Ухвала суду № 36861946, 16.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6010/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

16 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікос ЛТД" до Державної податкової інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікос ЛТД" (далі - ТОВ "Вікос ЛТД") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Печерському районі) про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2013 р. №0000872202.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2013 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 25.01.2013 р. №0000872202.

На вказану постанову ДПІ у Печерському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, та згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Вікос ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Вега-Сервіс 2009» за червень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 27.12.2012 р. №1254/22-2/37449798.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 185, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.4, п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України та п. 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. №165, в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2012 року на суму 87 489,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.01.2013 р. №0000872202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 10 416,00 грн., з яких за основним платежем - 8333,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2083,00 грн. Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «Вікос ЛТД» та ПП «Вега-Сервіс 2009» укладено договір поставки від 03.05.2012 р. №23, за умовами якого позивач мав прийняти та оплатити товар, кількість та асортимент узгоджується сторонами та зазначаються в рахунках-фактури та товарних накладних.

На підтвердження фактичного отримання позивачем товару та використання його його у власній господарській діяльності, в матеріалах справи містяться, зокрема, договори оренди складу, договори продажу товару, видаткові накладні та банківські виписки.

На виконання даного договору оформлені первинні документі, а саме податкові накладні від 01.06.2012 р. №1, від 05.06.2012 р. №2, від 08.06.2012 р. №6, від 20.06.20102 р. №32, від 25.06.2012 р. №36 та видаткові накладні від 01.06.2012 р. №010601, від 05.06.2012 р. №050602, від 08.06.2012 р. №080601, від 20.06.2012 р. №180601, від 25.06.2012 р. №250601.

Вказані документи відповідають чинному законодавству та дають можливість встановити, які саме послуги та товари були надані, з конкретними найменуваннями, в кількісному та ціновому виразі. Крім того, акт перевірки не містить жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписання.

Висновок податкового органу про нікчемність операцій з ПП «Вега-Сервіс 2009», ґрунтується на тому, що згідно акту перевірки Ірпінської ОДПІ Київської області ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Вега-Сервіс 2009» від 17.09.2012 р. №16222-4/36438654 встановлено, відсутність у контрагента позивача трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, а тому не підтверджено задекларовані ПП «Вега-Сервіс 2009» податкові зобов'язання з ПДВ за червень 2012 року в сумі 986717,00 грн. в частині поставки по ланцюгу товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів-покупців, придбаних у контрагента-постачальника.

Разом з тим, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Відповідачем не обґрунтовано належними доказами, доводи щодо відсутності у контрагенту позивача умов для здійснення господарської діяльності (трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів, тощо.

Також, відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 551 Господарського кодексу України щодо встановлення підробної реєстрації контрагентів, втрачених документів або реєстрацію на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, а також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Таким чином, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, тому позивачем правомірно сформовано податковий кредит в періоді отримання відповідної податкової накладної, а отже податкове повідомлення-рішення від 25.01.2013 р. №0000872202 є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у у Печерському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2013 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.