Постанова № 36866330, 23.01.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 січня 2014 р. № 820/11535/13-а

Харківський окружний адміністративний суд

в складі: головуючого - судді Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кабанова Д.С.,

за участю представників: позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Харківський бронетанковий ремонтний завод" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0001422203 від 06.11.13.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена перевірка позивача, за результатами якої складено акт від 17.10.13 №720/20-30-22-03-04/08099848 та винесено податкове повідомлення - рішення №0001422203 від 06.11.13. Позивач вважає, що зазначене податкове повідомлення-рішення не є обґрунтованими, оскільки він має всі необхідні первинні документи по спірним господарським операціям, які дають йому право на відображення податкового кредиту з ПДВ; наголошує, що проведені операції мали реальний характер.

Представником відповідача в ході судового розгляду справи були надані заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на обставини, встановлені в ході проведення перевірки щодо контрагента позивача - ФО-П ОСОБА_3 по ланцюгу постачання.

Представник позивача - Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод" ОСОБА_1 - в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області ОСОБА_2- в задоволенні адміністративного позову просив відмовити, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях на позовну заяву.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Державне підприємство "Харківський бронетанковий ремонтний завод" зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків і зборів в Західній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з придбання товарів у ФОП ОСОБА_3 у періоді травень, липень, серпень, жовтень 2011 року та їх використання у господарській діяльності підприємства.

За результатами проведеної перевірки податковим органом був складений акт перевірки від 17.10.13 №720/20-30-22-03-04/08099848 (а.с.9-25), яким встановлено порушення: - п.44.1 ст.44, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6. ст.. 198 Податкового кодексу України, зайво включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 1620 грн., а саме за травень 2011 року - 69 грн., липень 2011 року - 1324 грн., серпень 2011 року - 104 грн. жовтень 2011 року - 123 грн. .

На підставі акту перевірки від 17.10.13 №720/20-30-22-03-04/08099848 Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було винесено податкове повідомлення - рішення №0001422203 від 06.11.13, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1620 грн. (а.с.8).

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугувало відображене в акті від 17.10.13 №720/20-30-22-03-04/08099848 судження суб'єкта владних повноважень про те, що в ході проведення перевірки встановлені фактичні обставини, які спростовують реальність проведених господарських операцій, вчинених Державним підприємством "Харківський бронетанковий ремонтний завод" з ФО-П ОСОБА_3.

З урахуванням висновків податкового органу та в межах первинних документів, наданих на перевірку, судом досліджено підстави та порядок здійснення господарської діяльності позивачем, за результатами чого встановлено наступне.

Між Державним підприємством "Харківський бронетанковий ремонтний завод" та ФО-П ОСОБА_3 було укладено договір №8/11 від 08.11.10 (а.с. 143), відповідно до умов якого продавець, ФО-П ОСОБА_3, зобов'язується передати електроди в асортименті ті зварювальну проволоку у власність покупцю, ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод", а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання зазначеного договору ФО-П ОСОБА_3 були виписані: податкові накладні №28 від 16.05.11, №40 від 12.07.11, №44 від 27.07.11, № 106 від 29.08.11, №88 від 20.10.11 (а.с.40,42,44,47,88) та видаткові накладні № КЛ-000735 від 30.08.11, №КЛ-000382 від 17.05.11, № КЛ-00628 від 29.07.11, № КЛ-000578 від 13.07.11, №КЛ-000960 від 21.10.11, № КЛ-000973 від 25.10.11 (а.с.89, 106, 113, 114, 100, 104).

При прийнятті від ФО-П ОСОБА_3 товару позивачем були складені приходні ордери №236 від 30.08.11, № 134 від 17.05.11, №263 та № 207 від 29.07.11, № 191 від 13.07.11 , №391 та № 285 від 21.10.11, №398 від 25.10.11 (а.с.89, 106, 112, 114, 101-103).

З пояснень представника позивача встановлено, що товарно-транспортні накладні не складалися,оскільки товар через невелику вагу та об'єм перевозився працівником позивача транспортом загального користування.

Також, на виконання ухвали суду про витребування доказів, представником відповідача були надані виписки зі зворотно-сальдових відомостей по рахунках 371, 631 та лімітно-заборні відомості щодо використання придбаного Державним підприємством "Харківський бронетанковий ремонтний завод" у ФО-П ОСОБА_3 товару, які надавалися на перевірку (а.с.130). Отже, у податкового органу були наявні документи, які підтверджують використання зазначених товарів у господарській діяльності позивача.

В матеріалах справи міститься копії платіжних доручень (а.с.26-38), що підтверджують факт сплати грошових коштів за отримані товарно-матеріальних цінностей за укладеним з ФО-П ОСОБА_3 договором.

При дослідженні в судовому засіданні копій долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів по взаємовідносинам Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод" з ФО-П ОСОБА_3 встановлено, що вони не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту з ПДВ та, відповідно, від'ємного значення податку на додану вартість по господарським операціям з придбання товарів у контрагента позивача - ФО-П ОСОБА_3

Також згідно ч. 2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

При вирішенні справи судом встановлено, що 31.01.2011р. Верховним Судом України винесена постанова у справі у за позовом Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд при розгляді справи, керуючись приписами ст. 8 КАС України, бере до уваги, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про невідповідність фактичним обставинам справи висновків Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про відсутність факту реального вчинення господарських операцій між Державним підприємством "Харківський бронетанковий ремонтний завод" та ФО-П ОСОБА_3.

З огляду на зазначене, при дослідженні порядку ведення платником податків податкового обліку з податку на додану вартість відсутні підстави для врахування обставин порушення контрагентом такого платника податків порядку ведення господарської діяльності.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0001422203 від 06.11.13 є обґрунтованими, та адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0001422203 від 06.11.13 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 28 січня 2014 року.

Суддя Білова О.В.

.