Постанова № 36866200, 20.01.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 січня 2014 р. № 820/7998/13-а

Харківський окружний адміністративний суд

у складі головуючого -судді Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кабанова Д.С.,

за участю представників: позивача - Харламова К.І., Просвєтової Т.М., відповідача - Калініної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Завод ім. Фрунзе" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

05.09.12 року позивач, Відкрите акціонерне товариство "Завод імені Фрунзе", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Харківської області Державної податкової служби, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000370041 від 06.07.2012р., податкове повідомлення-рішення № 0000380041 від 06.07.2012р., податкове повідомлення-рішення № 0000390041 від 06.07.2012р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013, позов задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.07.2012 № 0000370041 в частині нарахування Товариству ПДВ у сумі 90444 грн. за основним платежем та 9845,50 грн. за штрафними санкціями, а також податкове повідомлення-рішення від 06.07.2012 № 0000380041 в частині визначення позивачеві 31071,69 грн. з податку на прибуток; в решті позову - відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.08.2013 року касаційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Завод ім. Фрунзе" та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби задоволено частково, Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013 у справі № 2а-10069/12/2070 змінено в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.07.2012 № 0000390041, у цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, в решті постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013 у справі № 2а-10069/12/2070 залишено без змін.

Мотивами скасування рішень місцевого та апеляційного судів з направленням справи на новий розгляд було те, що при визначені площі земельної ділянки для розрахунку земельного податку суди керувалися умовами договору про обмеження користування майном №735дн від 27.09.07, однак для перевірки правильності суми обчислення податку необхідно було дослідити договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості, в якому визначена дійсна площа ділянки, на якій він розташований, з урахуванням прибудинкової території, а також суду необхідно перевірити доводи позивача щодо належності спірної ділянки іншому суб'єкту господарювання.

05.09.2013 року зазначена справа прийнята до провадження суддею Харківського окружного адміністративного суду Біловою О.В.

Протокольною ухвалою суду від 19.09.2013 року в порядку ст. 55 КАС України здійснено заміну сторін по справі, залучено до участі у справі процесуальних правонаступників: Відкритого акціонерного товариства "Завод імені Фрунзе" - Публічне акціонерне товариство "Завод ім. Фрунзе"; Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Представники позивача - Публічного акціонерного товариства "Завод ім. Фрунзе" Харламов К.І., Просвєтова Т.М. - в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили скасувати спірне податкове повідомлення-рішення, виходячи з невірно здійсненого розрахунку суми податкового зобов'язання з земельного податку.

Представник відповідача - Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів Калініна О.О.- в судовому засіданні проти позову заперечувала, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях, щодо обов'язку позивача сплачувати земельний податок з моменту переходу до нього права власності на придбані об'єкти нерухомості.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Харківської області Державної податкової служби в травні - червні 2012 року проведено документальну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 31.11.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011

За результатами перевірки податковим органом було складено акт від 18.06.2012 № 187/41-018/00236010 (т. 1 а.с. 117-212), висновками якого встановлено порушення позивачем, зокрема, п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України, що призвело до заниження земельного податку за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 на загальну суму 470500,93 грн., в тому числі за січень 2011 року в сумі 39208,41 грн., лютий 2011 року в сумі 39208,41 грн., березень 2011 року в сумі 39208,41 грн., квітень 2011 року в сумі 39208,41 грн., травень 2011 року в сумі 39208,41 грн., червень 2011 року в сумі 39208,41 грн., липень 2011 року в сумі 39208,41 грн., серпень 2011 року в сумі 39208,41 грн., вересень 2011 року в сумі 39208,41 грн., жовтень 2011 року в сумі 39208,41 грн., листопад 2011 року в сумі 39208,41 грн., грудень 2011 року в сумі 39208,42 грн.

На підставі акту перевірки від 18.06.2012 № 187/41-018/00236010 податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення: № 0000390041 від 06.07.2012 (т. 1 а.с. 116), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на суму 529314,55 грн., в тому числі за основним платежем - 470500,93 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 58813,62 грн..

Зі змісту акту перевірки та додаткових пояснень представника відповідача (т.3 а.с. 124-125) судом встановлено, що сума податкового зобов'язання була визначена відповідачем наступним чином:

Підставою для донарахування позивачеві грошового зобов'язання із земельного податку за податковому повідомленню-рішенню від 06.07.2012 № 0000390041 став висновок СДПІ про невиконання Товариством обов'язку з нарахування та сплати земельного податку до бюджету із земельної ділянки, на якій розташовані придбані позивачем об'єкти нерухомості.

Так, під час перевірки податковим органом було встановлено та підтверджено в ході судового розгляду, що за договором купівлі-продажу від 27.09.2007 позивач придбав у державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» об'єкти нерухомості, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126. (т.3 а.с. 96-101) Також встановлено, що 27.09.2007 позивач уклав з вказаним продавцем договір про обмежене користування майном № 735дн, згідно з яким позивачеві було встановлено обмежене користування (сервітут) земельною ділянкою державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева», автомобільної дороги з асфальтовим покриттям та залізничної колії. Загальна площа земельної ділянки, на яку встановлено сервітут, складає 22236 кв.м для експлуатації об'єкта нерухомості (площі забудівлі), 6400 кв.м для обслуговування об'єкта нерухомості, 6708 кв.м для проходу та проїзду до об'єкта нерухомості. (т.3 а.с. 102-106)

Оспорювану суму земельного податку податковим органом було нараховано за частину земельної ділянки загальною площею 28636 кв.м., яка включає 22236 кв.м - для експлуатації об'єкта нерухомості (площі забудівлі) та 6400 кв.м. - для обслуговування об'єкта нерухомості. При здійсненні розрахунку був застосований порядок визначення суми податкових зобов'язань з земельного податку, встановлений підпунктом 271.1.2 п. 271.1 статті 271 Податкового кодексу України, згідно якого базою оподаткування є площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, з урахуванням висновків Вищого адміністративного суду України, суд виходить з наступних приписів податкового законодавства.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

З 1 січня 2011 року введено в дію Податковий кодекс України (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу) (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень ПК України з урахуванням критеріїв, які визначені у розділі XIII "Плата за землю".

Відповідно до статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності (стаття 270 ПК України).

Порядок обчислення плати за землю визначено статтею 286 ПК України.

Так, відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПК України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (пункт 286.2 статті 286 ПК України).

Отже, власники земельних ділянок та землекористувачі обчислюють суму плати за землю з урахуванням даних державного земельного кадастру, який відповідно до підпункту 14.1.42 пункту 14.1 статті 14 ПК України містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Водночас, статтями 286 та 287 ПК України визначені окремі особливості обчислення та сплати плати за землю.

Так, відповідно до абзацу другого пункту 286.5 статті 286 ПК України у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

Крім цього, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (пункт 287.6 статті 287 ПК України).

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, з часу реєстрації права власності на нерухоме майно (будівлю) у позивача як його власника виник обов'язок зі сплати земельного податку за земельну ділянку, на якій розташований відповідний об'єкт нерухомості з урахуванням площі прибудинкової території.

Щодо бази оподаткування земельним податком суд зазначає, що приписами пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України передбачено два механізми розрахунку земельного податку, виходячи з того, що приймається за базу оподаткування: - нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (п.п. 271.1.1); або - площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (п.п. 271.1.2).

Таким чином, вибір порядку розрахунку земельного податку залежить від того, чи проведено нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Судом встановлено, що рішенням сесії Харківської міської ради від 25.12.07 № 335/07 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.07, у тому числі, базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 253,30 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.07 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України. Вказаним рішенням також встановлено, що плата за землю на підставі даних Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.07 вводиться в дію з 01 березня 2008 року.

Таким чином, вказана нормативна грошова оцінка земель м.Харкова з 01 березня 2008 року є основою для визначення розміру земельного податку, як різновиду плати за землю.

Вищезазначена позиція суду відповідає позиції Верховного суду України, викладеній у його постанові від 03.12.2013 по справі № 5009/3430/12 за позовом Запорізького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» про стягнення боргу.

Згідно ч. 2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Згідно норми статті 194 Земельного кодексу України для забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою призначений державний земельний кадастр.

Статтею 204 Земельного кодексу України визначено, що державний земельний кадастр ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок здійснює центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів (абзац другий статті 289 ПК України).

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» технічна документація, зокрема з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

8 квітня 2011 року Указом Президента України за N 445/2011 затверджено Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, відповідно до якого витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок видає Держземагентство України, яке здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.

Судом встановлено, що на момент проведення перевірки у червні 2012 року п.186.1 ст. 186 Податкового кодексу було доповнено абз. 2 наступного змісту: центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2011 р. N 1386 затверджено Порядок подання органам державної податкової служби інформації про платників податків, об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, який визначає механізм подання відповідно до Податкового кодексу України та Закону України "Про інформацію" суб'єктами інформаційних відносин органам державної податкової служби інформації про платників податків, об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що за умови затвердженої нормативної грошової оцінки земель у м.Харкові, яка діяла у спірному періоді (2011 рік), відповідач не мав правових підстав для визначення податкових зобов'язань позивачу з податку на землю, виходячи з площі земельної ділянки, як такої, нормативну грошову оцінку по якій не проведено.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем при здійсненні розрахунку суми земельного податку не було досліджено договір купівлі-продажу будівлі (т. 3 а.с. 96-101), площа будівлі згідно якого не відповідає площі, взятій для розрахунку земельного податку. Розмір прибудинкової території був визначений відповідачем, виходячи з умов господарського договору про обмежене користування майном № 735 дп від 27.09.2007, умови якого не можуть бути підставою для розрахунку земельного податку. Як вбачається з акту перевірки, відповідач не отримував інформації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки від органів Держземаганства.

При цьому посилання відповідача в акті перевірки на неотримання ВАТ "Завод ім. Фрунзе" витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не доводить правомірності застосованого порядку обрахунку земельного податку, оскільки приписи Податкового кодексу України умовою обрання того чи іншого порядку розрахунку земельного податку ставлять у залежність не від отримання чи неотримання витягу платником, а від наявності або відсутності затвердженої нормативної грошової оцінки земель.

Отже, відповідачем невірно розраховано податкові зобов'язання позивача з податку за землю.

Згідно з положеннями ст. 2 КАС України адміністративний суд може надати правову оцінку виключно рішенням, діям чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

З огляду на зазначене, суд не має повноважень на проведення самостійного розрахунку суми податкових зобов'язань позивачу із застосуванням іншого порядку (на підставі даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки) та виходячи з належної її площі, що буде фактичним перебиранням на себе функцій податкового органу.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС від 06.07.2012 № 0000390041 є правомірними та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Завод ім. Фрунзе" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС від 06.07.2012 № 0000390041.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 27 січня 2014 року.

Суддя Білова О.В.

.