Ухвала суду № 36849642, 16.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" січня 2014 р. м. Київ К/9991/13230/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Имидж Гарант" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Имидж Гарант" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Имидж Гарант" (далі - ТОВ "Имидж Гарант") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі - ДПІ у Святошинському районі) в якому просить скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 квітня 2011 року позов ТОВ "Имидж Гарант" задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року апеляційну скаргу ДПІ у Святошинському районі задоволено. Скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 квітня 2011 року та прийнято нову постанову, якою відмовлено ТОВ "Имидж Гарант" в задоволенні позову.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції ТОВ "Имидж Гарант" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 квітня 2011 року.

Сторони в судове засідання не з'явились, а тому відповідно до вимог ст. 222 КАС України розгляд справи проведено в письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Святошинському районі була проведена перевірка господарської діяльності ТОВ "Имидж Гарант" щодо розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності товарних патентів та ліцензій господарської одиниці офіс ТОВ "Имидж Гарант", що розташований у с. Гореничі, Київської області, вулиця Столична,1-А. За результатами перевірки складено акт №69/23-50/32312646 від 13 грудня 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Имидж Гарант" п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: відсутність в касових чеках назви господарської одиниці.

На підставі акта перевірки ДПІ у Святошинському районі прийнято рішення про застосування до ТОВ "Имидж Гарант" штрафних (фінансових) санкцій №0005022330 від 20 грудня 2010 року.

Суд першої інстанції задовольнивши позовні вимоги та скасувавши рішення про застосування штрафних санкцій дійшов до висновку про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, але суд апеляційної інстанції скасовуючи постанову суду першої інстанцій та відмовляючи позивачеві в задоволенні позову дійшов до висновку, що відповідач правомірно виніс рішення про застосування штрафних санкцій.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

У відповідності до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Вимоги до форми і змісту розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб'єктами підприємницької діяльності для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Положенні про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року №614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за №105/5296.

Відповідно до п. 3.2 Положення, касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити: назву господарської одиниці; адресу господарської одиниці; для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом України "Про податок на додану вартість"; перед номером друкуються великі літери "ПН"; для СПД, що не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери "ІД"; якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); найменування товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги); позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО"; для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка - великі літери "ПДВ"; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН"; напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та логотип виробника.

Судом першої інстанції зазначено, що податковий орган вбачає порушення у відсутності в касовий чеках обов'язкового реквізиту «господарська одиниця», але зазначений реквізит, відповідно до вищенаведеного п.3.2, не включено до переліку обов'язкових реквізитів, які повинен містити касовий чек.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджує рішення суду першої інстанції щодо неправомірності рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0005022330 від 20.12.2010 року за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та накладення на підставі п.1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» штрафні (фінансових) санкцій у сумі 2317742,70 грн.

Виходячи із викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року та залишення в силі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 квітня 2011 року у даній справі.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Имидж Гарант" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року - скасувати.

Залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 квітня 2011 року.

Ухвала є остаточною, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров