Ухвала суду № 36859890, 23.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14500/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

23 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача Коваль Т.В.

від відповідача Фатьянов Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжрегіонального управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Міністерства доходів і зборів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» до Міжрегіонального управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Міністерства доходів і зборів України про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міжрегіонального управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000393910 від 14.06.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та з податку на додану вартість по операціях із ТОВ «Онікс Компані ЛТД» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 01.06.13р. № 631/39-10/35442481, в якому встановлено порушення позивачем вимог 138.2 ст.138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток в перевіряємий період на загальну суму 22 979,00 грн., та порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в перевіряємий період на загальну суму 21 374,00 грн.

На підставі акта перевірки від 01.06.13р. № 631/39-10/35442481 Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування ВПП винесено податкове повідомлення-рішення № 0000393910 від 14.06.13р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 32 061,00 грн. в тому числі за основним платежем в сумі 21 374,00грн. та штрафні санкції в розмірі 10 687,00грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з ТОВ «Онікс Компані Лтд» (код ЄДРПОУ 37817014) та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (код ЄДРПОУ 37889322) в період, що перевірявся, мали реальний характер, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, та, виходячи з цього, прийшов до висновку, що визначення контролюючим органом підприємству податкових зобов'язань з податку на додану вартість є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування за період, що перевірявся, за висновками контролюючого органу не підлягають відшкодуванню, оскільки договори, укладені позивачем з його контрагентами: ТОВ «Онікс Компані Лтд» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» є такими, що укладені без мети настання реальних наслідків, порушують публічний порядок, а тому є нікчемними.

До таких висновків податковий орган прийшов на підставі акта ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Онікс Компані Лтд» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період листопад-грудень 2011 року та січень-березень 2012 року від 15.03.2013 року № 531/22.4-13/37817014, в якому встановлено відсутність підприємства за юридичною адресою, неподання звітності та відсутність поставок товарів (робіт, послуг) від постачальників до підприємства - покупця ТОВ «Онікс Компані Лтд», а відповідно відсутні поставки товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Онікс Компані Лтд» до підприємств-покупців.

Крім того, відповідачем отримано акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС про результати документальної позапланової перевірки невиїзної перевірки ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.10.2011 року по 30.06.2012 року від 13.11.2012 року № 7593/22-7/37889322 та копію протоколу допиту свідка гр. ОСОБА_4 (директора ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь») від 28.08.2012 року, відповідно до яких податковий орган робить висновок, що при взаємовідносинах між позивачем та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» був відсутній об'єкт оподаткування, а особа, яка підписувала, в т.ч. податкові накладні, оскільки ОСОБА_4 ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Комерційна фірма «Горизонталь» не мав.

Колегія суддів звертає увагу, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в періоді, за який було проведено перевірку, позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» згідно з наступними Договорами:

- згідно Договору про надання послуг № 1405 від 14.05.2012 року, ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» взяло на себе зобов'язання надати послуги ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» по забезпеченню в отриманні позивачем висновку експертизи Державного підприємства «Київський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» щодо технологічного транспорту ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», який знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавловська Борщагівка, вул. Велика Окружна, 4. Загальна ціна Договору складає без ПДВ - 10 130,00 грн., крім того ПДВ - 2 026,50 грн., всього з ПДВ - 12 156,00 грн.;

- згідно Договору про надання послуг № 1406 від 14.05.2012 року, ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» взяло на себе зобов'язання надати послуги ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» по забезпеченню в отриманні позивачем висновку експертизи Державного підприємства «Київський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» щодо технологічного транспорту ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Берковецкая, 6. Загальна ціна Договору складає без ПДВ - 10 130,00 грн., крім того ПДВ - 2 026,00 грн., всього з ПДВ - 12 156,00 грн.;

- згідно Договору про надання послуг № 1705 від 17.05.2012 року, ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» взяло на себе зобов'язання надати послуги ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» по забезпеченню в отриманні позивачем висновку експертизи Державного підприємства «Київський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» щодо технологічного транспорту ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», який знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т. Генерала Ватутіна, 2. Загальна ціна Договору складає без ПДВ -7 310,00 грн., крім того ПДВ -1 462,00 грн., всього з ПДВ - 8 772,00 грн.

Крім того, позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Онікс Компані Лтд» у відповідності до наступних Договорів:

- згідно Договору про надання послуг № 1001 від 10.01.2012 року, ТОВ «Онікс Компані Лтд» взяло на себе зобов'язання надати послуги ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» по забезпеченню в отриманні позивачем висновку експертизи Державного підприємства «Київський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» щодо технологічного транспорту ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», який знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Московський, 15-а. Загальна ціна Договору складає без ПДВ - 11 522,50 грн., крім того ПДВ - 2 304,50 грн., всього з ПДВ - 13 827,00 грн.;

- згідно Договору про надання послуг № 1302 від 17.02.2012 року, ТОВ «Онікс Компані Лтд» взяло на себе зобов'язання надати послуги ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» по забезпеченню в отриманні позивачем висновку експертизи Державного підприємства «Київський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» щодо технологічного транспорту ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», який знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавловська Борщагівка, вул. Велика окружна, 4. Загальна ціна Договору складає без ПДВ - 11 880,00 грн., крім того ПДВ - 2 376,00 грн., всього з ПДВ - 14 526,00 грн.;

- згідно Договору про надання послуг № 2002 від 20.02.2012 року, ТОВ «Онікс Компані Лтд» взяло на себе зобов'язання надати послуги ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» по забезпеченню в отриманні позивачем висновку експертизи Державного підприємства «Київський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» щодо технологічного транспорту ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6. Загальна ціна Договору складає без ПДВ - 15 545,00 грн., крім того ПДВ - 3 109,00 грн., всього з ПДВ - 18 654,00 грн.

На виконання зазначених договорів, сторонами (позивачем та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», а також позивачем та ТОВ "Онікс Компані Лтд") були підписані відповідні акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) та виписано податкові накладні.

Оплата по вказаних договорах підтверджується копіями платіжних доручень, що містяться в матеріалах справи.

Факт виконання договорів підтверджується також копіями висновку експертизи щодо відповідності обладнання підвищеної небезпеки вимогам нормативно-правових актів з охорони праці ДП «Київський експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці», талонів про проходження технічного огляду, актами технічного огляду технологічних транспортних засобів, що містяться в матеріалах справи

Правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Враховуючи те, що надання позивачу послуг підтверджується дослідженими в судовому засіданні розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, які були надані відповідачу до перевірки, доведеність подальшого використання придбаних послуг у власній господарській діяльності позивача та економічної доцільності, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень відповідача про неправомірне формування податкових зобов'язань за наслідками таких операцій.

Окрім того, згідно з ч. 1 ст. 18 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем не надано доказів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, щодо наявності запису про виключення з реєстру контрагента позивача на момент укладення чи виконання договору або відсутності у нього статусу платника ПДВ.

Колегія суддів критично оцінює посилання відповідача на акти перевірки контрагентів позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період, що перевірявся, оскільки визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість є фактична оплата ним сум такого податку контрагенту у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена, що не заперечується відповідачем.

Крім цього, необхідно зазначити, що і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи податкового органу про нікчемність укладених договорів між позивачем та його контрагентами з підстав того, що в силу положень ч. 3 ст. 228 ЦК України недійсність господарських зобов'язань органи державної податкової служби зобов'язані доводити в судовому порядку, що відповідачем не вчинено.

Доводи контролюючого органу про відсутність матеріально-технічних ресурсів у контрагента позивача як на підставу неможливості фактичного здійснення вказаних господарських операцій не підтверджені жодними доказами, а зводиться лише до констатації вказаних фактів у акті перевірки.

Суд вважає, що дана інформація не може бути беззаперечним доказом відсутності на підприємствах основних фондів та трудових ресурсів, оскільки підтвердженням наявності або відсутності у підприємства основних фондів (власних, орендованих) та трудових ресурсів є не документи податкового обліку, а відповідні документи бухгалтерського обліку.

Відповідачем такі документи в ході перевірки не досліджено та не проаналізовано, які ресурси потрібні були б підприємствам для надання послуг, що надані позивачу його контрагентами.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції позивача з ТОВ «Онікс Компані Лтд» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» мали реальний характер, а податковий кредит по вказаних операціях сформовано позивачем правомірно, що підтверджується наступним.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені де складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи на підставі наведених норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що надані позивачем первинні документи підтверджують реальне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Онікс Компані Лтд» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» у спірний період та наявність господарської мети при їх здійсненні.

Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на отримання податкового кредиту не підтверджене належними доказами, а тому висновок відповідача про порушення позивачем вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок завищення від'ємного значення з податку на додану вартість відповідає дійсним обставинам справи.

Колегія суддів вважає помилковими посилання відповідача на пояснення гр. ОСОБА_4, який є директором контрагента позивача ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», з яких вбачається, що ця особа ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» не мала, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, пояснення ОСОБА_4, на які посилається відповідач, не є допустимими та належними у справі доказами у розумінні вимог ст. ст. 70 та 72 КАС України, оскільки зазначена особа надавала свої покази в рамках порушеної кримінальної справи, по якій на момент ухвалення судом першої інстанції оскаржуваної постанови, відсутній вирок, який би встановлював вину певних осіб у вчиненні злочину та відповідні фактичні дані, які б мали значення для справи.

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що витрати, понесені позивачем за період, що перевірявся, при веденні фінансово-господарської діяльності з контрагентами повинні приймати участь у формуванні об'єкта оподаткування з податку на додану вартість підприємства за цей період, оскільки підтверджуються відповідними первинними документами, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що доводи органу державної податкової служби не свідчать про наявність обставин, які унеможливлюють підтвердження права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість позивачу, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте податковим органом без достатніх підстав.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги позивача висновки суду першої інстанції не спростовують та відхиляються судом так, як є помилковими.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення (ч.5 ст.254 КАС України)та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 27.01.2014 року

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.