Ухвала суду № 36849769, 16.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2014 року м. Київ К/9991/64942/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2011

у справі № 2а-4114/11/2070

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарської виробничо-комерційної фірми «Влад та Б»доХарківської об'єднаної державної податкової інспекціїпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішенняВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарської виробничо-комерційної фірми «Влад та Б» (далі по тексту - позивач, ТОВ СВКФ «Влад та Б») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту - відповідач, Харківська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань правомірності формування податкового кредиту у серпні 2009 року по взаємовідносинам з ПП «Еліт-Агро-Транс» та правильності обчислення ПДВ за серпень 2009 року, за результатами якої складений акт від 02.11.2010 за № 4496/234/25470801, яким встановлено порушення пп. 7.3.2 п. 7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.11.2010 № 0002302340/0, відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 16830,00 грн., з яких 11220,00 грн. - за основним платежем та 5610,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 09.12.2010 № 0002302340/1 на таку ж саму суму.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходячи з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушення пп. 7.3.2 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» слугував викладений в акті висновок відповідача про нікчемність угод, укладених з ПП «Еліт-Агро-Транс» з контрагентами останнього, в тому числі і з позивачем. Даний висновок зроблений відповідачем виходячи з того, що у ПП «Еліт-Агро-Транс» відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ та фактично здійснюваного протягом перевіряємого періоду, а саме: відсутні трудові ресурси та необхідні основані фонди та обладнання для виконання укладених угод, які виконувались протягом перевіряємого періоду щодо здійснення придбання та продажу сільськогосподарської продукції, у зв'язку з чим відповідач дійшов висновку, що вчинені правочини між позивачем та ПП «Еліт-Агро-Транс» не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах.

З матеріалів справи вбачається, що між ПП «Еліт-Агро-Транс» (продавець) та ТОВ СВКФ «Влад та Б» (покупець) укладено договір № б/н від 03.08.2009, відповідно до умов якого ПП «Еліт-Агро-Транс» зобов'язується здійснити продаж, а покупець ТОВ СВКФ «Влад та Б» - прийняти та оплатити товар сільськогосподарську продукцію. Прийом-передача товарів покупцю ТОВ СВКФ «Влад та Б» здійснюється зі складу продавця ПП «Еліт-Агро-Транс», продаж по даній угоді вважається здійсненою з моменту передачі товару покупцю.

Судами встановлено, що господарська операція з придбання ТОВ СВКФ «Влад та Б» пшениці у ПП «Еліт-Агро-Транс» повністю підтверджена первинними документами, оформленими належним чином (видатковими накладними, квитанціями до прибуткових касових ордерів, актами прийому-здачі транспортних послуг, накладних на передачу готової продукції), а також податковою накладною, заповненою у відповідності до вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а придбаний товар (пшениця) використаний позивачем у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивачем включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені в ціні придбаних у ПП «Еліт-Агро-Транс» товарів, на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виписаних на його адресу особою, яка має статус платника податку на додану вартість.

Фактичне виконання спірного договору підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними, квитанціями до прибуткових касових ордерів, актами прийому-здачі транспортних послуг, накладних на передачу готової продукції, податковими накладними.

При цьому слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Разом з тим, як встановлено судами, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджували б відсутність фактичного виконання господарських операцій за спірним договором, узгодженість дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаність з такими діями постачальника, у зв'язку з чим твердження податкового органу про нікчемність укладеного позивачем з ПП «Еліт-Агро-Транс» правочину є необґрунтованими належними засобами доказування припущеннями.

Крім того, відповідачем було подано клопотання про заміну сторони по справі, а саме, Харківську об'єднану державну податкову інспекцію замініти її павонаступником Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби.

На підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства Україн, абз. 24, 25 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» суд касаційної інстанції вважає за можливе допустити по даній справі заміну відповідача - Харківську об'єднану державну податкову інспекцію її правонаступником - Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Здійснити заміну відповідача по справі Харківську об'єднану державну податкову інспекцію її правонаступником - Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби

Касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е.Острович (підпис)М.О. Федоров