Ухвала суду № 36865161, 29.01.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/1452/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/26/14

Головуючий у 1-й інстанції Кривич Ж.О.

Доповідач Прядкіна О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Прядкіної О.В.

Суддів: Обідіної О.В., Панченка О.О.,

При секретарі: Нестеренко А.М.

За участю: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 та її представника - адвоката ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 жовтня 2013 року

в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за договорами позики та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про визнання недійсним договору позики, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 жовтня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 заборгованість та три проценти річних від простроченої суми за договорами позики від 08 лютого 2011 року, від 10 грудня 2012 року та від 28 грудня 2012 року у загальній сумі 223 409,60 грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 в частині стягнення витрат від інфляції за весь час прострочення та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання відмовлено.

Відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики від 08 лютого 2011 року.

Стягнуто з ОСОБА_4 судові витрати на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 229,40 грн. та на користь бюджету судовий збір в сумі 553,41 грн.

Рішення оскаржила ОСОБА_1, яка в апеляційній скарзі просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а саме стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на її користь суму боргу за договорами позиками, яка складає 278750,69 грн., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав:

Судом першої інстанції вірно встановлено, та вбачається з матеріалів справи, що 08 лютого 2011 року ОСОБА_4 отримав у борг від ОСОБА_1 у позику 13200 доларів США, які зобов'язався повернути протягом трьох банківських днів.

10 грудня 2012 року ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_1 4500 доларів США на строк до 13 грудня 2012 року, а 12 грудня 2012 року отримав 9000 доларів США на строк до 28 грудня 2012 року.

Свої зобов'язання позичальник не виконав до цього часу (а.с.28-30).

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо солідарного стягнення суми боргу з подружжя ОСОБА_4, ОСОБА_1 вказує на те, що гроші нею передавались відповідачам, як сім"ї.

Частково задовольнивши позовні вимоги, районний суд вірно виходив з приписів ст.65 СК України та з посиланням відповідно до вимог ст. 360-7 ЦПК України на правову позицію Верховного Суду України від 20 лютого 2013р. зазначив, що суду не надано доказів письмової згоди іншого подружжя на укладання договору позики та використання запозичених коштів на потреби сім"ї.

Посилання позивача на свідчення свідків не можуть бути прийняті до уваги за змістом положень ст.1051 ЦК України.

Таким чином, районний суд прийшов до вірного висновку про стягнення суми заборгованості тільки з ОСОБА_4

Крім того, суд першої інстанції вірно визначив суму боргу в сумі 223 409,60 грн., у зв"язку з тим, що не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення витрат від інфляції, так як предметом даного договору позики є іноземна валюта - долар США.

Прохання позивача про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов"язання у вигляді 15 % від суми боргу на рівні подвійної облікової ставки Національного банку суперечить положенням Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, які є суб'єктами підприємницької діяльності. Однак даний спір виник між фізичними особами.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий О.В. Прядкіна

Судді: О.І. Обідіна

О.О. Панченко