Ухвала суду № 36848699, 16.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-13705/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

16 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Альянс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Альянс» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби та просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.05.2012 №0003442206, №0003452206.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2013 року позов задоволено частково: скасовані податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби від 15.05.2012 №0003452206 та податкове повідомлення-рішення від 15.05.2012 №0003442206 в частині збільшення грошового зобов'язання в сумі 21846,31 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті інспекцією на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 12.07.2010 №Т5-8-367 з ГК «Туркменнефть» (Туркменістан) згідно листа ПАТ «Укргазпромбанк» від 08.11.2011 №1651, за результатами якої складено Акт від 25.04.2012 №206/22-6/16394828 і винесено податкові повідомлення-рішення від 15.05.2012 №0003442206, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання з пені за порушення термінів розрахунку в сфері ЗЕД у сумі 72115,51 грн. та №0003452206, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання зі штрафних санкцій за порушення валютного законодавства в сумі 170 грн.

Спірне грошове зобов'язання зі сплати пені в сумі 72115,51 грн. застосовано до позивача за порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме несвоєчасне надходження валютних коштів в сумі 80800 дол. США у термін до 26.10.2011 та ненадходження валютних коштів у сумі 6121 дол. США у термін до 18.04.2012 від ГК «Туркменнефть» (Туркменістан) за контрактом від 12.07.2010 №Т5-8-367 без висновку на продовження розрахунків у іноземній валюті. Спірне грошове зобов'язання зі сплати штрафних санкцій в сумі 170 грн. застосовано до позивача за порушення п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» і недекларування станом на 01.01.2012 валютних цінностей у сумі 6121 дол. США, що не надійшли в законодавчо встановлені строки за вказаним контрактом.

Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було допущено порушення граничного строку надходження валютної виручки в сумі 80800 дол. США. Водночас,суд першої інстанції вважає помилковим висновок відповідача про порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» і неправомірним нарахування пені в сумі 21846,31 грн. за період з 21.11.2011 по 18.04.2012 за ненадходження валютної виручки в сумі 6121 дол. США, оскільки грошове зобов'язання за контрактом на суму 6121 дол. США було припинено 21.11.2011, тобто станом на 01.01.2012 у позивача були відсутні за межами України валютні цінності або інше майно за вказаним контрактом, а отже позивач не зобов'язаний був подавати відповідну декларацію.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Таким чином, перегляду в апеляційному порядку підлягає лише та частина позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Альянс», які були задоволенні судом першої інстанції та стали підставою до звернення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві з даною апеляційною скаргою.

Згідно із ст. 1 Закону країни «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на момент укладення та виконання контрактів) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону країни «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»порушення резидентами строків, передбачених ст.ст. 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Так, аналіз наведених вище положень дає підстави для висновку про те, що необхідною умовою застосування строків розрахунків в іноземній валюті за зовнішньоекономічними контрактами та нарахування пені за порушення таких строків є фактична наявність обов'язку нерезидента з оплати товарів на користь резидента, тобто виручка має надійти на територію України.

Пунктом 1.10. Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 №136, експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Тобто, завершення експортно-імпортних операцій можливе у т.ч. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Факт припинення зобов'язань за контрактом від 12.07.2010 №Т5-8-367, у т.ч. із оплати нерезидентом вартості товарів на суму 6121 дол. США (в рахунок чого зараховано штрафні санкції), підтверджується копією розрахунку штрафних санкцій станом на 21.11.2011 за контрактом від 12.07.2010 №Т5-8-367, згідно з яким позивачем не було поставлено в строк товар на загальну вартість 306050 дол. США, у зв'язку з чим позивачу нараховано штрафні санкції в розмірі 2% вартості непоставленого товару, що склало 6121 дол. США.

Також, позивач надав суду копію акта звірки взаємних розрахунків станом на 21.11.2011 за вказаним контрактом, згідно з яким договірні сторони підтверджують проведення оплати за поставлений товар на суму 74679 дол. США та залік зустрічних однорідних вимог в сумі 6121 дол. США, а також вважають зобов'язання за контрактом погашеними повністю з моменту підписання даного акта.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що грошове зобов'язання за контрактом на суму 6121 дол. США припинено 21.11.2011, тобто станом на 01.01.2012 у позивача були відсутні за межами України валютні цінності або інше майно за вказаним контрактом, а отже позивач не зобов'язаний був подавати жодної додаткової декларації декларацію. Також, підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення від 15.05.2012 №0003452206 з огляду на помилковість висновку перевірки про порушення позивачем ч. 1 ст. 9 Декрету №15-93 та недекларування станом на 01.01.2012 валютних цінностей в сумі 6121 дол. США за межами України.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, - з огляду на що підстави до скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 167, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2013 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.