Постанова № 36850526, 01.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 р. Справа № 804/8899/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Жовтих Водах Дніпропетровської області до Державного підприємства «Аграрний цех «Жовторічанський» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2013 року та відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за травень 2013 року на загальну суму 66 117, 00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

05.07.2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в м. Жовтих Водах Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства «Аграрний цех «Жовторічанський» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2013 року та відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за травень 2013 року на загальну суму 66 117, 00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства не сплатив єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2013 року та відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за травень 2013 року на загальну суму 66 117, 00 грн. Так, за поясненнями позивача Державне підприємство «Аграрний цех «Жовторічанський» постійно порушує норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого за ним рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску за квітень 2013 року у сумі 62 190, 53 грн., норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в результаті чого заборгованість відповідача зі сплати відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пп. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за травень 2013 року становить суму у розмірі - 3 926, 47 грн.

Просить суд: стягнути з Державного підприємства «Аграрний цех «Жовторічанський» (ідентифікаційний код юридичної особи - 36511461) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Жовтих Водах Дніпропетровської області (ідентифікаційний код юридичної особи - 24604139) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2013 року та заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за травень 2013 року на загальну суму 66 117, 00 грн. (шістдесят шість тисяч сто сімнадцять гривень 00 копійок).

У судове засідання сторони не з'явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши наявні в справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний адміністративний позов повністю з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Що стосується заборгованості відповідача, що виникла по несплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2013 року у сумі 62 190, 53 грн., то суд зазначає таке.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-ІV (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) дано визначення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Вимогами ч. 4 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) визначено, що єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача.

Статтею 9 вищевказаного Закону (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) передбачено, що базовим звітним періодом для нарахування єдиного внеску є календарний місяць. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим звітним періодом.

Роботодавці-страхувальники зобов'язані сплачувати єдиний внесок під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нараховано єдиний внесок (у тому числі на авансові платежі), одночасно з видачею таких сум. Винятком можуть бути випадки, коли платіж уже сплачено не пізніше 20 числа місяця згідно з абз. 1 ч. 8 ст. 9 цього Закону або якщо за страхувальником є переплата з єдиного внеску, яка перевищує суму цього внеску або дорівнює їй, згідно зі звіркою платника єдиного внеску з територіальним органом Пенсійного фонду України. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Зобов'язання зі сплати єдиного внеску повинні виконуватися в першу чергу, крім зобов'язань із виплати заробітної плати (доходу) у тому числі і перед виконанням зобов'язань зі сплати податків.

Єдиний внесок для платників, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами), а саме: підприємства, установи та організації, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або інших умовах) нараховується на суму заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату та інші заохочувальні та компенсаційні виплати (база нарахування). Розмір єдиного внеску для вищезазначених платників встановлюється у відсотках до бази нарахування відповідно до класів професійного ризику виробництва. Визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідач належить до 22 класу професійного ризику виробництва, що підтверджується наданою суду копією звіту за квітень 2013 року.

Так, відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) розмір єдиного внеску для платників з 22 класом ризику складає - 37, 19 % від бази нарахування єдиного внеску.

Згідно ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Крім того, відповідно до вимог ч. 7 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 2, 6-8 частини першої статті 4 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині дев'ятій цієї статті), встановлюється у розмірі 3,6 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У зв'язку із утворенням заборгованості позивачем було направлено Державному підприємству «Аграрний цех «Жовторічанський» вимогу від 06.06.2013 року № Ю-163 на загальну суму - 1 061 702, 99 грн., у тому числі недоїмка зі сплати єдиного внеску у розмірі - 1 022 230, 11 грн., штраф у розмірі - 13 642, 68 грн., пеня у розмірі - 25 830, 20 грн. Дана вимога була направлена на адресу відповідача та отримана ним - 11.06.2013 року, що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення, що є наявною в матеріалах справи та надавалась позивачем.

Отже, внаслідок порушення відповідачем вимог чинного законодавства сума загальної заборгованості останнього зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить - 62 190, 53 грн. за квітень 2013 року, яка на момент судового розгляду справи є несплаченою.

Щодо позовних вимог про стягнення з Державного підприємства «Аграрний цех «Жовторічанський» заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за травень 2013 року у сумі 3 926, 47 грн., то суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Частиною 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць.

Згідно ч. 2 Прикінцевих положень вказаного Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці вносять до Пенсійного фонду оплату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які отримують пенсії на пільгових умовах за списками № 1 та № 2 до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до пп. «а», «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;

в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;

г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;

д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну,- після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Також ч. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) встановлено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) визначено, що право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Відповідно до вимог п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.8 вищевказаної Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Так, з матеріалів справи вбачається, що в результаті порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за відповідачем виникла заборгованість зі сплати відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за травень 2013 року у сумі - 3 926, 47 грн. Вказана сума заборгованості відповідачем у добровільному порядку сплачена не була, відповідних доказів сплати під час судового розгляду справи останнім надано не було.

Суд, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума заборгованості відповідачем не сплачена в добровільному порядку, відповідних доказів сплати заборгованості під час судового розгляду справи не надано, дійшов висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Жовтих Водах Дніпропетровської області до Державного підприємства «Аграрний цех «Жовторічанський» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2013 року та відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за травень 2013 року на загальну суму 66 117, 00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Аграрний цех «Жовторічанський» (ідентифікаційний код юридичної особи - 36511461) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Жовтих Водах Дніпропетровської області (ідентифікаційний код юридичної особи - 24604139) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2013 року та заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за травень 2013 року на загальну суму 66 117, 00 грн. (шістдесят шість тисяч сто сімнадцять гривень 00 копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Суддя А.Ю. Рищенко