Ухвала суду № 36862645, 24.01.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/2753/13-ц Провадження № 22-ц/795/187/2014 Головуючий у I інстанції -Косач І.А. Доповідач - Острянський В. І.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОстрянського В.І., суддів:Бечка Є.М., Хромець Н.С., при секретарі:Рудик І.І., за участю:представника апелянта ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 03 грудня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину і на її утримання та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про оспорювання батьківства і виключення відомостей про особу, як батька з актового запису про народження дитини,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить оскаржуване рішення суду скасувати в частині стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно та стягнення аліментів на утримання ОСОБА_6 в розмірі 1/8 частини заробітку щомісячно, постановивши в цій частині нове рішення про стягнення із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/8 частини заробітку (доходу) щомісячно та відмовити в частині стягнення аліментів на утримання ОСОБА_6 і в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Апелянт вважає, що постановлене рішення в частині стягнення аліментів є необгрунтованим та незаконним. Вказує, що до суду першої інстанції при постановленні рішення про стягнення аліментів на утримання позивачки не врахував того, що шлюб між сторонами був нетривалий та позивачка не мала наміру створювати сім"ю із відповідачем і проживати разом. Апелянт наголошує, що він має скрутний матеріальний стан і не має матеріальної можливості надавати допомогу позивачці одночасно з утриманням дитини та законної дружини, а також виплачувати спільний із позивачкою борг за будинок. Той факт, що сторони мають спільний борг, який виплачує лише відповідач, при визначенні розміру аліментів на утримання дитини судом першої інстанції не був взагалі прийнятий до уваги. Апелянт наголошує, що на його утриманні перебуває непрацездатна дружина та її 6-річна дочка і судом першої інстанції не був врахований даний факт.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення місцевого суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_5 і позивачки ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони мають спільну дитину - сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народженя (а.с.6), який перебуває на утриманні матері ОСОБА_6 Відповідач в добровільному порядку коштів на утримання дитини не надає.

Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлено імперативне правило, згідно з яким батьки зобов"язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до правил ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з приписами ч. 4 статті 84 Сімейного кодексу України, право на утримання має дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з вимогами ст.180 СК України батьки зобов"язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, врахував матеріальний стан відповідача і прийшов до висновку, що з відповідача необхідно стягнути на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітньої дитини та аліменти на утримання позивачки до досягнення дитиною трьох років.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає матеріалам справи і вимогам діючого законодавства.

Посилання апелянта на наявність у нього непрацездатної дружини, її неповнолітньої доньки та на те, що сторони мають спільний борг, який виплачує лише відповідач, не заслуговують на увагу, оскільки в розумінні ст.182 Сімейного кодексу України дані обставини не є підствами для зменшення розміру стягнутих аліментів.

Інших переконливих доводів та доказів на підтвердження тих обставин, на які посилається відповідач у апеляційній скарзі та які могли б слугувати підставою для зменшення розміру аліментів на утримання дитини та позивачки, відповідачем не надано.

Не встановивши порушень норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції при ухваленні рішення які, за змістом ст. 309 ЦПК України можуть бути підставою для його скасування чи зміни, та зважаючи на те, що ст. ст.192 СК України передбачає можливість зменшення розміру стягнутих за рішенням суду аліментів за позовом платника аліментів у разі зміни матеріального або сімейного його стану чи погіршення здоров"я, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Враховуючи, що ухвалене місцевим судом рішення відповідає матеріалам справи і вимогам матеріального та процесуального закону, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків оскаржуваного рішення, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 03 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: