Постанова № 36853369, 23.01.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.01.2014 справа №908/3315/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Зубченко І.В.суддівПопкова Д.О., Татенка В.М.за участю представників сторін: від позивача:не з'явився;від відповідача:не з'явився;розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Колос-Техсервіс», с. Кінські Роздори, Пологівський район, Запорізька областьна рішення господарського суду Запорізької областівід19.11.2013р.(повний текст підписано 26.11.2013р.)у справі№908/3315/13 (суддя Немченко О.І.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Флора Агротрейд», м. КиївдоПриватного підприємства «Колос-техсервіс», с. Кінські Роздори, Пологівський район, Запорізька областьпростягнення основного боргу у сумі 35783,70грн., річних у сумі 56040,24грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.11.2013р.(повний текст підписано 26.11.2013р.) у справі №908/3315/13 задоволені вимоги позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Флора Агротрейд», м. Київ, до відповідача, Приватного підприємства «Колос-техсервіс», с. Кінські Роздори, Пологівський район, Запорізька область, про стягнення основного боргу у сумі 35783,70грн., річних у сумі 56040,24грн.

Рішення суду мотивоване тим, що 25.06.2012р. між ТОВ «Флора Агротрейд» (покупець) та ПП «Колос-техсервіс» (продавець) був укладений договір поставки №19; на виконання умов зазначеного договору позивач здійснив передплату за продукцію на загальну суму 100000грн.; у зв'язку із невиконанням своїх зобов'язань з поставки продукції в об'ємі та строки, які визначені додатковими угодами, перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 35783,70грн., на яку позивачем були нараховані 72% річних у сумі 56040,24грн.; позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, а тому задоволені в повному обсязі.

Відповідач не погодився з прийнятим рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема скаржник зазначає, що вимоги позивача є недоведеними та необґрунтованими, а також, що розмір задоволених штрафних санкцій значно перевищує розмір наявного основного боргу.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.12.2013р. порушено апеляційне провадження у справі №908/3315/13; вказана ухвала отримана сторонами завчасно.

Представники сторін у судове засідання 22.01.2014р. не з'явились.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення ст.ст.22, 28, 77 ГПК України та п.п.3.9.1., 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18, враховуючи, що матеріалами справи підтверджено належне повідомлення сторін про час та місце судового розгляду, явка сторін не була визнана обов'язковою та те, що апеляційна інстанція, відповідно до ст.101 ГПК України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та ст.101 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25.06.2012р. між ТОВ «Флора Агротрейд» (покупець) та ПП «Колос-техсервіс» (продавець) був укладений договір поставки №19, в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов'язується продати, а покупець придбати та оплатити «Зерно» (пункт 1.1. договору).

Відповідно до п.п.1.2., 1.3. договору, «Зерно» - пшениця м'яка 4 клас група Б, які використовуються для харчових, насіневих, кормових та технічних цілей; продавець гарантує, що зерно, яке постачається за цим договором є власністю виробника (продавця).

Загальна кількість зерна складає 66,667тон. (шістдесят шість тон 667 кг). Фактична кількість та якість зерна зазначається сторонами в акті прийому-передачі зерна (п.п.2.1., 2.5. договору).

Ціна зерна на момент складання договору за одну тону без ПДВ 1249,99грн. (одна тисяча двісті сорок дев'ять грн. 99 коп.), з ПДВ 1500,00 (одна тисяча п'ятсот грн. 00 коп.). загальна сума складає без ПДВ 83333,33грн. (вісімдесят три тисячі триста тридцять грн. 33 коп.), з ПДВ 16666,67 грн. (шістдесят тисяч шістсот шістдесят шість грн. 67 коп.) сума з ПДВ 100000,00грн. (сто тисяч грн. 00 коп.) (п.п.3.1., 3.2. договору).

Розрахунок за товар відбувається шляхом перерахування 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника. (п.4.3. договору).

Згідно з розділами 6 та 7 договору, позивач зобов'язувався оплатити за зерно 100% передплатою 25.06.2012 р., а відповідач зобов'язувався передати покупцю зерно до 30.09.2012 р.

Відповідно п.8.1. договору, факт передачі зерна та отримання покупцем документів, вказаних в п.п.7.1.2 договору підтверджується сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі з зазначенням назви, загальної ваги та якісних показників зерна, його загальної вартості.

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п.10.5. договору).

У разі не поставки товару до 30.09.2012р. продавець зобов'язується повернути одержані кошти та виплатити покупцеві штраф у сумі 50% від суми передплати до 05.10.2012р. (п.10.7. договору).

Між сторонами було укладено додаткову угоду №1 від 28.09.2012р., в якій сторони дійшли згоди про продовження терміну поставки зерна за договором до 28.02. 2013р.

Також сторонами було визначено, що у разі невиконання продавцем зобов'язань щодо поставки зерна у строк до 28.02.2013р., останній зобов'язаний до 15.03.2013р. повернути на рахунок покупця суму отриманої попередньої оплати у розмірі 100000грн. та сплатити штраф у розмірі 50000грн. Після чого договір поставки припиняє свою дію, а повернення суми попередньої оплати та сплата штрафу є грошовими зобов'язаннями продавця.

Пунктом 3 додаткової угоди передбачено, що у разі несвоєчасного виконання продавцем п.2 цієї угоди та прострочення повернення суми боргу 150000грн., продавець зобов'язаний сплатити покупцю цю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 50% річних від простроченої суми у відповідності до ст.625 ЦК України.

Додатковою угодою №2 від 26.02.2013р. сторонни продовжили строк поставки зерна до 25.07.2013р. на таких умовах: сторони визнають та констатують, що на день укладення цієї додаткової угоди продавець заборгував покупцю за договором поставки №19 від 25.06.2012р. 150000грн. та приймає зобов'язання поставити покупцю зерно до 25.07.13р. на загальну суму 150000грн.; поставка зерна здійснюється за ціною згідно п.3 цієї угоди на загальну суму поставки 150000грн. у відповідній кількості; у разі не виконання продавцем зобов'язань по поставці у встановлений строк, він зобов'язаний на наступний день (26.07.2013р.) повернути на рахунок покупця залишок заборгованості та сплатити покупцю річні в розмірі 72% за період з 01.03.2013р. по день фактичного повернення зазначених коштів.

Додаткові угоди підписані сторонами без зауважень та кріплені печатками підприємств.

За висновком судової колегії, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Саме такі взаємні права та обов'язки були передбачені договором між сторонами.

На виконання умов договору, позивач здійснив передплату за зерно на загальну суму 100000грн., що підтверджується платіжним дорученням №137 від 25.06.2012р.

Відповідачем зобов'язання за договором були виконані неналежним чином, зерно в узгодженій сумі та в строки, визначені додатковими угодами, поставлено не було.

Так, загальна сума поставленої пшениці м'якої 6 класу склала 114216,30грн., що підтверджується накладними: №8 від 29.08.2013р. на суму 100000грн.; №9 від 29.08.2013р. на суму 14216,30грн.

31 серпня 2013 року між сторонами складено акт звірки взаєморозрахунків за договором №19 від 25.06.2012р. за період з 21.05.2012р. по 31.08.2013р., згідно з яким відповідач визнає наявність перед позивачем заборгованості на 26.02.2013р. у сумі 150000грн. основного боргу та нарахованої відповідно до додаткової угоди №2 від 26.02.2013р. суми - 54000грн., поставку відповідачем позивачу в рахунок цієї заборгованості пшениці на суму 114216,30грн. та залишок заборгованості станом на 31.08.2013р. в сумі 89783,70грн.

Крім того, факт передачі зерна та отримання покупцем документів, вказаних в п.п.7.1.2. договору підтверджується підписаними між сторонами актами прийому-передачі зерна №ПГ-03155 від 29.08.2013р. та №ПГ-03155/1 від 29.08.2013р.

Відповідно ст.11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків. Таким чином, відповідно до умов договору поставки №19 від 25.06.2012р., між сторонами по справі виникли певні взаємні зобов'язання.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язань передбачена статтею 525 ЦК України.

Згідно зі ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про виконання позивачем своїх зобов'язань за договором щодо перерахування відповідачу передплати за зерно на загальну суму 100000грн. Відповідач в свою чергу, обумовлені додатковими угодами №1 та №2 умови поставки зерна належним чином не виконав, поставивши продукцію всього на суму 114216,30грн., тобто не в повному обсязі. Підписаний між сторонами без зауважень акт звірки взаєморозрахунків свідчить про те, що відповідач не заперечує проти наявної перед позивачем заборгованості та нарахованих на цю суму річних.

За приписами ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів поставки позивачу пшениці за договором на суму 35783,70грн. чи повернення позивачу цієї суми відповідачем надано не було.

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товару у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 35783,70грн.

Статтею 230 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст.610 ЦК України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки, як встановлено місцевим господарським судом, фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної поставки зерна, то суд правильно зазначив про наявність правових підстав для стягнення з відповідача передбачених додатковою угодою №2 - 72% річних за період з 01.03.2013р. по 30.09.2013ру сумі 56040,24грн.

З приводу доводів скаржника щодо прийняття оскаржуваного рішення за його відсутності, а також залишенням господарським судом поза увагою клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ухвали господарського суду Запорізької області від 29.10.2013р. у справі №908/3315/13 у зв'язку з нез'явленням до суду представника відповідача та беручи до уваги клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладався на 19.11.2013р., однак відповідач наданим йому правом не скористався, в судове засідання, за наслідками якого було прийнято оскаржуване рішення, не з'явився.

Таким чином, заперечення відповідача не спростовують вищевикладених обставин, встановлених місцевим судом.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 19.11.2013р. у справі №908/3315/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Рішення господарського суду Запорізької області від 19.11.2013р. у справі №908/3315/13 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Колос-Техсервіс», с. Кінські Роздори, Пологівський район, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 19.11.2013р.(повний текст підписано 26.11.2013р.) у справі №908/3315/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 19.11.2013р.(повний текст підписано 26.11.2013р.) у справі №908/3315/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий І.В. Зубченко

Судді: Д.О. Попков

В.М. Татенко

Надруковано 5 примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГС