Рішення № 3685387, 19.05.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.05.09 р. Справа № 17/108

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Закритого акціонерного товариства „Артемівський машинобудівний завод ВІСТЕК” м. Артемівськ

до відповідача: Державного підприємства Донецька залізниця”, м. Донецьк

про стягнення 16'231,7 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Міщенко К.А. - довіреність

від відповідача: Манерова Ю.В. - довіреність

СУТЬ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство „Артемівський машинобудівний завод ВІСТЕК” м. Артемівськ звернулось з позовом до Державного підприємства Донецька залізниця”, м. Донецьк про стягнення вартості вагової недостачі металопрокату у сумі 16'231,7 грн..

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на норми Статуту залізниць України, залізничну накладну №51294142, комерційний акт АЯ №463187 від 24.10.2008р. та інші докази, що знаходяться у матеріалах справи.

Відповідач у судовому засіданні надав відзив, у якому проти позову заперечує з посиланням на те, що вантаж завантажено засобами вантажовідправника без участі залізниці. Крім того у розрахунку вартості недостачі позивачем не врахована норма природної втрати та граничного розходження маси нетто, яка становить 0,5%.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив:

19.10.2008р. вантажовідправником – Закритим акціонерним товариством “Донецьксталь - металургійний завод” за залізничною накладною №51294142 на адресу Закритого акціонерного товариства „Артемівський машинобудівний завод ВІСТЕК”, був відправлений вантаж – сталь сортова, який прибув на станцію призначення 23.10.2008р.

На станції призначення – Артемівськ–1 Донецької залізниці, на підставі актів загальної форми №№3442, 9911, складених на станції Микитівка, та у зв’язку із виявленням недостачі у розмірі 3200кг (по документу: брутто –88250кг, нетто – 66300кг, тара – 21450кг, фактично: брутто – 85050, нетто – 63600, тара – 21450кг) був складений комерційний акт АЯ №463187 від 24.10.2008р..

Комерційний акт підписаний, начальником станції, двома прийомоздавальниками станції та представником одержувача.

Позивач просить стягнути суму недостачі із залізниці, яка не забезпечила збереження прийнятого до перевезення вантажу у кількістю 3,200т, яка з урахуванням ПДВ складає 16'231,7 грн. (вартість 1 т сталі = 4'227,00грн.)

Господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення вартості нестачі вантажу (сталі сортової) підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 909 Цивільного Кодексу (ЦК)України за договором перевезення перевізник зобов’язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно ч.2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК України обумовлено, що у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст. 23 Закону України “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст. 26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням підтверджено комерційним актом.

Виявлені на станції призначення розбіжності між накладною та фактичними даними при перевірці свідчить про те, що нестача виникла під час перевезення вантажу. Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно пункту 27 Правил приймання вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (Правила), вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже; 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1 % маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі; 0,5 % маси всіх інших вантажів.

Юридичний аналіз наведеного правового положення свідчить про те, що у встановлений відсотковий показник входить не тільки природна втрата, а й граничне розходження у визначенні маси нетто (похибка вагів), а отже недостача маси вантажу, за які відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням такого граничного розходження.

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 14'537,50 грн. із розрахунку: 2,866т (нестача вантажу, з урахуванням норми недостачі 0,5%) х 4'227,00 грн. (вартість 1т.) + ПДВ)).

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, ч. 2. ст. 924 ЦК України, ст.307, 314 ГК України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.129 Статуту залізниць України, п. 27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДПОУ 01074957, р/р2600901517249 в Укрексімбанку м. Донецька, МФО 310157) суму вартість нестачі вантажу (сталі сортової) у розмірі 14'537,50 грн.; на відшкодування сплаченого державного мита – 145,37 грн.; на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 105,68 грн.

У задоволені в іншій частині відмовити.

Суддя Татенко В.М.