Рішення № 36865556, 22.01.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/6718/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Чернобай О. І.Номер провадження 22-ц/788/87/14 Суддя-доповідач - Сибільова Л. О. Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Сибільової Л. О.,

суддів - Дубровної В. В., Лузан Л. В.,

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК»

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 03 грудня 2013 року

у справі за позовом публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

27 червня 2013 року ПАТ «ІМЕКСБАНК» звернулось до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що між банком та ОСОБА_3 27 липня 2012 року був укладений договір №999-00017972/1 про надання кредиту, на підставі якого відповідачу наданий овердрафт за допомогою платіжної картки Visa Electron з максимальною сумою заборгованості 20000 грн. зі сплатою 19 % річних від суми заборгованості та з встановленням дати остаточного повернення овердрафту до 26 липня 2015 року.

В цей же день між банком та ОСОБА_3 був укладений договір про відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів з видачею платіжної картки VISA для фізичної особи.

Згідно п. 3.3.5 Договору кредиту позичальник зобов'язаний повернути в повному обсязі овердрафт з нарахованими процентами за фактичний час його використання, штрафними санкціями у терміни, зазначені договором.

В п. 1.4 договору кредиту встановлено, що зменшення ліміту овердрафту та платежі з повернення овердрафту здійснюються згідно додатку №1, який є невід'ємною частиною цього договору, та відповідно до якого погашення основної суму кредиту має здійснюватись щомісячно.

В п. 2.6 договору кредиту встановлено, що сплата відсотків позичальником здійснюється щомісячно за фактичний термін користування кредитом не пізніше 06 числа, починаючи з квітня 2012 року, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Також за Договором рахунку та відповідно до додатку №1 до Договору кредиту позичальник зобов'язаний сплачувати щомісячно комісію за розрахункове обслуговування поточного рахунку.

Загальна сума щомісячного платежу по вищезазначених зобов'язаннях визначена в додатку №1 до договору кредиту в розмірі 1083,12 грн.

Однак умови договору кредиту щодо своєчасного погашення основної заборгованості за кредитом, відсотків та комісії згідно встановленого графіку позичальником не виконуються.

На протязі періоду кредитування відповідач порушує умови Договору кредиту щодо сплати основної заборгованості, нарахованих відсотків та комісії.

П/п 4.8 договору кредиту передбачено, що у випадку невиконання позичальником зобов'язань, визначених п. 3.3. договору, протягом більше тридцяти днів банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав. При цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит підлягає поверненню з моменту отримання позичальником відповідної письмової вимоги Банку. Повернення кредиту здійснюється Позичальником протягом 30-ти календарних днів з дати одержання повідомлення.

Крім того, в п.п. 3.2.5 договору кредиту встановлено право банку припинити подальше надання кредиту на умовах овердрафту та/або вимагати від позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентів за користування ним та/або суми неустойки, передбачених цим договором у випадках, коли позичальник затримує сплату частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць. Повернення кредиту, процентів, неустойки тощо здійснюється позичальником протягом тридцяти календарних днів з дати одержання повідомлення Банку.

В зв'язку з цим позивач звернувся до відповідача з листом з вимогою погасити заборгованість в повній сумі. Однак вимоги щодо погашення простроченої заборгованості в добровільному порядку залишились відповідачем без уваги та задоволення.

На підставі зазначеного ОСОБА_3 були нараховані штрафні санкції за порушення умов договору кредиту в сумі 3700,00 гривень.

Банк просив стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за договором №999-00017972/1 про надання кредиту станом на 1 червня 2013 року в сумі 27552,68 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом - 18907,08 грн.; заборгованість по сплаті відсотків - 1795,60 грн.; комісія за розрахункове обслуговування поточного рахунку - 3150 грн.; штрафні санкції - 3700 грн.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 03 грудня 2013 року в задоволенні позову ПАТ «ІМЕКСБАНК» про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ПАТ «ІМЕКСБАНК», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, який підтримав скаргу з мотивів, в ній викладених, представника відповідача, який заперечує проти задоволення скарги та вважає рішення суду вірним, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване рішення суду не відповідає вказаним вимогам процесуального закону.

Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «ІМЕКСБАНК» передчасно звернувся до відповідача, який не був сповіщений належним чином про наявність заборгованості згідно умов договору за 30 днів до дня сплати, а також послався на те, що позичальник уклала договір добровільного страхування своєї відповідальності за кредитним договором, порушення нею умов кредитного договору є страховим випадком, який став обов'язком страховика до сплати банку страхової суми, передбаченої договором страхування.

Проте з такими висновками суду повністю погодитись не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що 27 лютого 2012 року між ПАТ «ІМЕКСБАНК» та ОСОБА_3 укладений договір №999-00017972/1, згідно якого остання отримала кредит у розмірі 20 000 грн. зі сплатою 19% річних від суми заборгованості та з встановленням дати остаточного повернення овердрафту до 26 липня 2015 року (а.с.5, 6).

Відповідно до п. 3.3.5 договору позичальник зобов'язаний повернути в повному обсязі овердрафт з нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями.

В п.1.4 договору кредиту встановлено, що зменшення ліміту овердрафту та платежі з повернення овердрафту здійснюються згідно додатку №1 (Графік погашення кредиту), який є невід'ємною частиною договору, та відповідно до якого погашення основної суми кредиту має здійснюватись щомісячно. Сума щомісячного платежу, згідно цього графіку, складає 1083, 12 гр.

П. 2.4 договору передбачає, що повернення овердрафту та процентів за користування ним здійснюється за рахунок готівкових та безготівкових надходжень на відкритий позичальнику рахунок НОМЕР_2.

Згідно п. 2.6 договору кредиту, сплата відсотків позичальником здійснюється щомісячно за фактичний термін користування кредитом не пізніше 06 числа, починаючи з квітня 2012 року, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі. (а.с.5-7).

П. 3.2.2 кредитного договору передбачає право банку вимагати дострокового повернення заборгованості за овердрафтом та процентів за користування ним та/або припинення дії цього договору у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за даним договором.

П. 3.2.5 кредитного договору надає право банку припинити подальше надання кредиту на умовах овердрафту та/або вимагати від позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентів за користування ним та/або суми неустойки, передбачених цим договором у випадках, коли позичальник затримує сплату частини кредиту та або процентів щонайменше на один календарний місяць; сума заборгованості перевищує суму кредиту більш як на десять відсотків, позичальник не сплатив більше однієї виплати, яка перевищує п'ять відсотків суми кредиту; позичальник не виконав у строк інші свої обов'язки по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за користування кредитом та/або інші обов'язки по сплаті грошових коштів, передбачених цим договором.

Про необхідність дострокової сплати кредиту, процентів, неустойки з указаних вище підстав банк зобов'язаний письмово повідомити позичальника не менше ніж за 30 календарних днів до дня сплати. Повернення кредиту, процентів тощо здійснюється позичальником протягом тридцяти календарних днів з дати одержання повідомлення банку.

П. 4.9 кредитного договору передбачає, що позичальник зобов'язується за повне або часткове прострочення кредиту (овердрафту) та/або сплати процентів за користування ним та/або інших платежів за договором сплатити банку штраф у розмірі 200 гр. за перший прострочений платіж та 500 гр. за кожний наступний прострочений поспіль платіж.

Згідно п. 7.16 цього договору листи, повідомлення та інша кореспонденція за цим договором вручається позичальнику під особистий розпис або направляються на адресу, вказану в даному договорі, за винятком, коли позичальник письмово повідомив банк про її зміну. Позичальник не може оскаржувати дії банку фактом неотримання листа (повідомлення), якщо банк направив лист (повідомлення) за адресою, вказаною в цьому договорі, або за адресою, про яку позичальник письмово повідомив банк.

27 липня 2012 року між ПАТ «ІМЕКСБАНК» та ОСОБА_3 укладено договір №999-00017972 про відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів платіжної картки VISA для фізичної особи (а.с.8-11).

12 червня 2013 року на адресу ОСОБА_3 банком надіслано повідомлення про те, що станом на 12 червня 2013 року її заборгованість за кредитом становить 21249.85 гр., яку необхідно погасити у 30-ти денний строк з дати отримання повідомлення (а.с.12, 13).

Згідно розрахунку позивача, заборгованість ОСОБА_3 по кредитному договору станом на 01 червня 2013 року склала 27 552,68 грн. з яких: заборгованість за кредитом - 18907,08 грн.; заборгованість по відсотках - 1795,60 грн.; заборгованість по комісії - 3 150 грн.; заборгованість по штрафних санкціях - 3 700 грн. (а.с.14-15) Розрахунок, наведений позивачем, відповідає умовам кредитного договору, вірність його позичальником не оспорюється.

27 липня 2012 року між ОСОБА_3 та акціонерним товариством Страхова компанія «Примор'є» укладено договір №27/07/ГО - 331/3 добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту, предметом якого є страхування майнових інтересів страхувальника, пов'язаних з обов'язком останнього в порядку, передбаченому чинним законодавством, відшкодувати збитки, завдані третій особі - кредитору, в зв'язку із неповерненням (непогашенням) страхувальником кредиту згідно з умовами кредитного договору 999-00017972/1 від 27 липня 2012 року, укладеного між кредитором та страхувальником (а.с.42-43).

Згідно договору страхування сума страхового відшкодування складає 20 000 гр.

П. 1.3 договору страхування передбачає, що вигодонабувачем за ним є кредитор - банк.

П. 2.1 цього договору передбачає, що страховим випадком за цим договором страхування є невиконання страхувальником своїх зобов'язань перед кредитором по поверненню кредиту та відсотків за користування ним в строки та на умовах , що передбачені кредитним договором.

Згідно п. 2.2 договору страхування, у випадку, якщо страхувальник у передбачені законом строки не робить повного або часткового погашення свого кредитного боргу, обумовленого умовами кредитного договору, кредитор письмово сповіщає про це страховика на протязі трьох банківських днів після дати прострочки. Ця подія кваліфікується як страховий випадок. З цього моменту настає відповідальність страховика сплатити кредитору страхове відшкодування або аргументовано відмовити кредитору у цій виплаті згідно з строками та умовами цього договору і Правилами страхування.

П. 5.3.7 договору зобов'язує страхувальника повідомити страховика, зокрема, про настання страхового випадку в строк, передбачений Правилами добровільного страхування відповідальності позичальника за погашення кредиту.

Згідно п. 6.1.1 договору страхування, страхове відшкодування виплачується страховиком на підставі заяви страхувальника та страхового акту в 30-денний термін (за винятком вихідних та святкових днів) після отримання всіх необхідних документів по страховому випадку та погодження з страхувальником остаточного розміру завданого йому збитку.

Отже, між сторонами виник спір, що випливає з виконання умов кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, яка має борг перед банком.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Правила добровільного страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту), затверджені ЗАТ страхова компанія «Примор'є», передбачають, що до страхових ризиків відносяться отримання збитків страхувальником через невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед страхувальником по поверненню кредитів в строки та на умовах, що передбачені укладеним мі ними кредитним договором, внаслідок, зокрема, неплатоспроможності позичальника.

П. п. 12.2.4, 13.1.1 Правил зобов'язує страхувальника повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений договором; в разі настання страхового випадку негайно, але в будь-якому разі протягом 3-х днів (за винятком вихідних та святкових днів), якщо інше не встановлено в договорі, повідомити про це страховика або його представника, способом, який зазначено в договорі.

П. 12.10 Правил передбачає, що в разі порушення страхувальником строку подання повідомлення про настання страхового випадку без поважних на те причин, страховик має підстави відмовити у виплаті страхового відшкодування.

Згідно договору страхування, страхувальником за ним є позичальник ОСОБА_3 (а.с.42).

Відповідач не спростувала того, що вона, всупереч вимогам договору страхування та Правил, не повідомляла свого страховика про настання страхового випадку, що давало б правові підстави для звільнення її за її ініціативою від відповідальності перед кредитором за порушення зобов'язань за кредитним договором в зв'язку з виникненням у страховика обов'язку сплати страхового відшкодування.

З огляду на зазначене висновок суду про відмову у задоволенні позову з вказаних підстав не ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1046, ч.1 ст. 1048 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором або законом.

Ч.1 ст. 1049, ч. 2 ст. 1050 ЦК України передбачають, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статі 1048 цього Кодексу.

Ст. 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Ст. 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З огляду на вказаний принцип диспозитивності цивільного судочинства, колегія суддів вважає спірною суму заборгованості за позовом банку в даній справі, заявлену банком при зверненні з позовом до суду.

Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач довів порушення його прав відповідачем внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором, в зв'язку з чим у нього виникло право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту з відповідними нарахуваннями.

Проте, на думку колегії суддів, банк не дотримався визначеної кредитним договором процедури дострокового повернення всієї суми кредиту, не повідомивши за 30 днів позичальника, відповідно до положень п. 3.2.5 кредитного договору, про необхідність сплати вказаної суми до звернення з позовом до суду про її стягнення в повному обсязі.

Доказів тому, що позичальник отримувала письмове повідомлення банку про необхідність сплати всієї суми кредиту, в справі немає. Крім того, банк посилається на те, що надіслав їй таке повідомлення 12 червня 2013 року, а до суду звернувся за стягненням всієї суми кредиту 27 червня 2013 року.

В зв'язку з зазначеним, колегія суддів вважає необхідним задовольнити позов банку частково та стягнути на користь банку з відповідача лише прострочену станом на заявлену в позові дату - 1 червня 2013 року заборгованість по тілу кредиту - 3633, 97 гр., процентах - 1496,78 гр., комісії - 3150 гр., штрафні санкції - 3750 гр., що складає разом 11780,75 гр. (а.с.15).

Доводи відповідача про те, що банком не враховані деякі її платежі, є безпідставними, оскільки з наданих банком розрахунків вбачається, що кошти, сплачені за платіжними документами, на які посилається відповідач, враховані та розподілялись в порядку черговості, визначеному п. 2.7 кредитного договору, укладеного між сторонами (а.с.16-18, 38-41).

За таких обставин оскаржуване рішення суду першої інстанції не можна визнати законним та обґрунтованим, а тому його слід скасувати.

Згідно п. п. 3, 4 ч.1, ч. ч. 2, 3 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права; норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки позов банку задоволений на 43% (11780,75 гр. : 27552, 68 гр. х 100), з відповідача на користь банку на підставі ст. 80 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір за подачу до суду позову та апеляційної скарги в сумі (275,52 гр. + 137, 77 гр.) х 0,43 = 177,71 гр.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» задовольнити частково.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 03 грудня 2013 року в даній справі скасувати.

Позов публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» 11 780, 75 гр.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» 177, 71 гр. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді -