 договору з наданням видаткових накладних.

Товар Покупцем прийнятий та відповідно до п.4.1 договору Постачальником були виставлені рахунки - фактури №05-0000026 від 27.05.2013р. на 686,50грн. з ПДВ, №05-0000021 від 28.05.2013р. на 2642,64грн. з ПДВ, а всього на суму 3329,14грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 4.1. договору, оплата проводиться згідно виставленого Постачальником рахунку(рахунку-фактури).

Згідно п. 4.2. договору, Покупець здійснює оплату вартості поставленої партії товару протягом 10(десяти) робочих днів з моменту поставки партії товару(або усунення виявлених недоліків, невідповідностей якості, кількості) на підставі рахунку(рахунку-фактури) Постачальника.

Розділом 7 договору передбачена відповідальність сторін.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором винна сторона несе відповідальність, перед іншою стороною на умовах, передбачених діючим законодавством України та цим договором.

Згідно п. 7.3. договору, за порушення Покупцем строків плати, зазначених у договорі, Покупець несе відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

У відповідності з п. 7.4. договору, сплата пені та штрафу не звільняє сторону, яка порушила зобов'язання, що виникає з цього договору, від виконання зобов'язання належним чином.

Однак за зазначеними рахунками - фактурами оплата вартості поставленого товару портом, в порядку пп. 4.2 - 4.5 договору, не здійснена.

Претензій щодо оформлення платіжних документів при умовах визначених у п.6.2.3 договору не виставлялися.

Підстави для застосування пп.8.1-8.4 договору відсутні, оскільки обставин переборної сили не було.

Виконання ТОВ"КОРОНА-ПЛЮС" умов договору підтверджується Актом зведення взаєморозрахунків клієнта Ізмаїльський морський торговельний порт №1/110-р від 24.12.2012р. з 01.01.12р. по 14.07.13р.

ТОВ"КОРОНА-ПЛЮС" звернулось до Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" з претензією №1/110-р від 19.08.2013р. з вимогою щодо необхідності сплатити заборгованість за договором.

Листом відповіддю на претензію за №22/389/862 від 27.08.2013р. борг визнаний та відповідач зобов'язався у найближчий термін сплатити заборгованість.

24.12.2012р. між Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРОНА-ПЛЮС"(Постачальник) було укладено договір №109-Р на поставку товарів, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця продукти харчування, що іменується надалі Товар, а Покупець зобов'язався прийняти і сплатити його вартість в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 15.04.13р. до договору сума договору становить 92000грн.

На виконання п.1.1 договору Постачальником здійснено поставку товару, за якістю відповідно до пп. 2.1-2.7 договору та на умовах пп. 5.1-5.7 договору з наданням видаткових накладних.

Товар Покупцем прийнятий та відповідно до п.4.1 договору Постачальником були виставлені рахунки - фактури №05-0000020 від 27.05.2013р. на 2609,68грн. з ПДВ, №05-0000014 від 23.05.2013р. на 2848,12грн. з ПДВ, а всього на суму 5457,80грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 4.1. договору, оплата проводиться згідно виставленого Постачальником рахунку(рахунку-фактури).

Згідно п. 4.2. договору, Покупець здійснює оплату вартості поставленої партії товару протягом 10(десяти) робочих днів з моменту поставки партії товару(або усунення виявлених недоліків, невідповідностей якості, кількості) на підставі рахунку(рахунку-фактури) Постачальника.

Розділом 7 договору передбачена відповідальність сторін.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором винна сторона несе відповідальність, перед іншою стороною на умовах, передбачених діючим законодавством України та цим договором.

Згідно п. 7.3. договору, за порушення Покупцем строків плати, зазначених у договорі, Покупець несе відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

У відповідності з п. 7.4. договору, сплата пені та штрафу не звільняє сторону, яка порушила зобов'язання, що виникає з цього договору, від виконання зобов'язання належним чином.

Однак за зазначеними рахунками - фактурами оплата вартості поставленого товару портом, в порядку пп. 4.2 - 4.5 договору, не здійснена.

Претензій щодо оформлення платіжних документів при умовах визначених у п.6.2.3 договору не виставлялися.

Підстави для застосування пп.8.1-8.4 договору відсутні, оскільки обставин переборної сили не було.

Виконання ТОВ"КОРОНА-ПЛЮС" умов договору підтверджується Актом зведення взаєморозрахунків клієнта Ізмаїльський морський торговельний порт №1/109-р від 24.12.2012р. з 01.01.12р. по 14.07.13р.

ТОВ"КОРОНА-ПЛЮС" звернулось до Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" з претензією №1/109-р від 19.08.2013р. з вимогою щодо необхідності сплатити заборгованість за договором.

Листом відповіддю на претензію за №22/389/862 від 27.08.2013р. борг визнаний та відповідач зобов'язався у найближчий термін сплатити заборгованість.

Також, 26.03.2012р. між Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРОНА-ПЛЮС"(Постачальник) було укладено договір №15-Р на поставку товарів, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця продукти харчування, що іменується надалі Товар, а Покупець зобов'язався прийняти і сплатити його вартість в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до договору сума договору становить 60000грн.

На виконання п.1.1 договору Постачальником здійснено поставку товару, за якістю відповідно до пп. 2.1-2.7 договору та на умовах пп. 5.1-5.7 договору з наданням видаткових накладних.

Товар Покупцем прийнятий та відповідно до п.4.1 договору Постачальником були виставлені рахунки - фактури №06-0000002 від 05.06.2012р. на 432,25грн. з ПДВ, №05-0000012 від 08.05.2012р. на 432,25грн. з ПДВ, а всього на суму 864,50грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 4.1. договору, оплата проводиться згідно виставленого Постачальником рахунку(рахунку-фактури).

Згідно п. 4.2. договору, Покупець здійснює оплату вартості поставленої партії товару протягом 10(десяти) робочих днів з моменту поставки партії товару(або усунення виявлених недоліків, невідповідностей якості, кількості) на підставі рахунку(рахунку-фактури) Постачальника.

Розділом 7 договору передбачена відповідальність сторін.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором винна сторона несе відповідальність, перед іншою стороною на умовах, передбачених діючим законодавством України та цим договором.

Згідно п. 7.3. договору, за порушення Покупцем строків плати, зазначених у договорі, Покупець несе відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

У відповідності з п. 7.4. договору, сплата пені та штрафу не звільняє сторону, яка порушила зобов'язання, що виникає з цього договору, від виконання зобов'язання належним чином.

Однак за зазначеними рахунками - фактурами оплата вартості поставленого товару портом, в порядку пп. 4.2 - 4.5 договору, не здійснена.

Претензій щодо оформлення платіжних документів при умовах визначених у п.6.2.3 договору не виставлялися.

Підстави для застосування пп.8.1-8.4 договору відсутні, оскільки обставин переборної сили не було.

Виконання ТОВ"КОРОНА-ПЛЮС" умов договору підтверджується Актом зведення взаєморозрахунків клієнта Ізмаїльський морський торговельний порт №15-р від 26.03.2012р. з 01.01.12р. по 14.07.13р.

ТОВ"КОРОНА-ПЛЮС" звернулось до Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" з претензією №1/15-р від 19.08.2013р. з вимогою щодо необхідності сплатити заборгованість за договором.

Листом відповіддю на претензію за №22/389/862 від 27.08.2013р. борг визнаний та відповідач зобов'язався у найближчий термін сплатити заборгованість.

26.03.2012р. між Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРОНА-ПЛЮС"(Постачальник) було укладено договір №13-Р на поставку товарів, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця продукти харчування, що іменується надалі Товар, а Покупець зобов'язався прийняти і сплатити його вартість в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до договору сума договору становить 85000грн.

На виконання п.1.1 договору Постачальником здійснено поставку товару, за якістю відповідно до пп. 2.1-2.7 договору та на умовах пп. 5.1-5.7 договору з наданням видаткових накладних.

Товар Покупцем прийнятий та відповідно до п.4.1 договору Постачальником були виставлені рахунки - фактури №05-0000013 від 08.05.2012р. на 432,25грн. з ПДВ, №05-0000007 від 03.05.2012р. на 697,29грн. з ПДВ, а всього на суму 1130,22грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 4.1. договору, оплата проводиться згідно виставленого Постачальником рахунку(рахунку-фактури).

Згідно п. 4.2. договору, Покупець здійснює оплату вартості поставленої партії товару протягом 10(десяти) робочих днів з моменту поставки партії товару(або усунення виявлених недоліків, невідповідностей якості, кількості) на підставі рахунку(рахунку-фактури) Постачальника.

Розділом 7 договору передбачена відповідальність сторін.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором винна сторона несе відповідальність, перед іншою стороною на умовах, передбачених діючим законодавством України та цим договором.

Згідно п. 7.3. договору. За порушення Покупцем строків плати, зазначених у договорі, Покупець несе відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

У відповідності з п. 7.4. договору, сплата пені та штрафу не звільняє сторону, яка порушила зобов'язання, що виникає з цього договору, від виконання зобов'язання належним чином.

Однак за зазначеними рахунками - фактурами оплата вартості поставленого товару портом, в порядку пп. 4.2 - 4.5 договору, не здійснена.

Претензій щодо оформлення платіжних документів при умовах визначених у п.6.2.3 договору не виставлялися.

Підстави для застосування пп.8.1-8.4 договору відсутні, оскільки обставин переборної сили не було.

Виконання ТОВ"КОРОНА-ПЛЮС" умов договору підтверджується Актом зведення взаєморозрахунків клієнта Ізмаїльський морський торговельний порт №13-р від 26.03.2012р. з 01.01.12р. по 14.07.13р.

ТОВ"КОРОНА-ПЛЮС" звернулось до Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" з претензією №1/13-р від 19.08.2013р. з вимогою щодо необхідності сплатити заборгованість за договором.

Листом відповіддю на претензію за №22/389/862 від 27.08.2013р. борг визнаний та відповідач зобов'язався у найближчий термін сплатити заборгованість.

26.03.2012р. між Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРОНА-ПЛЮС"(Постачальник) було укладено договір №14-Р на поставку товарів, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця продукти харчування, що іменується надалі Товар, а Покупець зобов'язався прийняти і сплатити його вартість в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до договору сума договору становить 65000грн.

На виконання п.1.1 договору Постачальником здійснено поставку товару, за якістю відповідно до пп. 2.1-2.7 договору та на умовах пп. 5.1-5.7 договору з наданням видаткових накладних.

Товар Покупцем прийнятий та відповідно до п.4.1 договору Постачальником було виставлено рахунок - фактуру №08-0000016 від 10.08.2012р. на 1101,60грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 4.1. договору, оплата проводиться згідно виставленого Постачальником рахунку(рахунку-фактури).

Згідно п. 4.2. договору, Покупець здійснює оплату вартості поставленої партії товару протягом 10(десяти) робочих днів з моменту поставки партії товару(або усунення виявлених недоліків, невідповідностей якості, кількості) на підставі рахунку(рахунку-фактури) Постачальника.

Розділом 7 договору передбачена відповідальність сторін.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором винна сторона несе відповідальність, перед іншою стороною на умовах, передбачених діючим законодавством України та цим договором.

Згідно п. 7.3. договору, за порушення Покупцем строків плати, зазначених у договорі, Покупець несе відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

У відповідності з п. 7.4. договору, сплата пені та штрафу не звільняє сторону, яка порушила зобов'язання, що виникає з цього договору, від виконання зобов'язання належним чином.

Однак за зазначеним рахунком - фактурою оплата вартості поставленого товару портом, в порядку пп. 4.2 - 4.5 договору, не здійснена.

Претензій щодо оформлення платіжних документів при умовах визначених у п.6.2.3 договору не виставлялися.

Підстави для застосування пп.8.1-8.4 договору відсутні, оскільки обставин переборної сили не було.

Виконання ТОВ"КОРОНА-ПЛЮС" умов договору підтверджується Актом зведення взаєморозрахунків клієнта Ізмаїльський морський торговельний порт №14-р від 26.03.2012р. з 01.01.12р. по 14.07.13р.

ТОВ"КОРОНА-ПЛЮС" звернулось до Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" з претензією №1/14-р від 19.08.2013р. з вимогою щодо необхідності сплатити заборгованість за договором.

Листом відповіддю на претензію за №22/389/862 від 27.08.2013р. борг визнаний та відповідач зобов'язався у найближчий термін сплатити заборгованість.

16.02.2012р. між Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРОНА-ПЛЮС"(Постачальник) було укладено договір №40 про поставку товарів, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався у 2012 році поставити Покупцю товар - продукти молочні інші, зазначений у Специфікації, що є додатком №1 відповідно до цього договору, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до договору сума договору становить 244991грн.

На виконання п.1.1 договору Постачальником здійснено поставку товару, за якістю відповідно до пп. 2.1-2.7 договору та на умовах пп. 5.1-5.7 договору з наданням видаткових накладних.

Товар Покупцем прийнятий та відповідно до п.4.1 договору Постачальником були виставлені рахунки - фактури №05-0000011 від 08.05.2012р. на 11,66грн. з ПДВ, №05-0000003 від 03.05.2012р. на 193,08грн. з ПДВ, а всього на суму 304,74грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 4.1. договору, оплата проводиться згідно виставленого Постачальником рахунку(рахунку-фактури).

Згідно п. 4.2. договору, Покупець здійснює оплату вартості поставленої партії товару протягом 10(десяти) робочих днів з моменту поставки партії товару(або усунення виявлених недоліків, невідповідностей якості, кількості) на підставі рахунку(рахунку-фактури) Постачальника.

Розділом 7 договору передбачена відповідальність сторін.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором винна сторона несе відповідальність, перед іншою стороною на умовах, передбачених діючим законодавством України та цим договором.

Згідно п. 7.3. договору. За порушення Покупцем строків плати, зазначених у договорі, Покупець несе відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

У відповідності з п. 7.4. договору, сплата пені та штрафу не звільняє сторону, яка порушила зобов'язання, що виникає з цього договору, від виконання зобов'язання належним чином.

Однак за зазначеними рахунками - фактурами оплата вартості поставленого товару портом, в порядку пп. 4.2 - 4.5 договору, не здійснена.

Претензій щодо оформлення платіжних документів при умовах визначених у п.6.2.3 договору не виставлялися.

Підстави для застосування пп.8.1-8.4 договору відсутні, оскільки обставин переборної сили не було.

Виконання ТОВ"КОРОНА-ПЛЮС" умов договору підтверджується Актом зведення взаєморозрахунків клієнта Ізмаїльський морський торговельний порт №108-р від 24.12.2012р. з 01.01.12р. по 14.07.13р.

ТОВ"КОРОНА-ПЛЮС" звернулось до Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" з претензією №1/108-р від 19.08.2013р. з вимогою щодо необхідності сплатити заборгованість за договором.

Листом відповіддю на претензію за №22/389/862 від 27.08.2013р. борг визнаний та відповідач зобов'язався у найближчий термін сплатити заборгованість.

24.12.2012р. між Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРОНА-ПЛЮС"(Постачальник) було укладено договір №108-Р про поставку товарів, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця продукти харчування, що іменується надалі Товар, а Покупець зобов'язався прийняти і сплатити його вартість в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 15.04.13р. до договору сума договору становить 178060грн.

На виконання п.1.1 договору Постачальником здійснено поставку товару, за якістю відповідно до пп. 2.1-2.7 договору та на умовах пп. 5.1-5.7 договору з наданням видаткових накладних.

Товар Покупцем прийнятий та відповідно до п.4.1 договору Постачальником були виставлені рахунки - фактури №05-0000023 від 27.05.2013р. на 431,68грн. з ПДВ, №05-0000019 від 27.05.2013р. на 2411,60грн. з ПДВ, №05-0000016 від 23.05.2013р. на 412,50грн. з ПДВ, №05-0000013 від 23.05.2013р. на 4072,50грн. з ПДВ, а всього на суму 7328,28грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 4.1. договору, оплата проводиться згідно виставленого Постачальником рахунку(рахунку-фактури).

Згідно п. 4.2. договору, Покупець здійснює оплату вартості поставленої партії товару протягом 10(десяти) робочих днів з моменту поставки партії товару(або усунення виявлених недоліків, невідповідностей якості, кількості) на підставі рахунку(рахунку-фактури) Постачальника.

Розділом 7 договору передбачена відповідальність сторін.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором винна сторона несе відповідальність, перед іншою стороною на умовах, передбачених діючим законодавством України та цим договором.

Згідно п. 7.3. договору. За порушення Покупцем строків плати, зазначених у договорі, Покупець несе відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

У відповідності з п. 7.4. договору, сплата пені та штрафу не звільняє сторону, яка порушила зобов'язання, що виникає з цього договору, від виконання зобов'язання належним чином.

Однак за зазначеними рахунками - фактурами оплата вартості поставленого товару портом, в порядку пп. 4.2 - 4.5 договору, не здійснена.

Претензій щодо оформлення платіжних документів при умовах визначених у п.6.2.3 договору не виставлялися.

Підстави для застосування пп.8.1-8.4 договору відсутні, оскільки обставин переборної сили не було.

Виконання ТОВ"КОРОНА-ПЛЮС" умов договору підтверджується Актом зведення взаєморозрахунків клієнта Ізмаїльський морський торговельний порт №1/108 від 24.12.2012р. з 01.01.12р. по 14.07.13р.

ТОВ"КОРОНА-ПЛЮС" звернулось до Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" з претензією №1/108-р від 19.08.2013р. з вимогою щодо необхідності сплатити заборгованість за договором.

Листом відповіддю на претензію за №22/389/862 від 27.08.2013р. борг визнаний та відповідач зобов'язався у найближчий термін сплатити заборгованість.

Однак в порушення умов договорів, відповідач оплату не здійснив.

Всупереч домовленості між сторонами, гарантуванням відповідачем оплати за надані послуги, оплату згідно договорів у повному обсязі та у відповідні строки Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" не здійснив.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договорами обов'язку щодо проведення оплати, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та уточненням до неї.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу належної якості та кількості товару, невиконання Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" умов договорів щодо проведення оплати, існування заборгованості Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" по оплаті вартості отриманого товару, проти якої останній не заперечує, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача вартості основного боргу в сумі 37439,18грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" пені в розмірі 2412,40грн.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами відповідно до ч.3 ст.6 ЦК України.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.10.11р. у справі №15/187 та Вищого господарського суду України у справі № 9/107 від 21 квітня 2011 року.

Крім того, суд погоджується з твердженнями відповідача, що викладені у клопотанні(вх.№1658/14 від 22.01.14р.), згідно якого відповідач зауважує про те, що позивачем було порушено строки позовної давності щодо стягнення пені по деяким Договорам: по Договору №15, по Договору №13, по Договору №14, по Договору №40.

Згідно з ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік.

Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку, на думку суду наданий позивачем розрахунок пені, здійснений неналежним чином, з цих підстав судом було самостійно розраховано пеню та визначено її розмір, з врахуванням строку позовної давності, тривалість якої встановлена ст.258 Цивільного кодексу України, про застосування якої заявив відповідач у відповідності з ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України, а тому пеня підлягає задоволенню в сумі 2163,85грн.

Під час розгляду справи відповідач у поясненнях з посиланням на складну фінансову ситуацію Порту, відповідно до п.6 ч.1 ст.83 ГПК України просить суд надати відстрочку виконання рішення по справі №916/3105/13 до 30.03.2014р.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

При цьому, відстрочка або розстрочка виконання рішення, допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

В свою чергу, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Дослідивши матеріали справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про доведеність Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" обставин скрутного фінансового стана, у зв'язку з чим надає відстрочку виконання рішення, відповідно до п.6 ч.1 ст.83 ГПК України, та вважає за можливе відстрочити виконання рішення суду з наданням Державному підприємству "Ізмаїльський морський торговельний порт" відстрочки виконання рішення по справі №916/3105/13 до 30.03.2014р.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРОНА-ПЛЮС" до Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 37439,18грн. та пені у розмірі 2163,85грн.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1709,77грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" (68600, Одеська область, м.Ізмаїл, вул. Портова, 7, код ЄДРПОУ 01125815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРОНА-ПЛЮС" (68600, Одеська область, м.Ізмаїл, вул. Пушкіна, 46/2; код ЄДРПОУ 33113047; р/р 26003056639700 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005) основний борг у розмірі 37439(тридцять сім тисяч чотириста тридцять дев'ять)грн.18коп., пеню у розмірі 2163(дві тисячі сто шістдесят три)грн.85коп., витрати по сплаті судового збору на суму 1709(одну тисячу сімсот дев'ять)грн.77коп.із відстрочкою виконання рішення до 30.03.2014р.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 28.01.2014р.

Суддя Гут С.Ф.