Рішення № 36867316, 22.01.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" січня 2014 р.Справа № 916/3253/13

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЄС"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ТК СПЕКТОР"

про стягнення 31 808,03 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Чебан Є.Г. за довіреністю № б/н від 05.12.2013 р.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЄС", звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ТК СПЕКТОР" 31 808,03 грн. боргу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.11.2013р. позовну заяву (вх.№4943/13) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно №916/3253/13 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані документи суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, заслухавши пояснення позивача, суд встановив:

01 жовтня 2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЄС" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТК СПЕКТОР" (Покупець) було укладено договір поставки №261012, згідно п.1.1. якого, Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити продукцію, Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити продукцію, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти й оплатити таку продукцію.

Відповідно п.1.2. Договору асортимент та ціни продукції, що є предметом поставки за цим Договором, визначаються в специфікації, що додається до цього Договору і є його невід'мною частиною.

Як вбачається зі змісту п.п.4.1., 4.3. Договору, Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за ціною, передбаченою у специфікації, яка додається до цього Договору (додаток №1). Розрахунок за цим Договором проводиться шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на рахунок Постачальника у термін не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів із дня отримання продукції Покупцем.

Із змісту п.5.2. Договору вбачається, що продукція, що є предметом поставки за цим Договором, постачається окремими партіями на підставі отримання Постачальником замовлення від Покупця. У замовленні зазначається асортимент, кількість, та місце прийняття продукції, що постачається у окремій партії.

У відповідності до п.8.1. Договору у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2012р. але у всякому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків за Договором. Термін дії даного Договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін не повідомить письмово іншу сторону у термін не пізніше 10 (десяти) днів до закінчення дії даного Договору про свій намір його розірвати. Дія Договору може бути припинена безстроково на вимогу однієї зі Сторін у разі дострокового порушення іншою стороною суттєвих умов Договору шляхом повідомлення про це за 10 (десять) днів до дострокового припинення дії Договору (п.9.1. Договору).

На виконання умов вищенаведеного договору поставки позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 47 581,97 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних №РНк-000597 від 16.05.2013р. на суму 12 056,53 грн., №РНк-000686 від 03.06.2013р. на суму 6 324,98 грн., №РНк-000752 від 18.06.2013р. на суму 8 659,67 грн. №РНк-000823 від 02.07.2013р. на суму 11761,25 грн., №РНк-000852 від 08.07.2013р. на суму 4 186,37 грн., №РНк-000979 від 30.07.2013р. на суму 4 593,17 грн., №РНк-000980 від 30.07.2013р. на суму 955,92 грн., підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками., проте відповідачем оплата вартості отриманого товару здійснена не в повному обсязі, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 27 491,35 грн.

Безпідставна відмова відповідача від здійснення оплати вартості отриманого та реалізованого товару за договором поставки і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 ЦК України).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

За положеннями ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар,визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ст.663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Умовами ст.665 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як вбачається з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів чинного законодавства України та договору - зобов'язання щодо здійснення оплати отриманого та реалізованого товару в сумі 48 537,89 грн. не виконані, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, яка позивачем зазначена в розмірі - 31 808,03 грн., проте, як встановлено матеріалами справи, не сплаченою залишилась заборгованість відповідача перед позивачем, встановлена судом в сумі 27 491,35 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості за отриманий товар, встановлена судом в розмірі 27 491,35 грн.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЄС", у зв'язку з чим стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "ТК СПЕКТОР" на користь позивача підлягає сума боргу, встановлена судом в розмірі 27 491,35 грн. В іншій частині позову суд відмовляє.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 1 487,03 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЄС" - задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТК СПЕКТОР" (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Павла Кравцова, буд.6, пошук ЄДРЮОФОП 34507338) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЄС" (04073, Київська обл., м. Київ, вул. Марка Вовча, буд. 12/14, код ЄДРЮОФОП 25408216) 27 491 (двадцять сім тисяч чотириста дев'яносто одна) грн. 35 коп. заборгованості, 1 487 (одна тисяча чотириста вісімдесят сім) грн. 03 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 27.01.2014р.

Суддя Цісельський О.В.