Постанова № 36848928, 14.01.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2014 р. Справа № 816/5635/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представників позивача Несен М.Г., Заїки О.В.

представників відповідача Пищимки І.І., Пікалова Д.В., Салогуб І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2013р. по справі № 816/5635/13-а

за позовом Вищого професійного училища №7 м. Кременчука

до Державної фінансової інспекції в Полтавській області

про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Вище професійне училище № 7 м. Кременчука, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Полтавській області, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати вимогу від 16 серпня 2013 року №16-03-3-14/5854 "Про усунення виявлених плановою виїзною ревізією фінансово-господарської діяльності Вищого професійного училища № 7 м. Кременчука Полтавської області за період з 01.03.2011 по 01.07.2013 порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів".

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року адміністративний позов Вищого професійного училища № 7 м. Кременчука - задоволено.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Державної фінансової інспекції в Полтавській області від 16 серпня 2013 року №16-03-3-14/5854 "Про усунення виявлених плановою виїзною ревізією фінансово-господарської діяльності Вищого професійного училища № 7 м. Кременчука Полтавської області за період з 01.03.2011 по 01.07.2013 порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів".

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. 8 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 5, 50, 51 Закону України "Про професійно-технічну освіту", ч. 3 ст. 41 Закону України "Про освіту", п. 11 Положення про професійно-технічний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 року № 1240, п. 22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 129 Конституції України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Державною фінансовою інспекцією в Полтавській області відповідно до п. 2.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції в Полтавській області на ІІІ квартал 2013 року та на підставі направлення від 19.07.2013 №611 проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності Вищого професійного училища № 7 м. Кременчука за період з 01.03.2011 по 01.07.2013.

Ревізію проведено з 03 по 31 липня 2013 року у відповідності до питань програми ревізії та з відома директора училища Несена М.Г. та головного бухгалтера Попової С.О.

За результатами ревізії складено акт від 01.08.2013 № 03-21/338, який підписано директором училища Несеном М.Г. та головним бухгалтером Поповою С.О..

ДФІ в Полтавській області за результатами ревізії ВПУ №7 пред'явлено вимогу від 16 серпня 2013 року №16-03-3-14/5854 "Про усунення виявлених плановою виїзною ревізією фінансово-господарської діяльності Вищого професійного училища № 7 м. Кременчука Полтавської області за період з 01.03.2011 року по 01.07.2013 року порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів", пунктами 1, 2 якої позивача, зобов'язано: використання бюджетних коштів виділених училищу з Державного бюджету України, здійснювати за напрямками, визначеними Паспортом бюджетної програми на відповідний рік, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-ІV та Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою КМУ від 28.02.2002 № 228, а також: вимог постанови Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 № 943 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2012 № 194) "Про економію державних коштів"; розглянути питання щодо притягнення до дисциплінарної (матеріальної) відповідальності посадових осіб, винних у допущенні фінансових порушень. Крім того, розглянути питання щодо відповідності займаним посадам працівників, якими допущені виявленні порушення.

Вимогою встановлено термін подання інформації про її виконання до 16.09.2013.

Позивач, не погоджуючись з правомірністю вимоги ДФІ у Полтавській області №16-03-3-14/5854 від 16.08.2013, звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання вказаної вимоги протиправною та її скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено та не підтверджено правомірність винесення спірної вимоги від 16 серпня 2013 року №16-03-3-14/5854 "Про усунення виявлених плановою виїзною ревізією фінансово-господарської діяльності Вищого професійного училища № 7 м. Кременчука Полтавської області за період з 01.03.2011 по 01.07.2013 порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів".

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що висновки акту перевірки не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону, а оскаржувану вимогу було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а тому вимога №16-03-3-14/5854 від16.08.2013 є протиправною та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, однак, з наступних підстав.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, перевіряючи правомірність дій відповідача під час прийняття спірної вимоги №16-03-3-14/5854 від 16.08.2013 року на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 26.01.1993 № 2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 10 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органи державного фінансового контролю мають право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Пунктами 7, 8 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" встановлено, що Державна фінансова інспекція України, державна фінансова інспекція в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі надається право: пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.

З пояснень представників відповідача та змісту акту ревізії № 03-21/338 від 01.08.2013 судом з'ясовано, що прийняття спірної вимоги зумовлено тим, що в ході проведення ревізії встановлено, що за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, виділених за КПКВК 2201130 "підготовка робітничих кадрів у професійно-технічних та інших навчальних закладах" навчальним закладом в межах державного замовлення на підготовку робітничих кадрів за період з 01.03.2011 по 01.01.2012 здійснювалася підготовка учнів за освітньо-кваліфікаційним рівнем "молодший спеціаліст".

Обсяги державного замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів (післядипломна робота) для державних потреб у 2011 році визначено постановою КМУ від 29.06.2011 №709, однак вказаною постановою не передбачено державне замовлення Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України на підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем "молодший спеціаліст" за рахунок коштів державного бюджету, виділених за КПКВК 2201130 "підготовка робітничих кадрів у професійно-технічних та інших навчальних закладах" та відповідно таке замовлення у 2011 році Головним управлінням освіти в і науки Полтавської ОДА ВПУ №7 не доводилося, і тому підготовка кадрів за освітньої кваліфікаційним рівнем "молодший спеціаліст" (понад державне замовлення в межах ліцензованого обсягу) повинна була здійснюватись на платній основі, відповідно до договорів, укладених з фізичними та юридичними особами.

Враховуючи викладене, контролюючий орган дійшов висновку про те, що Вищим професійним училищем №7 м. Кременчука Полтавської області, всупереч п.8 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України (2456-17), ст. 5 Закону України "Про професійно - технічну освіту" (103/98-ВР), ч. 3 ст. 41 Закону України "Про освіту" (1060-12), п.11 Положення про професійно - технічний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240 (зі змінами) та п. 22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (зі змінами) здійснювалось підготовку кадрів за освітньої кваліфікаційним рівнем "молодший спеціаліст" за рахунок коштів державного бюджету без доведеного Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України обсягу державного замовлення на підготовку кадрів з вищою освітою за освітньо - кваліфікаційним рівнем "молодший спеціаліст", на що упродовж періоду з 01.03.2011 по 01.01.2012 було витрачено 698388,74 грн. бюджетних коштів.

Колегія суддів зазначає, що механізм зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів у разі вчинення ними порушень бюджетного законодавства, визначених пунктами 24, 29 і 38 статті 116 Бюджетного кодексу України, зокрема: нецільового використання бюджетних коштів - на суму такого використання; здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч Бюджетному кодексу України чи закону про Державний бюджет України на відповідний рік - на суму таких видатків або наданих кредитів; здійснення видатків на утримання бюджетної установи одночасно з різних бюджетів всупереч Бюджетному кодексу України чи закону про Державний бюджет України на відповідний рік - на суму бюджетних коштів, використаних бюджетною установою з іншого бюджету, ніж той, з якого вона утримується, визначено Порядком зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 року № 255.

Підставою для зменшення бюджетних асигнувань є протокол про порушення бюджетного законодавства або акт ревізії, в якому зафіксовано факт вчинення розпорядником бюджетних коштів у поточному чи минулих роках одного з порушень бюджетного законодавства. Такий протокол або акт складається органом, уповноваженим здійснювати контроль за дотриманням бюджетного законодавства.

Пунктом 3 вказаного Порядку встановлено, що рішення про зменшення бюджетних асигнувань головному розпоряднику коштів державного бюджету приймає Міністр фінансів, головному розпоряднику коштів місцевого бюджету - керівник місцевого фінансового органу, розпоряднику бюджетних коштів нижчого рівня - головний розпорядник коштів відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 4 цього ж Порядку у разі встановлення одного з порушень бюджетного законодавства контролюючий орган протягом десяти робочих днів з дати підписання протоколу про таке порушення або реєстрації акта ревізії, а в разі наявності заперечень (зауважень) до акта ревізії - з дати подання письмового висновку щодо таких заперечень (зауважень) подає до Мінфіну (місцевого фінансового органу, головного розпорядника коштів відповідного бюджету) протокол про порушення бюджетного законодавства або засвідчену підписом керівника контролюючого органу копію акта ревізії, що скріплений печаткою такого органу. Разом з копією акта ревізії контролюючим органом подається довідка про порушення бюджетного законодавства, що складається у порядку, визначеному Мінфіном.

Згідно з пунктом 5 зазначеного Порядку Міністр фінансів (керівник місцевого фінансового органу, головний розпорядник коштів відповідного бюджету) протягом п'яти робочих днів після надходження документів, передбачених пунктом 4 цього Порядку, приймає рішення про зменшення бюджетних асигнувань у поточному бюджетному періоді розпоряднику бюджетних коштів, який вчинив порушення бюджетного законодавства.

В результаті аналізу вищезазначених норм чинного законодавства, колегія суддів зазначає, що законодавцем чітко встановлено спосіб і порядок усунення порушень внаслідок нецільового використання бюджетних коштів.

Отже, контролюючий орган - Державна фінансова інспекція в Полтавській області, встановивши факт нецільового використання бюджетних коштів Вищим професійним училищем № 7 м. Кременчука, повинен був протягом десяти робочих днів з дати реєстрації акта, а в разі наявності заперечень (зауважень) розпорядника бюджетних коштів - з дати надання письмового висновку щодо таких заперечень (зауважень) подати до місцевого фінансового органу засвідчену підписом керівника контролюючого органу копію акта, що скріплений печаткою такого органу та довідку контролюючого органу про бюджетне правопорушення за формою та у порядку, що встановлюються Мінфіном. А керівник місцевого фінансового органу, в свою чергу повинен прийняти відповідне рішення про зменшення бюджетних асигнувань у поточному бюджетному періоді розпоряднику бюджетних коштів.

Натомість, Державною фінансовою інспекцією в Полтавській області направлено на адресу позивача вимогу від 16 серпня 2013 року №16-03-3-14/5854, пункт 1 якої містить рекомендаційний характер вчинення дій у майбутньому.

Щодо п. 2 спірної вимоги, якою зобов'язано позивача розглянути питання щодо притягнення до дисциплінарної (матеріальної) відповідальності посадових осіб, винних у допущенні фінансових порушень та розглянути питання щодо відповідності займаним посадам працівників, якими допущені виявленні порушення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 45-47 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550, у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Про результати ревізії, якою виявлено порушення законів та інших нормативно-правових актів, у визначені в пункті 46 цього Порядку строки інформуються органи управління об'єкта контролю та за необхідності відповідні органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Про розгляд результатів ревізії та вжиті у зв'язку з цим заходи органи управління об'єкта контролю та органи виконавчої влади не пізніше ніж у місячний строк інформують відповідний контролюючий орган.

Відповідно до п. п. 49, 50 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, у разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, контролюючий орган ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.

За результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Колегія суддів зазначає, що з оскаржуваної вимоги від 16 серпня 2013 року №16-03-3-14/5854 взагалі неможливо встановити внаслідок допущення яких саме порушень, з викладених в акті ревізії від 01.08.2013 року № 03-21/338, виставлено спірну вимогу.

Крім того, зазначена вимога не містить способу усунення виявлених ревізією порушень.

За таких обставин, позивач позбавлений можливості забезпечити повне її виконання, тим більше у строк, визначений у вимозі, зокрема: самостійно вирішити питання за допущення яких саме порушень, з викладених у акті ревізії від 01.08.2013 року № 03-21/338, йому необхідно встановити винних посадових осіб, відносно яких необхідно розглянути питання щодо притягнення до дисциплінарної (матеріальної) відповідальності, а також розглянути питання щодо відповідності займаним посадам працівників, якими допущені виявленні порушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі обставини, з урахуванням того, що спірна вимога носить переважно рекомендаційний характер щодо запобігання допущення порушень вимог законодавства у подальшому та не містить вимог до позивача щодо усунення конкретних порушень виявлених в акті ревізії від 01.08.2013 року № 03-21/338 та способу їх усунення, з врахуванням приписів п. 49 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана вимога від 16 серпня 2013 року №16-03-3-14/5854 не відповідає зазначеним вище вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, правомірність винесення вимоги від 16 серпня 2013 року №16-03-3-14/5854 "Про усунення виявлених плановою виїзною ревізією фінансово-господарської діяльності Вищого професійного училища № 7 м. Кременчука Полтавської області за період з 01.03.2011 по 01.07.2013 порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів", не довів.

Отже, підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що Державна фінансова інспекція в Полтавській області, приймаючи вимогу від 16 серпня 2013 року №16-03-3-14/5854, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування такого рішення є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Беручи до уваги те, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо задоволення позову, проте, не вірно визначив підстави та мотиви прийняття такого рішення, внаслідок помилкового застосування норм матеріального права, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року по справі № 816/5635/13-а підлягає зміні з підстав та мотивів задоволення позовних вимог.

В іншій частині рішення доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, п. 1 ч. 1 ст. 201, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року по справі № 816/5635/13-а змінити з підстав та мотивів задоволення позову.

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року по справі № 816/5635/13-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. Повний текст постанови виготовлено 20.01.2014 року