Ухвала суду № 36864377, 28.01.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 року Справа № 876/13648/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

за участю секретаря судового засідання Саламаха О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду, Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Державної казначейської служби України про визнання рішень, дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2013 року позивач - ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Державної казначейської служби України, в якому просить:

визнати незаконним рішення, дії та бездіяльність Івано-Франківської обласної державної адміністрації - невиконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року, невиплати їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 14.02.02 р. по 14.09.11 р., невиплати моральної шкоди та не внесення записів до трудової книжки;

визнати незаконним рішення, дії та бездіяльність Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації - невиконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року, не нарахування та не сплата обов'язкових внесків і платежів з середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 14.02.02 р. по 14.09.11 р. та не подання звітів до органів соціального страхування та органу Міндоходів України;

визнати незаконним рішення, дії та бездіяльність Державної казначейської служби України - невиконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 р., незаконне повернення їй оригіналів виконавчих листів та інших документів, не стягнення у терміни встановлені чинним законодавством з боржника у користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 14.02.02 р. по 14.09.11 р. та моральної шкоди;

зобов'язати Державну казначейську службу України протягом 7 днів з дня набрання чинності постанови по цій справі, виконати рішення суду, відповідно до поданої позивачем 16.01.13 р. заяви, поданих виконавчих листів та інших доданих документів, та подати звіт до суду про виконання рішення суду;

зобов'язати Івано-Франківську обласну державну адміністрацію протягом 7 днів з дня набрання чинності постанови по цій справі виконати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.09.11 р. про сплату (стягнення) в користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 14.02.02 р. по 14.09.11 р., сплату (стягнення) моральної шкоди, внесення записів до трудової книжки та подати звіт до суду про виконання рішення суду;

зобов'язати Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації протягом 7 днів з дня набрання чинності постанови по цій справі нарахувати і сплатити обов'язкові внески і платежі з середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 14.02.02 р. по 14.09.11 р., подати звіти до органів соціального страхування та органу Міндоходів України та подати звіт до суду про виконання рішення суду.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що подані стягувачем - ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України виконавчі листи оформлено Івано-Франківським окружним адміністративним судом з порушенням вимог, установлених Законом України «Про виконавче провадження» (допущено помилку). Таким чином, органи казначейської служби України, під час розгляду та повернення поданих ОСОБА_2 заяви і виконавчих листів, діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, судом першої інстанції не встановлено порушень Державною казначейською службою України вимог чинного законодавства під час виконання виконавчих листів, виданих за постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року по справі №2а-263/08/0970.

Крім того, суд першої інстанції посилається на те, що в силу вимог ч.1 ст.267 КАС України правом встановити судовий контроль за виконанням судового рішення наділений лише суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, в даному випадку Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Суд першої інстанції вказує на те, що позивач не скористалась наданим їй ч.9 ст.267 КАС України правом звернення до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду за вказаною формою та змістом до суду першої інстанції не подала. Натомість, позивач звернулась до суду із окремою позовною заявою, зазначивши одним із відповідачів Івано-Франківський окружний адміністративний суд та об'єднавши різні за своєю природою та порядком вирішення позовні вимоги, що призвело до передачі справи до іншого суду і відповідно неможливості належного захисту порушених прав та інтересів позивача, позаяк передбачено інший процесуальний порядок їх вирішення (в тому числі іншим судом).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною та необгрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що Державна казначейська служба України зобов'язана була виконати судове рішення - постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.09.2011 року за заявою ОСОБА_2 про виконання судового рішення та за наданими нею реквізитами банку та номером рахунку для перерахування коштів, які і зараз знаходяться на виконанні у Державній казначейській службі України.

Посилається на те, що Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області не виконало припис Державної казначейської служби України, який міститься у листі Державної казначейської служби України від 18.02.2013 р. № 5-10/1878-5056, а саме не повернула до Державної казначейської служби України до 22.03.2013 року заяву ОСОБА_2 про виконання судового рішення та додані до неї матеріали та відомості для перерахування коштів, не передала для виконання судового рішення шляхом безспірного списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів. Такій спосіб виконання судового рішення гарантується Державою Україна.

Вважає, що заява ОСОБА_2 та додані до неї матеріали та відомості для перерахування коштів мали бути повернуті Державній казначейській службі України, оскільки Головне управління Державної казначейської служби в Івано-Франківській області не виконала своїх обов'язків.

Крім того, суд першої інстанції порушив вимоги Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та не дав оцінку неправомірним рішенням, діям та бездіяльності боржників - Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації, які у добровільному порядку не приступили до виконання постанови суду.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що згідно постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації. Івано-Франківської обласної державної адміністрації, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано наказ начальника Управління капітального будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації №4-к від 13.02.2002 року в частині звільнення ОСОБА_2 з посади спеціаліста відділу обліку та звітності згідно п.1 ст.30 Закону України «Про державну службу».

Стягнено з Івано-Франківської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 14.02.2002 року по 02.01.2011 року у розмірі 134817,44 грн., з проведенням відрахувань загальнообов'язкових зборів та платежів, та 10000 грн. моральної шкоди.

Визнано ОСОБА_2 такою, що звільнена з посади спеціаліста за п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України у зв'язку з ліквідацією Управління капітального будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

Зобов'язано Івано-Франківську обласну державну адміністрацію внести до трудової книжки ОСОБА_2 запис про присвоєння їй 13 рангу державного службовця, відповідно до наказу №56 від 12.07.1995 року. В решті позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаної постанови, яка набрала законної сили, 11 грудня 2012 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи щодо стягнення з Івано-Франківської обласної державної адміністрації на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу з 14.02.2002 року по 02.01.2011 року у розмірі 134817,44 грн. з проведенням відрахувань загальнообов'язкових зборів та платежів та стягнуто 10000 грн. моральної шкоди; зобов'язано Івано-Франківську обласну державну адміністрацію внести до трудової книжки ОСОБА_2 запис про присвоєння їй 13 рангу державного службовця, відповідно до наказу №56 від 12.07.1995 року.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Предметом спору в адміністративній юрисдикції є публічно-правові відносини. До юрисдиткції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності прийнятих або вчинених рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) при здійсненні ними владних управлінських функцій.

На думку суду апеляційної інстанції, позовні вимоги позивача в частині визнання незаконними рішення, дії та бездіяльності Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Державного казначейської служби України про невиконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року і невиплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 14.02.02 року по 14.09.11 року, невиплати моральної шкоди та не внесення записів до трудової книжки, ненарахування та не сплата обов'язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу, незаконне повернення оригіналів виконавчих листів та інших документів, зобов'язання протягом 7 (семи) днів з дня набрання чинності постанови по цій справі виконати рішення суду не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства і провадження у справі в зазначеній частині необхідно закрити.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Державної казначейської служби України подати звіт до суду про виконання рішення суду, визнання незаконним рішення, дії та бездіяльність Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації щодо не нарахування та не сплати обов'язкових внесків і платежів з середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період 14.02.02 року по 14.09.11 року та не подання звітів до органів соціального страхування та органу Міндоходів України та зобов'язання протягом 7 днів з дня набрання чинності постанови по цій справі нарахувати і сплатити обов'язкові внески і платежі і подати звіти до органів соціального страхування та органу Міндоходів України, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог у зазначеній частині.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах, визначений статтею 267 КАС України. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.

Тобто, виходячи із конструкції та правового змісту ст.267 КАС України, яка узгоджуються з вимогами ст.163 КАС України, суд першої інстанції встановлює судовий контроль під час винесення постанови суду, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, у відповідності до ст. 267 КАС України, питання щодо встановлення судового контролю повинно вирішуватися судом під час розгляду справи по суті, тобто, в даному випадку вказане питання підлягало вирішенню судом першої інстанції під час винесення постанови судом першої інстанції.

Крім того, згідно ч.9 ст.267 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Не підлягають до задоволення позовні вимоги в частині визнання бездіяльності Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації щодо ненарахування та не сплати обов'язкових внесків і платежів з середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період 14.02.02 року по 14.09.11 року та не подання звітів до органів соціального страхування та органу Міндоходів України та зобов'язання протягом 7 днів з дня набрання чинності постанови вчинити зазначені дії, так як, відповідно до діючого законодавства і покладених на нього обовязків, департамент зобовязаний вчинити зазначені дії, у зязку з чим судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Згідно ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, ч. 4 ст. 202, ст.ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання незаконними рішення, дії та бездіяльності Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Державного казначейської служби України про невиконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року і невиплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 14.02.02 року по 14.09.11 рік, невиплати моральної шкоди та не внесення записів до трудової книжки, ненарахування та не сплата обов'язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу, незаконне повернення оригіналів виконавчих листів та інших документів, зобов'язання протягом 7 (семи) днів з дня набрання чинності постанови по цій справі і виконати рішення суду скасувати і провадження у справі закрити.

В решті постанову залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 29.01.2014 року.